Постанова від 23.07.2025 по справі 712/13119/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1019/25; 22-ц/821/938/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/13119/24 Категорія: 305030000 Стеценко О.С. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Карпенко О.В., Гончар Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Панова Дмитра Ігоровича на рішення Сосніського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2025 року та на додаткове рішення Сосніського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «3С+», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що упродовж 2022-2024 років позивач здійснювала оплати Приватному підприємству «3С+» (надалі - Відповідач -1), що іменує себе «Сучасна сімейна стоматологія».

Позивачем здійснювались вищевказані оплати з власного розрахункового рахунку, відкритого в АТ «Універсал Банку» (monobank), на платіжний POS-термінал для безготівкової оплати, який надавав працівник ПП «3С+» за адресою відповідача-1. Однак жодних правовідносин між ними не існувало до 16 липня 2022 року включно.

Крім того, представником позивача неодноразово направлялися запити щодо надання первинних документів на підтвердження правовідносин (адв. запит від 17.09.2024 №17/09-24-1; від 26.09.2024 №26/09-24-1). Жодного первинного документу відповідачем №1 не було надано на адвокатські запити.

Тільки 17 липня 2022 року між позивачем та відповідачем -1 було укладено договір з надання платних стоматологічних послуг №448, відповідно до якого Пацієнт доручив, а Виконавець прийняв на себе обов`язок надати медичні стоматологічні послуги відповідно до виставленого діагнозу (п. 1.1. Договору).

Після перевірки всіх здійснених оплат за вищевказаний період, позивачем було виявлено низку платежів без достатньої правової підстави на загальну суму всього - 20 200,00 грн.

Крім того, позивачем було виявлено, що частину платежів було здійснено на банківські рахунки ФОП ОСОБА_2 (надалі Відповідач-2), яка також займає посаду головного лікаря у ПП «3С+», ФОП ОСОБА_3 (надалі Відповіда-3), який ніякого відношення не має до надання стоматологічних послуг, а також ФОП ОСОБА_4 , відомості про якого у ЄДР ЮОФОПтаГФ взагалі відсутні.

Жодних правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 також не існувало.

Платежі на рахунок ФОП ОСОБА_2 здійснені у загальній сумі 30 050,00 грн.

Платежі на рахунок ФОП ОСОБА_3 12.11.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP MUROVANii VGENi Mi - 1 100,00 грн.

Платежі на рахунок ФОП ОСОБА_4 10.12.2023 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP SolovyovaOO - 1 300,00 грн.

У зв`язку із можливими порушеннями відповідачем-1 розрахунків, а також оформлення трудових відносин з найманими працівниками ПП «3С+», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 у стоматологічної клініці « ІНФОРМАЦІЯ_1 », позивачем було подано заяву до ГУ ДПС у Черкаській обл. для проведення фактичної перевірки.

Відповіддю ГУ ДПС у Черкаській обл. від 01.07.2024 №912/Б/23-00-07-07-06 було встановлено порушення ПП «3С+» та ФОП ОСОБА_2 п. 85.2 ст. 85 ПК України. При здійсненні контрольно-перевірочних заходів ознак здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 не виявлено.

Зважаючи на те, що між позивачем та ПП «3С+» (до 17.07.2022), ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 не укладався договір про надання стоматологічних послуг чи будь-який інший договір (ПП «3С+» (до 17.07.2022), не погоджувалися рахунки на оплату чи акти наданих послуг (виконаних робіт), відтак позивач вважає, що відповідачі умисно та безпідставно заволоділи сумою грошових коштів, у зв`язку з чим відповідачам були направлені вимоги про повернення грошових коштів, однак жодної відповіді не було надано.

У зв`язку з чим позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач вважає, що відповідачі безпідставно заволоділи грошовими коштами, а тому ці кошти на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.

Позивач зазначила, що для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

На підставі викладеного позивач просила суд стягнути:

- з Приватного підприємства «3С+» суму основного боргу 20 200,00 грн., 3% річних у сумі 1 460,77 грн., інфляційні втрати у сумі 4 922,61 грн., всього 26 583,38 грн.;

- з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму основного боргу 30 050,00 грн., 3% річних у сумі 2 102,95 грн., інфляційні втрати у сумі 6 199,27 грн., всього 38 352,22 грн.;

- з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму основного боргу 1 100,00 грн., 3% річних у сумі 64,03 грн., інфляційні втрати у сумі 147,87 грн., всього 1 311,90 грн.; стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що усі відповідачі мають ліцензію на здійснення медичної практики за спеціальністю «стоматологія» за місцем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , під маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Матеріалами справи в їх сукупності підтверджується, що позивач мала договірні відносини з відповідачами по наданню послуг в сфері стоматології.

Зокрема, це вбачається з медичної картки № 373 за 2022 рік, згідно з якою позивачу у дати здійснених нею оплат надавались медичні послуги (записи в медичній картці відповідають здійсненим оплатам); з ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2024, згідно з якою у рамках кримінального провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024 ОСОБА_1 повідомила про те, що у 2022 році у результаті неналежного виконання професійних обов`язків медичним працівником стоматологічної клініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , заявниці спричинено тяжкі наслідки.

На підставі указаної ухвали вилучено медичну картку хворого пацієнта № 347, заповнену на ім`я ОСОБА_1 , медичну картку хворого пацієнта № 373 за 2022 рік, заповнену на ім`я ОСОБА_1 .

У вимозі позивача до ФОП Ковтуненко А.В. №АБ/58/03-1024 від 03.10.2024 зазначені платежі з ідентичними датами, ідентифікаторами платіжного пристрою та сумами, що вказані у позовній заяві ОСОБА_1 та додатках до них (квитанціях), зокрема: 07.06.2022 через POS-термінал з ідентифікатором FOP Kovtunenko Alyona проведено платіж на суму 50 грн.; 11.06.2022 - 8 800 грн.; 16.06.2022 - 8 800 грн.; 04.07.2022 - 6 400 грн.; 08.07.2022 - 6 000 грн.

Усі вищезазначені дати та суми грошових коштів відповідають датам та сумам, вказаним у відповіді щодо надання ОСОБА_1 стоматологічних послуг. Так, 07.06.2022 їй було проведено огляд, загальна вартість якого становила 50 грн.; 11.06.2022 відбулось лікування каналів 23 та 24 зубів під мікроскопом на суму 8 800 грн.; 16.06.2022 відбулось лікування каналів 36 та 37 зубів під мікроскопом на суму 8 800 грн.; 04.07.2022 відбулись підготовка до протезування 23, 36 та 37 зубів на суму 4 800 грн. та встановлення литої культєвої вкладки на суму 1 600 грн., а разом - 6 400 грн.; 08.07.2022 відбулось встановлення тимчасової коронки на 23, 24, 36 зубів на суму 6 000 грн.

Суд при цьому врахував позицію Верховного Суду, висловлену у постанові у справі № 127/12240/22 від 17.04.2024, де зазначено, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню,якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату,оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

Ані позивач у позові, ані представник позивача у судовому засіданні не зазначили, за яких підстав позивач систематично, а саме 01.05.2022, 14.05.2022, 22.05.2022, 28.05.2022, 05.06.2022, 12.06.2022, 07.06.2022, 11.06.2022, 16.06.2022, 04.07.2022, 08.07.2022, 12.11.2022 здійснювала оплати на рахунок відповідачів.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2025 року поновлено Приватному підприємству «3С+», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалено додаткове рішення щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Заяву Приватного підприємства «3С+» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «3С+» витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

У решті вимог заяви відмовлено.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

У решті вимог заяви відмовлено.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень).

У решті вимог заяви відмовлено.

Додаткове рішення суду мотивовано тим, що вимога відповідачів про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

З огляду на обставини справи та з урахуванням клопотання представника позивача про зменшення витрат, суд дійшов висновку про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги до 5 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями представник ОСОБА_1 адвокат Панов Д.І. подав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на те, що рішення ухвалені з неповним з`ясуванням судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення по суті спору та ухвалити нове, яким позовом задовольнити повністю, а додаткове судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяв відповідачів про стягнення на їх користь витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги по суті спору вказує, що судом незаконно відмовлено у задоволенні заяви позивача про витребування доказів, внаслідок чого суд не забезпечив повне та об`єктивне з`ясування обставин справи та порушив ст. 12 ЦПК України.

Рішення суду прийняте на неналежних та недопустимих доказах. Судом було взято до уваги докази, які не підтверджують факт надання стоматологічних послуг відповідачами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»: договір про надання платних стоматологічних послуг від 17.07.2022 №448; медична картка №373 пацієнтки ОСОБА_1 ; план лікування; відповідь ПП «ЗС+» від 20.09.2024 на адвокатський запит №17/09-24-1 від 17.09.2024 року.

Вказує, що всі грошові кошти, які були отримані без документального підтвердження, мають вважатися безпідставно набутими (ст. 1212 ЦК України).

Також сторона позивача зауважує, що судом проігноровано результати фактичної перевірки ГУ ДПС у Черкаській області, хоча цей доказ є важливим у контексті оцінки правомірності отримання грошових коштів, а саме незаконного збагачення відповідачами за рахунок позивача, та може свідчити про фінансові махінації відповідачів та ухилення від сплати податків.

Щодо оскарження додаткового рішення суду, то зауважує, що суд безпідставно поновив строк відповідачам для подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Також зазначає, що відповідачами та їх представником не подано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, внаслідок чого неможливо встановити, які саме послуги були надані адвокатом/узгоджені сторонами договору та відповідно розмір витрат відповідача в межах справи №712/13119/24, що є порушенням ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

У відзивах на апеляційні скарги ПП «ЗС+» вказує, що клопотання про витребування доказів, а саме виписки банківських рахунків ПП «ЗС+» містять періоди, які охоплені підписаним Договором від 17 липня 2022 року. При цьому аргументації необхідності витребування доказів зводиться лише до мети повного, всебічного і об`єктивного з`ясування судом обставин у справі, що не є достатньою мотивацією для витребування доказів, оскільки не охоплена предметом позову про повернення безпідставно отриманих коштів.

Вказує, що квитанції monobank, подані позивачем не є розрахунковим документом у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Звернуто увагу на суперечливу позицію сторони позивача щодо укладеності договору про надання платних стоматологічних послуг №448 від 17 липня 2022 року, оскільки в позовній заяві позивач не заперечувала, що договірні відносини сторін виникли з вказаної дати, а у апеляційній скарзі стверджує про неукладеність даного договору.

Наголошено, що позивач до укладення договору отримала ряд стоматологічних послуг, що підтверджується даними із медичної картки пацієнта.

Щодо оскарження позивачем додаткового судового рішення та їх мотивів, то вказує, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення було подано 17 березня 2025 року, однак ухвалою суду від 20 березня 2025 повернута заявнику без розгляду у зв`язку з відсутністю у додатках квитанцій про надсилання заяви сторонам.

Вказані обставини виникли з технічної причини та були усунуті заявником у короткий термін, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість поновлення строків звернення та розгляду клопотання по суті.

Зазначає, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

У відзивах на апеляційні скарги ФОП ОСОБА_2 вказує, що на підтвердження отримання ФОП ОСОБА_2 коштів ОСОБА_1 були надані до суду квитанції monobank, які не є розрахунковими документами у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначає, що, до встановлення позивачу 17.07.2022 ортодонтом «Сучасної сімейної стоматології» самолігуючої брекет-системи на 2 щелепи ОСОБА_6 , позивач проходила стоматологічне лікування. Зокрема їй надавалися медичні послуги, що полягали у встановленні пломб, коронок, лікуванні каналів зубів, які вона сама ж оплатила.

Звернуто увагу на повний збір дат та вартості наданих послуг із відповіді ПП «ЗС+» на адвокатський запит №17/09-42-1 від 17.09.2024 з сумами та датами, що вказані у наданих позивачем квитанціях monobank відносно ФОП ОСОБА_2 , хоча це є прямим доказом про наявність відносини між сторонами і виключає безпідставність отримання ФОП ОСОБА_2 коштів.

Щодо оскарження позивачем додаткового судового рішення та їх мотивів, то вказує, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення було подано 17 березня 2025 року, однак ухвалою суду від 20 березня 2025 повернута заявнику без розгляду у зв`язку з відсутністю у додатках квитанцій про надсилання заяви сторонам.

Вказані обставини виникли з технічної причини та були усунуті заявником у короткий термін, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість поновлення строків звернення та розгляду клопотання по суті.

Зазначає, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

У відзивах на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 вказує, що у відповідь на адвокатський запит №17/09-24-1 від 17.09.2024 ПП «ЗС+» було направлено лист з повним переліком робіт та послуг з датами та вартістю їх надання відносно пацієнтки ОСОБА_1 , який було розроблено на підставі первинної медичної документації медичних карток пацієнта ОСОБА_1 , копії яких є в матеріалах справи, а оригінали витребувані в межах кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 .

Зазначений перелік містить вказівку про сплачені ОСОБА_1 стоматологічні послуги, зокрема 12.11.2022 їй здійснили заміну дуг, а повна вартість за надання цієї послуги становить 1100 грн. та повністю збігається із сумою заявленої позивачем вимоги.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення, то вказує, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення було подано 17 березня 2025 року, однак ухвалою суду від 20 березня 2025 повернута заявнику без розгляду у зв`язку з відсутністю у додатках квитанцій про надсилання заяви сторонам.

Вказані обставини виникли з технічної причини та були усунуті заявником у короткий термін, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість поновлення строків звернення та розгляду клопотання по суті.

Зазначає, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені судом першої інстанції рішення відповідають зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що 17.07.2022 між ПП «3С+» та позивачем укладено договір з надання платних стоматологічних послуг. Укладення договору не заперечувалось сторонами у справі, зокрема, позивачем, про що зазначено останнім у позові.

За умовами цього договору позивач доручає, а відповідач1 приймає на себе обов`язок надати медичні стоматологічні послуги відповідно до виставленого діагнозу. У додатку до договору зазначений План лікування, який підписаний позивачем.

Як вбачається з листа ГУ ДПС у Черкаській області від 01.07.2024, проведено фактичні перевірки ПП «3С+» та ФОП ОСОБА_2 за місцем фактичного здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами заходів встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. При здійсненні контрольно-перевірочних заходів ознак здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено.

У вимозі, адресованій ФОП ОСОБА_2 , позивач зазначила, що нею, починаючи з 17.04.2024 по 16.05.2024, здійснені передоплати за платні стоматологічні послуги від ПП «3С+», що іменує себе «Сучасна сімейна стоматологія». Зважаючи, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 не укладався договір про надання стоматологічних послуг чи будь-який інший договір, не погоджувались рахунки на оплату чи акти стоматологічних послуг, позивач вважає, що ФОП ОСОБА_2 умисно та безпідставно заволодів грошовими коштами у сумі 30050,00 грн., які спрямовувались позивачем на оплату послуг ПП «3С+».

Платежі на рахунок ФОП ОСОБА_2 07.06.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP Kovtunenko Alyona - 50,00 грн.; 11.06.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 - 8 800,00 грн.; 16.06.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP Kovtunenko Alyona - 8 800,00 грн.; 04.07.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP Kovtunenko Alyona - 6 400,00 грн.; 08.07.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP Kovtunenko Alyona - 6 000,00 грн.

У вимозі, адресованій ФОП ОСОБА_3 , позивач зазначила, що нею, починаючи з 17.04.2024 по 16.05.2024, здійснені передоплати за платні стоматологічні послуги від ПП «3С+», що іменує себе «Сучасна сімейна стоматологія». Зважаючи, що між позивачем та ФОП ОСОБА_5 не укладався договір про надання стоматологічних послуг чи будь-який інший договір, не погоджувались рахунки на оплату чи акти стоматологічних послуг, позивач вважає, що ФОП ОСОБА_5 умисно та безпідставно заволоділа грошовими коштами у сумі 1100,00 грн., які спрямовувались позивачем на оплату послуг ПП «3С+».

Платежі на рахунок ФОП ОСОБА_3 12.11.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором FOP MUROVANii VGENi Mi - 1 100,00 грн.

У вимозі, адресованій ПП «3С+», позивач зазначила, що нею упродовж 2022-2024 років здійснювались оплати з власного розрахункового рахунку на платіжний POS-термінал для безготівкової оплати, який надавав позивачу працівник ПП «3С+». Після перевірки усіх здійснених позивачем платежів виявлено, що низку оплат було здійснено на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , з якими жодних правовідносин у позивача не було. Зважаючи, що позивачем до 17.07.2022 та ПП «3С+» не укладався договір про надання стоматологічних послуг чи будь-який інший договір та стоматологічні послуги не надавались, ПП «3С+» безпідставно заволоділо грошовими коштами у сумі 20 200 грн.

Платежі на рахунок ПП «3С+» 01.05.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором Stomatologia Stomatolo - 2210,00 грн.; 14.05.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором Stomatologia Stomatolo - 3180,00 грн.; 14.05.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором SUCHASNASIMEJNASTOMATO - 500,00 грн.; 22.05.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором Stomatologia Stomatolo - 3180,00 грн.; 28.05.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором Stomatologia Stomatolo - 3180,00 грн.; 05.06.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором Stomatologia Stomatolo - 6360,00 грн.; 12.06.2022 платіжний пристрій з ідентифікатором Stomatologia Stomatolo - 1590,00 грн.

Відповідно до відповіді ПП «3С+» від 20.09.2024 на адвокатський запит № 17/09-24-1 від 17.09.2024, ПП «3С+» надавалися платні стоматологічні послуги упродовж 2022-2024 років. ОСОБА_1 протягом 2022 -2024 років, починаючи з 17.04.2022 по 18.02.2024, оплатила послуги на загальну суму 121 200 грн. Вся інформація про отримані стоматологічні послуги заноситься у медичну картку стоматологічного пацієнта.

Як вбачається з листа АТ «Універсал Банк» від 24.09.2024, кошти за платежами від 11.06.2022, 12.11.2022, 30.07.2022, 10.12.2023, 26.12.2023 перераховувались не по реквізитам, а через термінал за послугою краса та здоров`я, тому у банку відсутня інформація щодо рахунку отримувача.

Відповідно до реєстраційних даних ПП «3С+» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , одним із видів діяльності є стоматологічна практика.

Відповідно до реєстраційних даних ФОП ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , одним із видів діяльності є стоматологічна практика.

Як вбачається із адвокатського запиту адвоката Борисової Д.Д. від 18.02.2024 № АБ/49/18-0224, позивач зазначає, що між нею та ФОП ОСОБА_7 керівником стоматологічної клініки «Сучасна сімейна стоматологія» укладено договір про виконання робіт, а саме встановлення самолігуючих брекетів на верхню та нижню щелепи. Перед встановленням брекетів позивач мала консультацію з ортодонтом ОСОБА_6 . Графік відвідування ортодонту становив: 30.07.2022, 18.08.2022, 18.09.2022, 12.11.2022, 18.12.2022, 21.01.2023, 11.02.2023, 03.03.2023, 19.03.2023, 29.03.2023, 29.04.2023, 13.05.2023, 16.07.2023, 13.08.2023, 02.09.2023, 12.10.2023, 19.11.2023, 10.12.2023, 14.01.2024, 18.02.2024.

Відповідно до ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики місцем провадження ліцензіатом виду господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 , стоматологія, АДРЕСА_3 , стоматологія.

Відповідно до переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики ФОП ОСОБА_3 має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю стоматологія.

Відповідно до ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики місцем провадження ліцензіатом виду господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , стоматологія.

Відповідно до переліку здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики ФОП ОСОБА_2 має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю стоматологія за місцем провадження діяльності АДРЕСА_1 .

Судом досліджено виписку по рахунку ПП «3С+», відкритого в ОТП банк, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Відповідно до наданих відповідачем 1 документів, торговельна марка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належить ПП «3С+» (а.с. 214, том № 1).

Відповідно до Плану лікування Санація перед ортодонтією, підписаного позивачем, позивачу Сучасною сімейною стоматологією (м. Черкаси, вул. Надпільна, 289/1) складено план лікування на загальну суму 30 740 грн.

Відповідно до ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики місцем провадження ліцензіатом виду господарської діяльності ПП «3С+» є АДРЕСА_1 , стоматологія, АДРЕСА_3 , стоматологія.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2024, в рамках кримінального провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024 ОСОБА_1 повідомила про те, що у 2022 роціу результаті неналежного виконання професійних обов`язків медичним працівникомстоматологічної клініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , заявниці спричинено тяжкі наслідки.

На підставі указаної ухвали вилучено медичну картку хворого пацієнта № 347, заповнену на ім`я ОСОБА_1 , медичну картку хворого пацієнта № 373 за 2022 рік, заповнену на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до листа ГУ ДПС у Черкаській області від 06.08.2024, за результатами проведених фактичних перевірок ПП «3С+» та ФОП ОСОБА_2 за місцем фактичного здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , ГУ ДПС встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Судом досліджені відомості з Електронного кабінету платника податків ПП «3С+», з якого вбачається відомості про наявні відкриті рахунки в банківських установах.

Судом досліджена медична картка стоматологічного хворого № 373 за 2022 рік на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 38 том № 2), з якої вбачається проведені процедури Сучасною сімейною стоматологією пацієнту, починаючи з 17.04.2022, та вкладиші до історії хвороби на кожний візит пацієнта.

Так, відповідно до щоденника лікаря пацієнту проводились процедури 17.04.2022, 01.05.2022, 14.05.2022, 22.05.2022, 28.05.2022, 05.06.2022, 11.06.2022, 12.06.2022, 23.06.2022, 04.07.2022, 08.07.2022,14.07.2022, 16.07.2023, 02.09.2023, 14.09.2023, 28.09.2023, 26.12.2023, 30.07.2022, 18.09.2022, 05.10.2022, 21.01.2023, 23.03.2023, 13.05.2023, 29.05.2023.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина четверта статті 653 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що «кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 (провадження № 14-175цс21) вказано, що «відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зазначено, що «кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України».

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченогостаттею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 334/2517/16-ц (провадження № 61-29056св18) та від 13 січня 2021 року у справі № 539/3403/17 (провадження № 61-15499св19).

Відповідно до реєстраційних даних ПП «3С+» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , одним із видів діяльності є стоматологічна практика.

