Ухвала від 30.07.2025 по справі 203/824/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/298/25 Справа № 203/824/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

заяву Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року

по цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за апеляційноюскаргою Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпровська від 09 травня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

14.02.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КЗ «БСМП» ДОР про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якому, з урахуванням його зміненої редакції від 30.06.2023 року, ухвали суду від 11.07.2023 року, позивач просить суд: поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера в Комунальному закладі «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради; стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за 7 (сім) днів по день фактичного розрахунку в сумі 7782,60 грн; стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 січня 2023 року по день постановлення рішення суду станом на 11 липня 2023 року у сумі 132304,20 грн; стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 30000,00 грн; стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу за попереднім розрахунком в сумі 13420,00 грн; стягнути з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору по справі; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради.

В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням їх зміненої редакції від 30.06.2023 року, ухвали суду від 11.07.2023 року, позивачка посилається на те, що з 01.02.1972 року з самого початку своєї діяльності вона працювала на підприємстві відповідача, та у період з 13.03.2006 року по 26.01.2023 року займала посаду головного бухгалтера. За твердженнями позивача, з серпня 2022 року керівник відповідача почав висловлювати до неї упереджене ставлення. Наказами від 15.08.2022 року та від 17.10.2022 року позивачу були оголошені догани. Керівник підприємства заборонив всім працівникам спілкуватися з позивачем, заборонив надавати їй документи. Заступник головного бухгалтера ОСОБА_2 завжди нараховує заробітну плату всім працівникам, та 24.01.2023 року вона повідомила позивача про те, що нарахує заробітну плату. Однак, 26.01.2023 року позивачу повідомили, що ОСОБА_2 перебуває на лікарняному та не зможе нарахувати заробітну плату. Позивач 26.01.2023 року звернулась до керівника підприємства з доповідною запискою та проханням дозволити заступнику головного бухгалтера ОСОБА_2 працювати віддалено та провести нарахування заробітної плати. Однак, керівник закладу не вирішив питання про винесення розпорядження та призначення бухгалтера для нарахування заробітної плати за січень 2023 року та одразу виніс наказ №23 від 26.01.2023 року, звільнив її за грубе порушення трудових обов`язків на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. За поясненнями позивача, заробітну плату комунальний заклад повинен нарахувати та передати до Державного казначейства за добу до 31 числа кожного місяця (п`ятниця 27 січня, понеділок 30 січня 2 робочих дні). А тому, якщо б керівник закладу розпорядився і доручив позивачу провести нарахування заробітної плати за січень 2023 року, то вона змогла це самостійно зробити. Отже, на думку позивача, відсутній привід для її звільнення. Тим більше, що погодження з Департаментом охорони здоров`я Дніпропетровської обласної адміністрації у керівника закладу не було. Крім того, позивач зазначила, що у зв`язку з незаконним звільненням, вона зазнала моральної шкоди, яку оцінила у 30000,00 грн. Оскільки зазнала стрес, душевні та моральні страждання, переживання, втрату психологічної рівноваги. З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволенні частково.

Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді головного бухгалтера Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 372 456,35 грн.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 8894,48 грн.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1252,54 грн.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн.

У задоволенні іншої частини вимог представника позивача про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено (том 2 а.с.81-87).

Не погодившисьіз рішеннямсуду, КЗ «БСМП» ДОР звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення норм матеріального і процесуального права ставить питання про його скасування в частині задоволених позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2 а.с.130-160).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради - задоволено частково, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року - змінено.

Стягнуто зКомунального закладу«База спеціальногоМедичного постачання»Дніпропетровської обласноїради (ЄДРПОУ05535473)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробітокза часвимушеного прогулуу розмірі174645,55грн.з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 05535473) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн. з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року - залишено без змін (том 3 а.с. 4-15).

18 квітня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року.

В заяві просять роз`яснити резолютивну частину постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року в частині того, чи врахована заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн., в середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн., з утриманням із цієї суми податків на інших обов`язкових платежів (том 3 а.с.66-68).

Ознайомившись зі змістом постанови та дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення підлягає роз`ясненню, коли воно зумовлено нечіткістю за змістом, є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

За змістом зазначеної статті та п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно є незрозумілим та ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року, зокрема стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 372 456,35 грн.

Постановою Дніпровського апеляційногосуду від05лютого 2025року рішеннясуду 1інстанції булозмінено,зокрема стягнутоз Комунальногозакладу «Базаспеціального Медичногопостачання» Дніпропетровськоїобласної ради(ЄДРПОУ05535473)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробітокза часвимушеного прогулуу розмірі174645,55грн.з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

При цьому,з матеріалівсправи чітковбачається іне викликаєжодних сумнівів,що судомапеляційної інстанціїпри розрахункусуми середньогозаробітку за час вимушеного прогулу і стягнення його у розмірі 174 645,55 грн., заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн. не враховувалася, а сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як судом 1 інстанції, так і судом апеляційної інстанції зазначена узагальному розмірі,що підлягаєстягненню з утриманням із цієї суми лише податків та інших обов`язкових платежів.

Отже, постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року викладена чітко та зрозуміло, зокрема її резолютивна частина.

Оскільки судове рішення суду є обґрунтованим і зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про роз`яснення постанови суду в порядку ст. 271 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст. ст. 260, 271 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про роз`яснення Дніпровського апеляційногосуду від 05лютого 2025року - залишити без задоволення.

У роз`ясненні постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Вступна та резолютивна частини проголошена 30 липня 2025 року.

Повний текст ухвали складено 31 липня 2025 року.

Судді: