Рішення від 21.07.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2025 Справа №905/169/25 (208/69/25)

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ, -

представники учасників справи не з?явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі № 905/169/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано 26.03.2025 оголошення № 75623 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ.

06.05.2025 до господарського суду від Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 208/69/25 (№ провадження 2/208/1956/25) за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" середнього заробітку за час затримки розрахунку (вх.№ 3248/25) для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ".

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (208/69/25) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.05.2025 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2025 прийнято цивільну справу № 208/69/25 до свого провадження для розгляду в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ"; справу № 905/169/25 (208/69/25) вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 24.06.2025; встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкладено розгляд справи на 21.07.2025; зобов`язано позивача та відповідача у строк до 15.07.2025 виконати вимоги ухвали суду від 08.05.2025.

Про хід справи позивач повідомлявся через свого представника засобами поштового зв`язку та шляхом публікації оголошень на офіційному сайті Господарського суду Донецької області, а відповідачу ухвали доставлені в його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".

З огляду на приписи статей 120, 122 242 Господарського процесуального кодексу України, позивач та відповідач вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

У рішеннях Європейського суду з прав людини, останній неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більше того, позивач має цікавитись ходом розгляду даної справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження.

У судовому засіданні 21.07.2025 сторони участі не приймали, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку. Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, але подано додаткові пояснення (документ сформований в системі Електронний суд 15.07.2025), в яких зазначив, що згідно його облікових даних ОСОБА_1 працював на підприємстві з 14.02.2019 по 14.04.2021 та його середньоденний заробіток на дату звільнення склав 454,14 грн., в підтвердження чого надав довідку від 15.07.2025.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 4 статті 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

Судом не встановлено обставин подачі позивачем до господарського суду заяви про грошові вимоги до боржника з таким самим предметом як у цьому спорі в порядку ст. 45 КУзПБ в межах справи № 905/169/25.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою, учасники справи мали достатньо часу для висловлення своєї правової позиції і надання доказів на підтвердження аргументів, тому суд вважає можливим розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у цьому судовому засіданні в приміщенні суду у відсутність учасників справи, що не з`явились.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 у позовній заяві посилався на те, що він працював в ТОВ «Краснолиманське» в період з 14.02.2019 по 14.04.2021, був звільнений за власним бажанням.

З часу припинення трудових відносин всупереч ст. 116 КЗпП України відповідачем своєчасно не надано остаточного розрахунку, у зв?язку з чим позивач звертався до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі (справа № 235/674/24), яку згідно рішення від 21.02.2024 задоволено повністю, стягнуто з ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 99099,31 грн (дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто дев`ять гривень 31 коп.), сума визначена після утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України і матеріали справи, в даному рішенні районний суд встановив, що позивач в період з 14.02.2019 року по 14.04.2021 року перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Краснолиманське», був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки. При його звільненні з ним не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі. Відповідач не надав відповіді на адвокатський запит про розмір заборгованості по заробітній платі. В день звільнення 14.04.2021 року позивач перебував на підприємстві, отримав трудову книжку, однак, відповідач не провів з ним остаточного розрахунку по заробітній платі.

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 25.03.2024.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у рішенні від 21.02.2024 у справі № 235/674/24 мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують.

З наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що згідно платіжної інструкції № 4301 від 28.10.2024 заборгованість у сумі 99099,31 грн. сплачена позивачу під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 76198888.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.01.2024 по 19.07.2024 у сумі 37494,82 грн.

Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні визначена ст. 117 КЗпП України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України, у редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012).

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 вирішено в аспекті конституційного звернення положення частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 559/321/16-ц (провадження №14-367цс18) встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду застосовується незалежно від заяви сторін.

Вказаний строк застосовується судом незалежно від наявності заяви відповідача про застосування такого строку, оскільки відповідно до частини першої статті 9 ЦК України норми цього Кодексу у трудових спорах можуть застосовуватися лише субсидіарно, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тоді як строки звернення до суду у КЗпП України передбачені окремо.

Як свідчать матеріали цієї справи, до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з вимогами до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що розглядається господарським судом в межах справи про банкрутство, позивач звернувся в системі «Електронний суд» 30.12.2024 (через 2 місяці та 2 дні з дня примусового виконання судового рішення у справі № 235/674/24), тобто з дотриманням встановленого законом тримісячного строку.

Суд бере до уваги, що якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення, але не більш як за шість місяців.

Як встановлено судом, початок затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 починається з 15.04.2021 (наступний день після звільнення), днем здійснення відповідачем-роботодавцем фактичного розрахунку по заробітній платі є 28.10.2024 у виконавчому провадженні.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення, але не більш як за шість місяців.

У цій позовній заяві позивач визначив період розрахунку сум середнього заробітку, що пред`явлено до стягнення з відповідача, а саме з 19.01.2024 року по 19.07.2024, та становить 131 робочий день.

Відповідач аргументи позивача щодо обраного позивачем періоду для розрахунку не оспорює, власного контррозрахунку не надає.

Відповідно до наведеного позивачем за змістом позовної заяви розрахунку, середній заробіток позивача за 1 робочий день становить 286,22 грн. (з розрахунку 6000,00 грн. + 6021,26 грн. (заробітна плата за лютий та березень 2021 року відповідно) / 20 днів + 22 дні (кількість робочих днів у лютому та березні 2021 року відповідно)), а загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки за підрахунком позивача становить 37494,82 грн. (286,22 грн х 131 р.д.).

При розрахунку суми середньоденного заробітку позивач виходив з Індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 21.12.2024, яка відображає дані про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок та інформацію про страховий стаж.

Єдиний внесок нараховується на суми, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум.

Отже, із суми доходу, зазначеної в індивідуальних відомостях відраховуються ПДФО та військовий збір.

Суд звертає увагу, що в наданому позивачем розрахунку останнім допущено помилку, а саме наводить розрахунок середньоденного заробітку з урахуванням ПДФО та військового збору. Втім суд не погоджується із таким розрахунком, оскільки на руки отримується заробітна плата вже з вирахуваним ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%), а отже позивач повинен був брати для розрахунку суми нарахованої заробітної плати у лютому 2021 в сумі 4830,00 грн. та у березні 2021 в сумі 4847,11 грн.

В свою чергу згідно наданої ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» довідки від 15.07.2025, середньоденний заробіток ОСОБА_1 , таб.№ НОМЕР_2 (ІПН НОМЕР_1 ), на дату звільнення (14.04.2021) склав 454,14 грн. Розрахунок середньоденного заробітку зроблено по тарифній ставці, тому що робітник з грудня 2021 року по березень 2021 року відпрацьованих робочих днів немає (75,69 грн. (тар. ст.) * 6 год. = 454,14 грн.).

За правилами пункту 2 розділу II Порядку №100, при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, врахуванню підлягають виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 4 Порядку).

Виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові.

Відтак, суд приймає вихідні дані про середньоденний заробіток, наданий саме відповідачем-роботодавцем, як такий, що відповідає нормам чинного законодавства та не спростований позивачем.

За підрахунком суду, застосовуючи відповідальність до відповідача, визначену ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.01.2024 року по 19.07.2024, що становить 131 робочих днів, у розмірі 59492,34 грн. (454,14 грн. (середньоденний заробіток) * 131 (робочі дні)), але враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягає вимога позивача саме в заявленому розмірі - 37494,82 грн.

Сплачений позивачем судовий збір за розгляд справи підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 37494,82 грн. та відшкодування сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 30.07.2025.

Суддя Н.В. Величко