Відповідачі ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 здійснюють практичну стоматологічну діяльність за адресою АДРЕСА_1 .

Установлено, що всі відповідачі мають ліцензію на здійснення медичної практики за спеціальністю стоматологія за місцем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , під маркою Сучасна сімейна стоматологія.

ОСОБА_1 у позовній заяві не заперечувала той факт, що нею отримувалися стоматологічні послуги у ПП «ЗС+», однак вказувала, що такі послуги їй надавалися після укладення договору з ПП «ЗС+» з надання платних стоматологічних послуг №448 від 17 липня 2022 року. До цього часу перераховані кошти, які надійшли на рахунки відповідачів отримані ними без достатньої правової підстави, оскільки договірних відносин з клінікою на момент перерахування коштів не було.

Колегія суддів, вважає що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

У вимозі позивача до ФОП ОСОБА_2 №АБ/58/03-1024 від 03.10.2024 зазначені платежі з ідентичними датами, ідентифікаторами платіжного пристрою та сумами, що вказані у позовній заяві ОСОБА_1 та додатках до них (квитанціях), зокрема: 07.06.2022 через POS-термінал з ідентифікатором FOP Kovtunenko Alyona проведено платіж на суму 50,00 грн.; 11.06.2022 - 8800,00 грн.; 16.06.2022 - 8800,00 грн.; 04.07.2022 - 6400,00 грн.; 08.07.2022 - 6000,00 грн.

Усі вищезазначені дати та суми грошових коштів відповідають датам та сумам, вказаним у відповіді щодо надання ОСОБА_1 стоматологічних послуг, згідно з якою 07.06.2022 ОСОБА_1 було проведено огляд, загальна вартість якого становила 50,00 грн.; 11.06.2022 відбулось лікування каналів 23 та 24 зубів під мікроскопом на суму 8800,00 грн.; 16.06.2022 відбулось лікування каналів 36 та 37 зубів під мікроскопом на суму 8800,00 грн.; 04.07.2022 відбулись підготовка до протезування 23, 36 та 37 зубів на суму 4800,00 грн. та встановлення литої культєвої вкладки на суму 1600,00 грн., а разом - 6400,00 грн.; 08.07.2022 відбулось встановлення тимчасової коронки на 23, 24, 36 зубів на суму 6000,00 грн.

Отже, колегією суддів враховано дані, які містяться в медичній картці стоматологічного хворого №373 від 2022 року ОСОБА_1 , у відповідності до яких остання отримувала стоматологічні послуги у клініці «Сучасна сімейна стоматологія» до 17 липня 2022 року, зокрема в дати, коли нею були здійсненні перерахування коштів на рахунки осіб, які здійснюють свою господарську діяльність у даній клініці.

Колегія суддів, за наявністю даних доказів у справі вважає більш вірогідним той факт, що проведення перерахунку коштів було здійснено саме за отримані послуги. До того ж ініціювання позову ОСОБА_1 відбулося після того, як нею були виявлені недоліки в наданих послугах, у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження № 12024250310001805 від 30.05.2024.

Колегія суддів, аналізуючи доводи викладені в позовній заяві щодо відсутності належних доказів правової підстави отримання відповідачами даних коштів вважає за доцільне зауважити наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №127/12240/22 звернув увагу, що тлумачення статей 1212, 1215ЦК України свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі, слід враховувати, що акти цивільного законодавства мають відповідати змісту загальних засад, зокрема добросовісності.

В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Якщо особа здійснила сплату грошових коштів, знаючи, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для їх сплати, а згодом вимагає повернення сплачених грошових коштів, то така особа поводиться суперечливо й безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі №185/446/18 та від 11 січня 2023 року у справі №548/741/21.

В матеріалах справи дійсно відсутні письмові договори між учасниками справи про надання стоматологічних послуг до 17 липня 2022 року, що на переконання сторони позивача підтверджує факт відсутності між сторонами будь-яких зобов`язань.

Однак за таких обставин, ОСОБА_1 достеменно знаючи, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів на користь відповідачів, здійснювала неодноразові платежі на їх рахунки, а саме 01.05.2022, 14.05.2022, 22.05.2022, 28.05.2022, 05.06.2022, 12.06.2022, 07.06.2022, 11.06.2022, 16.06.2022, 04.07.2022, 08.07.2022, 12.11.2022.

При цьому, протягом тривалого часу (з листопада 2022 року) позивач не вчиняла жодних дій для повернення, як зазначено у позові помилково сплачених грошових коштів, очевидно, вважаючи, платежі правомірними. І лише в жовтні 2024 року - направила досудові вимоги, а у листопаді 2024 року - звернулася до суду з позовом у цій справі.

