Ухвала від 28.07.2025 по справі 513/247/25

Справа № 513/247/25

Провадження № 2/513/511/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

28 липня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді В.С.Миргород

при секретарі судового засідання І.О.Аркуші,

за участі у режимі відеоконференції представника відповідача Сузанської Л.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» про визнання неправомірними дій, пов`язаних зі складанням акту про порушення №8007901 від 16.12.2024 року та рішення по розгляду даного акту, оформленого у вигляді протоколу засідання комісії №7 від 09.01.2024 року про нарахування санкції у вигляді недорахованої електричної енергії на суму 58717, 42 грн. та скасування рішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2025 року до Саратського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним цивільним позовом.

Згідно протоколу передачі судової справи для розгляду від 11.02.2025 року, справу розподілено для розгляду судді Саратського районного суду Одеської області В.С.Миргород

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 13.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.02.2025 року до Саратського районного суду Одеської області через канцелярію суду надійшло від представника відповідача Сузанської Л.М. клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю з підстав того, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», як юридична особа зареєстровано за адресою: України, 65031, м.Одеса, вул.М.Боровського,28-Б та з посиланням на ст.27 ЦПК України представник відповідача зазначає, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому дана справа не підсудна Саратському районному суду Одеської області та належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Просить направити справу за підсудністю до іншого суду.

В судовому засіданні представник відповідача Сузанська Л.М. клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Розглядаючи дане клопотання, суд дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Параграфом 3 глави 2 ЦПК України врегульовані питання територіальної юрисдикції (підсудності) позовів, що пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У своїй постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються набудь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Предметом позову у даній справі є визнання неправомірними дій, пов`язаних зі складанням акту про порушення Правил користування електричної енергії №8007901 від 16.12.2024 року та рішення по розгляду даного акту, оформленого у вигляді протоколу засідання комісії №7 від 09.01.2024 року про нарахування санкції у вигляді недорахованої електричної енергії на суму 58717, 42 грн. та скасування рішення.

Тобто, вимоги позивача нерозривно пов`язані з постачанням електроенергії до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , позовні вимоги безпосередньо стосуються нерухомого майна, а тому повинні розглядатися за правилами виключної підсудності.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.

Так, нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Саратського районного суду Одеської області.

Виходячи з вимог ч. 1ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред` місцезнаходженням майна являються за або основної його частини.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31-32 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» Сузанської Лариси Миколаївни про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Миргород