Постанова від 17.07.2025 по справі 524/11763/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/11763/24 Номер провадження 22-ц/814/2308/25Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Дряниці Ю.В.

Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.

секретар: Чемерис А.К.

за участю: ОСОБА_1 , адвоката Степаненко О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортеця-Буд ЛТД» про стягнення пені, моральної шкоди, внесення змін до договору, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПП «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортеця-Буд ЛТД» про стягнення пені, моральної шкоди, внесення змін до договору

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.04.2021 між нею та відповідачем укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 (далі Договір).

Майнові права передаються покупцеві після введення будинку в експлуатацію. Для вказаних цілей він отримує відповідні документи для оформлення. Плановий строк введення об`єкта в експлуатацію 30.09.2021 року.

Позивачка сплатила 100% вартості майнових прав згідно з Договором у сумі 782 400,00 грн.

Проте на цей час будинок не введений в експлуатацію, не підписано акт приймання-передачі майнових прав та не передано документи необхідні для оформлення права власності. Стан готовності об`єкта приблизно 50%. Будівельні роботи майже не проводяться, повідомлення інвесторів про перенесення строку введення будинку в експлуатацію не здійснювалось, попри те що вже минуло більше трьох років понад запланований строк закінчення будівництва об`єкта.

Відповідач на претензії позивачки не відповідає, уникає зустрічей та відповіді на дзвінки, врегулювати спірні питання та привести договір у відповідність до наявних обставин відмовляється.

Згідно з умовами Договору вартість одного квадратного метра житла складає 12000 грн. і продавцем визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті - 433 долари США за 1 кв. м, з розрахунку чого покупцем має сплачуватися недоплачена частина майнових прав. Отже на дату укладення Договору вартість придбаних майнових прав складала 782 400,00 грн., що в еквіваленті в іноземній валюті дорівнювало 28231 доларів США. Зберігаючи кошти у доларах США позивачка саме таку суму витратила для придбання майнових прав обмінявши валюту. Проте на цей час сплачені позивачкою 782 400,00 грн. в еквіваленті складають лише 19000 доларів США, що є значно меншою сумою, за яку неможливо придбати аналогічне житло чи майнові права на нього.

Тому позивачка вважає за необхідне привести у відповідність п. 3.1., 3.2 Договору щодо вартості майнових прав на квартиру, а саме внести до нього зміни та передбачити, що вартість майнових прав на квартиру, відповідно до п. 3.2 Договору станом на 30.03.2021 становить передбачені 782 400,00 грн., додавши що ця сума в еквіваленті в іноземній валюті складає 28 231 доларів США.

Також позивачка посилається на статтю 10 Закону України «Про захист прав споживачів», вважає себе споживачем за укладеним договором купівлі-продажу майнових прав, тому просить стягнути з відповідача пеню у зв`язку із невиконанням зобов`язання, з урахуванням співмірності вимог з вартістю придбаного майна, курсом валют, строку прострочення, а також ураховуючи що неустойка значно перевищує вартість основного зобов`язання, позивачка вважає 750000 грн. обґрунтованою сумою пені, яку необхідно стягнути з відповідача.

Разом з тим, позивачка просить стягнути з відповідача інфляційні втрати від суми сплачених нею коштів за період прострочення зобов`язання - з 01.10.2021 до 01.08.2024, які складають 327824,63 грн. (782000,00 грн. х 141,921% (сукупний індекс інфляції за цей період).

Внаслідок довготривалого невиконання відповідачем зобов`язання за договором позивачка зазнала моральних страждань, так як витративши свої кошти не може більше трьох років отримати у власність житло. Інформації про строки здачі будинку в експлуатацію відповідач не надає. На претензії не реагує. Внаслідок цього у позивачки погіршилося здоров`я, вона постійно перебуває у стресовому стані, не спить ночами, відчуває душевні страждання від недобросовісної поведінки відповідача. Вважає, що відповідачем їй завдано моральну шкоду, яку оцінює у 10% від суми договору, а саме 78240 грн, які просить стягнути з відповідача.

Враховуючи наведені обставини, позивач просила суд внести зміни в п. 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав №46 від 05.04.2021 укладений між сторонами, виклавши його в наступній редакції «Вартість майнових прав на об`єкт, станом на 30.03.2021 становить 782400,00 грн., у тому числі ПДВ, що нараховується згідно з діючим законодавством на дату виникнення податкового зобов`язання, що є її еквівалентом в іноземній валюті в розмірі 28231 доларів США по курсу НБУ на день укладення договору, стягнути з ПП «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ» пеню у розмірі 750000 грн., інфляційні втрати у сумі 327824,63 грн., моральну шкоду в сумі 78 240 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортеця-Буд ЛТД» про стягнення пені, моральної шкоди, внесення змін до договору задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 232,34 грн.

З рішення місцевого суду не погодилась позивач. У поданій апеляційній скарзі, посилаючись невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що місцевим судом безпідставно відмовлено у стягненні пені, оскільки суд помилково вважав, що пеня визначена ЗУ «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на договір купівлі-продажу майнових прав. Вважає, що такий висновок місцевого суду суперечить правому висновку, викладеному у постанові Верховного суду від 07.10.2020 у справі 755/3509/18.

Вказуючи на те, що об`єкт житлової нерухомості, що обумовлений в Договорі, у визначений строк побудований не був, позивач вважає, що наявні підстави для нарахування санкцій передбачених ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: пені у розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення терміну виконання зобов`язання з будівництва та введення об`єкта в експлуатацію.

Інші, наведені в апеляційній скарзі, доводи є тотожними доводам, висловленим позивачем у позовній заяві.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено районним судом, 05.04.2021 між ПП «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, загальною площею 65,2 кв.м на п`ятому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що Покупець одержує майнові права Продавця на об?єкт, які належатимуть останньому на праві власності згідно з актом прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об?єкту та відповідних рішень виконкому.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що предметом договору є майнові права на об`єкт, які після набуття покупцем його у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на об?єкт після введення його в експлуатацію та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів.

За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором Покупець одержує від Продавця документи необхідні для оформлення правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності Покупця на об`єкт.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що майнові права на об?єкт (квартиру) одержуються Покупцем від Продавця шляхом підписання акту приймання-передачі майнових прав, після чого майнові права переходять від Продавця Покупцю.

Майнові права на об`єкт являють собою права на будівництво та отримання у власність житлового приміщення визначених у п. 1.1 Договору. (п. 2.1 договору).

Орієнтовний строк введення об?єкта в експлуатацію - 30.09.2021 (п. 2.2 договору).

Згідно паспорту будівництва тривалість будівництва: 2019 - 2021 роки.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, станом на 30.03.2021 ціна продажу майнового права за один квадратний метр об`єкта становить 12000 грн., в тому числі ПДВ, та автоматично змінюється на неоплачену частку продажу майнових прав на об?єкт з розрахунку, в гривневому еквіваленті, 433 долари США, але не менше 12000 грн. за квадратний метр об?єкта по курсу НБУ на день оплати.

Вартість майнових прав на квартиру, відповідно до п. 3.2 Договору, станом на 30.03.2021 становить 782 400 грн., у тому числі ПДВ.

На виконання умов п. 3.4 Договору позивачкою повністю сплачено вартість майнових прав у сумі 782400 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.04.2021, 31.05.2021, 01.07.2021, 20.08.2021, квитанцією від 28.07.2021, довідкою ПП «Кременчукбудмонтаж» від 01.09.2021 № 01/09-1, та не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 4.1 Договору даний договір набуває чинності після підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Продавець приймає на себе зобов`язання забезпечити дійсність проданих Покупцю майнових прав на об`єкт протягом строку дії цього договору шляхом забезпечення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію (п. 4.2 Договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань однією із сторін цей Договір може бути розірваний сторонами. Одностороння відмова від виконання цього Договору не допускається, за винятком випадків, передбачених цим Договором та чинним законодавством України (п. 4.3 Договору).

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що у випадку розірвання цього договору з ініціативи Покупця до підписання Акта приймання-передачі майнових прав на об`єкт Продавець повертає Покупцю суму здійснених ним платежів, зменшену на 10%.

Відповідно до п. 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3 Продавець зобов?язаний своєчасно і у повному обсязі виконувати свої зобов?язання, здійснювати нагляд за будівництвом об?єкту та введенням його в експлуатацію, контролювати виконання договорів з генпідрядником та іншими підрядними організаціями, підписати з Покупцем акт приймання-передачі майнових прав після повного виконання Покупцем зобов`язань щодо сплати вартості придбаних майнових прав.

Районним судом встановлено, що на даний час будинок не введений в експлуатацію, акт приймання-передачі майнових прав не підписаний, документи необхідні для оформлення права власності не передані. Будь-яких листів про перенесення термінів здачі будинку в експлуатацію позивачці не направлено, в інший спосіб відповідну інформацію до її відома не доведено.

Відповідно до п.6.1 Договору сторони узгодили, що у випадках невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за даним договором винна сторона відшкодовує потерпілій стороні збитки, спричинені такими її винними діями (бездіяльністю).

Згідно з п. 7.1 Договору будь-які зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформленні як додаткові угоди до цього Договору у письмовому вигляді за належними підписами сторін, крім випадків визначених у даному Договорі. Такі додаткові угоди будуть невід`ємною частиною договору.

Як встановлено місцевим судом, письмові звернення позивачки до відповідача щодо порушення вищезазначеного терміну здачі будинку в експлуатацію та передачі майнових прав, передбачених Договором, залишені без відповіді.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, задоволенню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на те, що така пеня підлягає нарахуванню у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) виконавцями робіт і надавачами послуг, а не продавцями товарів.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо внесення змін до Договору суд зазначив, що підстав передбачених укладеним між сторонами договором чи встановлених законом для внесення відповідних змін до договору запропонованих позивачкою, судом не встановлено і позивачкою не доведено. Суд встановив, що такі зміни призведуть до значного збільшення погодженої ціни договору сплаченої позивачкою, за відсутності передбачених для цього підстав.

Вимоги позивачки про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі ст. 625 ЦК України районний суд вважав безпідставними, оскільки наведена стаття передбачає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд вказав, що внаслідок довготривалого невиконання відповідачем зобов`язання за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру позивачка зазнала моральних страждань, так як витративши свої заощадження не може більше трьох років понад передбачений Договором строк отримати у власність квартиру та проживати у ній. Таким чином суд вважав, що позивачка довела завдання їй моральної шкоди внаслідок не виконання відповідачем упродовж тривалого часу своїх зобов`язань та причинний зв`язок між його протиправною поведінкою та її результатом - моральною шкодою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК Українивстановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннямистатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другоюстатті 656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

У пункті 95 постанови від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Судом встановлено, що між сторонами спору було укладено договір про купівлю-продаж майнових прав на квартиру, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався сплатитивідповідачу ціну продажу майнового права, а відповідач -передати позивачу майнове право на квартиру.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , посилаючись на порушення встановленого у договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру планового строку введення будинку в експлуатацію, просила застосувати до відповідача відповідальність, передбачену частиною п`ятоюстатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 25.03.2024 року у справі №759/9026/21 з ідентичними підставами та предметом позову Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступних висновків.

Приписистатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлюють права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

Частиною п`ятою зазначеної статті передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Поряд з цим, продавець - це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації (пункт 18 частини першоїстатті 1 зазначеного закону).

Згідно з пунктом 17 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Робота - це діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 21частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У зобов`язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов`язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а у зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її виконання.

Відповідно до частини першоїстатті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно достатті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першоюстатті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Верховний Суд дійшов висновку, що зміст договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру цілком відповідає характерним ознакам договору купівлі-продажу. Отже спірний договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру не є договором підряду чи договором про надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що умовами договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладеного 05.04.2021 року між ПП «КРЕМЕНЧУКБУДМОНТАЖ» та ОСОБА_1 визначено, що відповідач зобов`язувався передати позивачу у власність майнове право на квартиру, що знаходиться у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язувався сплатити відповідачу ціну продажу майнового права згідно з умовами цього договору та прийняти майнове право.

Отже, з наведеного слідує, що районний суд, врахувавши правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.03.2024року усправі №759/9026/21,дійшов вірного висновку про те, що укладений між сторонами договір має ознаки договору купівлі-продажу, а отже відсутні правові підстави для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки положення зазначеної статті застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав.

Доводи апеляційної скарги, обставин, встановлених районний судом не спростовують.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що районний суд безпідставно не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду викладені у справах, зокрема 501/3038/16, 607/1576/19, 607/1579/19, 607/1569/19, 607/20776/14, 757/25889/21 колегія суддів не бере до уваги, оскільки підстави і предмет позову у вказаних справах не є ідентичними підставам та предмету позову у цій справі.

Так, зокрема у справі № 501/3038/16 правовідносини між сторонами виникли на підставі угоди про участь у фонді фінансування будівництва, у справах №607/1576/19, 607/1579/19, 607/1569/19, 607/20776/14 між сторонами було укладено договори будівельного підряду, а у справі №757/25889/21 з відповідача було стягнуто неустойку, яка була передбачена умовами укладеного між сторонами договору.

Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правомірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що апеляційна скарга містить доводи, які є аналогічними за своїм змістом позиції позивача, якій суд першої інстанції надав вірну правову оцінку, колегія суддів не вбачає за необхідне надавати обґрунтування кожному з доводів скарги, що узгоджується з усталеною практикою ЕСПЛ, зокрема при розгляді справи «Серявін та інші проти України».

Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

За вказаних обставин, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця

Судді: Л. І. Пилипчук

О.В.Чумак