Рішення від 24.07.2025 по справі 917/1413/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2025 Справа № 917/1413/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальності "Дані-теплоцентр" вх. №3277 від 11.03.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/1413/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності "Дані-теплоцентр", пл. В.Й. Казмірука, 11, м. Балаклія, Харківська область, 64207

до відповідача Фізичної особи - підприємця Терещенка Олександра Анатолійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 50 000,00 грн,

Секретар судового засідання Сілаєва О.Ф.

Без виклику учасників справи,

установив:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1413/24 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дані-теплоцентр" просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Терещенка Олександра Анатолійовича про стягнення 50 000,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами усного договору (передоплата).

Розгляд справи № 917/1413/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 05.03.2025 позов задоволено повністю (повний текст складено 05.03.2025).

Водночас, у позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс та планує понести на професійну правову допомогу становить 15 000,00 грн.

11.03.2025 до суду від представника позивача адвоката Плугатирьова В.В. надійшла заява про стягнення витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1413/24 у розмірі 15 000,00 грн (вх. № 3277).

Суд ухвалою від 13.03.2025 прийняв заяву представника позивача адвоката Плугатирьова В.В. про стягнення витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1413/24 до розгляду; запропонував позивачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановив строк (до 20.03.2025 року) для надання їх суду та відповідачу.

19.03.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення у даній справі (вх. № 3769). У даних запереченнях відповідач зазначає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правову допомогу не узгоджується з вимогами чинного законодавства України щодо розумності, співмірності та необхідності. Враховуючи викладене відповідач наголошує, що вищевикладене є підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу до 2000,00 грн.

На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 по справі № 917/1413/24 для розгляду апеляційної скарги апеляційної скарги відповідача (вх.660П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/1413/24, матеріали даної справи були направлені до Східного апеляційного суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у даній справі апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2025 у справі №917/1413/24 залишено без змін.

Після повернення матеріалів справи зі Східного апеляційного господарського суду суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви представника позивача адвоката Плугатирьова В.В. про стягнення витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1413/24.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

12.08.2024 року між Адвокатським об`єднанням «Кобрін та партнери» в особі адвоката Плугатирьова В.В. та ТОВ "Дані-теплоцентр" в особі директора Чеснюк С.А. укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір, а.с. 97).

У Договорі сторони узгодили зокрема, наступне :

- клієнт доручає адвокатському об`єднанню представництво його інтересів у судах усіх інстанцій незалежно від юрисдикції (п.1.2 Договору);

- клієнт зобов`язаний своєчасно оплачувати надану адвокатським об`єднанням правничу допомогу (гонорар) у відповідності до умов розділу 4 Договору (п.3.1.4 Договору);

- ціна договору складається з загальної вартості послуг наданих за цим Договором. Вартість окремих послуг визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі послуг. Вид, обсяг та вартість наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги за цим Договором, строк здійснення оплати вказуються в акті приймання-передачі наданих послуг. Клієнт здійснює оплату наданої адвокатським об`єднанням правничої допомоги у гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання (п.4.1- 4.3 Договору).

07.03.2025 між Адвокатським об`єднанням та позивачем підписано Акт приймання-передачі наданих послуг за Договором (а.с. 98).

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг, Адвокатське об`єднання надало (виконало) для Позивача (послуги) згідно Договору від 12.08.2024 по справі № 917/1413/24 : правнича консультація з аналізом документів та судової практики вартістю 2 000,00 грн; складання та подання до суду позовної заяви вартістю 7 000,00 грн; підготування та подання до суду заперечень на клопотання відповідача та додаткових пояснень щодо відзиву відповідача вартістю 4 000,00 грн; підготування заяви про стягнення судових витрат вартістю 2 000,00 грн.

Вартість таких послуг становить 15 000,00 грн.

07.03.2025 між Адвокатським об`єднанням та позивачем підписано Додаткову угоду до Договору (а.с. 98 зі звороту). У додатковій угоді сторони узгодили наступне :

- сторони погодили, що вартість послуг з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції у справі № 917/1413/24 складає 15 000,00 грн, яку клієнт зобов`язаний сплатити на користь Адвокатського об`єднання протягом 30 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п. 1);

- правова допомога вважається наданою після підписання сторонами акту наданих послуг (п. 2).

На підтвердження обставин зазначених у заяві про відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу, позивачем надано суду наступні докази:

- копія Договору про надання правничої допомоги від 12.08.2024 року;

- копія акту приймання - передачі наданих послуг № 1 від 07.03.2025 року за Договором про надання правничої допомоги від 12.08.2024 року;

- копія додаткової угоди № 1 від 07.03.2025 до Договору;

- копія ордеру виданої позивачем адвокату Пугатирьову В.В. на надання правничої допомоги серії АХ № 1203681 від 28.08.2024 (ордер виданий адвокатським об`єднанням "Кобрін та партнери").

При вирішенні заяви про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення суд виходив з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач надав суду заперечення щодо стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та просить суд зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

Судом не оцінюються як обґрунтовані та правомірні доводи відповідача, що витрати враховані адвокатським бюро до переліку наданих послуг є занадто завищеними, безпідставними та неспівмірними зі складністю справи, з огляду на наступне.

Як вбачається з наведеного в акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 0.03.2025, виконаних адвокатським бюро, останні складають комплекс робіт з визначенням детального і послідовного переліку робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 917/1413/24, що охоплюється наданням правової допомоги в межах фіксованого розміру гонорару адвоката, який не залежить від тривалості надання правової допомоги та обсягу роботи Адвоката у зв`язку з представництвом інтересів Клієнта у справі № 917/1413/24 у суді першої інстанції.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Олійник Л.М. зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу останнього становить 15 000,00 грн.

Суд оцінює як обґрунтовані твердження позивача, що зазначення в описі робіт охоплюється діями адвоката з надання професійної правничої допомоги у межах справи № 917/1413/24 (у тому числі підготовки заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань) у комплексі з основними видами послуг - в межах фіксованого гонорару адвоката (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Така деталізація фактично виконаних робіт в їх описі полягає у дотриманні вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України щодо наведення детального опису робіт (наданих послуг), і не спрямована на штучне виокремлення певних видів робіт у самостійну послугу і не впливає на фіксований розмір гонорару адвоката.

Матеріалами справи підтверджується, що при визначенні розміру гонорару (винагороди) адвоката враховано, зокрема наступні обставини : складність справи та обсяг виконання адвокатом робіт (надання послуг), необхідності вивчення і аналізу доказів, обставин справи, кваліфікація і досвід адвоката.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесений Позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю даної справи;

- витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв`язку з перебуванням справи № 917/1413/24 в провадженні Господарського суду Полтавської області;

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- значенням справи для Позивача та необхідності звернення до суду.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн, відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з обставин даної справи.

Також судом враховано, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн Позивачем відповідно до приписів ст. 124 ГПК України була визначена у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що міститься у першій заяві по суті спору - позовній заяві та відповідає вказаному розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

З огляду на надані докази суд дійшов висновку, що заявлений розмір адвокатських витрат в сумі 15 000,00 грн є підтверджений матеріалами справи та співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, витрати на професійну правничу допомогу Позивача покладаються на Відповідачів у сумі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальності "Дані-теплоцентр" вх. №3277 від 11.03.2025 року про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення по справі № 917/1413/24 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Терещенка Олександра Анатолійовича, ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Дані-теплоцентр" (пл. В.Й. Казмірука, 11, м. Балаклія, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 33071513) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення складене 24.07.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик