Рішення від 24.07.2025 по справі 298/2094/24

Справа № 298/2094/24

Номер провадження 2/298/300/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Ротмістренко О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

представника позивача - Шіпош І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2024 року орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся в суд з вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на первинному обліку служби у справах дітей Великоберезянської селищної ради перебуває дитина, залишена батьківського піклування, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, з 12.01.2024 перебував на обліку служби у справах дітей як такий, що опинився в складних життєвих обставинах і проживає в сім?ї, де батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов?язків. Обґрунтовуючи необхідність задоволення позовних вимог, позивач вказує на ту обставину, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо належного виховання та утримання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, вказує, що 29.10.2024 до служби у справах дітей звернулася свекруха відповідачки - ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 , щодо невиконання її невісткою батьківських обов`язків відносно онука ОСОБА_4 та поганого способу життя. 04.11.2024 з тим самим питанням до служби у справах дітей звернувся чоловік матері відповідачки - ОСОБА_5 , який повідомив, що вона проживає з циганами, дитина до школи не ходить, а сама відповідачка зловживає спиртними напоями. Як ідеться у позові, у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дитини розпорядженням селищного голови 07.11.2024 № 130 прийнято рішення про вилучення дитини від матері. 22.11.2024 дитину знайдено на вулиці Партизанській без матері, де він грався з дітьми ромської народності, при цьому був брудний, неохайний, одягнений не по сезону, з поганим запахом. Після вилучення дитини мати так і не з`явилася в службу у справах дітей, щоб поцікавитись, де син. Як зазначає представник позивача, ОСОБА_4 тимчасово влаштовано в Дитячий будинок милосердя «Добрий Самаритянин», де він знаходиться і по теперішній час. Крім того, представник позивача зауважує, що рішенням Великоберезнянського районного суду 20.02.2024 справа № 298/318/23 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав стосовно їх малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на наведене, позивач наполягає на наявності підстав для позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_2 . Крім того, посилаючись на положення ст. 180 СК України, позивач порушує перед судом питання про стягнення з відповідачки аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 13.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

13.01.2025 на виконання ухвали суду від 13.12.2024 позивачем до суду надіслано уточнену позовну заяву.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.01.2025 провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27.05.2025 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні. Клопотання представника позивача задоволено, викликано для допиту в якості свідків ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_2 .

В судових засіданнях, призначених до розгляду на 11.06.2025 та 16.07.2025, представник позивача Шіпош І.І. вимоги, викладені в позовній заяві підтримала. Зазначила, що наразі ОСОБА_1 ніде не працює, обов`язки щодо виховання та утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 не виконує. Вказала, що, коли вони відвідували відповідачку в будинку, де вона проживала разом з неповнолітнім ОСОБА_2 , умови для проживання неналежні - там завжди було брудно, неприємний запах, мала кількість дитячого одягу, практично відсутні продукти харчування, відсутні засоби гігієни. За словами сусідів, відповідачка зловживала спиртними напоями та до неї навідувались різні чоловіки. Наразі ОСОБА_4 від матері відібрано та поміщено до Дитячого будинку милосердя «Добрий Самаритянин», де він знаходиться і по теперішній час. З того моменту, відколи сина забрали у відповідачки, вона жодного разу ним не поцікавилась, де він та що з ним. Сама ж відповідачка веде поганий спосіб життя, проживає з чоловіком ромської національності в «таборі», зловживає спиртними напоями. При цьому вказала, що працівники служби, поліції та Великоберезнянського селищного центру соціальних служб, неодноразово відвідували дану родину, постійно проводили профілактичні бесіди, роз`яснення щодо належного виконання батьківських обов`язків, ведення господарства. Однак вказані профілактичні бесіди до відповідних результатів не привели. Крім того, вказала, що три роки тому у родині відповідачки померла дитина - втопилась у криниці. Крім того, вказала, що рішенням Великоберезнянського районного суду ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав стосовно їх малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судові засідання, призначені до розгляду на 11.06.2025 та 16.07.2025, відповідачка, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті Судова влада України, не з`явилася. Судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою відповідачки, зокрема 13.02.2025, 28.02.2025, 20.03.2025, 02.04.2025, 16.04.2025, 08.05.2025, 27.05.2025. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилала та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву. В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В силу положень ст. 223 ЦПК України суд постановив судове засідання проводити без участі відповідачки, яка, будучи повідомленою про час та місце слухання справи у встановленому законом порядку, повторно не з`явилася в судове засідання та не повідомила про поважність причин своєї неявки.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 11.06.2025, допитана в якості свідка ОСОБА_3 вказала, що є бабусею неповнолітнього ОСОБА_2 . При цьому зазначила, що ОСОБА_1 ніколи належним чином не займалась вихованням та утриманням дітей, зокрема, ОСОБА_2 , веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Також вказала, що ОСОБА_1 завжди неохайна, дитина постійно грязна, до школи не ходить. Батько ОСОБА_2 зник без вісти на війні. Вона як бабуся допомагала дитині, давала чистий одяг, кормила. Зі своїми батьками ОСОБА_1 також не розмовляє. На роботу ОСОБА_1 йти не хоче, нічим не займається. За дітьми не слідкує. Крім ОСОБА_4 у відповідачки ще було двоє хлопчиків від різних чоловіків. Стосовно одного з них відповідачку позбавлено батьківських прав в судовому порядку, а інший син утопився в колодязі. Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки є необхідним, оскільки вона не забезпечує належних умов для виховання та утримання дитини. При цьому вказала, що батьки відповідачки її цураються, оскільки остання пішла до циган.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, суд встановив таке.

Відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними, які містяться в свідоцтві про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 15.05.2013 та в повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00033831784 від 23.11.202, де матір`ю останнього значиться відповідачка, батьком - ОСОБА_9 .

Як убачається з акту обстеження умов проживання від 11.01.2024, з метою обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 проведено обстеження житла - будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживають ОСОБА_10 - власник будинку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - мати дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - співмешканець матері. В ході такого огляду встановлено неналежні умови для виховання та розвитку дитини, будинок електрифіковано, опалення - камін, в кімнаті брудно, погане освітлення, мала кількість продуктів харчування, запасів продуктів немає води немає, в будинку брудно, холодно недостатня кількість продуктів харчування (запасів), гігієни, члени сім`ї зловживають спиртними напоями. З ОСОБА_1 проведено бесіду щодо неналежного виконання нею батьківських обов`язків.

До вказаного акту додано фотознімки, зроблені під час перевірки умов проживання будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 , з яких вбачається, що в будинку брудно, неохайно, не прибрано, речі розкидано, умови проживання для дитини неналежні.

Відповідно до Наказу служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №1 від 12.01.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як такого, що опинився у складних життєвих обставинах через невиконання батьками своїх батьківських обов`язків з виховання дитини, ініційовано утворення міждисциплінарної команди для організації заходів із соціального захисту дитини відповідно до потреб.

З акту обстеження умов проживання від 22.08.2024 вбачається, що з метою обстеження умов проживання дитини в сім`ї ОСОБА_1 здійснено спробу проведення обстеження

житла - будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Однак обстеження умов проживання дитини не проведено, оскільки ОСОБА_1 зі співмешканцем в будинок нікого не впустили. На роз`яснення мети візиту кричала, вела себе агресивно, погрожувала.

З акту обстеження умов проживання від 09.09.2024 року, який було проведено з метою обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 , який разом з ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що на момент обстеження будинок був зачинений, вікно вибите. Сім`я зловживає спиртними напоями.

26.09.2024 черговий раз проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому останній проживає разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 , за наслідками якого встановлено, що будинок електрифіковано, опалення відсутнє, водопостачання відсутнє, в будинку погане повітря, брудно, відсутні продукти харчування та засоби гігієни. З ОСОБА_1 проведено бесіду щодо належного виконання нею батьківських обов`язків, зловживання нею спиртними напоями, працевлаштування та приведення будинку до ладу.

З актів обстеження умов проживання від 24.09.2024 та 30.10.2024 будинку за вказаною адресою, де проживала відповідачка разом з неповнолітнім ОСОБА_11 , вбачається, що обстеження умов проживання дитини в сім`ї ОСОБА_1 не проведено, оскільки під час обстеження будинок був зачинений.

Відповідно до акту обстеження умов проживання вказаного будинку від 07.11.2024 встановлено відсутність ОСОБА_1 , будинок зачинено. На вигляд двері, вікна неохайні, брудні, будинок занедбаний. Зі слів сусідів відповідачка уже деякий час не проживає у вказаному будинку, її місце знаходження невідомо. Традиції сім`ї - зловживання алкогольними напоями.

Відповідно до розпорядження селищного голови Кирлика Б. від 07.11.2024 №130 Про вилучення малолітнього, у громадянки ОСОБА_1 вилучено малолітнього, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1

08.11.2024 службою у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області скеровано листа Начальнику відділення поліції № 2 Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Листом від 08.11.2024 № 01-09/330 з проханням посприяти у розшуку ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2 , з метою подальшого вилучення та поміщення у відповідний заклад дитини у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини.

З листа ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_12 від 11.11.2024 № 4553 вбачається, що батько неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час ведення бойових дій зник безвісти 27.05.2024.

Як убачається з акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 22.11.2024 ОСОБА_2 22.11.2024 виявлено на вулиці без нагляду дорослих у місці проживання осіб ромської національності, огляд дитини було провести неможливо, одяг брудний, не за розміром та не по сезону. Зі слів ОСОБА_4 - дядько відправив його гратися на вулицю. Мати пішла в магазин за покупками.

Про неохайний вигляд дитини свідчить також фотознімок, зроблений відповідними працівниками служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області у момент виявлення дитини, що доданий до матеріалів справи.

Відповідно до наказу служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №5 від 22.11.2024, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знято з обліку як такого, що опинився у складних життєвих обставинах через невиконання батьками своїх батьківських обов`язків з виховання дитини.

22.11.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі клопотання Служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради № 01-09/324 від 07.11.2024. зараховано до закладу БО «БМ «Добрий Самаритянин», що підтверджується Наказом №76 від 22.11.2024. Також представником відповідача додано фотознімки з вказаного закладу, де дитина перебуває й по сьогодні.

Відповідно до наказу служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №3-п від 23.11.2024 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік як такого, що залишився без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з повідомленням про первинний облік дитини служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області за № 04-05/345 від 25.11.2024 ОСОБА_2 перебуває на первинному обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в службі у справах дітей Великоберезнянської селищної ради, як дитина, залишена батьківського піклування.

З виданої Великоберезнянською селищною радою від 25.11.2024 № 791 характеристики на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканку АДРЕСА_3 , вбачається, що така в громадському житті громади участі не приймає, скарги на її поведінку від імені мешканців територіальної громади в селищну раду не поступали.

Як убачається з характеристики на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 4-В класу (інклюзивної форми навчання), виданої Великоберезнянським ліцеєм Великоберезнянської селищної ради від 28.11.2024 № 511/01-28, ОСОБА_13 школу майже не відвідує, з 2 вересня по 22 листопада ОСОБА_13 був присутній у школі 2 рази. Його до школи приводила мама, яка забирала його після уроків. З 17 по 24 вересня був відсутній по хворобі, всі інші пропуски - без причини. Асистент вчителя Гонда Н.І. неодноразово навідувалася за місцем проживання дитини по АДРЕСА_2 , щоб дізнатися причину відсутності, але вдома нікого не було або не відчиняла двері. На телефонні дзвінки мама не відповідала, на контакт не йшла. На вулицях Великого Березного мама намагалася уникнути зустрічі, бо не могла пояснити причину відсутності сина на уроках. Бабуся по татовій лінії допомагає мамі забезпечувати дитину одягом, частково шкільним приладдям та перекусами. Перебуваючи в школі, учень почуває себе комфортно, дружить з однокласниками. До навчання береться охоче, виявляє інтерес до виконання завдань. Повторював вивчений матеріал з асистентом вчителя. За літні канікули ОСОБА_4 забув значну частину пройденого матеріалу. Учень потребує постійної допомоги і контролю з боку асистента вчителя.

Згідно з довідкою про наявність братів/сестер, виданої службою у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області № 04-05/358 від 29.11.2024 дитина, залишена батьківського піклування ОСОБА_2 , братів/сестер не має.

Згідно з повідомленням ЦНАП Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 05.12.2024 № 04.1-03/137 за відомостями з Реєстру територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Як убачається з листа Начальника ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 26.11.2024, на ОСОБА_1 складались 4 адміністративні протоколи за ст. 184 КУпАП - 20.10.2022, 31.05.2022, 20.05.2023, 27.09.2024.

09.12.2024 комісією з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області складено висновок за № 826/03./19, відповідно до якого комісія вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 .

З постанов Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.07.2021 у справі №298/783/21, від 06.09.2022 у справі № 298/675/22, 18.01.2023 у справі № 298/1462/22, від 26.04.2024 у справі № 298/221/24 убачається, що на розгляді у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області неодноразово перебували справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП - ухилення від виховання неповнолітніх дітей. Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.07.2021 у справі №298/783/21 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 184 КУпАП.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітнього ОСОБА_2 позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 44, 76 - 82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263 - 265 ЦПК України).

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

В ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину, а відповідно до частини 4 статті 155 цього Кодексу ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачка систематично, протягом тривалого часу стосовно свого сина не виконувала батьківських обов`язків, не здійснювала підготовку його до самостійного життя, не забезпечувала необхідним харчуванням, одягом, житлом, не надавала доступу до культурних та інших духовних цінностей, не створювала умов для отримання ним освіти. На день розгляду справи в суді відповідачка й надалі не виконує свої батьківські обов`язки, не піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_2 , з моменту його поміщення до дитячого будинку милосердя, не цікавиться його життям, а також тим, де та з ким перебуває син. Крім того, як встановлено судом, рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20.02.2024 у справі № 298/318/23 у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків, зокрема, ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане рішення постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.07.2024 в цій частині залишено без змін. Крім того, судом встановлено, що з відповідачкою неодноразово проводились профілактичні бесіди, однак такі до бажаних наслідків не привели.

При цьому судом не встановлено того факту, що відповідачка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання або з інших не залежних від неї причин. За час перебування дитини в дитячому закладі мати не показала належної, активної і послідовної поведінки, яка могла б свідчити про її наміри виправитися і повернути дитину у сім`ю.

Вказані обставини в сукупності свідчать про ухилення відповідачки від виховання та утримання дитини, свідоме та умисне нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, та про свідомий та винний характер її поведінки.

За наведених обставин суд констатує, що належними та допустимими доказами у справі позивачем доведено обставини свідомого та умисного ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків, мотиви для позбавлення її батьківських прав є доречними і достатніми, що, в свою чергу, свідчить про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачці, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення аліментів суд зазначає таке.

В ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1-) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує наведені законодавчі положення, а також те, що відповідачка є працездатною за віком, вік неповнолітнього, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки мінімально гарантованого на законодавчому рівні розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття є обґрунтованими а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл витрат зі сплати судового збору суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про захист прав малолітніх та неповноолітніх на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 164, 165, 166, Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області з метою подальшого влаштування його до сімейних форм виховання.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.12.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору в дохід держави. за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір»: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу - судовий збір.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Позивач: Орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, місце знаходження: індекс 89000, с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 27, Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04351127.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено та оголошено 24 липня 2025 року.

Головуюча Ротмістренко О.В.