Ухвала від 25.07.2025 по справі 916/4912/24

УХВАЛА

25 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4912/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М., Губенко Н. М., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО»

про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025

у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Спільне підприємство «ВІТМАРК-УКРАЇНА» в формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 38 775 051,78 грн,

за участю представників:

від позивача: Воробйов А.В.,

від відповідача: Дзяткевич А.В.,

від третьої особи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Селянське (фермерське) господарство «ВІКТОРІЯ» (далі - СФГ «ВІКТОРІЯ») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» (далі - ТОВ «ВІТМАРК АГРО») про стягнення збитків в сумі 38 775 051,78 грн, заподіяних позивачу внаслідок відмови у прийнятті томатів за договором поставки від 07.11.2023 № 18/03/24-01.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та постановою Верховного Суду від 19.02.2025, задоволено заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «ВІТМАРК АГРО» у межах ціни позову у розмірі 38 775 051,78 грн.

Господарський суд Одеської області рішенням від 05.02.2025 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" на користь Селянського (фермерського) господарства "ВІКТОРІЯ" компенсацію заподіяних збитків в сумі 38 775 051,78 грн та 581625,78грн судового збору.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу СФГ «ВІКТОРІЯ» залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ «ВІТМАРК АГРО» задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі № 916/4912/24 скасовано; у задоволенні позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/4912/24.

09.06.2025 СФГ «ВІКТОРІЯ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 916/4912/24.

17.06.2025 до Верховного Суду надійшла заява СФГ «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову, сформована в системі Електронний суд 16.06.2025, в якій позивач просив накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ «ВІТМАРК АГРО» в межах ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.

Верховний Суд ухвалою від 23.06.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 916/4912/24 та призначив справу до розгляду на 10 липня 2025 року о 10:30 год у приміщенні Касаційного господарського суду.

Також ухвалою від 23.06.2025 Верховний Суд задовольнив заяву Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову. Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» в межах суми, що не перевищує ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.

27.06.2025 ТОВ «ВІТМАРК АГРО» до Верховного Суду через систему Електронний суд подало клопотання про скасування заходів забезпечення позову з підстав того, що суд при постановленні ухвали порушив порядок розгляду заяви про забезпечення позову.

Верховний Суд ухвалою від 10.07.2025 відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 у справі №916/4912/24.

Ухвалою від 10.07.2025 у розгляді касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 916/4912/24 оголошено перерву до 24 липня 2025 року о 10:00 год у приміщенні Касаційного господарського суду.

24 липня 2025 року о 09:27 год представник ТОВ «ВІТМАРК АГРО» подав безпосередньо до Верховного Суду клопотання, у якому просив замінити вжиті Верховним Судом ухвалою від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24 заходи забезпечення позову та накласти арешт на рухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «ВІТМАРК АГРО» в межах ціни позову (38 775 051,78 грн), зокрема:

- самохідний томатозбиральний комбайн марки: P.BARIGELLIC.SRL B/RP 4X4 150, реєстраційний номер: НОМЕР_3, заводський номер: НОМЕР_4, номер двигуна: НОМЕР_5, рік випуску - 2024, вартістю 10 502 518,40 грн;

- самохідний томатозбиральний комбайн марки: P.BARIGELLIC.SRL B/RP 4X4 150, реєстраційний номер: НОМЕР_6, заводський номер: НОМЕР_7, номер двигуна: НОМЕР_10, рік випуску - 2024, вартістю 11 337 946,00 грн;

- самохідний томатозбиральний комбайн марки: P.BARIGELLIC.SRL B/RP 4X4 150, реєстраційний номер: НОМЕР_8, заводський номер: НОМЕР_9, номер двигуна: НОМЕР_11, рік випуску - 2024, вартістю 10 741 212,00 грн;

- самохідний томатозбиральний комбайн марки: P.BARIGELLIC.SRL B/RP 4X4 150, реєстраційний номер: НОМЕР_12, заводський номер: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , рік випуску - 2024, вартістю 10 621 865,20 грн, до моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що станом на теперішній час вжиті в межах цієї справи заходи забезпечення позову створюють суттєві перешкоди у здійсненні відповідачем підприємницької діяльності, відповідні обмеження у вигляді накладення арешту на всі рахунки все більше призводять до настання для відповідача незворотних наслідків у вигляді зупинення господарської діяльності та завдають фактичних збитків підприємству відповідача.

Також відповідач зазначив, що у цьому спорі мають місце обставини, за якими суд повинен дослідити питання щодо порушення та безпідставного обмеження прав відповідача, внаслідок вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення, судом не надано оцінки доказам, які були надані на підтвердження блокування господарської діяльності відповідача.

Вжиті Верховним Судом заходи забезпечення позову у цій справі виходять за межі предмету спору, оскільки суд вжив заходів, шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідача. Втім у будь-якому разі заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом і підставою позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має повноваження застосувати засіб забезпечення позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що дає підстави для висновку, що арешту підлягають або грошові кошти, наявні на рахунках відповідача, або визначене майно в межах ціни позову.

Накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх банківських рахунках, з урахуванням ціни позову 38 775 051,78 грн, фактично призвело до накладення арешту на всі наявні у відповідача рахунки, оскільки на кожному з відкритих банківських рахунків відповідача наявність такої суми не обліковується. При цьому вжите судом касаційної інстанції загальне визначення «арешт на майно та грошові кошти» повністю обмежує відповідача у здійсненні та веденні нормальної господарської діяльності.

Також судом має бути враховано, що позивач заявляє вимоги про стягнення (компенсацію) заподіяних відповідачем збитків в сумі 38 775 051,78 грн, а тому позовні вимоги у цій справі хоч і мають майновий характер, однак є вимогами про стягнення недоодержаного доходу (упущеної вигоди). Тобто не ґрунтуються на вимогах щодо явного та беззаперечного обов`язку відповідача відшкодувати позивачу спірну суму, у зв`язку з порушенням господарського зобов`язання. Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, у вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності товариства.

Обрані Верховним Судом заходи забезпечення позову створюють суттєві перешкоди у здійсненні відповідачем підприємницької діяльності, що порушує збалансованість інтересів сторін. Такі обмеження, вжиті судом касаційної інстанції вже призвели до негативних для відповідача наслідків, що з високою вірогідністю дає підстави стверджувати, що такі обмеження можуть призвести до настання для відповідача незворотних наслідків.

Зазначив, що у зв`язку з накладенням арешту на рахунки, підприємство відповідача було довгий час позбавлено можливості вчасного та належного виконання зобов`язань за наявними договірними правовідносинами що безпосередньо вплинуло та далі впливає на блокування здійснення відповідачем сільськогосподарської діяльності. На сьогодні у відповідача є нагальна потреба здійснити оплати за договором від 28.06.2023 №48/23-П за мастильні матеріали для автомобілів та іншої техніки у сумі 52 003,20 грн, за договором поставки від 17.11.2023 № 2023_1_Д_9186 на суму 34 379,66 грн, за договором від 26.04.2023 №26043/2023_1_Д_8722 на суму 572 255,14 грн та 2 442 619,31 грн, за договором поставки від 02.05.2024 №2698/24/П/ОДДМ на суму 899 218,80 грн, за договором поставки від 08.05.2025 №08052025 на суму 895 440,00 грн, за договором поставки від 27.05.2025 №05/27-1 на суму 2 419 032,00 грн та 2 364 054,00 грн, за договором купівлі-продажу від 17.06.2025 №41/86135 на суму 937 900,00 грн.

Накладення арешту на все майно у тому числі вироблену продукцію не дозволяє відповідачеві отримувати доходи від своєї господарської діяльності, а навпаки призводить до завдання йому збитків.

Відповідно до звіту Аудиторської фірми «Актив» складеного 25.03.2025, при порівнянні кредиторської заборгованості станом на 11.11.2024 та станом на 18.03.2025 встановлено її зростання на 44 523 372,43 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 22.07.2025 ТОВ «ВІТМАРК АГРО» має зобов`язання по розрахункам за послуги, які пов`язані з сезонністю вирощування овочевих культур у загальній сумі 137 121 652,65 грн.

Також відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 1119 від 18.02.2025 ТОВ «ВІТМАРК АГРО» було визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідач вважає, що накладений захід забезпечення позову є непропорційним заходом, який призводить до надмірного обмеження його прав і можливостей здійснювати підприємницьку діяльність, порушує баланс інтересів сторін та права третіх осіб, зокрема, держави, що є підставою для зміни/скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Зазначив, що на рахунках відповідача наявні кошти, що не перевищують 1 млн.грн, що у цьому випадку не є для позивача ефективним забезпеченням позову. У той час як запропоноване відповідачем рухоме майно на яке суд може замінити заходи забезпечення (4 томатозбиралних комбайни) оціночна вартість яких перевищує ціну позову в повній мірі забезпечує поданий у цій справі позов.

Позивач письмових заперчень на спростування клопотання відповідача не подав, у судовому засіданні проти задоволення клопоатння заперечував.

Розглянувши заяву ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про заміну заходів забезпечення позову, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 1 статті 143 ГПК України визначено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (частини 2, 4, 5, 6 статті 143 ГПК України).

В силу наведених норм суд зазначає, що заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч.1 ст.137 ГПК України.

Верховний Суд ухвалою від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про стягнення збитків в сумі 38 775 051,78 грн, заподіяних позивачу внаслідок відмови у прийнятті томатів за договором поставки від 07.11.2023 № 18/03/24-01, задовольнив заяву Селянського (фермерського) господарства «ВІКТОРІЯ» про забезпечення позову. Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» в межах суми, що не перевищує ціни позову в розмірі 38 775 051,78 грн.

24.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» подано заяву про заміну заходів забезпечення позову, яка по суті зводиться до незгоди з рішенням суду про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову про які просив позивач. Фактично відповідач стверджує, що накладений захід забезпечення позову є непропорційним заходом, який призводить до надмірного обмеження його прав і можливостей здійснювати підприємницьку діяльність, порушує баланс інтересів сторін та права третіх осіб, зокрема, держави, що є підставою для зміни/скасування заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Однак, заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч.1 ст.137 ГПК України, а не в скасуванні частини застосованих судом заходів забезпечення, а саме скасування арешту грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» в межах суми, що не перевищує ціни позову.

Верховним Судом вже було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24, ухвалою від 10.07.2025 у його задоволенні відмовлено.

Верховним Судом враховується правова позицію, викладена Верховним Судом у п. 59 постанови від 15.08.2019 року у справі №15/155-б, згідно з якою забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.

З цією метою та із урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов`язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.

В обґрунтування наданого до суду клопотання про заміну заходу забезпечення позову, а фактично про часткове скасування, вжитих Верховним Судом ухвалою від 23.06.2025 заходів забезпечення позову у справі № 916/4912/24, відповідач не довів, що наразі обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, змінилися настільки, що це зумовлює необхідність здійснення заміни вжитих заходів забезпечення позову. У той час як подане відповідачем клопотання побудоване на помилковості застосування Верховним Судом заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, незважаючи на те, що перегляд ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності при вирішенні клопотання про заміну заходів забезпечення позову не здійснюється.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів в межах суми позову неодноразово підтверджена у постановах Верховного Суду, зокрема такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що подане 24.07.2025 клопотання ТОВ «ВІТМАРК АГРО» про заміну заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 143, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про заміну заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2025 у справі № 916/4912/24.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Мамалуй