Постанова від 29.07.2025 по справі 902/834/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року Справа № 902/834/24(902/1315/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зимненко Є.В. (в режимі відеоконференції);

відповідача-1 - Юрченко Т.П. (в режимі відеоконференції);

відповідача-2 - Багно В.С. (в режимі відеоконференції);

відповідача-3 - Браславець Я.Ю. (в режимі відеоконференції);

третіх осіб - не з`явилися;

ФОП ОСОБА_9 - не з`явилася;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства " ОСОБА_10 ", ОСОБА_11 та Приватного підприємства " ОСОБА_12 " та особи, яка не брала участі у справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року (повний текст складено 11.02.2025) у справі №902/834/24(902/1315/24) (суддя Тісецький С.С. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 "

до Приватного підприємства " ОСОБА_10 "

до Приватного підприємства " ОСОБА_12 "

до ОСОБА_11

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Державний реєстратор Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інна Миколаївна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранова Оксана Олександрівна

про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку ст.37 ЗУ "Про іпотеку"; визнання недійсним договору іпотеки; визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О.

в межах справи №902/834/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 "

до Приватного підприємства " ОСОБА_10 "

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 у справі №02/834/24(902/1315/24) задоволено позов ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " до ПП " ОСОБА_10 ", ПП " ОСОБА_12 ", ОСОБА_11 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Державний реєстратор Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранова О.О. про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О. в межах справи №902/834/24 про банкрутство ПП " ОСОБА_10 ".

Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, вчинений в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на:

- нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8 145,3, Опис готельно- розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м. Адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 (колишня адерса: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд.23-Б .) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0,162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101;

- земельну ділянку кадастровий номер: 0510100000:02:052:0300. Площа (га): 0,0665. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216380305101.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інни Миколаївни , про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147240 від 19.03.2024 19:14:50 про державну реєстрацію за Приватним підприємством " ОСОБА_12 " права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145,3, Опис: готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м. Адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147321 від 19.03.2024 19:23:17 про державну реєстрацію за Приватним підприємством " ОСОБА_12 " права власності на нерухоме майно земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0,162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147277 від 19.03.2024 19:18:50 про державну реєстрацію за Приватним підприємством " ОСОБА_12 " права власності на нерухоме майно земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0300. Площа (га): 0,0665. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216380305101.

Визнано недійсним Договір іпотеки від 05.04.2024, який укладено між ОСОБА_11 та Приватним підприємством " ОСОБА_12 ", який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранова Оксана Олександрівна та зареєстрований в реєстрі за № 652.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72456640 від 05.04.2024 18:03:09 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права іпотеки на нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145,3, Опис: готельно- розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м.Адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72456780 від 05.04.2024 18:15:06 про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145.3, Опис: готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м.Адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101, обтяжувач ОСОБА_11 .

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72456915 від 05.04.2024 18:26:32 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права іпотеки на нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0,162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72525058 від 10.04.2024 14:15:09 про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0,162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101, обтяжувач ОСОБА_11 .

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства " ОСОБА_10 " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 11 102,67 грн - витрат на сплату судового збору.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства " ОСОБА_12 " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 11 102,67 грн - витрат на сплату судового збору.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_11 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 11 102,67 грн - витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПП " ОСОБА_10 " звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/834/24(902/1315/24) у складі: головуюча суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І .

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_11 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП " ОСОБА_12 " звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП " ОСОБА_10 " на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2025 об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_11 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2025 об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП " ОСОБА_12 " на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2025 об 11:00 год.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням, особа яка не брала участі у справі Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 у справі №902/834/24 (902/1315/24) залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки в строк до 05.05.2025 включно, а саме: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 38 969,61 грн, надати опис вкладення у цінний лист, як доказ надіслання копії апеляційної скарги з додатками ОСОБА_11 , третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Державному реєстратору Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інні Миколаївні та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 - приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановій Оксані Олександрівні або докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками до їх електронних кабінетів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) заяву ПП " ОСОБА_10 " про відвід судді Миханюк М.В. залишено без задоволення як необґрунтовану. Передано справу №902/834/24(902/1315/24) до відділу документального обігу та організаційного забезпечення для вирішення питання про відвід судді Миханюк М.В. , у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 (суддя Коломис В.В. ) у задоволенні заяви ПП " ОСОБА_10 " про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи № 902/834/24(902/1315/24) відмовлено.

05.05.2025 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява особи, яка не брала участі у справі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 заяву головуючої судді Миханюк М.В. про самовідвід у справі №902/834/24(902/1315/24) задоволено. Відведено головуючу суддю Миханюк М.В. від участі у справі №902/834/24(902/1315/24). Матеріали справи №902/834/24(902/1315/24) передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 для розгляду справи №902/834/24(902/1315/24) визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 справу №902/834/24(902/1315/24) прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І . Розгляд апеляційних скарг ПП " ОСОБА_10 ", ОСОБА_11 та ПП " ОСОБА_12 " на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) призначено на 21 липня 2025 року об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 справу №902/834/24(902/1315/24) поновлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року у справі №902/834/24(902/1315/24). Призначено справу №902/834/24(902/1315/24) до розгляду на 21 липня 2025 року об 11:00 год. Об`єднано апеляційні скарги ПП " ОСОБА_10 ", ОСОБА_11 , ПП " ОСОБА_12 " та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Позивач у відзивах на апеляційні скарги ПП " ОСОБА_10 ", ОСОБА_11 , ПП " ОСОБА_12 " вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_9 позивач просить закрити апеляційне провадження за її скаргою посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням питання про її права, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося.

В судове засідання 21.07.2025 представники третіх осіб та ФОП ОСОБА_9 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні 21.07.2025 за відсутності представників третіх осіб та ФОП ОСОБА_9 .

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

В судовому засіданні 27 липня 2025 року відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі до 29.07.2025 об 15:00 год., що занесено до протоколу судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг ПП " ОСОБА_10 ", ОСОБА_11 та ПП " ОСОБА_12 " слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ," та Приватним підприємством " Торгово-універсальна фірма "Феріде " були укладені наступні кредитні договори:

- кредитний договір про відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1018 (далі кредитний договір №06-2.1/1018), із змінами і доповненнями, згідно умов якого ПАТ " Промінвестбанк " надав боржнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати в гривні - 15 000 000,00 грн та в доларах США - 1 500 000,00 дол. США, із строком погашення кредиту - не пізніше 15.11.2019, а боржник зобов`язався сплачувати проценти за користування ним за ставкою 18,5 % річних в гривні, починаючи з 07.11.2008, та в доларах США за ставкою 12,5% річних, починаючи з 07.11.2008 (відповідно до договорів про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018), а при порушенні строків погашення кредиту процентна ставка встановлюється у розмірі 33% річних. Разом з укладенням договору сторонами підписано додаток №1, яким сторони погодили графік погашення (зниження) кредитної заборгованості;

- кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1019 (далі - кредитний договір № 06-2.1/1019), із змінами і доповненнями, за умовами якого ПАТ " Промінвестбанк " відкрив боржнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 10 000 000,00 грн та процентною ставкою 18,5% річних за користування грошовими коштами, починаючи з 07.11.2008 (відповідно до договорів про внесення змін до кредитного договору № 06-2.1/1019), а при порушенні строків погашення кредиту процентна ставка встановлюється у розмірі 33% річних, із строком погашення кредиту - не пізніше 15.11.2019. Разом з укладенням договору №06-2.1/1019 сторонами підписано додаток №1, яким сторони погодили графік погашення (зниження) кредитної заборгованості.

06.11.2007 з метою забезпечення належного виконання взятих на себе ПП " ТУФ "Феріде " зобов`язань за кредитними договорами було укладено ряд забезпечувальних договорів, а зокрема :

- Іпотечний договір від 06.11.2007, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстрований в реєстрі за №11686, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_19 надав банку в іпотеку будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , котрі належать Іпотекодавцю на підставі свідоцтва №37 про право власності на будівлі і споруди, виданого Вінницьким Виконкомом міської ради 03.06.1999 року;

- Іпотечний договір від 06.11.2007, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Приватним підприємством " Торгово-універсальна фірма "Феріде ", який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстрований в реєстрі за №11688 (далі - договір іпотеки від 06.11.2007), відповідно до умов якого ПП " ТУФ "Феріде " в іпотеку банку було передано право оренди земельної ділянки, площею 0,1940 га, з них площею 0,1598 га - для комерційного використання, площею 0,0342 га - на період будівництва, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23а , наданої Іпотекодавцю згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним 22.08.2005 року Іпотекодавцем з Вінницькою міською радою , зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", про що вчинено запис у Державному реєстрі земель 28.10.2005 року №040500100229 з розташованим на ній незавершеним будівництвом торгово-офісним комплексом, право власності на який підтверджується дозволом № 001/А на виконання будівельних робіт, виданого 03.01.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідно до узгодженої документації та АПЗ за №5 від 14.01.2005 року, згідно довідки-характеристики, виданої Комунальним підприємством " ІНФОРМАЦІЯ_12 " 11.10.2007 року за №14154, готовність якого становить 75% (далі - предмет іпотеки).

Відповідно до п. 2.1.2. договору іпотеки від 06.11.2007, Іпотекодавець засвідчує, що на підставах передбачених чинним законодавством України на предмет іпотеки може бути безумовно і беззаперечно звернене стягнення.

Згідно з п. 2.1.4 договору іпотеки від 06.11.2007 Іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки не перебуває в іпотеці, не підлягає вилученню за вимогою третіх сторін, у тому числі уповноважених державних органів, і вільне від будь-яких зобов`язань (у тому числі не знаходиться у податковій заставі), крім тих, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1.6. договору іпотеки від 06.11.2007, Іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки не знаходиться у спільній власності, не є часткою, паєм або внеском у спільну господарську діяльність.

Відповідно до п. 2.1.7. договору іпотеки від 06.11.2007, Іпотекодавець засвідчує, що будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпеченні предметом іпотеки чи правами на його отримання незалежно від строків виникнення цих вимог.

Згідно п. 4.1.2. договору іпотеки від 06.11.2007 іпотекодавець зобов`язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду та не заставляти предмет іпотеки), без попереднього згоди з Іпотекодержателем. При отриманні такої згоди Іпотекодавець зобов`язаний попереджувати набувачів предмету іпотеки та осіб, за вимогами яких предмет іпотеки обтяжується зобов`язаннями, про наявність іпотеки згідно цього договору і надавати Іпотекодержателю документи (їх копії), що підтверджують, здійснення такого попередження.

В свою чергу, відповідно до п. 4.1.12 договору іпотеки від 06.11.2007, після завершення будівництва торгово-офісного центу, що передається в іпотеку, оформлення та реєстрації права власності на нього, Іпотекодавець зобов`язується внести відповідні зміни до цього іпотечного договору.

На підставі Іпотечного договору від 06.11.2007 було внесено відповідні записи до Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

27.11.2008 Рішенням виконкому ІНФОРМАЦІЯ_13 №2864 оформлено право власності ПП " ТУФ "Феріде " на торгово-офісний комплекс літера "А" загальною площею 8021 кв.м., розташований по вул. Пирогова, 23-А у м. Вінниці на праві приватної власності, з видачею Іпотекодавцю 27.11.2008 свідоцтва №1016 про право власності на вказаний комплекс взамін свідоцтва №297 від 07.12.2004 про право власності на магазин.

23.12.2008 на підставі заяви №333 КП " Вінницьке міське БТІ " було припинено право власності на знесену 06.07.2007 будівлю магазину з прибудовою по вул. Пирогова, 23А в м. Вінниці .

26.01.2009 ПП " ТУФ "Феріде " звернулося до банку із заявою №5 про перегляд заставної вартості майна, переданого в іпотеку, зазначивши, що Торгово-офісний комплекс " Феріде Плаза " введено в експлуатацію за актом державної комісії, зареєстрований в бюро технічної інвентаризації та розпочав своє функціонування. При укладанні договору іпотеки від 06.11.2007 вартість предмету іпотеки (незавершене будівництво готовністю 75%) була визначена в розмір 16 071 722 грн, що є меншим від балансової вартості завершеного будівництва, а із врахуванням обладнання та оснащення є суттєва різниця від загальної балансової вартості цілісного майнового комплексу ТОВ " Феріде Плаза ", в зв`язку з чим просить переглянути вартість заставного майна, переданого за Іпотечним договором.

01.04.2009 Банк звернувся до ПП " ТУФ "Феріде " з листом №04-12/269 про виконання зобов`язання за іпотечним договором від 06.11.2007 щодо внесення змін до нього після завершення будівництва торгово-офісного комплексу та отримання документів, що засвідчують право власності на цей об`єкт. З огляду на вказане, банк просив до 10.04.2009 підготувати необхідні документи для внесення змін до Іпотечного договору. Цим же листом банк повідомив, що лише у разі надання всіх необхідних документів для внесення змін до договору іпотеки від 06.11.2007 буде розглянуто звернення ПП " ТУФ "Феріде " щодо вивільнення з іпотеки майна поручителів.

13.05.2009 листом №04-12/429 Банк повідомив ПП " ТУФ "Феріде " про залишення без розгляду звернення щодо вивільнення майна, переданого в іпотеку поручителями, повідомивши про необхідність в строк до 20.05.2009 вирішити питання про внесення змін до іпотечного договору від 06.11.2007 та про можливість дострокового погашення кредиту в разі ігнорування вимог Банку (зазначені обставини встановлені судом у справі №902/388/18).

21.05.2009 листом №47 ПП " ТУФ "Феріде " повідомило Банк, що будівництво торгово-офісного комплексу " Феріде Плаза " не завершено в повному обсязі, а саме на стадії завершення будівництва знаходиться чотирьохповерхова частина торгово-офісного комплексу під офісні та торгові приміщення. Після введення в експлуатацію всього комплексу підприємство відразу надасть документи для внесення змін до Іпотечного договору.

26.08.2011 Ленінським районним судом м. Вінниці було винесено рішення у справі №2-3515/11 за позовом ОСОБА_21 до ПП " ТУФ "Феріде ", за участю третіх осіб - ТОВ " СУТСП "ЕЛ-ТУР ", ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " про визнання права власності та спонукання до вчинення дій, яким визнано за ОСОБА_21 право власності на восьмиповерхове нежитлове приміщення: літ. "А" - торгово-офісний комплекс з підвалом, загальною площею 8003,9 кв.м., що знаходиться в першому пусковому комплексі будівлі ТОК " Феріде Плаза ", право власності на який було зареєстровано 24.12.2008 за ПП " ТУФ "Феріде " в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №25937530; визнано за ОСОБА_21 право власності на обладнання, будівельні матеріали і роботи незавершеного будівництвом другого пускового комплексу будівлі ТОК " Феріде Плаза ", яке виникло на підставі договору на участь у пайовому будівництві від 22.09.2006, що укладений між ПП " ТУФ "Феріде " та ТОВ " СУТСП "ЕЛ-ТУР ".

18.10.2011 ОСОБА_21 прийнято рішення про створення ПП " ОСОБА_10 " (код ЄДРПОУ 37898450 ).

В подальшому, ОСОБА_21 за актом приймання-передачі передала до статутного капіталу ПП " ОСОБА_10 " торгово-офісний комплекс з підвалом загальною площею 8003,9 кв.м. по вул.Пирогова 23А .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.02.2012 рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 26.08.2011, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 05.10.2011 та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.11.2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.03.2012 Виконкомом Вінницької міської ради на підставі свого рішення № 605 від 15.03.2012 видано ПП " ОСОБА_10 " свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю в цілому, розташовану по вул. Пирогова 23А у м. Вінниці на праві приватної власності, яка складається з літери "А", торгово-офісний комплекс загальною площею 8 021 кв.м..

23.03.2012 ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ", як зацікавлена особа-іпотекодержатель, звернулось до КП " Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації " з листом №07-12/97, в якому просило скасувати проведену за ОСОБА_21 реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, торгово-офісний комплекс з підвалом, що знаходиться по вул. Пирогова 23А у м. Вінниці та провести реєстрацію права власності за попереднім власником ПП " ТУФ "Феріде " на підставі свідоцтва №1016. До листа було додано, крім іншого, копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 22.02.2012, копію Іпотечного договору від 06.11.2007.

ПАТ " Промінвестбанк ", як заінтересована особа, неодноразово зверталось до КП " Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації " з приводу внесення відповідних змін до Реєстру прав, зокрема, вищевказаною заявою від 23.03.2012, а також заявою від 10.04.2012 про скасування реєстрації з пакетом документів, на підставі чого було оформлено відповідне замовлення №3AM-060339. Проте, було отримано повторну відмову, яка, як вбачається з відповіді БТІ, не була пов`язана з недотриманням позивачем вимог законодавства щодо порядку проведення дій по скасуванню державної реєстрації права власності (факт констатований у постанові від 04.10.2012 Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-5408/12/2670).

27.03.2012 рішенням державного реєстратора КП " Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації " №3432 проведено державну реєстрацію права власності в цілому на нежитлову будівлю торгово-офісного комплексу, розташованого по вул. Пирогова 23А у м.Вінниця за ПП " ОСОБА_10 ", про що надано витяг за №33625661 від 27.03.2012.

04.10.2012 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а- 5408/12/2670, серед іншого, зобов`язано Комунальне підприємство " Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації " анулювати відомості про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, торгово-офісний комплекс з підвалом, що розміщений по вул. Пирогова, 23А у м. Вінниці , зареєстрованого за ОСОБА_21 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2011 за реєстраційним №25937530; зобов`язано Комунальне підприємство " Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації " поновити реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, торгово-офісний комплекс з підвалом, що розміщений в м. Вінниця по вул. Пирогова 23А , за ПП " ТУФ "Феріде " (код ЄДРПОУ 30362449 ) на підставі свідоцтва №1016 про право власності від 27.11.2011 (САС 347038), виданого на підставі рішення виконкому ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.11.2008 №2864.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_13 від 26.10.2012 №990, серед іншого, передано у власність шляхом продажу ПП " ОСОБА_10 " земельну ділянку на вул. Пирогова, 23-а, у м. Вінниці , загальною площею 4 474 кв.м. (відповідно до звіту з експертної грошової оцінки) за 1 278 788,00 грн, без ПДВ, з них:

- земельна ділянка №1 площею 1 674 кв.м. - для комерційного використання (обслуговування торгово-офісного комплексу) - 510 904,80 (п`ятсот десять тисяч дев`ятсот чотири гривні, вісімдесят копійок), без ПДВ;

- земельна ділянка №2 площею 1430 кв.м. - для комерційного використання (обслуговування торгово-офісного комплексу) - 436 436,00 (чотириста тридцять шість тисяч чотириста тридцять шість гривень, нуль копійок), без ПДВ;

- земельна ділянка № 3 площею 1086 кв.м. для громадського призначення - 331 447,20 грн. (триста тридцять одна тисячі чотириста сорок сім гривень, двадцять копійок), без ПДВ.

06.12.2012 виконкомом ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі рішення №3059 від 06.12.2012 видано ПП " ОСОБА_10 " свідоцтво про право приватної власності на нежитлову будівлю в цілому по вул. Пирогова, 23-А у м.Вінниці , що складається з літери "А" готельно-розважальний центр, про що 14.12.2012 зроблено запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

13.12.2012 Виконкомом Вінницької міської ради видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які утворились в результаті поділу земельної ділянки, яка обтяжена іпотекою. Серед яких були:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №907426, кадастровий номер земельної ділянки: 0510100000:02:052:0199.

- державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №907427, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0200.

- площею 0,1674 га, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0202.

19.12.2012 ПП " ОСОБА_10 " звернулося до КП " Вінницьке міське БТІ " із заявою №325 про проведення розподілу однієї садиби на дві, яка розташована по вул. Пирогова, 23-А у м. Вінниці .

21.12.2012 КП " Вінницьке міське БТІ " складено висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна: готельно-розважального центру з підвалом літ. "А", яке належить ПП " ОСОБА_10 " на праві приватної власності.

27.12.2012 Виконкомом Вінницької міської ради на підставі рішення № 3329 видано ПП " ОСОБА_10 " свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю в цілому по вул.Пирогова, 23-Б у м. Вінниці , яка складається з готельно-розважального центру літ. "А", про що зроблено запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

З метою захисту порушених прав, 15.10.2013 AT " Промінвестбанк " було подано позовну заяву про стягнення на заставне майно, в якому Банк просив звернути стягнення на нежитлове приміщення: літера "А" - торгово-офісний комплекс з підвалом, загальною площею 8003,9 кв.м., що знаходиться в першому пусковому комплексі будівлі торгово- офісного комплексу " Феріде Плаза " у м. Вінниця по вулиці Пирогова, 23-а шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

17.10.2013 Господарським судом Вінницької області у справі №902/1414/13 було відкрито провадження за позовною заявою публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " в особі відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Вінниця до ПП " ОСОБА_10 " про стягнення 49 685 375,57 грн заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

11.06.2019 постановою Верховного Суду у справі №902/1414/13 було скасовано попередні рішення у зазначеній справі та направлено справу на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи №902/1414/13, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2020, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2020, у позові банку було відмовлено, зокрема, з підстав, що предмет позову, який самостійно визначено позивачем у позовній заяві, не відповідає актуальним відомостям про зареєстроване право власності на нерухоме майно у м. Вінниці по вул. Пирогова, 23-Б за відповідачем (яке є відмінним за адресою та площею від зазначеного у позовній заяві), а тому звернення стягнення на об`єкт нерухомості, відомості про який відсутні у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, не зможе забезпечити ефективний спосіб захисту прав позивача.

Також у липні 2018 року ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ", посилаючись на неналежне виконання ПП " ТУФ "Феріде " своїх зобов`язань по поверненню коштів за названими вище кредитними договорами, зважаючи на те, що право власності на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці у Банку як забезпечення виконання Фірмою своїх зобов`язань за цими договорами, станом на день звернення з позовом зареєстроване за ПП " ОСОБА_10 ", звернулося до суду з позовом до ПП " ОСОБА_10 ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП " ОСОБА_12 ", про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 06.11.2007 №06-2.1/1018 та №06-2.1/1019 у рахунок погашення боргу відповідача станом на 04.07.2018 шляхом звернення стягнення на належне йому майно, а саме:

- готельно-розважальний центр " Феріде Плаза " загальною площею 8 145,3 кв. м, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-Б (далі - розважальний центр), шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою (ринковою) вартістю у сумі 143 544 000 грн,

- об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), розташований на земельній ділянці площею 0,1430 га за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А (далі - об`єкт незавершеного будівництва), шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої названим вище Законом, за початковою (ринковою) вартістю у сумі 16 051 200 грн.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.06.2023 в задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності у Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження спірного нерухомого майна іпотекою за договором від 06.11.2007.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського від 21.11.2023 у справі №902/388/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17.01.2024, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Разом з тим, 10.07.2013 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБАНК " та ПП " ОСОБА_10 " було укладено іпотечний договір №1771-2110/1 з метою забезпечення виконання вимог за кредитним договором 177К-21Ю від 10.07.2013 року строк виконання до 09.07.2015, розмір основного зобов`язання 22 000 000 (двадцять два мільйони гривень) 00 копійок. За вказаним договором в іпотеку було передано:

- земельну ділянку загальною площею 0,1674 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0202, що розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-Б ;

- нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці, що в цілому складається з готельно-розважального центру літ "А" загальною площею 8 145,30 кв.м., за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд 23Б . (копія надається)

10.07.2013 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБАНК " та ПП " ОСОБА_10 " було укладено іпотечний договір №1771-21Ю/2 з метою забезпечення виконання вимог за кредитним договором 177К-21Ю від 10.07.2013 строк виконання до 09.07.2015, розмір основного зобов`язання 22 000 000,00 (двадцять два мільйони гривень), 00 копійок. За вказаним договором в іпотеку було передано:

- земельну ділянку загальною площею: 0,1430 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0199, яка розташована за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул.Пирогова, 23-А ;

- Об`єкт незавершеного будівництва, торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс), площею 4 454,00 кв.м., за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова 23-А . (копія надається)

10.07.2013 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБАНК " та ПП " ОСОБА_10 " було укладено іпотечний договір №1771-2110/3 з метою забезпечення виконання вимог за кредитним договором 177К-21Ю від 10.07.2013 строк виконання до 09.07.2015, розмір основного зобов`язання 22 000 000,00 (двадцять два мільйони гривень), 00 копійок. За вказаним договором в іпотеку було передано:

- земельну ділянку загальною площею 0,1086 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0200, що розташована за адресою: Вінницька обл,, м. Вінниця, вул. Пирогова 23-А . (копія надається).

29.01.2016 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБНАК " та ТОВ " Фінансова компанія "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС " було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №114. За вказаним договором ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБНАК " відступило ТОВ " ФК "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС " право вимоги за іпотечними договорами: №1771-21Ю/1, №1771-21Ю/2, №1771-21Ю/3 від 10.07.2013,

В той же день, між ТОВ ТОВ " Фінансова компанія "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС " та ПП " ОСОБА_12 " було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №143. За вказаним договором ТОВ " ФК "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС " відступило ПП " ОСОБА_12 " право вимоги за іпотечними договорами: №1771- 21Ю/1, №1771-21Ю/2, №1771-21Ю/3 від 10.07.2013.

29.01.2016 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором серія та номер: 114, виданий 29.01.2016, видавник: ПН КМНО Заєць І.О..

ТОВ " ФК "Ю-Бейс " зазначає, що йому, як кредитору в межах справи про банкрутство ПП " ОСОБА_10 " та іпотекодержателю майна, стало відомо, що 19.03.2024 за ПП " ОСОБА_12 " зареєстровано право власності на нерухоме майно (на яке судовим рішенням по справі №902/388/18 звернуто стягнення в інтересах ТОВ " ФК "Ю-Бейс ", а саме: готельно- розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8 145,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 "Б" (після зміни адреси " Пирогова 21 "), а також зареєстровано право власності на земельні ділянки, на якій знаходиться вказаний об`єкт нерухомого майна, а саме: кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298, площа (га): 0.162 та кадастровий номер: 0510100000:02:052:0300, площею (га): 0,0665).

ТОВ " ФК "Ю-Бейс " вказує, що з документів, які були долучені до заяв про вчинення реєстраційних дій та стали підставою для набуття ПП " ОСОБА_12 " права власності на вищенаведене нерухоме майно, вбачається, що в порушення вимог ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" матеріали реєстраційних справ не містять інформації про вартість предмету іпотеки, за якою відбулося зарахування вимог, а також не містять відомостей про надсилання вимоги боржнику, який відмінний від іпотекодавця.

Також позивач вказує, що 05.04.2024 о 15:53:39 Приватним нотаріусом Куранова Оксана Олександрівна , Вінницький міський нотаріальний округ, Вінницька обл. зареєстровано запис про іпотеку: 54456159 на підставі договору іпотеки, серія та номер 652, виданого 05.04.2024, видавник приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранова О.О. , Іпотекодержатель: ОСОБА_11 Іпотекодавець: ПП " ОСОБА_12 ", код ЄДРПОУ: 34849017 .

ТОВ " ФК "Ю-Бейс " стало відомо, що 05.04.2024 між ОСОБА_11 та ПП " ОСОБА_12 " було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №652, згідно умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - а саме:

1.1.1. Нежитлову будівлю: готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8145,3 кв.м., що розташований за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23Б (двадцять три "Б" );

1.1.2 Земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, площею 0,162 га кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298, цільове призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівництва торгівлі.

При цьому, позивач вказує, що укладення вказаного правочину відбулось під час розгляду справи №902/388/18 про звернення стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ " ФК "Ю-Бейс ".

ТОВ " ФК "Ю-Бейс " зазначає, що договір іпотеки від 05.04.2024 за своїми правовими наслідками та юридичною суттю був націлений не на дійсне забезпечення виконання зобов`язань за договором позики №05/04 від 05.04.2024 на загальну суму 15 000 000,00 грн, а на створення удаваного юридичного механізму, який би дозволив унеможливити звернення стягнення ТОВ " ФК "Ю-Бейс " на заставне майно.

Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки від 05.04.2024, іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки на момент підписання цього договору в іпотеку третім особам, крім іпотекодержателя не переданий, що очевидно не відповідає дійсності, оскільки ПП " ОСОБА_12 " є учасником справи №902/388/18, в якій було стягнуто зазначене майно на користь ПАТ " Промінвестбанк " (правонаступником якого є ТОВ " ФК "Ю-Бейс ").

Отже, на думку позивача, право іпотеки ТОВ " ФК "Ю-Бейс " існувало на момент передачі майна в іпотеку ПП " ОСОБА_12 ", а надалі ОСОБА_11 , а тому останній не може вважатись первинним іпотекодержателем і не може самостійно реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки не зважаючи на інтереси позивача.

Позивач вказує, що ТОВ " ФК "Ю-Бейс " (як і його правопопередник) жодних згод на передачу заставного майна в іпотеку ОСОБА_11 не надавав.

Також на переконання позивача, договір іпотеки від 05.04.2024 по своїй правовій природі є фраудаторним правочином, оскільки він був вчинений на шкоду кредитору/іпотекодержателю (ТОВ " ФК "Ю-Бейс ") та направлений виключно на уникнення відповідальності перед кредитором щодо погашення заборгованості і унеможливлений самого кредитора вчинити дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог.

Враховуючи викладене, ТОВ " ФК "Ю-Бейс " звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, вчинений в порядку передбаченому ст.37 ЗУ "Про іпотеку" за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на:

- нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145.3, Опис готельно- розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м. Адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 (колишня адреса: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 23-Б .) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101.

- земельну ділянку, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0.162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101.

- земельна ділянка кадастровий номер: 0510100000:02:052:0300. Площа (га): 0.0665. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216380305101.

2) визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147240 від 19.03.2024, за індексним номером 72147321 від 19.03.2024 та за індексним номером 72147277 від 19.03.2024.

3) визнати недійсним договір іпотеки від 05.04.2024, який укладено між ОСОБА_11 та ПП " ОСОБА_12 ", який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №652;

4) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72456640 від 05.04.2024 18:03:09 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права іпотеки на нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145.3, Опис: готельно-розважальний центр літ. «А», загальною площею 8 145,30 кв.м.Адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101;

5) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72456780 від 05.04.2024 18:15:06 про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145.3, Опис: готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м.Адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101, обтяжувач ОСОБА_11 ;

6) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72456915 від 05.04.2024 18:26:32 про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права іпотеки на нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0.162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101;

7) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 72525058 від 10.04.2024 14:15:09 про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0.162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101, обтяжувач ОСОБА_11 .

Місцевий господарський суд , розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається, підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що рішенням суду у справі №902/388/18 констатовано, що саме ТОВ " ФК "Ю-Бейс ", як правонаступник Банку, є належним стягувачем на майно, а належне ПП " ОСОБА_10 " майно, незважаючи на неодноразові відносно нього дії щодо зміни власників/зміни адрес та інших ідентифікуючих даних/поділів - є предметом іпотеки за договором іпотеки від 06.11.2007. Відповідачем-2 -ПП " ОСОБА_12 " було зареєстровано право власності на нерухоме майно, на яке судовим рішенням по справі №902/388/18 звернуто стягнення в інтересах ТОВ " ФК "Ю-Бейс ". При вчиненні реєстраційних дій стосовно оспорюваних договорів, були допущенні порушення вимог законодаства. Спірні договори є фраудаторними. Право іпотеки позивача існувало на момент передачі майна в іпотеку відповідачу-2, а надалі відповідачу-3, а тому останній не може вважатись первинним іпотекодержателем і не може самостійно реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки незважаючи на інтереси позивача. ТОВ " ФК "Ю-Бейс " (як і його правопопередник) жодних згод на передачу заставного майна в іпотеку відповідачу-3 не надавав.

Принагідно, суд зважає на те, що позовну заяву про визнання недійсним договорів та визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса у цій справі, подано особою, яка не була стороною спірних договорів - ТОВ " ФК "Ю-Бейс ", тобто заінтересованою особою.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2024 у справі №910/10957/20, при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19. Зазначені вище позиції є загальними для спорів про визнання недійсними правочинів, є сталими і знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №910/13266/18, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 29.06.2021 у справі №916/2042/20 та від 11.04.2024 у справі №907/37/22, яка враховується згідно з приписами частини четвертої статті 300 ГПК України.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19) звернув увагу, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20 тощо.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №922/1978/16(922/2045/21) суд зазначив, що за загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №908/802/20(908/2767/22) для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).

Інститут визнання недійсними правочинів у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Водночас не виключається також визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Банк) та Приватним підприємством " Торгово-універсальна фірма "Феріде " (позичальник) були укладені договір про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1018 від 06.11.2007 та договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1019 від 06.11.2007.

При цьому, з метою забезпечення вимог Банку, що випливають із зазначених вище кредитних договорів, 06.11.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержатель) та Приватним підприємством " Торгово-універсальна фірма "Феріде " (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 11688, відповідно до умов п. 1 якого предметом іпотеки є нерухоме майно : право оренди земельної ділянки, площею 0,1940 га, з них : площею 0,1598 га - для комерційного використання, площею 0,0342 га - на період будівництва, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23а , наданої іпотекодавцю згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним 22.08.2005 року іпотекодавцем з Вінницькою міською радою , зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", про що вчинено запис у Державному реєстрі земель 28.10.2005 року № 040500100229 з розташованим на ній незавершеним будівництвом торгово-офісним комплексом, право власності на який підтверджується дозволом № 001/А на виконання будівельних робіт, виданого 03.01.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідно до узгодженої документації та АПЗ за № 5 від 14.01.2005 року, згідно довідки-характеристики, виданої Комунальним підприємством " ІНФОРМАЦІЯ_12 " 11.10.2007 року за № 14154, готовність якого становить 75%.

Також, судом встановлено, що 10.07.2013 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБАНК " (Іпотекодержатель) та ПП " ОСОБА_10 " (Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем за зобов?язаннями юридичної особи за законодавством України - ТОВ " Племінний завод "УКРАЇНА " (позичальник, код ЄДРПОУ 20102139 ), укладений іпотечний договір №1771-21Ю/1, щодо забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 177К-21Ю від 10.07.2013, строк виконання до 09.07.2015, розмір основного зобов`язання 22 000 000,00 (двадцять два мільйони гривень), 00 копійок, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1177.

За вказаним договором в іпотеку передано :

- земельну ділянку загальною площею 0,1674 га, цільове призначення - будівництво та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0202, що розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-Б ;

- нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці, що в цілому складається з готельно-розважального центру літ. "А" загальною площею 8 145,30 кв.м., за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд 23Б .

Також, 10.07.2013 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБАНК " (Іпотекодержатель) та ПП " ОСОБА_10 " (Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем за зобов?язаннями юридичної особи за законодавством України - ТОВ " Племінний завод "УКРАЇНА " (Позичальник, код ЄДРПОУ 20102139 ), укладено іпотечний договір №1771-21Ю/2 щодо забезпечення виконання вимог за кредитним договором №177К-21Ю від 10.07.2013 року строк виконання до 09.07.2015 року, розмір основного зобов`язання 22 000 000,00 (двадцять два мільйони гривень), 00 копійок, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №1182.

За відповідним договором в іпотеку було передано :

- земельну ділянку загальною площею: 0,1430 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0199, яка розташована за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А ;

- об`єкт незавершеного будівництва, торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс), площею 4 454,00 кв.м., за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А .

Крім цього, 10.07.2013 між ПАТ " КБ "ПІВДЕНКОМБАНК " (Іпотекодержатель) та ПП " ОСОБА_10 " (Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем за зобов?язаннями юридичної особи за законодавством України - ТОВ " Племінний завод "УКРАЇНА " (Позичальник, код ЄДРПОУ 20102139 ), укладено іпотечний договір № 1771-21Ю/3 з метою забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 177К-21Ю від 10.07.2013 року строк виконання до 09.07.2015 року, розмір основного зобов`язання 22 000 000,00 (двадцять два мільйони гривень), 00 копійок, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1180 (копія наявна у справі).

За вказаним договором в іпотеку передано земельну ділянку загальною площею 0,1086 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0200, що розташована за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова 23-А .

Також, матеріалами справи підтверджено, що 29.01.2016 між ПАТ " Комерційний Банк "ПІВДЕНКОМБАНК " (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС " (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №114.

За вказаним договором Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги за іпотечними договорами: №1771-21Ю/1, №1771-21Ю/2, №1771-21Ю/3 від 10.07.2013 (пп. 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3., п. 1.2. договору).

Водночас, 29.01.2016 між ТОВ " ФК "НЕКСТДЖЕН ФІНАНС " (Первісний кредитор) та ПП " ОСОБА_12 " (Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №143.

За цим договором Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги за іпотечними договорами: №1771-21Ю/1, №1771-21Ю/2, №1771-21Ю/3 від 10.07.2013 (пп. 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3., п. 1.2. договору).

Разом з цим, судами обох інстанцій встановлено, що Господарським судом Вінницької області розглядалася справа №902/388/18 за позовом Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " до Приватного підприємства " ОСОБА_10 ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватне підприємство " ОСОБА_12 ", 2) Приватне підприємство " Торгово-універсальна фірма "Феріде ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.06.2023 у справі №902/388/18 в задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності у Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження спірного нерухомого майна іпотекою за договором від 06.11.2007.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського від 21.11.2023 у справі №902/388/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17.01.2024, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення:

"Позов Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволити.

У рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства " Торгово-універсальна фірма "Феріде " ( м. Вінниця, вул. Фрунзе, 24 , код ЄДРПОУ 30362449 ) перед Публічним акціонерним товариством " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " ( 01001, м. Київ. Вул. Малопідвальна, 8 , код ЄДРПОУ 00039002 ), а саме:

- за кредитним договором № 06-2.1/1018 від 06.11.2007 в сумі 1 284 819,35 доларів США (один мільйон двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять доларів тридцять п`ять центів) та 15 000 000 грн. (п`ятнадцять мільйонів гривень) - заборгованості за тілом кредиту; 2 041 870,75 доларів США (два мільйони сорок одна тисяча вісімсот сімдесят доларів сімдесят п`ять центів) та 28 257 243,24 грн. (двадцять вісім мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч двісті сорок три гривні двадцять чотири копійки) - заборгованості за процентами;

- за кредитним договором №06-2.1/1019 від 06.11.2007 в сумі 8 204 270,84 грн (вісім мільйонів двісті чотири тисячі двісті сімдесят гривень вісімдесят чотири копійки) заборгованості за тілом кредиту та 10 123 760,10 грн. (десять мільйонів сто двадцять три тисячі сімсот шістдесят гривень десять копійок) заборгованості за процентами:

звернути стягнення на нерухоме майно, належне Приватному підприємству " ОСОБА_10 " ( 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-Б , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37898450 ), а саме:

на Готельно-розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 "Б" шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження";

на об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18, Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ від 21.12.2023 у справі № 902/388/18.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зважає на те, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 р. у справі № 902/388/18 були встановлені, зокрема, такі обставини:

"06.11.2007 між позивачем (іпотекодержатель) та ПП " ТУФ "Феріде " (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, метою якого є забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами № 06-2.1/1018 від 06.11.2007 та № 06-2.1/1019 від 06.11.2007 (п. 1.1 іпотечного договору, а.с. 105-108, т.1).

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_13 № 2709 від 01.11.2012 затверджено акт державної приймальної комісії від 25.10.2012 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта: реконструйованого ПП " ОСОБА_10 " торгово-офісного комплексу в готельно-розважальний центр загальною площею 8 145,3 кв.м. по вул. Пирогова, 23-А у м.Вінниці .

06.12.2012 виконкомом ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі рішення №3059 від 06.12.2012 видано ПП " ОСОБА_10 " свідоцтво про право приватної власності на нежитлову будівлю в цілому по вул. Пирогова, 23-А у м. Вінниці , що складається з літери "А" - готельно-розважальний центр, про що 14.12.2012 зроблено запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та видано відповідний витяг.

19.12.2012 ПП " ОСОБА_10 " звернулося до КП " Вінницьке міське БТІ " із заявою №325 про проведення розподілу однієї садиби на дві, яка розташована по вул. Пирогова, 23-А у м. Вінниці .

21.12.2012 КП " Вінницьке міське БТІ " складено висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна: готельно-розважального центру з підвалом літ. "А", яке належить ПП " ОСОБА_10 " на праві приватної власності.

Виконкомом Вінницької міської ради на підставі рішення №3328 від 27.12.2012 видано ПП " ОСОБА_10 " свідоцтво про право власності на нежитлову будівлі в цілому по вул. Пирогова, 23-Б у м. Вінниці , яка складається з готельно-розважального центру літ. "А". Про реєстрацію права власності за ПП " ОСОБА_10 " зроблено запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що видано витяг за № 37051122 від 28.12.2012.

Вищенаведені обставини справи були встановленні судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи №902/1414/13 та відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню при розгляді даного спору.

Колегією суддів встановлено, що договір іпотеки від 06.11.2007, укладений між позивачем у даній справі та ПП " ТУФ "Феріде ", був нотаріально посвідченим та недійсним не визнавався, а тому у відповідності до приписів ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та ч. 1 ст. 585 ЦК України, права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за вказаним договором виникли з моменту його нотаріального посвідчення та є дійсними станом на момент розгляду даного спору.

Апеляційним судом встановлено та не заперечується сторонами, що відомості про обтяження іпотекою незавершеного будівництва - торгово-офісного комплексу готовністю 75%, у державний реєстр іпотек сторонами договору іпотеки від 06.11.2007 року не вносились, як і не вносились відомості про обтяження іпотекою за вказаним договором після завершення будівництва зазначеного об`єкту.

Як вбачається з інформаційної довідки Державного реєстру Іпотек (а.с. 225-249, т.1), 10.07.2013 належне ПП " ОСОБА_10 " нерухоме майно передано за іпотечними договорами від 10.07.2013 в іпотеку ТОВ " Фінансова компанія "Некстджен фінанс " та згодом передано за договором про відступлення прав за іпотечними договорами Приватному підприємству " Іствін ".

Оцінюючи висновок суду першої інстанції про те, що на даний час належне ПП " ОСОБА_10 " нерухоме майно обтяжено іпотекою Приватного підприємства " ОСОБА_12 ", а тому задоволення позовних вимог у даному випадку буде порушувати права третьої особи - ПП " ОСОБА_12 ", колегія суддів зазначила наступне.

Порядок та черговість задоволення вимог при зверненні стягнення на нерухоме майно, що майно є предметом декількох іпотек визначено, зокрема, ст. 13 Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що права третьої особи - ПП " ОСОБА_12 " захищені та регулюються ст. 13 Закону України "Про іпотеку".

Натомість, при розгляді даного спору не вирішується питання пріоритетності заявлених вимог, оскільки, ПП " ОСОБА_12 " не зверталось з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наведене помилково не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, що призвело до помилкового висновку про можливість порушення права ПП " ОСОБА_12 ".

Згідно наявного в матеріалах справи Інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с. 225-249), станом на момент розгляду даного спору в суді першої інстанції власником нерухомого майна: Готельно-розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 Б та об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га та розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пригова, 23-А , є Приватне підприємство " ОСОБА_10 ".

Висновком експертизи №10283/10284/16-42 від 30.05.2018 за результатами проведення додаткової судової експертизи у справі № 902/1414/13, призначеної ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2016 встановлено зокрема, що Готельно-розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8 145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 Б до введення його в експлуатацію та поділу та об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс) що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га та розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пригова, 23-А являється саме тим об`єктом нерухомості, який переданий в іпотеку банку згідно договору № 11688 від 06.11.2007, та визначений як: "розташоване на земельній ділянці площею 0,1940 га за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 "а" незавершене будівництво торгово-офісного комплексу готовність якого становить 75%" (а.с. 111-204, т. 1).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після закінчення будівництва об`єкта незавершеного будівництва готовністю 75%, який є предметом іпотеки за іпотечним договором від 06.11.2007, та введення Іпотекодавцем (ПП " ТУФ "Феріде ") в експлуатацію у листопаді 2008 року торгово-офісного комплексу загальною площею 8021 кв.м., розташованого по вул. Пирогова, 23-А у м. Вінниці , упродовж 2011-2012рр. наступними власниками в особі ОСОБА_21 вчинялися дії щодо внесення цього комплексу до статутного капіталу ПП " ОСОБА_10 ", його добудови, перебудови та поділу (згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_13 №3328 від 27.12.2012), внаслідок чого неодноразово змінювалася площа вказаного об`єкта нерухомості (з 8021 кв.м. на 8003,9 кв.м. і 8145,3 кв.м.) та внаслідок поділу змінювалися його склад та поштова адреса ( вул. Пирогова, 23-А та вул. Пирогова, 23-Б ).

При цьому, колегією суддів враховано, що здійснюючи розгляд справи №902/1414/13 (предметом розгляду в якій було також звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 06.11.2007 за позовом ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " до ПП " ОСОБА_10 ") та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховним Судом в постанові від 11.06.2019 було здійснено наступні висновки:

Враховуючи положення статей 5, 16, 23 Закону України "Про іпотеку" та пункти 4.1.2, 4.2.3, 7.4 іпотечного договору від 06.11.2007, які помилково не враховано судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що збільшена відповідачем площа торгово-офісного комплексу в результаті самочинної реконструкції, здійсненої у 2012 році, не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, який може бути виділений в натурі, а є лише частиною об`єкта нерухомого майна, на яку (частину) поширюється іпотека (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №921/79/17-г/4).

Викладене вище не виключає наявність підстав вважати, що нежитлова будівля готельно-розважального центру загальною площею 8 145,3 кв.м. по вул. Пирогова, 23-Б у м.Вінниці залишилася предметом іпотеки за іпотечним договором від 06.11.2007, оскільки, характеристики предмета іпотеки було змінено в результаті реконструкції першопочаткової площі одного й того самого об`єкту у складі вже існуючої заставленої нерухомості за рахунок її внутрішнього простору, та відповідно з використанням її функціональних елементів.

Наведеним також спростовується посилання судів в обґрунтування підстав для відмови у позові на відсутність встановлення проведеними експертними дослідженнями тотожності об`єктів, переданих в іпотеку, з об`єктами, належними відповідачу на праві власності, оскільки, по-перше, відповідна тотожність об`єкта незавершеного будівництва та прийнятого в експлуатацію торгово-офісного комплексу є об`єктивно неможливою, а по-друге, такої тотожності або ідентичності не вимагають норми статей 5, 16, 23 Закону України "Про іпотеку".

Отже, в порушення вимог 5, 16 Закону України "Про іпотеку" судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не надано належної правової оцінки про те, що за умовами іпотечного договору від 06.11.2007 іпотека розповсюджується на всі складові частини та приналежності предмета іпотеки: поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання договору іпотеки та виникатимуть у майбутньому, тобто всі зроблені Іпотекодавцем в період дії договору іпотеки поліпшення, реконструкція, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом іпотеки, відтак, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку з перебудовою, добудовою предмета іпотеки чи ні - іпотека поширюється й на таку реконструкцію".

Таким чином, наведене спростовує висновки суду першої інстанції про відмову в позові з підстав недоведеності позивачем, що нерухоме майно належне відповідачу за ідентифікуючими ознаками є тим майном на яке необхідно звернути стягнення, оскільки за змістом ст. 5, 16 Закону України "Про іпотеку" іпотека розповсюджується на всі поліпшення та добудови здійснені відносно об`єкту іпотеки, а здійснення такої добудови відносно спірно у даній справі майна підтверджується як обставинами справи, так і висновком експерта №10283/10284/16-42 від 30.05.2018 року (а.с. 111-204, т1).

Під час нового розгляду справи №902/1414/13, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2020, яке залишено в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2020, у позові Банку було відмовлено, зокрема, з підстав, що предмет позову, який самостійно визначено позивачем у позовній заяві, не відповідає актуальним відомостям про зареєстроване право власності на нерухоме майно у м. Вінниці по вул. Пирогова, 23-Б за відповідачем (яке є відмінним за адресою та площею від зазначеного у позовній заяві), а тому звернення стягнення на об`єкт нерухомості, відомості про який відсутні у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, не зможе забезпечити ефективний спосіб захисту прав позивача.

Однак, з огляду на наведені висновки Верховного Суду здійснені при розгляді справи №902/1414/13, встановлені апеляційним судом обставини у даній справі щодо здійснення упродовж 2011-2012рр. дій добудови, перебудови та поділу спірного майна, висновок експерта № 10283/10284/16-42 від 30.05.2018 року, а також те, що станом на момент розгляду даного спору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с. 225-249) внесено відомості про належність відповідачу ПП " ОСОБА_10 " нерухомого майна: Готельно-розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 "Б" та об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га та розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пригова, 23-А , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог банку про звернення стягнення саме на вищевказане нерухоме майно за договором іпотеки від 06.11.2007".

Поряд з цим, судами встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 05.03.2024 здійснено заміну позивача у справі №902/388/18 з Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " на Товариство з обмеженою відповідальністю " Ю-Бейс ".

Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №910/17743/18, Суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).

Так, згідно відомостей з комп?ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, відкрито провадження у справі №902/834/24 про банкрутство Приватного підприємства " ОСОБА_10 " ( вул. Пирогова, 23б, м. Вінниця, 21018 ; код ЄДРПОУ 37898450 ). Визнано вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " до Приватного підприємства " ОСОБА_10 " в розмірі 1 541 750,00 грн - заборгованості; 30 280,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 72 000,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Із змісту вказаної ухвали суду вбачається, що заявник - ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в якості підстав заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП " ОСОБА_10 ", серед іншого, посилався на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18; ухвалу Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №902/388/18; постанову Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №902/388/18; ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.07.2024, якою, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " з примусового виконання наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2023 у справі №902/388/18 про виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі 902/388/18 щодо стягнення з Приватного підприємства " ОСОБА_10 " судового збору за розгляд справи в суду першої інстанції в сумі 616 700 грн та судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 925 050 грн на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

Водночас, відповідно до відомостей з комп?ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025, повернуто апеляційну скаргу Приватного підприємства " ОСОБА_10 " на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.10.2024 у справі №902/834/24.

Отже, ухвала ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.10.2024 у справі №902/834/24 наразі є чинною.

З огляду на викладене та беручи до уваги описані вище судові рішення, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач - ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " є правонаступником ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " за кредитними договорами №06-2.1/1018 та №06-2.1/1019 від 06.11.2007 та договорами, що їх забезпечують, зокрема, договором іпотеки №11688 від 06.11.2007, що, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, доказуванню не підлягає.

Також, колегія суддів звертає увагу на обставини та висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №902/388/18, про те, що "договір іпотеки є дійсним незважаючи на недотримання умови про державну реєстрацію іпотеки, але вимога іпотекодержателя у такому випадку не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, зокрема, ПП " ОСОБА_12 ".

Верховний Суд, розглядаючи спір між тими ж сторонами (справа №902/1414/13) та враховуючи положення статей 5, 16, 23 Закону України "Про іпотеку" та пункти 4.1.2, 4.2.3, 7.4 іпотечного договору, дійшов висновку, що збільшена відповідачем площа торгово-офісного комплексу в результаті самочинної реконструкції, здійсненої у 2012 році, не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, який може бути виділений в натурі, а є лише частиною об`єкта нерухомого майна, на яку (частину) поширюється іпотека.

У справі, що переглядається, суди встановили, що Банк та ПП " ТУФ "Феріде " уклали договір іпотеки, яким узгодили передання в іпотеку нерухомого майна (право оренди земельної ділянки та з розташованим на ній незавершеним будівництвом торгово-офісним комплексом). Реєстрація обтяження була вчинена на право оренди на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції, встановивши наявність правової підстави обтяження незавершеного будівництва (чинного іпотечного договору), факти його добудови, перебудови та поділу, його відповідність об`єкту нерухомості, що перебуває у власності ПП " ОСОБА_10 " і перехід права власності на незавершене будівництво від ПП " ТУФ "Феріде " до ОСОБА_21 , а від неї до ПП " ОСОБА_10 ", дійшов правильного висновку щодо розповсюдження іпотеки на майно, що належить ПП " ОСОБА_10 " у відповідності до статей 5, 16 Закону України "Про іпотеку".

Отже, за змістом з`ясованих судом апеляційної інстанції обставин справи, правильним є висновок, що іпотека виникла щодо спірного майна, є дійсною, а належні та допустимі докази того, що ця іпотека була припинена за визначених законодавством підстав відсутні.

Правовідносини у справі, що переглядається, виникли до набрання чинності вказаним законом, однак продовжували існувати після введення його в дію, а тому норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

У цій справі іпотекодержатель реалізував своє право на звернення стягнення (у липні 2018 року) шляхом звернення з позовом до ПП " ОСОБА_10 ") до ліквідації боржника (ПП " ТУФ "Феріде ") (23.08.2023), а тому доводи скаржника щодо припинення іпотеки визнаються необґрунтованими."

Також, Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 у справі №902/388/18 звернув увагу на пріоритет іпотеки.

"У справі, що переглядається, скаржник, як особа, якій належить пріоритетне право на звернення стягнення на предмет іпотеки не вчинила дій в межах цього провадження щодо реалізації свого першочергового права на звернення стягнення на предметом іпотеки, зокрема, шляхом звернення з відповідним позовом, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (стаття 49 ГПК України). Обставин звернення з відповідним окремим позовом суди також не встановили, як і не встановили факту вчинення письмової заяви щодо припинення звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи скаржника під час розгляду цієї справи стосувались заперечень щодо суті заявлених позовних вимог (відсутність державної реєстрації обтяження).

Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи принцип диспозитивності, дійшов правильного висновку, що ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на користь Банку не призведе до порушення прав ПП " ОСОБА_12 ", оскільки, по-перше, Підприємство не вчиняло жодних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на власну користь і не заявило про припинення звернення стягнення, по-друге, право Підприємства захищено шляхом збереження за ним права іпотекодержателя, що дозволяє йому задовольнити свої вимоги. З наведених підстав відхиляються доводи скаржника щодо порушення статті 3, 13, 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Верховний Суд вважав необґрунтованими доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції порушив норми статті 39 Закону України "Про іпотеку", оскільки, не зазначив про пріоритет ПП " ОСОБА_12 " з огляду на те, що у цій справі не вирішувався спір про пріоритет іпотекодержателів та звернення стягнення на користь кількох іпотекодержателів, а тому відсутність у рішенні відомостей про пріоритет не може бути підставою для скасування судового рішення за таких умов."

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За змістом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2021 року по справі №904/2604/14, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень ч. 4 ст. 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Отже, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №902/388/18 щодо передання належного ПП " ТУФ "Феріде " майна в іпотеку за іпотечним договором від 06.11.2007 реєстровий № 1688 іпотекодержателю - ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ", правонаступником якого є Позивач - ТОВ " ФК "Ю-Бейс " та звернення на користь останнього стягнення на нерухоме майно, належне Приватному підприємству " ОСОБА_10 ", а саме: на Готельно-розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8 145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 "Б" та на об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", є преюдиціальними та не підлягають повторному доказуванню.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №406529311 від 04.12.2024, Державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інною Миколаївною внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147240 від 19.03.2024 19:14:50 за відповідачем-2 - ПП " ОСОБА_12 " права власності на нерухоме майно, а саме : нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м.): 8 145,3, Опис: готельно-розважальний центр літ."А", загальною площею 8 145,30 кв.м. Адреса: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101.

Отже, зважаючи на викладені обставини, наразі за відповідачем-2 - ПП " ОСОБА_12 " зареєстровано право власності на нерухоме майно, на яке судовим рішенням по справі №902/388/18 звернуто стягнення на користь позивача - ТОВ " ФК "Ю-Бейс ".

Водночас, із вказаної вище Інформації вбачається, що для державної реєстрації на зазначене нерухоме майно подані такі документи : закон, заява, серія та номер: 56, виданий 19.03.2024, видавник: приватний нотаріус; закон, Інформація з реєстру боржників, серія та номер: б/н, виданий 19.03.2024, видавник: єдиний реєстр боржників; закон, довідка, серія та номер: 15/03, виданий 15.03.2024, видавник: ПП " ОСОБА_12 "; вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: 10/09, виданий 10.09.2023, видавник: ПП " ОСОБА_12 "; іпотечний договір, серія та номер: № 1771І-21Ю/1, виданий 10.07.2013, видавник: узгоджений сторонами; іпотечний договір, серія та номер: №1771-2110/3, виданий 10.07.2013, видавник: узгоджений сторонами; закон, лист, серія та номер: 12/03, виданий 12.03.2024, видавник: ПП " ОСОБА_25 "; інший тип договору, Договір про відступлення прав за іпотечним договорами, серія та номер: №143, виданий 29.01.2016, видавник: узгоджений сторонами; закон, наказ, серія та номер: №28-к/тр, виданий 31.08.2021, видавник: ПП " ОСОБА_25 "; Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: AR01:8190-0211-5155-7589, виданий 01.05.2024, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ.

Також, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №406530739 від 04.12.2024 року (копія наявна у справі), Державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інною Миколаївною внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147321 від 19.03.2024 19:23:17 про державну реєстрацію за ПП " ОСОБА_12 " права власності на нерухоме майно, а саме : земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0,162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101.

Із вказаної вище Інформації вбачається, що для державної реєстрації на зазначене нерухоме майно подані такі документи: вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: 10/09, виданий 10.09.2023, видавник: ПП " ОСОБА_12 "; інший тип договору, Договір про відступлення прав за іпотечним договорами, серія та номер: №143, виданий 29.01.2016, видавник: узгоджений сторонами; закон, наказ, серія та номер: № 28-к/тр, виданий 31.08.2021, видавник: ПП " ОСОБА_25 "; відомості з ДЗК, серія та номер: 71462484, виданий 19.03.2024, видавник: Державний земельний кадастр; закон, заява, серія та номер: 56, виданий 19.03.2024, видавник: приватний нотаріус; закон, Інформація з реєстру боржників, серія та номер: б/н, виданий 19.03.2024, видавник: єдиний реєстр боржників; закон, довідка, серія та номер: 15/03, виданий 15.03.2024, видавник: ПП " ОСОБА_12 "; іпотечний договір, серія та номер: №1771І-21Ю/1, виданий 10.07.2013, видавник: узгоджений сторонами; іпотечний договір, серія та номер: №1771-21Ю/3, виданий 10.07.2013, видавник: узгоджений сторонами; закон, лист, серія та номер: 12/03, виданий 12.03.2024, видавник: ПП " ОСОБА_25 ".

Крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №406531804 від 04.12.2024 року (копія наявна у справі), Державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інною Миколаївною внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147277 від 19.03.2024 19:18:50 про державну реєстрацію за ПП " ОСОБА_12 " права власності на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0300. Площа (га): 0,0665. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216380305101.

Відповідно до вказаної вище Інформації, для державної реєстрації на зазначене нерухоме майно подані такі документи: закон, заява, серія та номер: 56, виданий 19.03.2024, видавник: приватний нотаріус; закон, Інформація з реєстру боржників, серія та номер: б/н, виданий 19.03.2024, видавник: єдиний реєстр боржників; закон, довідка, серія та номер: 15/03, виданий 15.03.2024, видавник: ПП " ОСОБА_12 "; вимога іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, серія та номер: 10/09, виданий 10.09.2023, видавник: ПП " ОСОБА_12 "; іпотечний договір, серія та номер: № 1771І-21Ю/1, виданий 10.07.2013, видавник: узгоджений сторонами; іпотечний договір, серія та номер: №177І-21Ю/3, виданий 10.07.2013, видавник: узгоджений сторонами; закон, лист, серія та номер: 12/03, виданий 12.03.2024, видавник: ПП " ОСОБА_25 "; закон, наказ, серія та номер: №28-к/тр, виданий 31.08.2021, видавник: ПП " ОСОБА_25 "; інший тип договору, Договір про відступлення прав за іпотечним договорами, серія та номер: №143, виданий 29.01.2016, видавник: узгоджений сторонами; відомості з ДЗК, серія та номер: 71462364, виданий 19.03.2024, видавник: Державний земельний кадастр.

Водночас, згідно заявлених позовних вимог, позивачем оспорюються договір про задоволення вимог іпотекодержателя, вчинений в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на вказане вище нерухоме майно та описані вище рішення Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М .

Колегією суддів встановлено, що згідно п. 5.5, пп. 5.6.1, п. 5.6. іпотечних договорів №177І-21Ю/1 від 10.07.2013, №177І-21Ю/2 від 10.07.2013, №177І-21Ю/3 від 10.07.2013 звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись Іпотекодержателем, зокрема, у позасудовому порядку шляхом набуття Іпотекодержателем прва власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя: у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем/Позичальником зобов?язань за кредитним договором та/або умов цього договору, Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов?язань за кредитним договором у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та зареєструвати право власності на предмет іпотеки. Визначене в цьому пункті застреження про задоволення вимог Іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" (в редакції набуття права власності ПП " ОСОБА_12 " на нерухоме майно), предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об`єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників (власників спеціального майнового права) усіх об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, переданих у спільну іпотеку.

При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Отже, згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, прирівнюється до договору про задоволення вимог кредитора. Це означає, що навіть за відсутності окремо укладеного договору, такий правочин має юридичну силу, адже фактично є юридично значущими діями для зміни прав та обов`язків сторін, які полягають у перехід права власності на предмет іпотеки.

Дії іпотекодержателя, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки, є реалізацією умов іпотечного договору та застереження про задоволення вимог кредитора. Такі дії спрямовані на виконання договору і мають усі ознаки правочину, визначені ст. 202 Цивільного кодексу України (волевиявлення сторони, спрямоване на встановлення або зміну прав, а також реалізація правового інтересу).

Це означає, що таке застереження фактично виконує роль окремого правочину, оскільки спрямоване на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків між сторонами.

Якщо первинний іпотекодержатель здійснює звернення стягнення з порушенням норм закону (наприклад, без належного повідомлення або без виконання умов ст. 33 і ст. 35 Закону України "Про іпотеку"), це призводить до порушення прав інших осіб, у тому числі наступного іпотекодержателя.

Такі дії можуть бути оскаржені в суді, адже вони не відповідають вимогам законодавства і порушують права наступного іпотекодержателя, який має право на подальше задоволення своїх вимог.

Тобто, навіть за відсутності окремого договору про задоволення вимог кредитора, якщо застереження в іпотечному договорі є чинним, дії іпотекодержателя можуть бути визнані недійсними, якщо вони здійснені з порушенням закону або умов договору. Такі дії за своєю суттю є правочином, що спричиняє юридичні наслідки, які можуть бути оскаржені будь - якою особою чиї права було порушено в тому числі і наступним іпотекодержателем. Цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо його виконання порушує права інших осіб, зокрема тих, хто має права на предмет іпотеки після нього. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 09.10.2018 у справі №910/10123/17.

Отже, зважаючи на викладені приписи Закону України "Про іпотеку", описані вище реєстраційні дії Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. та п. 5.5, пп. 5.6.1, п. 5.6. іпотечних договорів №177І-21Ю/1 від 10.07.2013, №177І-21Ю/2 від 10.07.2013, №177І-21Ю/3 від 10.07.2013, якими передбачено застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем-2 - ПП " ОСОБА_12 " було звернуто стягнення на предмети іпотеки на підставі іпотечного застереження, яке прирівнюється до договору.

Зазначене, в свою чергу, спростовує доводи скаржників (відповідачів) про відсутність договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", та підтверджує правомірність заявлення позивачем позовної вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку".

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1, 3-6 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (в редакції набуття права власності ПП " ОСОБА_12 " на нерухоме майно), оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб`єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції набуття права власності ПП " ОСОБА_12 " на нерухоме майно), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок в редакції набуття права власності ПП " ОСОБА_12 " на нерухоме майно), для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до п. 61 цього Порядку, для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, абооригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту).

Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат", крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

У разі надсилання вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, засобами поштового зв`язку державним реєстратором за допомогою офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку перевіряється за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення факт його вручення адресату, відмови адресата від одержання чи повернення відправнику у зв`язку з відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення. Сканована копія відомостей за результатами такої перевірки долучається до відповідної заяви.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2024 у справі №918/99/19(918/180/22), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2024 у справі №201/15228/17, виходячи із принципу lex superior, "у разі суперечності застосовуються норми, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу", зауважила, що хоч Порядком до 26.02.2020 не було передбачено обов`язкового надання оцінки предмета іпотеки державному реєстратору, проте така вимога містилася у частині 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку", який має вищу юридичну силу.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові у справі №201/15228/17 наголосила, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний надати державному реєстратору документ про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ним. Підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. До таких порушень належить, зокрема, відсутність експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження.

Разом з тим з огляду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №306/1224/16-ц, порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, спричинені вадами проведеної оцінки відповідного майна, також можуть бути підставою для скасування державної реєстрації права власності на нього за іпотекодержателем. Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні. Відповідно, непроведення такої оцінки на момент переходу права власності є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Згідно постанови Верхового Суду від 21.07.2021 у справі №686/19656/19, визначена у частині першій статті 35 Закону України "Про іпотеку" процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2019 у справі №205/578/14-ц).

Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов`язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 у справі №638/20000/16-ц).

У пункті 3 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.

Наведені норми спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц.

У постанові від 29.09.2020 у справі №757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також потрібно вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.

Підсумовуючи наведені позиції Великої Палати Верховного Суду, слід зробити висновок про те, що метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як встановлено судами обох інстанцій, боржником за кредитним договором №177К-21Ю від 10.07.2013, виконання вимог за яким забезпечено іпотечними договорами №177І-21Ю/1 від 10.07.2013, №177І-21Ю/2 від 10.07.2013, №177І-21Ю/3 від 10.07.2013, є ТОВ " Племінний завод "УКРАЇНА ".

Як вбачається з матеріалів справи, ПП " ОСОБА_12 " зверталося до Іпотекодержателя - ПП " ОСОБА_10 " із вимогою №10/09 від 10.09.2023 про усунення порушення основного зобв?язання та/або іпотечного договору щодо сплати заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №177К-21Ю від 10.07.2013 в розмірі 22 000 000 грн.

У відповідь на вказану вимогу ПП " ОСОБА_10 " повідомлено ПП " ОСОБА_12 " листом №12/03 від 12.03.2024 про неможливість виконання цієї вимоги та адміністрація підприємства вимушена погодитись щодо початку процедури звернення стягнення на іпотечне майно в порядку ст. 37 та/або ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, ПП " ОСОБА_12 " не надано, а матеріали справи не містять відомостей про надсилання Іпотекодержателем - ПП " ОСОБА_12 " письмової вимоги про усунення порушення боржнику - ТОВ " Племінний завод "УКРАЇНА ", який відмінний від іпотекодавця, як-то передбачено ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, судом встановлено, що наявні у справі копії заяв про державну реєстрацію від 19.03.2024 права власності ПП " ОСОБА_12 " на нерухоме майно, визначене іпотечними договорами №177І-21Ю/1 від 10.07.2013, №177І-21Ю/2 від 10.07.2013, №177І-21Ю/3 від 10.07.2013, не містять інформації про вартість відповідних предметів іпотеки, яка визначена на момент такого набуття на підставі оцінки предметів іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, як-то передбачено ч. 5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Поряд з цим, долучена до відзиву відповідачем-1 копія висновку ТОВ фірма " Медінтеграція " ЛТД про вартість майна (готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м.) на одному аркуші (сторінка 15 з 16), колегією суддів до уваги не береться, оскільки, відповідачем-1 ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано відповідного звіту про оцінку у повному обсязі, а тому суд позбавлений можливості надати йому належну оцінку як доказу по справі.

Отже, докази, які б свідчили, що оцінка майна предметів іпотеки на момент переходу права власності до ПП " ОСОБА_12 " взагалі проводилась в жодному документі, який став підставою для державної реєстрації права власності - відсутні, що є порушенням порядку проведення державної реєстрації згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду та приписів законодавства.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про прийняття оспорюваних рішень Державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем-2 - ПП " ОСОБА_12 " із порушенням вимог законодавства.

Щодо доводів скаржника - ПП " ОСОБА_10 " про підтвердження державним реєстратором факту отримання від ПП " ОСОБА_12 " висновку ТОВ " Медінтеграція ", то колегія суддів зазначає наступне.

Так, в поясненнях державного реєстратора останній зазначає, що для державної реєстрації було отримано весь пакет документів, що передбачає пунктом 61 Поряду державної реєстрації речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень", Законом України "Про іпотеку", однак надати будь-які докази на підтвердження цих обставин у державного реєстратора не виявилось можливості через хакерську атаку на Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно та вилучення Офісом Генерального прокурора України матеріалів реєстраційних справ, які пов`язані із цим нерухомим майном.

Разом із тим, такі твердження державного реєстратора колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідно до Протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.10.2024, який складено в присутності державного реєстратора нерухомого майна Райгородської сілької ради Гайсинського району Вінницької області Яремко І.М. було отримано тимчасовий доступ до засвідчених копій документів. При цьому виїмка не проводилась (тобто документи залишись у володінні державного реєстратора).

В свою чергу, відповідно до п.10 Порядку 1127 під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок №1141), та долучає їх до відповідної заяви.

Відповідно до пп.2 п. 4 Порядку №1141, ведення Державного реєстру прав передбачає серед іншого виготовлення та долучення до заяв у сфері державної реєстрації прав чи судових рішень щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій сканованих копій документів у паперовій формі. Таким чином, державний реєстратор Райгородської сілької ради Гайсинського району Вінницької області Яремко І.М. не була позбавлена права надати наявні у неї докази, які б підтвердили ті обставини, на які вона посилається.

Також є безпідставними доводи скаржників про те, що відсутність висновку в реєстраційній справі підтверджується лише описом матеріалів кримінального провадження, який складено самим позивачем, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 32 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, арбітражних керуючих, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до п.7 порядку формування та зберігання реєстраційних справ затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3267/5 внутрішній опис документів реєстраційної справи (додаток 1) складається на окремому аркуші за встановленою формою і містить відомості про порядкові номери документів справи, їх індекси, дати, заголовки та номери аркушів справи, на яких розташований кожен документ.

Отже, внутрішній опис документів реєстраційної справи, який долучено до матеріалів справи, був сформований шляхом доступу до Державного реєстру прав, а не самим позивачем.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 20 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до ч.2 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пп. 11 п. 7 Порядок №1141, під час формування заяви про державну реєстрацію прав додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про документи та/або відомості про документи, подані для державної реєстрації прав (за наявності): тип документа (відповідно до словника типів документів); серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; строк дії документа (за наявності); додаткові відомості про документ (за наявності).

У разі формування заяви, разом з якою подаються та/або зазначаються відомості про кілька документів для державної реєстрації прав, відомості про документ зазначаються щодо кожного такого документа.

Отже, доказами, які підтверджують відсутність оцінки майна є не лише вказаний опис, а і заявки подані для проведення реєстраційної справи, копія реєстраційної справи, яка отримана в межах кримінального провадження.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, законодавець імперативно закріпив обов`язок сторін самостійно доводи обставини на які вона посилається.

Разом з тим, відповідачем-2 не надано, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт долучення ПП " ОСОБА_12 " документів до реєстраційної справи, на відсутність яких посилається позивач.

Щодо тверджень скаржників про намір ПП " ОСОБА_12 " подати висновок ТОВ " Медінтеграція ", але суд першої інстанції нібито знехтував правами сторін та відмовив у відкладенні розгляду справи за клопотанням ПП " ОСОБА_12 ", то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

06.01.2025 ПП " ОСОБА_12 " було подано відзив на позовну заяву ТОВ " ФК "Ю-Бейс ", до якої не було долучено жодного висновку про вартість майна. Вказаний відзив також не містив відомостей про неможливість отримати такий висновок та відповідного клопотання про його витребування.

Більше того, представник ПП " ОСОБА_12 " зазначає, що законодавство не передбачає надання державному реєстратору окремого документу про здійснену оцінку предмету іпотеки, а лише передбачає обов`язок надати відповідну довідку, яка містить такі відомості. Тобто останній навіть не зазначав про існування якого небуть висновку про вартість майна, а зазначав, що вартість нібито міститься у довідці. Вказане, на думку суду, свідчить про непослідовність та суперечливість поведінки ПП " ОСОБА_12 ".

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у чинній редакції від 01.01.2025) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України , прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України . При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно постанови Верхового Суду від 21.07.2021 у справі №686/19656/19, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскарженої постанови), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, правомірними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 у справі №916/2464/19.

Отже, вимога про скасування рішення державного реєстратора є правомірним та ефективним способом захисту права; з урахуванням змін, внесених до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" такий спосіб захисту прав позивача є дієвим та належним, його застосування призведе до відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147240 від 19.03.2024, за індексним номером 72147321 від 19.03.2024 та за індексним номером 72147277 від 19.03.2024 про державну реєстрацію за відповідачем-2 - ПП " ОСОБА_12 " права власності на відповідне нерухоме майно.

Також колегія суддів бере до уваги те, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Перед судом постає завдання за наслідком оцінки обставин справи встановити взаємопов`язаність дій учасників оспорюваного правочину, направлену на досягнення єдиної недобросовісної мети - вивести майно (грошові кошти) боржника поза межі єдиної процедури банкрутства цього боржника для унеможливлення задоволення вимог визнаного у процедурі банкрутства кредитора (кредиторів) за рахунок такого активу з дотриманням правил процедури банкрутства.

Подібні за змістом висновки наведені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20, постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №911/1609/21(911/1280/22), від 14.09.2023 у справі №911/693/22(911/2648/22), від 16.02.2023 у справі №910/14918/20(9010/17720/21), від 02.03.2023 у справі №910/15232/20 (910/18130/21).

Як встановлено судом, Іпотекодавцем за іпотечними договорами №177І-21Ю/1 від 10.07.2013, №177І-21Ю/2 від 10.07.2013, №177І-21Ю/3 від 10.07.2013, якими передбачено застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя є ПП " ОСОБА_10 ", відносно якого наразі відкрито провадження у справі про банкрутство №902/834/24.

Разом з тим, згідно Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.05.2024 станом на 29.01.2016 до переліку засновників (учасників юридичної особи) ПП " ОСОБА_12 ", зокрема, входили :

- ОСОБА_26 (власник істотної участі, кінцевий бенефіціарний власник (контролер), Азербайджанська республіка, АДРЕСА_10 ;

- ОСОБА_27 (кінцевий бенефіціарний власник (контролер),

АДРЕСА_11 , відповідно до Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.05.2024 станом на 29.01.2016 до переліку засновників (учасників юридичної особи) ПП " ОСОБА_10 ", входили:

- ОСОБА_27 , АДРЕСА_11

- ОСОБА_26 , АДРЕСА_10 .

Отже, із викладеного вбачається, що на момент набуття відповідачем-2 прав іпотекодержателя на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 29.01.2016 ПП " ОСОБА_12 " та ПП " ОСОБА_10 " мали спільних засновників.

Згідно ст. 1 КУзПБ заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Отже, з огляду на зазначене та наявне у законодавстві тлумачення понять "заінтересовані особи" та "пов`язані особи", суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент набуття відповідачем-2 прав іпотекодержателя на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 29.01.2016, ПП " ОСОБА_12 " та ПП " ОСОБА_10 " були пов`язаними між собою особами, що підтверджується вказаними вище Витягами з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім цього, судом встановлено, що на момент реєстрації права власності на іпотечне майно за ПП " ОСОБА_12 " (19.03.2024), власником останнього була ОСОБА_28 , що підтверджується Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.12.2024 станом на 19.03.2024.

Водночас, ОСОБА_28 відповідно актового запису цивільного стану №2820 про укладання шлюбу від 30.09.2014 є дружиною ОСОБА_19 , що підтверджується ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.10.2015 у справі №127/24288/15-ц за позовом ОСОБА_28 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області про зобов`язання внести зміни до актового запису цивільного стану №2820 про укладання шлюбу від 30.09.2014 в частині зміни прізвища дружини після державної реєстрації шлюбу.

Разом з цим, засновником ПП " ОСОБА_10 " згідно наявного у справі Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.12.2024 станом на 19.03.2024 є ОСОБА_21 , яка є дочкою ОСОБА_19 .

Окрім того, судом встановлено, що згадану вище вимогу ПП " ОСОБА_12 " вих. №10/09 від 10.09.2023 про усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, яка адресована ПП " ОСОБА_10 ", підписано директором ОСОБА_29 , який є чоловіком ОСОБА_21 , що підтверджується наявною у справі копією паспорта останньої.

Водночас, згідно рішення власника ПП " ОСОБА_12 " № 7 від 21.11.2023 було звільнено ОСОБА_29 з посади директора Підприємства з 21.11.2023.

Отже, станом на момент направлення вимоги вих №10/09 від 10.09.2023, директором ПП " ОСОБА_12 " був ОСОБА_29 , який є чоловіком ОСОБА_21 , яка є засновником ПП " ОСОБА_10 ".

Беручи до уваги викладені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на момент реєстрації права власності на іпотечне майно за ПП " ОСОБА_12 " (19.03.2024), відповідач-1 та відповідач-2 мали осіб, які перебувають між собою у родинних стосунках, зокрема, ОСОБА_28 є дружиною ОСОБА_19 , донькою якого є ОСОБА_21 , а тому такі особи є заінтересованими особами стосовно боржника у розумінні ст. 1 КУзПБ.

Крім того, судом встановлено, що реєстрація права власності на іпотечне майно за ПП " ОСОБА_12 " (19.03.2024), тобто вчинення оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, на готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8145,30 кв.м., відбулося після звернення стягнення на тотожне майно на користь ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " (правонаступником якого є ТОВ " ФК "Ю-Бейс ") на підставі чинної наразі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18, що порушує права та законні інтереси позивача - ТОВ " ФК "Ю-Бейс " на задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок продажу відповідного нерухомого майна, як-то передбачено даним судовим рішенням.

В постанові від 31.10.2024 у справі №509/4936/17 Верховний Суд зазначив, що необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) "через можливість доступу до майна боржника", навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину.

Договір, як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №523/17429/20).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.

До обставин, які дозволяють кваліфікувати безоплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору зокрема, відноситься: безоплатність договору; момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа).

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про фраудаторність спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на нерухоме майно, оскільки такий правочин з огляду на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18 та встановлені обставини справи, вчинено пов?язаними між собою особами та на шкоду кредитору - ТОВ " ФК "Ю-Бейс ".

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, вчинений в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на нерухоме майно, вчинено пов?язаними між собою особами та на шкоду кредитору - ТОВ " ФК "Ю-Бейс " (позивачу), а реєстраційні дії за таким договором проведені із порушеннями вимог законодавства, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на:

- нерухоме майно нежитлову будівлю, загальна площа (кв.м): 8145,3, Опис готельно- розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,30 кв.м.. Адреса: Вінницька обл., м.Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 21 (колишня адерса: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд.23-Б ) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298. Площа (га): 0,162. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101;

- земельна ділянка кадастровий номер: 0510100000:02:052:0300. Площа (га): 0,0665. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216380305101.

Також суд звертає увагу на те, що згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, на предмет іпотеки, щодо якого іпотекодержателем набуто право власності або спеціальне майнове право, втрачають чинність.

Згідно постанови Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №918/80/19 у разі невідповідності відомостей пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.

Враховуючи наведені вище обставини щодо неправомірності спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", за яким ПП " ОСОБА_12 " (як іпотекодержатель) набуло право власності на майно, яке виведено відповідачем-2 з-під іпотеки Банку (правонаступником якого є позивач), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ПП " ОСОБА_12 " не має пріоритетного права на звернення на предмет іпотеки та з огляду на встановлені обставини справи таке пріоритетне право на момент розгляду спору у цій справі належить позивачу згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18.

Також судом встановлено, що 05.04.2024 між ОСОБА_11 (Іпотекодержатель) та Приватним підприємстом " ОСОБА_12 " (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 652.

Відповідно до п. 1 цього договору, на умовах визначених цим договором, для забезпечення виконання умов та зобов`язань за договором позики № 05/04 від 05.04.2024, що укладений між Іпотекодержателем/позикодавцем та Іпотекодавцем/позичальником на загальну суму 15 000 000,00 грн, частинами протягом одного року з моменту підписання договору позики у вигляді кількох траншів, загальний розмір яких дорівнює розміру позики, позика повинна бути повернута не пізніше одного року з моменту надходження конкретного траншу.

Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - а саме:

- Нежитлову будівлю: готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8145,3 кв.м., що розташований за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23Б (двадцять три "Б") (пп. 1.1.1.);

- Земельну ділянку, на якій розташований Предмет Іпотеки, площею 0,162 га кадастровий номер: 0510100000:02:052:0298, цільове призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівництва торгівлі (пп. 1.1.2.).

За змістом п. 1.2. договору нежитлова будівля належить Іпотекодавцю на праві власності, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.03.2024 року, про що внесено запис про право власності за номером 54192823, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав, виданого Державним реєстратором Яремко Інною Миколаївною , Райгородська сільська рада, Вінницької області за № 371100985 від 22.03.2024 року.

Земельна ділянка належить Іпотекодавцю на праві власності, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.03.2024 року, про що внесено запис про право власності за номером 54192902, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав, виданого Державним реєстратором Яремко Інною Миколаївною , Райгородська сільська рада, Вінницької області за № 371100754 від 22.03.2024 року.

Відповідно до п. 1.4. договору, Іпотекодавець гарантує, що предмет Іпотеки на момент підписання цього договору нікому не проданий, не подарований, не відчужений іншим особам, в іпотеку третім особам, крім Іпотекодержателя, не переданий, в податковій заставі не знаходиться, в спорі не перебуває, в лізинг/довірче управління не переданий та не обтяжений будь-яким чином, прав щодо них у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає. Якщо укладення цього договору порушує права третіх осіб, Іпотекодавець зобов?язується задовольнити вимоги таких третіх осіб за власний рахунок, без використання предмета іпотеки для задоволення таких вимог.

Разом з тим, як вказано вище, судом визнано протиправними та скасовано рішення Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72147240 від 19.03.2024 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 101060505101) та за індексним номером 72147321 від 19.03.2024 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212462005101).

Відтак, записи про право власності Іпотекодавця - ПП " ОСОБА_12 " на нерухоме майно, яке передано в іпотеку ОСОБА_11 за договором іпотеки від 05.04.2024 є недійсними.

Також, суд звертає увагу на те, що на момент підписання вказаного договору іпотеки від 05.04.2024, звернуто стягнення на зазначене у пп. 1.1.1. цього договору майно на користь ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " (правонаступником якого є ТОВ " ФК "Ю-Бейс ") згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18, що суперечить вказаному вище п. 1.4. договору іпотеки від 05.04.2024.

Згідно постанови Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 918/80/19 за змістом статей 3, 18 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі укладеного у письмовій формі і нотаріально посвідченого іпотечного договору, закону або рішення суду. Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто із виникненням іпотеки на законних підставах виникає обтяження нерухомого майна іпотекою, яке підлягає державній реєстрації. При цьому із врахуванням висновків Верхового суду у справі № 910/10987/18 припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним та іпотека не припинена на законних підставах.

Як вже зазначалось вище та підтверджено постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18, права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за договором від 06.11.2007 виникли з моменту його нотаріального посвідчення та є дійсними.

Отже, наразі підстави, які б свідчили про припинення іпотеки, яка виникла за договором від 06.11.2007, та за яким права іпотекодержателя перейшли до позивача - ТОВ " ФК "Ю-Бейс " відсутні; доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, крім встановлених законом випадків, коли наступну іпотеку заборонено; відчужувати предмет іпотеки, крім встановлених законом випадків, коли відчуження предмета іпотеки заборонено; ередавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним, крім договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

За змістом ч. 1 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Судом встановлено, що позивачем - ТОВ " ФК "Ю-Бейс " (як і його правопопередником) жодних згод на передачу заставного майна в іпотеку відповідачу-3 ОСОБА_11 не надавалось.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки судом задоволені позовні вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", а також визнано протиправними та скасовано зазначені вище рішення Державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. , відтак у ПП " ОСОБА_12 " не виникло прав іпотекодавця, як власника майна, на передання відповідного нерухомого майна в іпотеку відповідачу-3 - ОСОБА_11 на підставі спірного договору іпотеки від 05.04.2024.

Відтак, враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оспорюваний договір іпотеки є правочином, який був вчинений на шкоду кредитору/іпотекодержателю (ТОВ " ФК "Ю-Бейс ") та направлений на унеможливлення самого позивача вчинити дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18.

Зважаючи на вказане та встановлені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору іпотеки від 05.04.2024, укладеного між ОСОБА_11 та Приватним підприємстом "Іствін", який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановою Оксаною Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за № 652.

Колегія суддів також бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №496/1059/18 конкретизувала висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду , викладені в постанові від 06.08.2021 у справі №910/20607/17, та зазначила, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи. Судове рішення про задоволення такого позову, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правомочності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Судом встановлено, що згідно Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 06529311 від 04.12.2024 року та №406530739 від 04.12.2024, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановою Оксаною Олександрівно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 72456640 від 05.04.2024 18:03:09, за індексним номером 72456780 від 05.04.2024 18:15:06, за індексним номером 72456915 від 05.04.2024 18:26:32, за індексним номером 72525058 від 10.04.2024 14:15:09 на підставі договору іпотеки від 05.04.2024 (Іпотекодержатель/Обтяжувач - ОСОБА_11 , Іпотекодавець - ПП " ОСОБА_12 ").

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що судом визнано недійсним договір іпотеки від 05.04.2024, який укладено між ОСОБА_11 та ПП " ОСОБА_12 ", задоволенню підлягають і позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вказаних вище рішень приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранової Оксани Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Щодо заяви відповідача-2 (викладеної у відзиві на позов) про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності до позовної вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на нерухоме майно, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (частина перша статті 260 ГПК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", які містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку необхідно встановити, коли іпотекодавець довідався або міг довідатись про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Оскільки предметом оскарження є не сам іпотечний договір, а договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який є самостійним правочином і виконує функцію забезпечення виконання зобов`язань, строк позовної давності має відраховуватися не з моменту укладення іпотечного договору, а з моменту здійснення дії, пов`язаної із реалізацією цього договору - зверненням стягнення або переходом права власності на предмет іпотеки на підставі цього договору, оскільки саме ці дії можуть призвести до порушення прав наступного іпотекодержателя.

Судом встановлено, що спірний договір про задоволення вимог іпотекодержателя було вчинено відповідачем-2 в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" 19.03.2024, оскільки, саме у цю дату ПП " ОСОБА_12 " зареєстровано право власності на іпотечне майно та прийняті відповідні рішення Державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М ..

Відтак, перебіг позовної давності за вимогою позивача про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, розпочався з 19.03.2024. З даним позовом ТОВ " ФК "Ю-Бейс " звернулося до суду 05.12.2024 (згідно відмітки Укрпошти на конверті).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за позовною вимогою про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ПП " ОСОБА_12 " набуло право власності на нерухоме майно, позивачем не пропущено строк позовної давності, а тому заява відповідача-2 про застосування наслідків пропущення позивачем строку позовної давності, задоволенню не підлягає.

При цьому, посилання скаржників на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника ПП " ОСОБА_12 ", безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавив його права взяти участь у судовому засіданні, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Щодо доводів скаржників (відповідачів-1,3) про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови в зупиненні провадження у даній справі, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотання б/н від 06.02.2025 про зупинення провадження у справі №902/834/24(902/1315/24) до набрання законної сили судового рішення у справі №902/834/24(127/13499/24).

Подане клопотання мотивоване тим, що в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває справа №902/834/24(127/13499/24) за позовом ОСОБА_11 до ТОВ " ФК "Ю-Бейс " та ПП " ОСОБА_10 ", за участю третіх осіб ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПП " ОСОБА_12 " про визнання відсутнім права іпотеки за іпотечним договором. Предметом у цій справі є вимога ОСОБА_11 про визнання відсутнім права іпотеки ТОВ " ФК "Ю-Бейс " за іпотечним договором від 06.11.2007, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Приватним підприємством " Торгово-універсальна фірма "Феріде " на об`єкт нерухомого майна: готельно-розважальний центр літ. "А", загальною площею 8 145,3 кв.м., що розташований за адресою вул. Пирогова, 23-Б, м. Вінниця . Підставою для звернення позивача у цій справі стало невизнання факту правонаступництва Іпотекодержателя ТОВ " ФК "Ю-Бейс ", оскільки на момент відступлення (укладення договору про відступлення прав вимоги) права вимоги за кредитними договорами не існували, так як такі вимоги були припиненими.

Таким чином, ОСОБА_11 , в межах судової справи №902/834/24(127/13499/24) ставить під сумнів основоположне право ТОВ " ФК "Ю-Бейс " бути правонаступником за іпотечними договорами, іпотекодержателем, належним стягувачем на майно та відповідно і позивачем у судовій справі №902/834/24(902/1315/24).

Отже, на думку заявника, розгляд справи №902/834/24(902/1315/24) безпосередньо пов`язаний з вирішенням по суті справи №902/834/24(127/13499/24), так як підстави, на яких подано позов ТОВ " ФК "Ю-Бейс ", а також докази, на які посилається Товариство в позові є предметом розгляду у справі №902/834/24(127/13499/24).

Також заявник вказує, що в межах справи №902/834/24(127/13499/24) судом буде встановлено обставини, що мають преюдиціальне значення та впливають на збирання і оцінку доказів у даній справі, щодо укладеного договору відступлення права вимоги від 26.02.2024, за яким, зокрема, до Товариства перейшло право вимоги до ПП " ТУФ "Феріде " за кредитними договорами №06-2.1/1018 та №06-2.1/1019 від 06.11.2007 та договорами, що їх забезпечують, а також чи дійсно відбувся факт переходу правонаступництва прав іпотекодержателя, а відтак буде вирішено питання щодо наявності або відсутності у ТОВ " ФК "Ю-Бейс " прав на звернення до суду в межах судової справи №902/834/24(902/1315/24).

На підставі викладеного, представник відповідача-3 просив суд зупинити провадження у справі №902/834/24 (902/1315/24) до набранням законної сили судового рішення у справі №902/834/24(127/13499/24).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №921/704/20, Суд зазначив, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Крім того, відповідно до положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №910/19369/15, метою зупинення провадження в справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Тлумачення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України свідчить, що зупинення провадження відповідно до вказаної норми процесуального права можливе до вирішення саме іншої справи.

Отже, під час дослідження питання дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України слід виходити з системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині першій, пунктах 1, 4, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як вже зазначалося вище, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 здійснено заміну позивача у справі №902/388/18 з Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " на Товариство з обмеженою відповідальністю " Ю-Бейс ".

Крім цього, в матеріалах цієї справи наявні копії таких документів: постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2024.

Разом з цим, із вказаної вище постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що позов Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено. У рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства " Торгово-універсальна фірма "Феріде " перед Публічним акціонерним товариством " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ", а саме: за кредитним договором №06-2.1/1018 від 06.11.2007 та за кредитним договором №06-2.1/1019 від 06.11.2007: звернуто стягнення на нерухоме майно, належне Приватному підприємству " ОСОБА_10 " ( 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-Б , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37898450 ), а саме: на Готельно-розважальний центр " Феріде Плаза ", загальною площею 8145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 "Б" шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження"; на об`єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, зважаючи на наявні у цій справі письмові докази, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про можливість встановлення та оцінки обставин щодо правонаступництва позивача - ТОВ " ФК "Ю-Бейс " за кредитними договорами №06-2.1/1018 та №06-2.1/1019 від 06.11.2007 та договорами, які їх забезпечують, що заперечувалося відповідачем-3 та є підставою позову у справі №902/834/24(127/13499/24) (невизнання факту правонаступництва Іпотекодержателя - ТОВ " ФК "Ю-Бейс ") та, відповідно, відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі №902/834/24(902/1315/24).

Колегія суддів також враховує те, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржників, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Щодо апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року у справі №902/834/24(902/1315/24), то колегія суддів дослідивши її мотиви в обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на вищенаведений припис, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

У відповідності до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.

Отже, у розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Тобто суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї з сторін спору.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження. Скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 17.10.2019 у справі №910/21156/16.

З вищенаведеного слідує наступний алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси: суд має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 12.05.2020 у справі №910/18271/16.

Як вбачається, своє право на апеляційне оскарження ФОП ОСОБА_9 обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду порушує її права, інтереси та (або) обов`язки.

При цьому, ФОП ОСОБА_9 зазначає, що між нею та ПП " ОСОБА_12 " 01.04.2024 було укладено договір оренди №1 приміщень для організації послуг з тимчасового проживанням з обладнання, устаткування та інвентарем, згідно якого орендодавець зобов`язується передати в дату приймання у строкове платне користування орендарю об`єкт оренди (приміщення), а орендар зобов`язується прийняти в дату приймання від орендодавця об`єкт оренди (приміщення), використовувати його відповідно до умов цього договору та оплачувати користування об`єктом оренди (приміщення) на умова договору. За твердженням ФОП ОСОБА_9 судове рішення має своїм наслідком припинення права власності у ПП " ОСОБА_12 " та зміну власника майна, що призведе до того, що право оренди заявника буде припинено.

На думку суду, такий підхід базується виключно на ймовірності, а не на очевидній безумовності, що виключає наявність правового зв`язку та, як наслідок, нівелює твердження про вплив рішення на права або обов`язки.

З урахуванням наведених законодавчих приписів та матеріалів справи колегія суддів зазначає натупне:

- рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 задоволено позов ТОВ " ФК "Ю-Бейс " до Приватного підприємства " ОСОБА_10 ", Приватного підприємства " ОСОБА_12 ", ОСОБА_11 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Державний реєстратор Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інна Миколаївна третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Куранова Оксана Олександрівна про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку ст.37 ЗУ "Про іпотеку"; визнання недійсним договору іпотеки; визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко І.М. та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової О.О. ;

- зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що в його мотивувальній частині чи/або резолютивній частині наявні висновки суду про права та обов`язки ФОП ОСОБА_9 , як і відсутні висновки щодо будь-яких правочинів, укладених між нею та ПП " ОСОБА_12 ". Рішення стосується правовідносин, що виникли між ТОВ " ФК "Ю-Бейс " та ПП " ОСОБА_10 ", ПП " ОСОБА_12 " та ОСОБА_11 в результаті укладення договорів іпотеки від 06.11.2007 зареєстрований в реєстрі за №11688, №1771-21Ю/1, №1771-21Ю/2, №1771-21Ю/3 від 10.07.2013, від 05.04.2024 № 652 та щодо законності дій набуття прав іпотеки та звернення стягнення на майно. При цьому, апелянт учасником цих правовідносин не є;

- спір у справі виник з правовідносин, які склались між сторонами ще задовго до укладення між ПП " ОСОБА_12 " та апелянтом договору оренди;

- правовідносини між ПП " ОСОБА_12 " і скаржником, які виникли на підставі договору оренди від 01.04.2025, не були предметом розгляду судами у цій справі та не досліджувались під час вирішення спору у ній;

- скаржником не доведено, що у рішенні суду першої інстанції наявні позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів скаржника. Водночас нових прав і обов`язків судове рішення для скаржника не наділяло, а те що його право оренди буде припинено у зв`язку з зміною власника випливає не із судового рішення, а із договору, який сам скаржник і погодив, взявши на себе ризики пов`язані з його умовами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Тобто у оскаржуваному рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи обов`язків ФОП ОСОБА_9 . Оскаржуване рішення не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки останньої, рішення з цього приводу судом також не приймалося. В описовій, мотивувальній та резолютивній частині судового рішення відсутні висновки та судження стосовно особисто ФОП ОСОБА_9 , її прав, обов`язків чи інтересів.

Натомість, аргументи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_9 зводяться до незгоди скаржника із ухваленим судовим рішенням з матеріально-правових підстав.

Колегія суддів також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що судове рішення стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб (постанова від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13. Судове рішення діє виключно inter partes (лат. між сторонами) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/7803/21).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_9 у встановленому порядку не доведено, а судом не встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, судова колегія дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

При цьому слід зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях "Філіс проти Греції", "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції" і "Станєв проти Болгарії".

Отже, в задоволенні апеляційних скарг ПП " ОСОБА_10 ", ПП " ОСОБА_12 ", ОСОБА_11 слід відмовити, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року у справі №902/834/24(902/1315/24) залишити без змін, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 у справі №902/834/24(902/1315/24) - закрити.

Керуючись ст.ст. 264, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року у справі №902/834/24(902/1315/24) закрити.

2. Апеляційні скарги Приватного підприємства " ОСОБА_10 ", ОСОБА_11 та Приватного підприємства " ОСОБА_12 " залишити без задоволення.

3. Рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року у справі №902/834/24(902/1315/24) залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

5. Постанова підписана з окремою думкою судді Тимошенка О.М .

Повний текст постанови складений "29" липня 2025 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.