Ухвала від 18.07.2025 по справі 442/5136/24

Ухвала

18 липня 2025 року

м. Київ

справа № 442/5136/24

провадження № 61-9162ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Пархоменко П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Маціпурою Наталією Ігорівною, на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року а справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська мануфактура новин» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Львівська мануфактура новин», про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Львівська мануфактура новин» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, відмовлено.

17 липня 2025 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Маціпурою Н. І., на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 червня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119943062) справу визнано малозначною.

У касаційній скарзі вказується, що у підпункті г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаю, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, оскільки, ціну позову при подачі позовної заяви було зазначено у розмірі 100 000 грн, що перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, цей спір не є незначної складності у відповідності до вимог пункту 2 частини другої статті 19 ЦПК України, оскільки, він стосується питання права позивача на захист честі, гідності та ділової репутації, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес, чому суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційний суд звертає увагу, що станом на момент визнання справи малозначною (25 червня 2024 року) в пункт 2 частини другої статті 19 ЦПК України передбачалося, що малозначними є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у суду першої інстанції були відсутні перешкоди у визнанні цієї справи малозначною.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Маціпурою Наталією Ігорівною, на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року а справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська мануфактура новин» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

П. І. Пархоменко