Ухвала від 29.07.2025 по справі 567/2114/23

У Х В А Л А

іменем України

29 липня 2025 року

м. Рівне

Справа № 567/2114/23

Провадження № 22-з/4815/68/25

Рівненський апеляційний у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Острозького комунального підприємства "Водоканал" про роз`яснення постанови Рівненського апеляційного суду від 15 липня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Острозького комунального підприємства "Водоканал" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Острозького комунального підприємства "Водоканал" (далі КП "Водоканал" або підприємство), в якому просив: 1) визнати поважною причиною пропуску строку для звернення до суду та поновити строк; 2) поновити його на роботі на посаді сторожа в КП "Водоканал" з 27 вересня 2023 року; 3) стягнути з роботодавця на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і 65 000 гривень завданої моральної шкоди.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до КП "Водоканал" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам, недоведеністю обставин, визнаних судом встановленими, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати зазначене рішення та ухвалити нове по суті заявленого позову.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 липня 2025 року апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу КП "Водоканал" 27 вересня 2023 року №137-к "Про звільнення з роботи".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа КП "Водоканал" з 28 вересня 2023 року.

Стягнуто із КП "Водоканал" на користь ОСОБА_1 107 432 гривні середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) і 1 000 гривень моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.

23 липня 2025 року відповідачем через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяву про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції, а саме, що у ній сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 107 432 гривні обчислена без віднімання сум податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які підлягають нарахуванню КП "Водоканал" при виконанні відповідного рішення та відрахуванню із цієї суми при виплаті ОСОБА_1 . Унаслідок цього виплачена ОСОБА_1 на підставі судового рішення сума підлягає зменшенню на суми відповідних нарахованих податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

На переконання відповідача, з резолютивної частини постанови не зрозуміло, що саме мається на увазі: чи відповідна сума стягується без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів; чи утримання податків не здійснюється взагалі; або ж сума вказана до утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Заява підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому за правилами ч.3 ст. 271 ЦПК України колегія вважає можливим провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Стосовно роз`яснення судового рішення в судовій практиці сформувалася стала правова позиція, відповідно до якої необхідність у такому роз`ясненні зумовлена:

- нечіткістю судового рішення за змістом або коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання;

- роз`яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Volovik v. Ukraine" від 06.12.2007, №15123/03. §45,).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.10.1999, №28342/95, §61).

Згідно із абз. другим п. 3 розділу III "Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати" Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Відповідно до п.п. 162.1.1., 162.1.3. п. 162.1. статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку є - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - податковий агент.

Згідно із п.п. 163.1.1. п. 163.1. статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.1. п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доход)' платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно із п. 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 1.2. п. 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Отже, заробітна плата підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, які нараховуються та утримуються із заробітної плати роботодавцем як податковим агентом фізичної особи-працівника.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 757/27799/21-ц, податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та вираховуються при виплаті працівнику. Отже, присуджена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів при її виплаті.

З огляду на зазначене із присудженої позивачу сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід утримати установлені законодавством України податки і збори.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 359/6714/23.

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 08грудня 2021року усправі № 9901/407/19, скасовуючи частково рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, зокрема, виклала абзац четвертий резолютивної частини в новій редакції, де зазначила про стягнення з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 895 561,73 гривень з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

У мотивувальній частині постанови апеляційного суду зазначено, що під час виплати працівникові суми заробітної плати, стягнутої за рішенням суду, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний до здійснення фактичної виплати нарахувати податок та утримати його із зазначеної суми. Аналогічний порядок застосовується і щодо зборів до Пенсійного фонду України, які підлягають утриманню із заробітної плати працівника. З огляду на це обов`язок щодо нарахування та утримання сум податку і зборів не покладається на суд під час ухвалення рішення.

Натомість у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначалось, що з КП "Водоканал" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 107 432 гривень середнього заробітку, а далі в дужках "без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів".

Тобто зазначено, що сума вказана без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Отже, в порядку виконання судового рішення Рівненського апеляційного суду роботодавець повинен здійснити виплату середнього заробітку працівнику з дотриманням вимог податкового законодавства, а саме утримати з визначеної суми податки, збори та обов`язкові платежі. Внаслідок цього стягнута апеляційним судом сума повинна зменшитися на суму податків і зборів.

Якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених Податковим кодексом України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

Такий самий правовий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19.

З огляду на наведене і керуючись ст.ст. 368, 271 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Заяву Острозького комунального підприємства "Водоканал" про роз`яснення постанови задовольнити.

Роз`яснити, що Острозькому комунальному підприємству "Водоканал" потрібно нарахувати на користь ОСОБА_1 107 432 (сто сім тисяч чотириста тридцять дві) гривні середнього заробітку, з яких необхідно утримати (відрахувати) податки, збори та обов`язкові платежі і сплатити різницю в порядку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків