Рішення від 21.07.2025 по справі 916/768/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/768/25

За позовом: Фізичної особи підприємця Рудь Максима Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

До відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» ( Адміністрація Ренійського морського порту) (65802, Одеська обл., Іхзмаїльський р-н, м.Рені, вул.Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465)

про стягнення збитків

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Коротков С.

Представники сторін:

Від позивача: Вербицький О.Д.- на підставі ордеру серії ВН №1476197 від 17.02.2025р. ;

Від відповідача: Арабаджи І.А. в порядку самопредставництва;

Суть спору: Позивач, Фізична особапідприємець Рудь Максим Анатолійович (далі ФОП Рудь М.А.), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) про стягнення збитків, з урахуванням вартості витрат на відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, з додаткових витрат, упущеної вигоди та інфляційних втрат, загалом у розмірі 1 030 961 грн 16 коп.

Ухвалою суду від 05.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/768/25, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2025р. Ухвалою суду від 01.04.2025р. відкладено підготовче засідання на 22.04.2025р. Ухвалою суду від 22.04.2025р. відкладено підготовче засідання на 13.05.2025р. Ухвалою суду від 13.05.2025р. відкладено підготовче засідання на 20.05.2025р. Ухвалою суду від 20.05.2025р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 30.05.2025р. Протокольною ухвалою від 30.05.2025р. відкладено судове засідання на 11.07.2025р. У судовому засіданні 11.07.2025р. оголошено перерву до 21.07.2025р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи все викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову з мотивів, викладених у позовній заяві, поясненнях, що надійшли до суду 22.04.2025р., 12.05.2025р.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з підстав, які викладено у поясненнях, що надійшли до суду 09.04.2025р., запереченнях на пояснення, що надійшли до суду 06.05.2025р., 16.05.2025р.

Позивач у справі ФОП Рудь М.А., зазначив, що за Договором фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер) від 11.07.2023 року, фізична особа Рудь Тетяна Сергіївна «Судовласник» надала тимчасово, терміном до 31.12.2035 року, у платне користування і володіння, не укомплектоване екіпажем, мале моторне прогулянкове судно «UAK -6253-К» для проведення пасажирських перевезень Рудю Максиму Анатолійовичу «Фрахтувальник», який є фізичною особою підприємцем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

На підставі вказаного правочину позивач набув право користування і володіння на майно судно бортовий реєстраційний номер UAK -6253-К (тип та призначення мале, моторне, прогулянкове; пр.С1220М/13 №б\н; дата та місце побудови 1985, Польща; матеріал корпусу - стеклопластик; тип, кількість, номер та потужність двигунів один, SW680/195 №058400029; 164,6 к.с.; головні розміри довжина 12.20 м, ширина 3,96 м, висота борту 2,15 м; зареєстрований Державною службою морського та річкового транспорту України у Судновій книзі серії МА № 026, правовстановлюючий документ Судовий білет МА №011170, виданий Державною службою морського та річкового транспорту України від 01.02.2022 року ; Свідоцтво про придатність судна до плавання № 083654 від 11.12.2023, дійсне до 19.09.2028р.

При цьому, як зазначає позивач, він набув відповідні обов`язки щодо підтримання судна в морехідному стані; відповідності стану судна в якому воно було передано Фрахтувальникові; інші.

Позивач зазначає, що він здійснює підприємницьку діяльність за видами господарської діяльність за Кодами КВЕД, зокрема, 50.10 Пасажирський морський транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 50.30. Пасажирський річний транспорт.

Крім того, позивачу на підставі Витягу з Рішення Державної служби морського та річкового транспорту України (морська адміністрація) від 03.12.2019 № 461 дозволено роботи з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським транспортом. Також, позивача приєднано до Декларації від 02.01.2024р. № 442 до Договору № 367-П- АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018р. Для здійснення своєї підприємницькій діяльності позивач використовує судно бортовий реєстраційний номер UAK -6253-К.

Як зазначив позивач, у період з 01.01.2024р. по 30.10.2024р. між ним та іншими суб`єктами господарювання діяли відповідні Договори надання послуг з перевезення пасажирів судном бортовий реєстраційний номер UAK -6253-К, за якими оплата здійснювалась на рахунки позивача НОМЕР_2 (а з 28.11.2024р. НОМЕР_3 ) в АТ «Райффайзен Банк», що підтверджується банківською Випискою АТ «Райффайзен Банк» за період з 03.01.2024р. по 05.12.2024 р.

Всього було укладено 15 Договорів надання послуг, а саме:

-№01/23 від 20.07 2023р. з ТОВ «АГЕНТСТВО СТЕЛА МАРІС» (ЄДРПОУ 41948569) перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№01/24 від 01.01.2024р. з ТОВ «ЕЙ ПІ МАРІН» (ЄДРПОУ 44913921) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№02/2024 від 01.03.2024р. з ТОВ «РЕНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ЄДРПОУ 00955199) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№03/2024 від 01.03.2024р. з ТОВ «МАРІНАР АГЕНТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 45298048) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№04/23 від 27.09.2023р. з ТОВ «ТРАЙДЕНТ ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 449628015029) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К;

-№04/24 від 01.03.2024р. з ТОВ «АСКЕТ ПОРТ ЕЙЖНЕСТІ» (ЄДРПОУ 41871837) -

перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№05/23 від 27.09.2023р. з ТОВ «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» (ЄДРПОУ 40667260) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К;

-№05/24 від 01.03.2024р. з ТОВ «РІЧКОВИЙ ПОРТ «ОРЛІВКА» (ЄДРПОУ 43605427) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№06/24 від 01.03.2024р. з ТОВ «ВЕГА ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 43316391) перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№08/23 від 01.10.2023р. з ТОВ «АРЕНА МАРИН» (ЄДРПОУ 33890090) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К;

-№11/24 від 01.04.2024р. з ТОВ «СТЕЛА МАРІС-ЛОГІСТІК» (ЄДРПОУ 44807790) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№12/24 від 01.05.2024р. з ТОВ «СМАРТ ШИППІНГ ЛОДЖИСТИКС» (ЄДРПОУ 42154500) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№13/23 від 01.11.2023р. з ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 33659764) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.;

-№14/24 від 01.09.2024р. з ПП МА «ФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 33367895) - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2025р.;

-№07/23 від 10.10.2023р. з ТОВ «ОДЕМАРА» (ЄДРПОУ 14278041) та Додаткова угода №1 від 31.12.2023р. - перевезення пасажирів катером UAK -6253-К, терміном дії до 31.12.2024р.

Позивач також зазначив, що 25.09.2024р. о 19 год 30 хв. теплохід «Арктур» «SRU060296» (далі т/х «Арктур») (реєстраційний номер SRU060296; клас КМ*Лід20, позивний UXFK; прапор Україна, порт приписки (порт реєстрації судна) містоІзмаїл_Одеської області; Довжина 20,90м; Ширина 5,10м; осадка 1,53м.), належить ДП «АМПУ» в особі Ренійської філії (Адміністрація Ренійського морського порту), після виконання робіт по доставці комісії на баржу № 735, яка знаходилась на рейді на 66 милі річки Дунай, повертався до місця стоянки - правий борт плавучого крану 1 (ПлК-1), який стояв біля причалу 1-В у ковші морського порту Рені. Під час маневрів по швартуванню до вказаного плавучого крану, т/х «Арктур» здійснив навал своєю носовою частиною на мале моторне прогулянкове судно «UAK -6253-К» (далі - судно «UAK -6253-К») (реєстраційний номер SRU027509; клас КМ*{1}ПЗ 3 ТІ К; позивний UXOR; прапор Україна; довжина 12.2м; ширина 3,96м; висота борту 2,15м.), яке (судно «UAK -6253-К») було також пришвартоване до причалу № 1-в Ренійському морському порту. В результаті навалу теплохіда «Арктур» на прогулянкове судно «UAK -6253-К», останнє отримало пошкодження корпусу та даху.

Інформація щодо учасників, суден (порту приписки), власників суден, обставини, наслідків, аналізу, причин і висновків щодо вказаної аварійної морської події (надалі АМП) викладені у Акті від 14.10.2024р. «Розслідування аварійної морської події, яка сталась 25.09.2024 о 19 год 30 хв. із т/х «Арктур» на акваторії Ренійського морського порту».

Так, за висновками, зазначеними у вказаному Акті від 14.10.2024 р. (Розділ 8):

8.1.Відповідно до п.2.1.3. Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із судами, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29.05.2006 за № 959/12833, зазначена в Акті АМП класифікується як морський інцидент (До морських інцидентів належать АМП, через які судно або особа піддаються небезпеці або внаслідок яких може бути завдане серйозне пошкодження судну, його конструкції або заподіяна шкода навколишньому середовищу). За видами ВЗ 1.1.2. зіткнення або контакт суден між собою в процесі їхнього руху або руху одного з них; контакт із судном яке стоїть на якорі або мілині; контакт з будь-яким об`єктом або предметом, що згідно з Конвенцією про міжнародні правила попередження зіткнення суден у морі 1972 року, є судном; Контакт із спорудою, що стоїть у морі окремо, пошкодження знарядь промислу судна флоту рибного господарства тощо. За причинами ВД -1.2.1. Пошкодження головного двигуна пошкодження механізмів, що забезпечують рух судна (головна судова енергетична установка, її системи, пости управління, електроустаткування та інше). За наслідками НМ 3.8. Спричинення судну матеріальної шкоди внаслідок АМП.

8.2. капітан т/х «Арктур» Цуркан Г.Г. не виконав вимоги нормативно-правових актів з безпеки судноплавства, зокрема вимоги:

-відповідних правил технічного обслуговування та експлуатації судна, судових систем та механізмів, інструкцій, формулярів, тощо, у частині що стосуються, зокрема, належної експлуатації головного двигуна, судових систем та механізмів, зокрема реверс-редуктора, проведення технічного обслуговування, ремонту, тощо відповідно до вимог законодавства та документів з експлуатації виробників;

-пункту 2 статті 1.04, статті 1.05, ОППД, та пункту 1.4.1. Правил судноплавства, якими зазначено, що для уникнення безпосередньої загрози судноводії під час плавання по внутрішнім водам України повинні вживати заходів, навіть якщо ці заходи не передбачені цими Правилами, але диктуються загальним обов`язком і сталою практикою плавання, виявляти пильність з метою запобігання, зокрема, пошкодженню суден чи з`єднань плавучого матеріалу, берегів і всякого роду споруд і установок, що перебувають на судноплавному шляху в безпосередній близькості від них;

-пунктів 1.2., 2.2., 2.4. Положення про систему управління безпекою судноплавства, а також пунктів 1 та 2 до цього Положення, у частині, що стосується завчасного визначення і врахування рівня оцінки ризику, що впливають на рівень безпеки, включаючи фактор ризику, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, зокрема під час здійснення маневрових операцій у стислих умовах акваторії морського порту та річці Дунай, а також щодо забезпечення ефективної підготовки екіпажів до дій в аварійних ситуаціях та рекомендації доброї морської практики стосовно вжиття своєчасних та відповідних дій для запобігання навалу на судно;

-правила 5 (Спостереження) Розділ 1 Частини В Конвенції «Про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року», частині, що стосується організації (на ходовому містку) належного спостереження за надводною обстановкою за допомогою всіх наявних засобів, стосовно переважаючих обставин і умов, з тим, щоб повністю оцінити ситуацію і небезпеку зіткнення судном, зокрема під час здійснення маневрових операцій в обмежених умовах;

-звичайної морської (річкової) практики щодо використання якірного пристрою з метою погашення інерції судна для запобігання навалу на судна, причали, інші споруди тощо.

При цьому, як зазначає позивач, у зазначених Висновках не вказані які-небудь порушення з боку капітана, Фрахтовика (позивача) чи Судновласника судна «UAK -6253-К».

Також, у тексті Акту від 14.10.2024р. Розслідування АМП зазначено про попередньо встановлені пошкодження судна «UAK -6253-К» в результаті АМП: пошкоджено привальний брус; часткове пошкодження палуби над правим брусом та борту під привальним брусом; пошкодження стійки навісу, двох стійок леєрного огородження; -пошкодження навісу.

Як зазначає позивач, в результаті АМП, що сталась 25.09.2024р., судно «UAK -6253-К» отримало наступні пошкодження, відповідно до Опису обставин та Опису пошкоджень (детальний) судна внаслідок події ФОП Рудь М.А. : наскрізна пробоїна лівого борту вище ватерлінії, розмір: довжина 1м, ширина 0,9м; горизонтальна тріщина палуби з правого борту, розмір: довжина - 1м; -дві тріщини біля входу до кокпіту, розмір: довжина 0,29м; відірваний спойлер на рубці; зміщення даху над кокпітом з відірваними місцями кріплень; тріщина переборки машинного відділення з правого борту, розмір: довжина - 0,22м; тріщина переборки машинного відділення з правого борту, розмір: довжина 0,25м; -пошкодження палуби по лівому борту розмір: довжина - 0,8м, ширина 0,3м.; тріщина з лівого борту нижче рівня пробоїни, розмір: довжина 0,94м; пошкоджено три леєрні огородження з лівого борту; пошкоджена ліва стійка даху кокпіту; -пошкодження тенту кокпіту.

Крім того, позивач зазначає, що було складено комісійний Акт від 26.09.2024р. візуального огляду катеру «UAK-6253-К», пошкодженого рейдовим катером «Арктур» (т/х «Арктур»), у присутності: судновласника Рудь Т.С., капітана Білецького А.О., помічника капітана Антонова Д.В., агента «ФОП Рудь М.А.» - позивача, представника ремонтної бригади «ФОП Пономаренко» - Пономаренко А.М., Ранцева І.А., яким зафіксовані наступні пошкодження судна «UAK -6253-К» : наскрізна пробоїна лівого борту вище ватерлінії, розмір: довжина 1м, ширина 0,9м;горизонтальна тріщина палуби з правого борту, розмір: довжина - 1м; дві тріщини біля входу до кокпіту, розмір: довжина 0,29м; відірваний спойлер на рубці; зміщення даху над кокпітом з відірваними місцями кріплень; тріщина переборки машинного відділення з правого борту, розмір: довжина - 0,22м; тріщина переборки машинного відділення з правого борту, розмір: довжина 0,25м; -пошкодження палуби по лівому борту розмір: довжина - 0,8м, ширина 0,3м.; тріщина з лівого борту нижче рівня пробоїни, розмір: довжина 0,94м; пошкоджено три леєрні огородження з лівого борту; пошкоджена ліва стійка даху кокпіту; -пошкодження тенту кокпіту.

При цьому, як зазначає позивач, судно «UAK -6253-К» до АМП, що сталась 25.09.2024р., перебувало у належному до експлуатації стані, без ушкоджень та зауважень, що підтверджено Свідоцтвом про придатність судна до плавання №083654 від 11.12.2023р., виданим Регістром судноплавства України, про що складено Опис власника судна щодо тех стану судна до отримання пошкоджень ФОП Рудь М.А.

Як зазначає позивач, для проведення ремонту пошкодженого 25.09.2024р. корпусу судна «UAK -6253-К», між ФОП Рудь М.А. та ТОВ «МЕЙНСЕРВІС» було укладено Договір від 14.10.2024 № МС2410-01 (з відповідними Додатками) про надання послуг (робіт) з ремонту корпусу самохідного прогулянкового моторного судна «UAK -6253-К». Відповідно до технічної специфікації Додаток №1 до Договору №МС2410-01 від 14.10.2024р. між ФОП «Рудь М.А.» та ТОВ «МЕЙНСЕРВІС», зазначені види і суми витрат (у тому числі обов`язкових додаткових витрат) щодо ремонту корпусу судна «UAK- 6253-К»: транспортні, добові та проживання 50 565грн; узгодження технічного нагляду РСУ за ремонтом судна 22 605грн; проведення дефектації пошкодженого корпусу судна, видача технічних умов на ремонт, пред`явлення екіпажу на РСУ 67 690 грн.; за результатами дефектації виконання ремонту корпусу судна, предявлення екіпажу на РСУ 231 000грн. (з матеріалом виконавця); проведення швартовних та ходових випробувань судна, пред`явлення екіпажу/ замовнику 27 140грн. (паливано-мастильні матеріали замовника).

Послуги за Договором від 14.10.2024 № МС2410-01 були надані ( роботи виконані) згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.10.2024р., сума таких послуг (робіт) склала 399 000 грн., яка була сплачена ФОП Рудь М.А. на підставі Рахунку № 1 від 14.10.2024р., що підтверджується Квитанцією № 301228806 від 08.11.2024р. на суму 88 000 грн. та Квитанцією № 304966713 від 03.12.2024 р. на суму 311 000грн.

Крім того, через виконання зазначених вище робіт з ремонту корпусу судна «UAK -6253-К», Регістром судноплавства України проведено обов`язковий позачерговий огляд цього судна та відповідно до Рахунку-фактури № 130-03-489 24 від 14.10.2024 р. надана обов`язкова послуга «Код 52.22. - «Позачерговйи огляд малого судна у зв`язку з аварійною подією. Судно«UAK -6253-К» на суму 11 925 грн 96 коп, який оплачено позивачем відповідно до Квитанції № 297425407 від 14.10.2024р.

Також позивач зазначає, що через виконання зазначених вище робіт по ремонту корпусу судна «UAK -6253- К», Регістром судноплавства України проведено обов`язковий нагляд за ремонтом цього судна та надана обов`язкова послуга «Код 52.22. «Нагляд за ремонтом малого судна. Аварійна подія. Судно «UAK -6253-К» на суму 8 522 грн 88коп. відповідно до Рахунку-фактури № 130-02-504-24 від 24.10.2024 р., який оплачено позивачем відповідно до Квитанції № 299116789 від 24.10.2024р.

Як зазначає позивач, під час проведення ремонтних робіт корпусу судна «UAK-6253-К», проведено також транспортно-товарознавчу експертизу Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі Договору з №24-5627 від 28.10.2024р. та за надані послуги згідно Рахунку від 28.10.2024р. № 24-5627 (32) позивачем перераховано 13 631 грн 04 коп., що підтверджується Квитанцією № 300175143 від 01.11.2024р.

Відповідно до Висновку експерта №24-5627, розмір матеріальних збитків завданих судовласнику катера «UAK-6253-К», в наслідок руйнування (пошкодження) у результаті навалу катером «Арктур» на катер «UAK- 6253-К», який стався 25.09.2024р., становить 261 403грн. Вказана сума не включає обов`язкових додаткових витрат, таких як технічний нагляд, технічні умови, дефектація, ходові випробування тощо та експертом вони не враховані при визначені вартості.

Таким чином, позивач зазначає, що у зв`язку із АМП, що сталась 25.09.2024р., ним понесено додаткові витрати у загальній сумі 34 079 грн 88 коп ( 11 925 грн 96 коп + 8 522 грн 88коп. + 13 631 грн 04 коп. ), які також є збитками та мають бути стягнені з відповідача.

Крім того, позивач зазначив, що через вимушений простій роботи судна «UAK-6253-К» у період з 25.09.2024р. по 30.10.2024р. (35 днів) в наслідок АМП, ним, крім іншого, понесені матеріальні збитки у вигляді неодержаного прибутку- доходів (упущеної вигоди) на суму 547 047 грн 20 коп., виходячи з суми доходу позивача від підприємницької діяльності, пов`язаної з використанням судна «UAK-6253-К», за розрахунковий період 274 дні (з 01.01.2024р. по 30.09.2024р.) у розмірі 4 282 598 грн, який підтверджується Податковою декларацією платника Єдиного податку фізичної особи підприємця (форма F0103308) за 3 квартали 2024 року, Договорами надання послуг, випискою АТ «Райффайзен Банк» за період з 03.01.2024р. по 05.12.2024р. по рахункам позивача НОМЕР_2 (до 27.11.2024р.) та НОМЕР_3 (з 28.11.2024р.).

Таким чином, позивач зазначає, що в результаті АМП, що сталась з вини відповідача, який є Судновласником теплоходу «Арктур» - джерела підвищеної небезпеки, позивач поніс матеріальні збитки у вигляді витрат щодо ремонту (відновлення) судна «UAK-6253-К», якому заподіяна шкода в результаті зіткнення суден, додаткових витрат та не одержаного прибутку дохід за 35 днів простою судна «UAK-6253-К» через його ремонт (відновлення) після АМП, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), що є матеріальними збитками позивача спричиненими АМП у сумі 980 127 грн 08 коп. та які, на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач вважає, що матеріальні збитки у розмірі 980 127 грн 08 коп. є заборгованістю відповідача, у зв`язку із чим застосуванню підлягає ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 50 834 грн 08 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

Обгрунтовуючи позов позивач посилається на положення ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, ст.225 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що порядок розслідування морських аварій і інцидентів визначено Положенням про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29.05.2006р. № 516, згідно п. 3.4. якого голова комісії з розслідування зобов`язаний, зокрема, оглянути місце аварійної морської події, при необхідності вжити термінові дії щодо зберігання доказових матеріалів; забезпечити координацію сумісних дій усіх осіб, які беруть участь у розслідуванні; систематично проводити засідання комісії, вирішуючи на них основні організаційні, методичні та практичні питання розслідування; після закінчення розслідування провести аналіз обставин і причин аварійної морської події. Голова комісії має право зокрема, направляти згідно з рішенням комісії на лабораторні випробування та дослідження речові докази, що стосуються аварійної морської події; залучати до роботи комісії експертів для розв`язання конкретних завдань, що потребують знань у спеціальних галузях науки і техніки. Для вирішення конкретних завдань у спеціальних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти.

Як зазначає відповідач, за змістом Акту розслідування від 14.10.2024р. не вбачається, що голова комісії з розслідування АМП оглянув місце аварійної морської події.

Крім того, як зазначає відповідач, у розділі 5 «Аналіз АМП» Акту розслідування зазначено, що «За змістом Акта досліджень від 25.09.2024р. зазначається, що при візуальному огляді реверс-редуктора та системи гідроприводу переключення реверс-редуктора було виявлено витік моторного масла через штуцерне з`єднання масляної магістралі високого тиску.

При перевірці рівня моторного масла реверс-редуктора було встановлено, що 90% запасу масла масляного баку витекло через нещільність у штуцерному з`єднанні масляної магістралі. Було розібрано штуцерне з`єднання та виявлено руйнування паранітової ущільнюючої прокладки.

У висновку вказаного акта досліджень вказується, що через руйнування паранітової ущільнюючої прокладки штуцерного з`єднання масляної системи гідроприводу було втрачено 90% моторного масла, що призвело до падіння тиску в системі та не спрацювання гідроприводу на переключення реверс-редуктора на задній хід.

Комісія звертає увагу, що згідно відповідних нормативних документів з обслуговування масляних систем, на масляних системах високого тиску використовуються червоно-мідні прокладки. Використання паранітових прокладок на цих системах здійснюється виключно в аварійній ситуації на нетривалий термін.

Зазначене свідчить про те, що на судні неналежно організовано технічне обслуговування суднових механізмів, зокрема реверс-редуктора та його масляної системи.».

У розділі 6 «Причини АМП» Акту розслідування зазначено, що «Основними причинами аварійної морської події, яка сталася 25.09.2024 о 19 год. 30 хв. із т/х «Арктур» в акваторії морського порту Рені є: Технічні причини: відмова роботи реверс-редуктора під час здійснення маневрів по швартуванню судна до ПлК-1.

Порушення вимог відповідних правил технічного обслуговування та експлуатації судна, суднових систем та механізмів, інструкцій, формулярів тощо, у частині, що стосуються, зокрема, належної експлуатації головного двигуна, проведення технічного обслуговування, ремонту тощо відповідно до вимог законодавства та документів з експлуатації виробників.».

Разом з тим, відповідач звертає уваги, що в Акті комісією з розслідування не зазначено вказівки на відповідні нормативні документи з технічного обслуговування масляних систем та експлуатації судна (пункт, їх назву, коли, ким затверджені).

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що такий висновок комісією зроблено лише на підставі відомостей, відображених у Акті досліджень від 25.09.2024р. Головою комісії не було вжито термінових дій щодо зберігання доказових матеріалів. Для встановлення дійсної технічної причини, з якої сталася аварійна морська подія, на лабораторні випробування та дослідження речові докази, що стосуються аварійної морської події не направлялися; для розв`язання конкретних завдань, що потребують знань у спеціальних галузях науки і техніки, до роботи комісії не залучалися експерти.

Відповідач також звертає увагу, що огляд т/х «Арктур» проведено Регістром судноплавства України 14.07.2023р. На підставі проведеного огляду судно задовольняє застосовним вимогам Правил Регістра і відповідає класу, що підтверджується Класифікаційним свідоцтвом № 106-53061-23 (дійсне до 14.07.2029р.). Окрім того, судно придатне до плавання, що підтверджується Свідоцтвом про придатність судна до плавання від 25.09.2023р. № 130-54318-23.

Відповідач також звернув увагу на те, що згідно наданих позивачем Опису обставин подій, Акту візуального огляду судна від 26.09.2024р., в яких зазначено перелік пошкоджень, що отримало судно «UAK- 6253-К» внаслідок навалу на нього катера «Арктур» 25.09.2024р., АМП сталася о 19:15, водночас з Акту розслідування аварійної морської події від 14.10.2024р. вбачається, що аварійна морська подія сталася 25.09.2024р. о 19:30, тобто є різниця у часі, коли сталася аварійна морська подія.

До позовної заяви також додано Опис пошкоджень (детальний) судна внаслідок події, зі змісту якого не вбачається, що за подія, коли сталася, з яким судном, дату складання цієї описі.

З огляду на вимоги нормативного документу Регістру судноплавства України № 2-06-10 «Керівництво з огляду малих суден та водних мотоциклів в експлуатації (КОМСЕ)», відповідач вважає, що мав бути складений Акт позачергового огляду судна в зв`язку з аварійним випадком по формі 1.9.18, що мав містити вичерпні відомості про пошкоджене судно або об`єкт, тип, призначення; модель або проект; загальний стан на момент надання до огляду (місцезнаходження, втрата плавучості, порушення міцності, ушкодження відсіків, стан енергетичної установки і т.і.); детальний опис ушкоджень з додатком необхідних креслень, ескізів, схем, фотографій і т.і.; висновки про причини ушкоджень; вимоги для усунення ушкоджень і дефектів.

Також відповідач зазначає, що відповідно до пункту.9 підп. 4.4 п. 4 розділу II КОСМЕ вичерпні відомості про рік і місце будови, місце, документально підтверджену інформацію про дату і характер останнього ремонту; вид, дату останнього огляду і дані про технічний стан за результатами цього огляду зазначаються в Акті форми позачергового огляду судна в зв`язку з аварійним випадком по формі 1.9.18.

Таким чином, відповідач вважає, що додані позивачем до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог Опис обставин подій, Опис пошкоджень судна (детальний), Акт візуального огляду судна від 26.09.2024, Опис власника судна щодо технічного стану судна до отриманих пошкоджень, не є належними і допустимими доказами, що підтверджують остаточний детальний перелік пошкоджень, отриманих судном внаслідок аварійно- морської події.

Щодо заявленої до стягнення суми збитків (вартості витрат позивача на ремонт (відновлення) пошкодженого судна, аналізуючи умови договору від 14.10.2024 року № МС2410-01, укладеного між ФОП Рудь М.А. та ТОВ «МЕЙНСЕРВІС», та додатки до нього, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено, які саме ремонтні роботи (послуги) були виконані за цим договором та чи мають ремонтні роботи (послуги) за даним договором відношення до аварійної морської події від 25.09.2024р.

Крім того, за даними Регістра Судноплавства України такої послуги, як узгодження технічного нагляду у складі послуг, що надаються Регістром, немає і позивач, на підтвердження фактичного надання Регістром послуги, не надано належних первинних документів (розрахунок, рахунок, акти виконаних робіт тощо).

Щодо додаткових витрат позивача за проведення позачергового огляду судна Регістром судноплавства України відповідач звертає увагу, що порядок та умови надання послуг/виконання робіт Регістром України, порядок розрахунків, оформлення рахунків на оплату, терміни їх оплати тощо визначено нормативним документом «Загальні умови надання послуг виконання робіт Регістром судноплавства України № 2-04-8 та на підтвердження наданих Регістром судноплавства України послуг з проведення позачергового огляду судна, позивачем до позовної заяви не додано копії договору про надання послуг Регістром, розрахунки вартості послуг, акт здачі- приймання послуг тощо.

Щодо додаткових витрат позивача за нагляд Регістром судноплавства України за ремонтом судна, відповідач вважає, що на підтвердження наданих Регістром судноплавства України послуг з нагляду за ремонтом судна, позивачем до позовної заяви не додано копії договору про надання послуг Регістром, розрахунки вартості послуг, акт здачі-приймання послуг тощо.

Щодо додаткових витрат позивача на проведення транспортно- товарознавчої експертизи відповідач зазначив, що позивачем фактичне надання ОНДІСЕ цієї послуги не підтверджено належними первинними документами (до позовної заяви не додано договір від 28.10.2024р. № 24-5627, рахунок від 28.10.2024р. № 24-5627 (32), акт здачі-приймання висновку судового експерта для оплати, висновок експерта, тощо).

Щодо неодержаного прибутку (втраченої вигоди) доходу від підприємницької діяльності за 35 днів вимушеного простою судна через ремонтні (відновлювальні) роботи, відповідач зазначив, що з доданих до позовної заяви копій договорів, убачається що 5 договорів укладено строком дії до 31.12.2023р., отже ці договори не підлягають врахуванню у період з 01.01.2024р. по 30.10.2024р. при здійсненні розрахунку суми неодержаного прибутку, а саме: - №01/23 від 20.07.2023р. з ТОВ «АГЕНТСТВО СТЕЛА МАРІС» (ЄДРПОУ 41948569) (крім того, у договорі має виправлення року строку дії договору, при цьому у укладених договорах не допускаються закреслення, виправлення після їх підписання сторонами, що викликає сумнів з приводу його достовірності); - №04/23 від 27.09.2023 з ТОВ «ТРАЙДЕНТ ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 449628015029); - №05/23 від 27.09.2023 з ТОВ «БІО-ЛАЙН-РЕНІ» (ЄДРПОУ 40667260); №08/23 від 01.10.2023 з ТОВ «АРЕНА МАРИН» (ЄДРПОУ 33890090); №13/23 від 01.11.2023 з ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 33659764) (крім того, у договорі має виправлення року строку дії договору, при цьому у укладених договорах не допускаються закреслення, виправлення після їх підписання сторонами, що викликає сумнів з приводу його достовірності).

За договорами зі строком дії до 31.12.2024р., а саме: №07/23 від 10.10.2023р. з ТОВ «ОДЕМАРА» (ЄДРПОУ 14278041) та Додаткова угода №1 від 31.12.2023р.; №01/24 від 01.01.2024 р. з ТОВ «ЕЙ ПІ МАРІН» (ЄДРПОУ 44913921); №02/2024 від 01.03.2024р. з ТОВ «РЕНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ЄДРПОУ 00955199); №03/2024 від 01.03.2024р. з ТОВ «МАРІНАР АГЕНТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 45298048); №04/24 від 01.03.2024 р. з ТОВ «АСКЕТ ПОРТ ЕЙЖНЕСТІ» (ЄДРПОУ 41871837); №05/24 від 01.03.2024р. з ТОВ «РІЧКОВИЙ ПОРТ «ОРЛІВКА» (ЄДРПОУ 43605427); №06/24 від 01.03.2024р. з ТОВ «ВЕГА ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 43316391); №11/24 від 01.04.2024р. з ТОВ «СТЕЛА МАРІС-ЛОГІСТІК» (ЄДРПОУ 44807790); №12/24 від 01.05.2024р. з ТОВ «СМАРТ ШИППІНГ ЛОДЖИСТИКС» (ЄДРПОУ 42154500); №14/24 від 01.09.2024р. з ПП МА «ФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 33367895) ФОП Рудь М.А. надає послуги катера (погодинно) «UAK-6253-К» для перевезення пасажирів, сплачує будь-які податки на судно/прапор/екіпаж. Пунктом 2.1.4. цих договорів передбачено складання актів виконаних робіт, розрахунки між сторонами за надані послуги здійснюється на підставі рахунків на оплату.

Проте, позивачем до позовної заяви таких документів не додано.

На думку відповідача, відомості, які містяться у виписці банку не підтверджують факт, що зараховані кошти отримані внаслідок здійснення позивачем підприємницькій діяльності саме з використанням судна «UAK-6253-К».

Враховуючи все викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність збитків, їх розмір, та реальну можливість отримання відповідних доходів.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що Рудь Максим Анатолійович зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців - з 21.08.2009р. як фізична особа підприємець (ФОП), номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Згідно Виписки з ЄДР, ФОП Рудь М.А. здійснює підприємницьку діяльність за видами господарської діяльність за Кодами КВЕД: 03.12 Прісноводне рибальство; 50.10 Пасажирський морський транспорт; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту.

Згідно Витягу №78 з реєстру платників єдиного податку від 09.01.2024 ФОП Рудь М.А. здійснює наступні види економічної діяльності за Кодами КВЕД: 50.30. Пасажирський річний транспорт; 50.10 Пасажирський морський транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 03.12 Прісноводне рибальство.

Крім того, позивачу на підставі Витягу з Рішення Державної служби морського та річкового транспорту України (морська адміністрація) від 03.12.2019р. № 461 дозволено роботи з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським транспортом. Також позивача приєднано до Декларації від 02.01.2024р. № 442 до Договору № 367-П- АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018р.

Також, судом встановлено, що за Договором фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер) від 11.07.2023 року, фізична особа Рудь Тетяна Сергіївна «Судовласник», надала фізичній особі Рудю Максиму Анатолійовичу «Фрахтувальник» (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), тимчасово, терміном до 31.12.2035 року, у платне користування і володіння, не укомплектоване екіпажем, мале моторне прогулянкове судно «UAK -6253-К» для проведення пасажирських перевезень.

На підставі вказаного правочину позивач набув право користування і володіння на майно судно бортовий реєстраційний номер UAK -6253-К (тип та призначення мале, моторне, прогулянкове; пр.С1220М/13 №б\н; дата та місце побудови 1985, Польща; матеріал корпусу - стеклопластик; тип, кількість, номер та потужність двигунів один, SW680/195 №058400029; 164,6 к.с.; головні розміри довжина 12.20 м, ширина 3,96 м, висота борту 2,15 м; зареєстрований Державною службою морського та річкового транспорту України у Судновій книзі серії МА № 026, правовстановлюючий документ Судовий білет МА №011170, виданий Державною службою морського та річкового транспорту України від 01.02.2022 р. ; Свідоцтво про придатність судна до плавання № 083654 від 11.12.2023р., дійсне до 19.09.2028р.

Крім того, за умовами п.4.3 Договору фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер) від 11.07.2023 року Фрахтувальник зобов`язався, зокрема, підтримувати судно в морехідному стані, здійснювати техобслуговування судна, його механізмів, апаратури і запасних частин, підтримуючи їх у стані, що відповідатиме стану судна, в якому воно було передано Фрахтувальникові Судновласником за відповідним актом приймання-передачі судна.

Таким чином, ОСОБА_1 отримав у фрахт мале моторне прогулянкове судно UAK -6253-К для здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2024р. о 19 год 30 хв. теплохід «Арктур» «SRU060296» (далі т/х «Арктур») (реєстраційний номер SRU060296; клас КМ*Лід20, позивний UXFK; прапор Україна, порт приписки (порт реєстрації судна) містоІзмаїл_Одеської області; Довжина 20,90м; Ширина 5,10м; осадка 1,53м.), належить ДП «АМПУ» в особі Ренійської філії (Адміністрація Ренійського морського порту), після виконання робіт по доставці комісії на баржу № 735, яка знаходилась на рейді на 66 милі річки Дунай, повертався до місця стоянки - правий борт плавучого крану 1 (ПлК-1), який стояв біля причалу 1-В у ковші морського порту Рені. Під час маневрів по швартуванню до вказаного плавучого крану, т/х «Арктур» здійснив навал своєю носовою частиною на мале моторне прогулянкове судно «UAK -6253-К» (реєстраційний номер SRU027509; клас КМ*{1}ПЗ 3 ТІ К; позивний UXOR; прапор Україна; довжина 12,2м; ширина 3,96м; висота борту 2,15м.), яке (судно «UAK -6253-К») було також пришвартоване до причалу № 1-в Ренійському морському порту. В результаті навалу теплохіда «Арктур» на прогулянкове судно «UAK -6253-К», останнє отримало пошкодження корпусу та даху.

Інформація щодо учасників, суден (порту приписки), власників суден, обставини, наслідків, аналізу, причин і висновків щодо вказаної аварійної морської події (надалі АМП) викладені у Акті від 14.10.2024р. «Розслідування аварійної морської події, яка сталась 25.09.2024 о 19 год 30 хв. із т/х «Арктур» на акваторії Ренійського морського порту», складеному комісією, призначеною розпорядженням т.в.о. капітана Ізмаїльського морського порту від 27.09.2024р. №041/14-06-01-48 у складі начальника відокремленого підрозділу «Ренійський морський порт» служби капітана Ізмаїльського морського порту Терзі В.М., заступника капітана Ізмаїльського морського порту служби капітана Ізмаїльського морського порту Кучерова І.В., старшого інспектора портового нагляду ВП «Ренійський морський порт» служби капітана Ізмаїльського морського порту Желєзова Ф.Ф., представника Адміністрації судноплавства, головного спеціаліста відділу оперативного реагування на аварійні події та надзвичайні ситуації ОСОБА_2 ( за згодою).

Так, за висновками, зазначеними у вказаному Акті від 14.10.2024 р. (Розділ 8):

8.3.Відповідно до п.2.1.3. Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із судами, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29.05.2006 за № 959/12833, зазначена в Акті АМП класифікується як морський інцидент (До морських інцидентів належать АМП, через які судно або особа піддаються небезпеці або внаслідок яких може бути завдане серйозне пошкодження судну, його конструкції або заподіяна шкода навколишньому середовищу). За видами ВЗ 1.1.2. зіткнення або контакт суден між собою в процесі їхнього руху або руху одного з них; контакт із судном яке стоїть на якорі або мілині; контакт з будь-яким об`єктом або предметом, що згідно з Конвенцією про міжнародні правила попередження зіткнення суден у морі 1972 року, є судном; Контакт із спорудою, що стоїть у морі окремо, пошкодження знарядь промислу судна флоту рибного господарства тощо. За причинами ВД -1.2.1. Пошкодження головного двигуна пошкодження механізмів, що забезпечують рух судна (головна судова енергетична установка, її системи, пости управління, електроустаткування та інше). За наслідками НМ 3.8. Спричинення судну матеріальної шкоди внаслідок АМП.

8.4. капітан т/х «Арктур» Цуркан Г.Г. не виконав вимоги нормативно-правових актів з безпеки судноплавства, зокрема вимоги:

-відповідних правил технічного обслуговування та експлуатації судна, судових систем та механізмів, інструкцій, формулярів, тощо, у частині що стосуються, зокрема, належної експлуатації головного двигуна, судових систем та механізмів, зокрема реверс-редуктора, проведення технічного обслуговування, ремонту, тощо відповідно до вимог законодавства та документів з експлуатації виробників;

-пункту 2 статті 1.04, статті 1.05, ОППД, та пункту 1.4.1. Правил судноплавства, якими зазначено, що для уникнення безпосередньої загрози судноводії під час плавання по внутрішнім водам України повинні вживати заходів, навіть якщо ці заходи не передбачені цими Правилами, але диктуються загальним обов`язком і сталою практикою плавання, виявляти пильність з метою запобігання, зокрема, пошкодженню суден чи з`єднань плавучого матеріалу, берегів і всякого роду споруд і установок, що перебувають на судноплавному шляху в безпосередній близькості від них;

-пунктів 1.2., 2.2., 2.4. Положення про систему управління безпекою судноплавства, а також пунктів 1 та 2 до цього Положення, у частині, що стосується завчасного визначення і врахування рівня оцінки ризику, що впливають на рівень безпеки, включаючи фактор ризику, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, зокрема під час здійснення маневрових операцій у стислих умовах акваторії морського порту та річці Дунай, а також щодо забезпечення ефективної підготовки екіпажів до дій в аварійних ситуаціях та рекомендації доброї морської практики стосовно вжиття своєчасних та відповідних дій для запобігання навалу на судно;

-правила 5 (Спостереження) Розділ 1 Частини В Конвенції «Про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року», частині, що стосується організації (на ходовому містку) належного спостереження за надводною обстановкою за допомогою всіх наявних засобів, стосовно переважаючих обставин і умов, з тим, щоб повністю оцінити ситуацію і небезпеку зіткнення судном, зокрема під час здійснення маневрових операцій в обмежених умовах;

-звичайної морської (річкової) практики щодо використання якірного пристрою з метою погашення інерції судна для запобігання навалу на судна, причали, інші споруди тощо.

Також, у тексті Акту від 14.10.2024р. Розслідування АМП зазначено про попередньо встановлені пошкодження судна «UAK -6253-К» в результаті АМП: пошкоджено привальний брус; часткове пошкодження палуби над правим брусом та борту під привальним брусом; пошкодження стійки навісу, двох стійок леєрного огородження; -пошкодження навісу.

Суд вважає за необхідне зауважити, що даний акт складений без зауважень зі сторони членів комісії, жодною із сторін не був оскаржений.

Крім того, було складено комісійний Акт від 26.09.2024р. візуального огляду катеру «UAK-6253-К», пошкодженого рейдовим катером «Арктур» (т/х «Арктур»), у присутності: судновласника ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 , помічника капітана ОСОБА_5 , ФОП Рудь М.А., представника ремонтної бригади «ФОП Пономаренко» - Пономаренко А.М., Ранцева І.А., яким зафіксовані наступні пошкодження судна «UAK -6253-К» : наскрізна пробоїна лівого борту вище ватерлінії, розмір: довжина 1м, ширина 0,9м;горизонтальна тріщина палуби з правого борту, розмір: довжина - 1м; дві тріщини біля входу до кокпіту, розмір: довжина 0,29м; відірваний спойлер на рубці; зміщення даху над кокпітом з відірваними місцями кріплень; тріщина переборки машинного відділення з правого борту, розмір: довжина - 0,22м; тріщина переборки машинного відділення з правого борту, розмір: довжина 0,25м; -пошкодження палуби по лівому борту розмір: довжина - 0,8м, ширина 0,3м.; тріщина з лівого борту нижче рівня пробоїни, розмір: довжина 0,94м; пошкоджено три леєрні огородження з лівого борту; пошкоджена ліва стійка даху кокпіту; -пошкодження тенту кокпіту.

За наслідками АМП, з метою виконання своїх зобов`язань за Договором фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер) від 11.07.2023 року щодо підтримання судна «UAK -6253-К» в морехідному стані, між ФОП Рудь М.А. (Замовник) та ТОВ «МЕЙНСЕРВІС» (Виконавець) було укладено Договір № МС2410-01 від 14.10.2024р., відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язується у 2024р. надати Замовнику послуги ( послуги з ремонту корпусу самохідного моторного прогулянкового судна «UAK -6253-К» згідно п.1.2 Договору), а Замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Обсяг послуг визначається відповідно до додатку №1 до цього Договору ( п.1.3 Договору).

Відповідно до технічної специфікації ( Додаток №1 до Договору №МС2410-01 від 14.10.2024р. ), сторонами зазначені наймкнування робіт та їх вартість (у тому числі обов`язкових додаткових витрат) щодо ремонту корпусу судна «UAK- 6253-К»: транспортні, добові та проживання 50 565грн; узгодження технічного нагляду РСУ за ремонтом судна 22 605грн; проведення дефектації пошкодженого корпусу судна, видача технічних умов на ремонт, пред`явлення екіпажу на РСУ 67 690 грн.; за результатами дефектації виконання ремонту корпусу судна, предявлення екіпажу на РСУ 231 000грн. (з матеріалом виконавця); проведення швартовних та ходових випробувань судна, пред`явлення екіпажу/ замовнику 27 140 грн. (паливано-мастильні матеріали замовника), а загалом 399 000 грн.

Згідно Акту здачі-приймання робіт ( надання послуг) №1 від 30.10.204р. виконавцем було виконано (надано послуги) з ремонту корпусу самохідного моторного прогулянкового судна «UAK -6253-К» на суму 399 000 грн та ці послуги (роботи) прийнято замовником без зауважень.

Як наслідок, 14.10.2024р. ТОВ «МЕЙНСЕРВІС» було виставлено ФОП Рудь М.А. рахунок №1 на суму 399 000 грн, який було оплачено згідно квитанції 301228806 від 08.11.2024р. на суму 88 000 грн та квитанції 304966713 від 03.12.2024р. на суму 311 000 грн.

Відповідно до Висновку експерта №24-5627 за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження судна «UAK -6253-К», 1985 року побудови з регістровим номером «SRU 027509», складеного 27.11.2024р. експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі заяви Рудь Т.С. від 09.10.2024р., розмір матеріальних збитків, завданих судновласнику катера «UAK -6253-К» внаслідок руйнування (пошкодження) у результаті навалу катером «АРКТУР» на катер «UAK -6253-К», який стався 25.09.2024р. 0 19:15, згідно з наданою інформацією, становить 261 403 грн.

Отже, розмір збитків, понесених судновласником внаслідок ремонту корпусу судна, встановлений експертом є навіть вищим, ніж узгоджений сторонами у Договорі №МС2410-01 від 14.10.2024р. ( без урахування додаткових витрат).

Крім того, судом встановлено, що через виконання зазначених вище робіт з ремонту корпусу судна «UAK -6253-К», Регістром судноплавства України проведено обов`язковий позачерговий огляд цього судна та відповідно до Рахунку-фактури № 130-03-489 24 від 14.10.2024 р. надана обов`язкова послуга «Код 52.22. - «Позачерговйи огляд малого судна у зв`язку з аварійною подією. Судно«UAK -6253-К» на суму 11 925 грн 96 коп, який оплачено позивачем відповідно до Квитанції № 297425407 від 14.10.2024р.

Також, через виконання зазначених вище робіт по ремонту корпусу судна «UAK -6253- К», Регістром судноплавства України проведено обов`язковий нагляд за ремонтом цього судна та надана обов`язкова послуга «Код 52.22. «Нагляд за ремонтом малого судна. Аварійна подія. Судно «UAK -6253-К» на суму 8 522 грн 88коп. відповідно до Рахунку-фактури № 130-02-504-24 від 24.10.2024 р., який оплачено позивачем відповідно до Квитанції № 299116789 від 24.10.2024р.

Згідно Квитанції № 300175143 від 01.11.2024р., на підставі Рахунку від 28.10.2024р. № 24-5627 (32) та Договору з №24-5627 від 28.10.2024р., позивачем сплачено на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 13 631 грн 04 коп.

Отже, у зв`язку із АМП позивач був вимушений понести додаткові витрати у розмірі 34 079 грн 88 коп.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

У постанові від 02.05.2024р. у справі №914/127/20 Верховний Суд зазначив, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, заявляючи до стягнення збитків, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224 та 225 Господарського кодексу України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).

Також, Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог ФОП Рудь М.А. про стягнення з відповідача збитків у розмірі 433 079 грн 88 коп. ( 399 000 грн збитки понесені у звязку із ремонтом судна + 34 079 грн додаткові витрати).

Щодо вимоги позивача про стягнення неодержаного доходу у розмірі 547 047 грн 20 коп. суд зазначає наступне.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді неодержаного доходу особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Тлумачення змісту частини другої ст. 22 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 224, ст.225 Господарського кодексу України свідчить, що упущена вигода, як складова поняття «збитки», на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У ч.3 ст.623 Цивільного кодексу України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Схожого змісту норми щодо ціни містять ч.ч.3,4 ст.225 Господарського кодексу України, якими визначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Водночас аналіз змісту положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України свідчить про відсутність у них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку, - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, зумовлену низкою факторів, що пояснюється, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Отже, з`ясовуючи критерії, яким слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суди зважають на сутність правової природи категорії «упущена вигода», принципи, на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/ господарського обороту.

Відтак, при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/ господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права як справедливість, добросовісність та розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, як форма цивільно-правової відповідальності, застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Підсумовуючи, така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди насамперед спрямована на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами ч. 2 ст.216 Господарського кодексу України, якою визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні ч.2 ст.217 Господарського кодексу України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Таку позицію Верховного Суду викладено у постанові від 31.10.2023р. у справі №910/3317/21.

Позивачем на підтвердження вимоги про стягнення неодержаного доходу до суду надано копії договорів про надання послуг, згідно з якими ФОП Рудь М.А. (Перевізник) надає послуги катера «UAK -6253-К» (погодинно), а Замовник ( різні юридичні особи) зобов`язується прийняти та оплатити послугу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Зазначені договори є аналогічними за своїм змістом.

При цьому, відповідно до п.2.1.4 договорів Перевізник надає Замовнику акти виконаних робіт.

Суд погоджується з позицією відповідача у справі та зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що за наданими до матеріалів справи договорами про надання послуг з перевезення пасажирів послуги дійсно надавалися, адже відсутні акти виконаних робіт, як то передбачено умовами п.2.1.4 договорів.

З наявної ж інформації банку щодо отримання позивачем коштів у вигляді «оплати за послуги», «доставка катером», «за роботу катера», «оплата згідно рахунку», «за послуги з доставки» не вбачається, що мова йде оплату за договорами, які надано позивачем до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог, або про надання послуг з перевезення саме судном «UAK -6253-К».

Таким чином, суд вважає недоведеною вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу у розмірі 547 047 грн 20 коп.

Що стосується вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 50 834 грн 08 коп., що нараховані позивачем на суму збитків у розмірі 980 127 грн 08 коп. за період 01.10.2024р. по 31.12.2024р.

Дійсно, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення збитків, судом зроблено власний розрахунок інфляційних втрат виходячи з суми понесених позивачем збитків у розмірі 433079 грн 88 коп. за період 01.10.2024р. 31.12.2024р. та встановлено, що розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню становить 22 461 грн 60 коп.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для частковго задоволення позовних вимог ФОП Рудь М.А.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Рудь Максима Анатолійовича до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) про стягнення збитків, з урахуванням вартості витрат на відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, додаткових витрат, упущеної вигоди та інфляційних втрат, загалом у розмірі 1 030 961 грн 16 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (65802, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м.Рені, вул.Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465) на користь Фізичної особи підприємця Рудь Максима Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) збитки у розмірі 399 000 грн, додаткові витрати у розмірі 34 079 грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 461 грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 833 грн 12 коп.

3.У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 липня 2025 р.

Суддя Н.В. Рога