Оскільки позивач, достеменно знаючи, що не зобов`язана перераховувати кошти з огляду на відсутність договірних відносин із відповідачами, а також будь-яких інших зобов`язань, проте здійснювала ці платежі та протягом тривалого часу не вважала їх неправомірними, її поведінка щодо вимоги повернення цих коштів, дійсно, є вочевидь суперечливою та недобросовісною.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо додаткового судового рішення

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами частин першої-п`ятоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 2 частини другої статті 141ЦПК України визначено, що у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на позивача.

За результатами розгляду справи, рішенням суду від 14 березня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

21 березня 2025 року відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить поновити строк для подачі заяви про стягнення судових витрат та стягнути з позивача на користь ФОП ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

21 березня 2025 року відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить поновити строк для подачі заяви про стягнення судових витрат та стягнути з позивача на користь ФОП ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

21 березня 2025 року відповідач Приватне підприємство «3С+» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить поновити строк для подачі заяви про стягнення судових витрат та стягнути з позивача на користь Приватного підприємства «3С+» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи у суді першої інстанції інтереси відповідачів представляла адвокат Пацьора Д.С.

1. До заяви представником ФОП ОСОБА_3 додано Договір про надання правничої допомоги №98 від 28 жовтня 2024 року, Додаткову угоду №1 від 21 листопада 2024 року та Акт прийому-передачі наданих послуг від 14 березня 2025 року.

Згідно умов Договору про надання правничої допомоги №98 від 28.10.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лексленд» та ФОП ОСОБА_3 , Адвокатське об`єднання призначило адвоката Пацьору Дарію Сергіївну, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001480 від 01.06.2023, для надання правничої допомоги клієнту.

Додатковою угодою №1 від 21 листопада 2024 року до Договору про надання правничої допомоги №98 від 28.10.2024 визначено, що оплата послуг Адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу з представлення інтересів Клієнта у Соснівському районному суді м. Черкаси за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «3С+», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів складає 15 000,00 грн.

Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №98 від 28.10.2024 від 14.03.2025 підтверджено надання правничої допомоги клієнту.

2. До заяви представником ФОП ОСОБА_2 додано Договір про надання правничої допомоги №99 від 28 жовтня 2024 року, Додаткову угоду №1 від 21 листопада 2024 року та Акт прийому-передачі наданих послуг від 14 березня 2025 року.

Згідно умов Договору про надання правничої допомоги №99 від 28.10.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лексленд» та ФОП ОСОБА_2 , Адвокатське об`єднання призначило адвоката Пацьору Дарію Сергіївну, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001480 від 01.06.2023, для надання правничої допомоги клієнту.

Додатковою угодою №1 від 21 листопада 2024 року до Договору про надання правничої допомоги №99 від 28.10.2024 визначено, що оплата послуг Адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу з представлення інтересів Клієнта у Соснівському районному суді м. Черкаси за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «3С+», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів складає 15 000,00 грн.

Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №99 від 28.10.2024 від 14.03.2025 підтверджено надання правничої допомоги клієнту.

3. У обґрунтування заяви ПП «3С+» представник відповідача зазначає, що надання правничої допомоги підтверджується Договором про надання правничої допомоги №97 від 15 жовтня 2024 року, Додатковою угодою №1 від 21 листопада 2024 року та Актом прийому-передачі наданих послуг від 14 березня 2025 року.

Згідно умов Договору про надання правничої допомоги №97 від 15.10.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лексленд» та ПП «3С+», Адвокатське об`єднання призначило адвоката Пацьору Дарію Сергіївну, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001480 від 01.06.2023, для надання правничої допомоги клієнту.

Додатковою угодою №1 від 21 листопада 2024 року до Договору про надання правничої допомоги №97 від 15.10.2024 визначено, що оплата послуг Адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу з представлення інтересів Клієнта у Соснівському районному суді м. Черкаси за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «3С+», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів складає 15 000,00 грн.

Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №97 від 15.10.2024 від 14.03.2025 підтверджено надання правничої допомоги клієнту.

З доданих доказів установлено, що сторони договорів про надання правничої допомоги та додаткових угод до них передбачили фіксований розмір гонорару адвоката.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис (детального опису робіт, виконаних адвокатом) лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 168-169 вказаної постанови).

Вказуючи на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), як порушення вимог частини 3 статті 137 ЦПК України, представник позивача не звернув увагу, що сторонами передбачено фіксований розмір гонорару адвоката, що не обмежує право ОСОБА_1 доведити неспівмірність суми гонорару зі складністю справи, ціною позову та іншими обставинами.

До того ж, представник ОСОБА_1 адвокат Панов Д.І. скористався правом на подання заперечень щодо заяв відповідачів, які були враховані судом при визначенні сум компенсацій за надання правничої допомоги, які підлягають стягненню з позивача.

Колегія суддів вважає, що визначений судом розмір відповідає критеріям розумності, справедливості та виваженості, а також відповідає ціні позову та складності справи.

Щодо доводів представника позивача Панова Д.І. в тій частині, що додані до заяв про поновлення сроків для подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, додатки не є електронними документами, а є завіреними копіями паперових документів поданими всупереч процедурі, встановленій у Положенні про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Затверджено рішенням Вищої Ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 та ЦПК України, тобто не є оригіналами заяв, а тому мають бути повернуті, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною восьмоюстатті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення).

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет (див. постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 (провадження № К/9901/11223/19), від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18 (провадження № К/9901/17574/19)).

Відповідно до частини восьмої статті 14ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 26 Положення Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються (пункт 27 Положення).

Таким чином подання документів, які долучені до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення по справі, які є копіями паперових документів та підписані кваліфікованим електронним підписом користувача відповідає Положенню та не суперечить вимогам ЦПК України.

Щодо строків подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною третьою статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

У обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку представник відповідачів зазначає, що 17 березня 2025 року представником відповідачів ФОП ОСОБА_3 , ПП «3С+», ФОП ОСОБА_2 були направлені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення по справі № 712/13119/24 з додатками за допомогою електронного кабінету ЕСІКС.

20 березня 2025 року Соснівським районним судом м. Черкаси по справі №712/13119/24 були постановлені ухвали, якими заяви відповідачів ФОП ОСОБА_3 (справа№712/13119/24, провадження №2-др/712/26/25),ПП «3С+» (справа№712/13119/24, провадження №2-др/712/27/25),ФОП ОСОБА_2 (справа№712/13119/24, провадження №2-др/712/28/25)від 17 березня 2025 року повернуто без розгляду.

У вказаних ухвалах Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2025 року по справі №712/13119/24 роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Усунувши недоліки, які зазначені в ухвалах від 20 березня 2025 року, представник відповідачів повторно 21 березня 2025 року звернулася до суду.

Аналіз клопотання про поновлення строку, поданого адвокатом Пацьорою Д.С., свідчить, що строк на подання доказів понесення судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді першої інстанції пропущений з поважних причин, тому клопотання правомірно задоволено судом, а строк поновлено.

При цьому, слід врахувати, що повторне подання заяви було здійснено представником відповідачів у найкоротші терміни та з належним мотивуванням пропуску такого строку.

Щодо долученого до апеляційної скарги клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Панова Д.І. про витребування доказів, то колегія суддів, враховуючи предмет позову та підстави його заявлення, а також сукупність зібраних у справі доказів вважає, що підстави для його задоволення відсутні.

Щодо витрат на правничу допомогу понесених відповідачами у суді апеляційної інстанції

У суді апеляційної інстанції інтереси ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ПП «ЗС+» представляв адвокат Пацьора Д.С., яка на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді надала від кожного із клієнтів Додаткові угоди від 14.04.2025 року, акти приймання-передачі наданих послуг від 28.05.2025 року, докази направлення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу іншим учасникам справи.

Оплата витрат на правову допомогу у додаткових угодах визначена сторонами у фіксованому розмірі 10000 грн. для кожного із клієнтів.

Судове засідання у суді апляційної інстанції не проводилось, оскільки розгляд справи відбувався у письмовому провадженні. Представником відповідачів було надано відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 з мотивовами незгоди щодо кожного із клієнтів.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про відмову у задовленні судових витрат заявлених відповідачами, оскільки на його переконання вони є необґрунтованими, формальними та явно завищеними, а також такими, що не відповідають ціні позову .

Колегія суддів, враховуючи розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції без виклику сторін, засади розумності та справедливості, а також те, що правова оцінка правовідносин надана учасниками справи а позиція сторін у справі залишилась незмінною після розгляду справи у суді першої інстанції, доходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу слід стягнути у розмірі 2000,00 грн. на користь кожного відповідача.

Враховуючи, що колегія суддів залишає без змін судові рішення, підстав для перерозподілу судових витрат у порядку визназначеному частиною 13 статті 141 ЦК України немає.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Панова Дмитра Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Сосніського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2025 року та на додаткове рішення Сосніського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «3С+» витрати на правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді