Ухвала від 31.07.2025 по справі 404/5056/23

УХВАЛА

31 липня 2025 року

м. Київ

справа № 404/5056/23

провадження № 61-7222ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скрипник Олександр Миколайович, на додаткове рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 грудня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (далі - АТ «Страхова компанія

«ББС ІНШУРАНС»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА»

(далі - ТОВ «АЕЛІТА»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовна заява мотивована тим, що 22 листопада 2022 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки Scania R 420, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки Schmitz SKO, державний номерний знак НОМЕР_2 , на вулиці Першій Виставковій, 37

у місті Кропивницькому, рухаючись заднім ходом, не забезпечив безпеки маневру, внаслідок чого скоїв наїзд на зупинений позаду вантажний автомобіль марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 ,

з напівпричепом марки BENALU, державний номерний знак НОМЕР_4 , чим порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху України. У наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Кіровський районний суд міста Кіровограда постановою від 09 березня

2023 року визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Водій ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «АЕЛІТА», яке є також власником автомобіля марки

Scania R 420, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експертного дослідження від 08 грудня 2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 293 731,72 грн.; сума матеріального збитку завдана ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 132 924,78 грн.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки Scania R 420, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у АТ «Страхова компанія «Брокбізнес», правонаступником якого є АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС».

Позивачка звернулася із заявою про відшкодування збитків до АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», проте страхова компанія відмовилась відшкодувати завдані збитки, посилаючись на неможливість встановлення ушкоджень автомобіля. Страховий ліміт на відшкодування матеріальних збитків страховою компанією складає 160 000 грн, з них 2 600 грн франшизи, а тому позивачка вважала за необхідне стягнути з страхової компанії суму збитків у межах страхового ліміту, а решту збитків, які перевищують страховий ліміт стягнути з власника джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах і на момент скоєння ДТП знаходився при виконанні своїх трудових обов`язків.

Посилаючись на вказане вище, ОСОБА_1 просила суд:

стягнути з АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на свою користь

157 400 грн (160 000 грн - 2 600 грн) завданих матеріальних збитків;

стягнути з ТОВ «АЕЛІТА» на свою користь 133 731 грн

(293 731 грн - 160 000 грн) матеріальних збитків, які перевищують ліміт цивільно-правової відповідальності, та 2 600 грн франшизи.

Кіровський районний суд міста Кіровограда (назву суду змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького відповідно до Закону України

від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України

«Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» (у складі судді Варакіної Н. Б.) рішенням від 11 листопада 2024 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

У листопаді 2024 року АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення.

Кіровський районний суд міста Кіровограда додатковим рішенням

від 18 грудня 2024 року стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 500 грн.

Кропивницький апеляційний суд постановою від 08 травня 2025 року (у складі колегії суддів Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Письменного О. А.) додаткове рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 грудня

2024 року залишив без змін.

06 червня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Скрипник О. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою

на додаткове рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда

від 18 грудня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 08 травня 2025 року, в якій заявниця просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 02 липня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог

статті 392 ЦПК України, та копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У липні 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 02 липня 2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скрипник О. М., надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена касаційна скарга, оформлена відповідно до вимог

статті 392 ЦПК України, та копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр).

З огляду на інформацію з Реєстру, постанова Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року надіслана судом до Реєстру - 08 липня

2025 року; зареєстрована - 08 липня 2025 року, забезпечено надання загального доступу - 09 липня 2025 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України

(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Предметом позову у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у загальному розмірі 293 731 грн (157 400 грн + 133 731 грн + 2 600 грн),

що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн).

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скрипник О. М., оскаржує в касаційному порядку додаткове рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 грудня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове судове рішення - засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 листопада

2024 року про відмову у задоволенні позову учасниками справи до суду апеляційної та касаційної інстанцій не оскаржувалось.

Таким чином, положення пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України поширюються і на випадки оскарження додаткового судового рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява

№ 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, дана справа не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої

статті 19 ЦПК України.

Судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, необхідно визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Верховний Суд, враховуючи засади змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення підлягають касаційному оскарженню.

Посилання в уточненій касаційній скарзі на те, що судом не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Відтак, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення у справі «Пелевін проти України», заява № 24402/02,

від 20 травня 2010 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини другої статті 394 ЦПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами цивільного судочинства.

Зазначення у постанові Кропивницького апеляційного суду від 08 травня

2025 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389,

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скрипник Олександр Миколайович, на додаткове рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 грудня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія

«ББС ІНШУРАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк