Герб України

Ухвала від 24.07.2025 по справі 922/673/24

Касаційний господарський суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

УХВАЛА

24 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/673/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Бакуліної С.В., Мамалуя О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Липковатівського аграрного фахового коледжу

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Шутенко І.А., Плахова О.В., Слободіна М.М.,

від 01.04.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Липковатівського аграрного фахового коледжу,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаззбут»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 752 865,50 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі № 922/673/24 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024, рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви Липковатівського аграрного фахового коледжу про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 922/673/24, постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 залишено в силі.

19.11.2024 Липковатівський аграрний фаховий коледж звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 922/673/24.

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Липковатівського аграрного фахового коледжу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 922/673/24.

26.12.2024 Липковатівський аграрний фаховий коледж вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 922/673/24.

Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Липковатівського аграрного фахового коледжу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 922/673/24.

22.04.2025 Липковатівський аграрний фаховий коледж звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24.

Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 касаційну скаргу Липковатівського аграрного фахового коледжу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24 залишено без руху; надано Липковатівському аграрному фаховому коледжу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Липковатівському аграрному фаховому коледжу запропоновано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом надання суду касаційної скарги в новій редакції з посиланням на норми права, які були порушені та/або неправильно застосовані судом апеляційної інстанції, з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права та із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень та посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2025 касаційну скаргу Липковатівського аграрного фахового коледжу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24 повернуто.

09.06.2025 Липковатівський аграрний фаховий коледж звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 та на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.).

Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Липковатівського аграрного фахового коледжу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 922/673/24; касаційну скаргу Липковатівського аграрного фахового коледжу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24 залишено без руху; надано Липковатівському аграрному фаховому коледжу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Липковатівському аграрному фаховому коледжу запропоновано надати суду клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).

Ухвала Верховного Суду від 23.06.2025 доставлена в Електронний кабінет скаржника - 24.06.2025 о 16:55.

04.07.2025 від Липковатівського аграрного фахового коледжу до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга. У вказаній касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №922/673/24.

Клопотання скаржника про поновлення строку мотивоване тим, що ухвалу Верховного Суду від 06.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху Липковатівський аграрний фаховий коледж не отримував, а в Електронний кабінет надійшов пустий електронний документ, який не можливо було ідентифікувати, як ухвалу Верховного Суду від 06.05.2025 у справі №922/673/24. Вперше про зміст ухвали Верховного Суду від 06.05.2025 Липковатівський аграрний фаховий коледж дізнався із змісту ухвали Верховного Суду від 28.05.2025, яку отримав 02.06.2025 в підсистемі «Електронний Суд». Ознайомившись із змістом ухвали Верховного Суду від 28.05.2025, Липковатівський аграрний фаховий коледж виконав вимоги ухвали Верховного Суду та усунувши недоліки вперше поданий касаційної скарги, з урахуванням наведеного скаржник просить поновити строку на касаційне оскарження.

Розглянувши клопотання Липковатівського аграрного фахового коледжу про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з положеннями частини першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Верховним Судом встановлено, що оскаржувана ухвала Східного апеляційного господарського суду постановлена 01.04.2025 отже останнім днем на її касаційне оскарження було 21.04.2025.

Втім, Липковатівський аграрний фаховий коледж повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24 лише 09.06.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Наведені скаржником обставини в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень, які наведені у клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги є аналогічними та фактично дублюють зміст тих підстав, які були наведені у клопотанні про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги при звернення скаржника з касаційною скаргою та визнані ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 неповажними.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Водночас внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, та залежать від волі керівника та працівників. Юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо дотримання вимог процесуального законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені Липковатівським аграрним фаховим коледжем у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Липковатівського аграрного фахового коледжу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Липковатівським аграрним фаховим коледжем в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Липковатівського аграрного фахового коледжу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 922/673/24.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

О. Мамалуй

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.07.2025
Оприлюднено28.07.2025
Номер документу129088427
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —922/673/24

Ухвала від 24.07.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 23.06.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 28.05.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 06.05.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 01.04.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 25.03.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 21.03.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 12.03.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 10.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 09.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні