Ухвала від 31.07.2025 по справі 344/8121/24

Справа № 344/8121/24

Провадження № 22-з/4808/76/25

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Томин

У Х В А Л А

31 липня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костіва Івана Ярославовича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2025 року та апеляційною скаргою Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2025 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2025 року,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія», в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь завдану внаслідок ДТП майнову шкоду в розмірі 91677 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 91677,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою. Стягнуто з Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» на користь ОСОБА_1 по 1817,00 грн. витрат на проведення експертизи та по 626,55 грн. судового збору з кожного.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2025 року стягнуто солідарно з ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», КП «Муніципальна дорожня компанія» витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

На рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2025 року Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу.

Комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія» подало апеляційну скаргу на вказане рішення та додаткове рішення.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 липня 2025 року апеляційні скарги Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2025 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2025 року залишено без змін.

25.07.2025 до Івано-Франківського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Костіва Івана Ярославовича про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій заявник просить стягнути із Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та Комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу було зазначено у відзиві, а саме - 15000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції надано: копію ордеру серії АТ №1098952 від 16.04.2025, копію Акту виконаних робіт від 21.07.2025 згідно з Угодою №11/122023а про надання правової допомоги від 11.12.2023, копію Угоди №11/122023а про надання правової допомоги від 11.12.2023.

Представник КП «Муніципальна дорожня компанія» - адвокат Устінський А.В. подав заперечення на заяву представника позивача. Зазначив, що позивачем пропущено строк подання таких заяв, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Ні у відзиві на апеляційну скаргу, ні шляхом подання окремої заяви, ні усно до закінчення судових дебатів адвокатом Костівим І.Я. не було зроблено заяви, що докази понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду. Крім того, надані докази не свідчать про понесення позивачем таких витрат, оскільки акт виконаних орбіт не містить інформації про суд, в якому такі послуги надають; не долучено доказів оплати послуг адвоката, пославшись на скрутне матеріальне становище позивача, доказів чого теж не надано; вартість підготовки відзиву - 14000,00 грн. без обґрунтування такої суми та зазначення, що це фіксований гонорар. Ні угода про надання правничої допомоги, ні акт виконаних орбіт не містять ні вартості послуг, ні способу розрахунку такої вартості. Вказує, що у відзиві фактично переписані доводи позовної заяви. Просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» також подало заперечення на заяву представника позивача. Зазначили, що представник позивача ні у відзиві на апеляційну скаргу, ні шляхом подання відповідної письмової заяви не заявляв про подання доказів про понесені судові витрати протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду. Також ним не було подано детальний опис робіт (наданих послуг). Тому вважає, що представником позивача не було дотримано вимоги ч. ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заперечення представник відповідача - КП «Муніципальна дорожня компанія», колегія суддів дійшла висновку, що така заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №810/795/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Застосування статті 134 ЦПК України про необхідність подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат та аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв`язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов`язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Подібний правовий висновок, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження №12-14 гс 22); від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 (провадження №12-43гс22); від 22 листопада 2023 року у справі №712/4126/22 (провадження №14-123цс23).

Відповідно до частин першої та другої статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Схожі висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №725/7756/23 (провадження №61-9166св24), від 09 квітня 2025 року у справі №713/3486/23 (провадження №61-16373св24).

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі №520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Також у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі №757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».

Схожі висновки викладено і в ухвалі Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі №463/7385/23 (провадження №61-14777св24).

У цій справі судом встановлено, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Костів І.Я. просив суд залишити апеляційні скарги без задоволення; зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу, які будуть понесені в Івано-Франківському апеляційному суді, становить 15000 грн.

Разом із тим, до дати ухвалення постанови апеляційним судом позивач та/або його представник доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не надали, як і не подавали заяв про те, що такі докази будуть подані у строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Тобто, у даній справі представником позивача під час розгляду справи не було вказано про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення. А також не наведено поважних причин щодо неможливості надання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Враховуючи наведене, заявником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не виконано приписи статей 134, 141 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про стягнення заявлених ним судових витрат.

Тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 270, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Костіва Івана Ярославовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст ухвали складено 31 липня 2025 року.