Рішення від 25.07.2025 по справі 159/437/24

Справа № 159/437/24

Провадження № 2-др/159/19/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області:

головуючого - судді Чалого А.В.,

з участю: секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Козоріз Наталія Степанівна, приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Кушнерук Альона Юріївна, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ковельської міської ради, про визнання шлюбного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в якій просила прийняти докази на підтвердження витрат, які вона понесла в результаті користування правничою допомогою адвоката та ухвалити додаткове рішення у справі №157/437/24 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на оплату за надану правову допомогу в розмірі 24500, 00 гривень.

25.07.2025 до суду надійшли заперечення представника відповідача адвоката Кучера А.А. на заяву. У заяві останній зазначив, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою не надано документів, які підтверджують що позивачка понесла такі витрати. Представник відповідача вважає, що, оскільки, у договорі про надання правової допомоги від 14.06.2023 не зазначено порядок розрахунків між ОСОБА_1 та її представником, то це не дає змоги стверджувати, що вона реально буде нести такі витрати, а отже позбавляє її права на відшкодування непонесених витрат. Крім того, зазначив, що позивачка намагається стягнути з відповідача витрати, які не підтверджені документально, зокрема за судові засідання, які не відбулися. Просить у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає необхідності викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.07.2025 Ковельським міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Козоріз Наталія Степанівна, приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Кушнерук Альона Юріївна, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ковельської міської ради, про визнання шлюбного договору недійсним.

Ухвалюючи вказане рішення судом не вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу через відсутність доказів на підтвердження робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої дороги.

15.07.2025 позивачка подала до суду заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, подала суду докази щодо розміру витрат, які понесла позивачка у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді ОСОБА_1 надано: договір про надання правової допомоги від 14.06.2023; Додаток №1 до договору, який відображає вартість послуг адвоката; Акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 10.07.2025.

В Акті зазначено, що сума гонорару за надану правничу допомогу, яка підлягає сплаті Клієнтом відповідно до п.п. 3.2 та 3.2 Договору за цим Актом складає 24500, 00 гривень.

Представник відповідача просить суд відмовити в у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки вказані витрати на правову допомогу не підтверджені належними доказами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, зважаючи на доведення неспівмірності витрат, беручи до уваги, що судові засідання 24.04.2024, 23.05.2025, 11.06.2025, 27.06.2025 не відбулися, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в розмірі 22500, 00 гривень.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи 159/437/24 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача Панасюк Іван Іванович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1054 від 02.11.2018, адреса: вул. Центральна , буд. 7, офіс 26 смт. Ратне, Волинська область.

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача Кучер Андрій Андрійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 874 від 27.01.2017, адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: приватний нотаріус Козоріз Наталія Степанівна, адреса: вул. Шевченка, буд. 9/46 м. Ковель, Волинська область.

Третя особа: приватний нотаріус Кушнерук Альона Юріївна, адреса: вул. Незалежності, буд. 41/3 м. Ковель, Волинська область.

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради, код ЄДРПОУ 34214507, адреса: вул. Незалежності, 73 м. Ковель, Волинська область.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення може бути подано до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:А. В. Чалий