Ухвала від 14.03.2025 по справі 636/7190/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/7190/23 Провадження№ 1-кс/636/192/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , скаржника ОСОБА_5 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_6 , представника потерпілого -адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в м. Чугуїв скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР №12023221250001154 від 07 листопада 2023 року,

встановив:

29.01.2025 на розгляд слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру від 28.10.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР №12023221250001154 07 листопада 2023 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні №12023221250001154, яке внесене до ЄРДР 07.11.2023. Повідомлення про підозру складено 28.10.2024.

Ознайомившись зі змістом повідомленням про підозру, сторона захисту дійшла висновку, що воно є незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

З протоколів допиту представника потерпілого ОСОБА_7 не вбачається, що майно ТОВ «Домашнє курча» викрав саме ОСОБА_5 , не зазначено мотивів та мети підозрюваного у вчиненні злочинів. Аналогічно дані відомості не вбачаються з протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . З протоколів огляду предметів від 14.11.2023, 20.11.2023, 23.11.2023 разом з відповідними постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.11.2023, 20.11.2023, 23.11.2023 не містять відомостей щодо вчинення ОСОБА_5 крадіжки вказаного майна. Протокол обшуку від 15.01.2024 та відповідна постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15.01.2024 містять відомості про майно, яке належить ТОВ «Домашнє курча», знайдене під час обшуку. У вказаному протоколі відсутні відомості щодо вчинення ОСОБА_5 крадіжки вказаного майна. З протоколів допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не вбачається вчинення ОСОБА_5 крадіжки майна. Жодна з допитаних осіб не вказала на те, яке відношення підозрюваний має до зникнення частини майна ТОВ «Домашнє курча», на відповідні питання свідки відповідали, що їм нічого не відомо про таке майно, а також про осіб, причетних до його зникнення. Таким чином стороною обвинувачення не встановлено об`єктивну сторону зазначеного правопорушення в жодній мірі. Всі твердження про час, місце та начебто існуючу обставину змови групою осіб є безпідставними, суто гіпотетичними та позбавленими будь-яких вказівок на докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12023221250001154. Крім того слідством не встановлено наявність злочинної групи та її учасників. З огляду на викладене повідомлення про підозру від 28.10.2024 у кримінальному провадженні №12023221250001154 від 07.11.2023, яке пред`явлено ОСОБА_5 ґрунтується на правових конструкціях, які не відповідають фактичним обставинам подій та ґрунтуються виключно на припущені органу досудового розслідування або суперечить матеріалам досудового розслідування, що свідчить про необґрунтованість та протиправність підозри. Окремо звернено увагу на висновки апеляційної інстанції, викладені в ухвалі Харківського апеляційного суду від 21.01.2025 по справі №636/7190/23: «Разом з цим, згідно п.1 ч.1ст.178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Однак, у наданих матеріалах кримінального провадження, на підтвердження викладених у клопотанні обставин, що на думку слідчого дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, не долучено матеріалів на підтвердження наявності вагомих доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.185 КК України, саме ОСОБА_5 »

Представник потерпілого ОСОБА_7 надав до суду письмові заперечення на скаргу захисника, у яких зазначив, що скарга є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що не підлягає задоволенню. 21.12.2024 органом досудового розслідування було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів. Сторона захисту ознайомилася з половиною матеріалів (з 3а томами з 6ти томів). Досудове розслідування завершено, слідством встановлено факт того, що зібрано достатньо доказів для формулювання обвинувального акту та направлення його до суду. Тобто стороною захисту фактично здійснюються дії, спрямовані на уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності. У своїй скарзі адвокат здійснює оцінку доказам, проте оцінка доказів є прерогативою суду під час розгляду кримінального провадження по суті. Перевірка повідомлення про підозру не входить до предмету розгляду слідчого судді на стадії досудового розслідування. Щодо ухвали суду апеляційної інстанції зазначає, що розгляд було проведено за відсутності прокурора, що є порушенням принципу змагальності сторін; крім того апеляційний суд не встановлював, що сама по собі підозра є необґрунтованою. Щодо зазначених у скарзі документів зазначено, що з протоколів допиту ОСОБА_13 (матері ОСОБА_5 ) та ОСОБА_5 встановлено, що ці дві особи мали доступ до території та приміщень. Досудовим розслідуванням встановлено всі обставини вчинення злочину. У зв`язку з викладеним у задоволенні скарги слід відмовити.

Слідчий ОСОБА_4 подав до суду заперечення на скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування зазначено твердження, аналогічні за змістом до заперечень потерпілого з посиланням на судову практику.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , вимоги викладені в скарзі підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, зазначивши, що органом досудового розслідування не зібрано достатньо доказів в обґрунтування пред`явленої підозри.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 повністю підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні прокурор, слідчий та представник потерпілого проти задоволення скарги заперечували, просили залишити її без задоволення.

Відповідно до п.10 ч.1ст.303 КПК Українипередбачено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Встановлено, що слідчим відділом ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023221250001154 від 07.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.5ст.185 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.10.2024 року слідчим СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5ст.185 КК України.

Про підозру ОСОБА_5 повідомлено 28.10.2024 о 17:00 год. в присутності захисника, про що наявні власноручні підписи на відповідному повідомленні, роз`яснено процесуальні права.

Відтак, ОСОБА_5 набув процесуального статусу підозрюваного.

14.01.2025 підозрюваний ОСОБА_5 в присутності свого захисника адвоката ОСОБА_6 ознайомився з 3 томами матеріалів досудового розслідування, тобто не в повному обсязі.

Із поданої скарги вбачається, що підставою для скасування повідомлення про підозру заявник вважає те, що підозра ґрунтується на недостатніх та недостовірних доказах, відсутність складу кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 .

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннямиглави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбаченост.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбаченіст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозруст.277 КПК України.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положеньст.276КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаютьсяглавою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбаченістаттею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідност.277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбаченістаттею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

При цьому положення частини 3статті 17 КПК, частини 1 статті47та частини 1 статті94 КПКдають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя, суд уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри. Таку перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Системний аналіз нормКПКта практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, щоКПКоперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання)стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.

Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є уніфікованими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статтіКПК), так і слідчими, прокурорами (статті134,271,276 КПКта інші).

Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1статті 276 КПКпередбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є рівень цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та терміну здійснення ефективного розслідування.

У разі, коли повідомлення про підозру спричинює лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7статті 42 КПК, та не тягне для нього інших обмежень, то і наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні, з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі та перебіг строку досудового розслідування, передбаченийстаттею 219 КПК, який є обмеженим.

Саме у зв`язку із зазначеним вище пункт 3 частини 1статті 276 КПКзакріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3статті 132 КПКвикористовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами. Зазначені висновки відповідають практиці Апеляційної палати ВАКС в інших справах (зокрема, ухвала від 03.10.2019 у справі № 760/24486/19, ухвала від 11.02.2021 у справі № 991/9821/20, ухвала від 19.09.2023 у справі № 991/7413/23).

Крім того, в повідомленні про підозру серед іншого зазначається стислий виклад суттєвих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відомих на момент повідомлення про підозру,тобто законом допускається, що на цій стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Тож логічним наслідком можливості з`ясування інших важливих фактичних обставин розслідуваного злочину є право сторони обвинувачення повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру (статті 279 КПК). Отже, як фактична сторона кримінального провадження, так і правова оцінка імовірно кримінально-протиправної поведінки, не обов`язково є сталими з моменту первинної підозри (вони можуть коригуватися як протягом досудового розслідування, так і в рамках судового провадження).

Не можуть бути підставою для скасування підозри доводи щодо можливої причетності до вчинення кримінального правопорушення інших осіб, які на цей час не набули статусу підозрюваних, суперечливість певних несуттєвих формулювань повідомлення про підозру чи стилістика викладення її змісту.

Отже, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч.1ст.303 КПК Українина стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Так, ухвалою Харківського апеляційного суду від 21.01.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та підтверджено обґрунтованість повідомленої підозри.

Як підтверджено в судовому засіданні з часу ухвалення зазначеної вище судового рішення жодна зі сторін не здобула ніяких нових доказів, які б виправдовували ОСОБА_5 чи спростовували зроблені раніше висновки, натомість у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування завершене 21.12.2024 року та в порядкуст.290 КПК Українистороні захисту відкриті матеріали кримінального провадження для ознайомлення.

За своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 підозра відповідає вимогамст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимогист.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_5 причетний до вчинення інкримінованого злочину.

За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що у ході розгляду цієї скарги підлягає до з`ясування дотриманні у ході повідомлення про підозру ОСОБА_5 вимогглави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст.276,277,278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_5 органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, тому подана скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307,309,372 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_14 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5ст. 185 КК України, внесеному до ЄРДР №12023221250001154 від 07 листопада 2023 року- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 18 березня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1