Ухвала від 28.07.2025 по справі 555/2195/19

У Х В А Л А

28 липня 2025 року

м. Київ

справа № 555/2195/19

провадження № 61-6070ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області - Шустова Миколи Васильовича на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа - Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки та

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 5620483600:08:008:0389 на АДРЕСА_1

18 грудня 2024 року рішенням Березнівського районного суду Рівненської області позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 5620483600:08:008:0389, площею 0, 1186 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

15 квітня 2025 року постановою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишено без задоволення.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року залишено без змін.

08 травня 2025 року представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області - Шустов М. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

30 травня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме для зазначення вартості земельної ділянки.

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

У червні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено, що надати інформацію про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5620483600:08:008:0389 неможливо, оскільки за повідомленням заявника вказана земельна ділянка набула статусу архівної та припинила своє існування як об`єкт цивільних прав.

Верховний Суд висновує, що заявник не виконав вказівки суду щодо зазначення вартості спірного нерухомого майна, оскільки вказівка про те, що земельна ділянка набула статусу архівної та припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, а тому визначити її вартість неможливо, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки».

З долученого до клопотання про усунення недоліків касаційної скарги копії листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 22 травня 2025 року № 340/0/6-25 встановлено, що державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5620483600:08:008:0389 в Державному земельному кадастрі скасовано.

Тобто скасування державної реєстрації земельної ділянки відбулося в травні 2025 року.

Водночас, позов про скасування державної реєстрації земельної ділянки подано у листопаді 2019 року.

З оскаржуваних судових рішень встановлено, що державна реєстрація спірної земельної ділянки проведена 11 листопада 2016 року, про що ОСОБА_1 стало відомо 28 грудня 2016 року із отриманого витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-5602690102016 від 28 грудня 2016 року).

Заявником не забезпечено надання копій документів з матеріалів цивільної справи, які б надали суду можливість встановити вартість спірної земельної ділянки до скасування її реєстрації та перенесення в архів.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, закріпленої у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16, від 02 жовтня 2019 року в справі № 814/2030/17, фактично позов про скасування державної реєстрації є спором про право цивільне між особою, за якою закріплено відповідне право на земельну ділянку та особою, яка вважає таку реєстрацію неправомірною.

Верховний Суд наголошує, що до відкриття касаційного провадження, у суду відсутня можливість здійснити перевірку матеріалів справи, зокрема, самої позовної заяви з додатками.

Таким чином, встановлені Верховним Судом недоліки касаційної скарги в ухвалі від 30 травня 2025 року заявником не виправлено, оскільки ним не зазначено вартості земельної ділянки з наданням доказів на її підтвердження.

Указане перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області - Шустова Миколи Васильовича на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа - Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська