Постанова від 11.06.2025 по справі 904/4719/23

Центральний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4719/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 (суддя Мілєва І.В.)

у справі № 904/4719/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 1 667 669,58 грн, з яких 956 517,00 грн - основний борг, 566 616,31 грн - пеня, 144 536,27 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "АТБ-Маркет" на користь ТОВ "Вельт Експрес Логістик" 956 517,00 грн основного боргу, 144 536,27 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 06.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 904/4719/23 скасовано. Справу №904/4719/23 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 904/4719/23 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 904/4719/23. Розгляд справи призначено на 02.04.2025 на 09 год. 30 хв.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- важливе значення має саме дотримання зацікавленою стороною зазначеної в ГК процедури зміни договору. Сторона, яка бажає змінити договір, повинна надіслати іншій стороні пропозиції щодо зміни. Щодо форми таких пропозицій, то слід дійти висновку, що доречно викладати їх у формі додаткової угоди про зміну договору, підписаної ініціюючою стороною оскільки саме такий порядок передбачений умовами Договору. До неї необхідно додати супровідний лист з обґрунтуванням запропонованих змін, а також запропонувати розумний строк для підписання додаткової угоди контрагентом, який має складати не менше 20 днів, як це передбачено статтею 188 ГК. На необхідності дотримання визначеної статтею 188 ГК процедури внесення змін до договору акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 р. по справі № 916/743/18. А в постанові від 27.08.2019 р. у справі № 922/2743/18 ВС відзначив, що в тому разі, якщо певний механізм укладення додаткової угоди передбачають умови самого договору, то необхідно дотримуватися таких умов. А тому інформація розміщена в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства про обслуговування клієнтів виключно терміновими категоріями доставки, а саме: Експрес, Експрес-Гарант відноситься до тих осіб, які користувались послугами Позивача на умовах публічного договору відповідно до ст.633 ЦК України. З аналізу наведених норм та положень Договору однозначно вбачається, що інформація розміщена в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства про обслуговування клієнтів виходячи зі змісту ст. 638. ст.639 ПК України, ст. 181 ГК України, без підписаного Сторонами Додатку до Договору не може вважатись погодженою домовленістю;

- суд проігнорував вищевикладені обставини, не дослідив підписаний сторонами Договір та Додатки до нього, не застосував Закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст. 638 ЦК України, ст. 181, ст.188 ГК України;

- суд в своєму рішенні посилається також на додаткову угоду № 2 від 28.01.2022 року, яку сторони підписали до договору (т. 1 а.с. 42), в якій вирішили встановити замовнику наступні тарифи на послуги виконавця з 01.02.2022: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час для офісних режимів з 9-00 до 18-00 та для магазинів за графіком роботи магазину по принципу «з рук у руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 56,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг 9,00 грн з ПДВ. Фіксована вартість послуги «Доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «Пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. Для інших послуг, шо не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг. 04 січня 2022 року між сторонами, а також ТОВ «Вельт Експрес Логістик» було укладено Додаткову угоду № 2 відповідно до якої Сторони погодились змінити одну із Сторін Договору, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ПП «Вельт Експрес Ворльдвайт», а саме передати Новому виконавцю (ТОВ «Вельт Експрес Логістик») усі права та обов`язки Первісного Виконавця (ПП «Вельт Експрес Ворльдвайт») за Договором. Таким чином, Додаткову угоду № 2 від 28 січня 2022 року було укладено після зміни Сторони по Договору, а отже ПП «Вельт Експрес Ворльдвайт» втратило право укладати будь-які угоди за Договором. Таким чином, Додаткова угода № 2 від 28.01.2022 року є недійсною (нікчемною) в розумінні ст.203, ст.207 ЦК України.

- станом на 24.02.2022 року, березень та квітень 2022 року діяли тарифи відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.11.2021 року, а саме вартість кур`єрських послуг «СТАНДАРТ» вагою до 2 кг. складала 40,00 грн., кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг. - 4,50 грн. Отже, послуги надані Позивачем в березні та квітні 2022 року повинні були бути розраховані за тарифом, який було визначено Сторонами у Додатковій угоді № 1 від 01.11.2021 року, а саме - 40,00 грн. Посилання суду на наданий Позивачем лист № 09-01/1 від 09.05.2022 (т. 1 а.с. 59) керівництва Корпорації «АТБ» як на підтвердження погодження співпраці підприємств групи «АТБ» в частині відправлення кореспонденції на період дії військового стану на території України, через кур`єрську службу ТОВ «Вельт Експрес Логістик» по наступним тарифам: за відправлення до 1 кг. - 100 грн без ПДВ; за кожний 1 кг при відправленні понад 1 кг - 10 грн. без ПДВ взагалі є безпідставними, оскільки даний документ є неналежним доказом в розумінні ст.76 ГПК України. Наданий Позивачем лист не містить інформацію стосовно господарських взаємовідносин ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ТОВ «Вельт Експрес Логістик», та несе лише інформативний характер стосовно подальшої співпраці Корпорації «АТБ» з кур`єрськими службами. До того ж, даний лист складено не встановленими особами Корпорації «АТБ» та жодним чином не стосується господарської діяльності ТОВ «АТБ-МАРКЕТ». Наведені вищевказані обставини спростовують викладене судом в своєму рішенні стосовно того, що з 01.03.2022 року позивачем обслуговуються виключно термінові категорії доставки, а саме: Експрес, Експрес-Гарант;

- судом не взято до уваги, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

24.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги з урахуванням постанови Верховного Суду від 06.08.2024 у даній справі.

01.04.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в які він просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 11.06.2025 брали участь представники сторін.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.

Представник відповідача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у позові.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, наполягали на необхідності залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.05.2020 між Приватним підприємством "Вельт Експрес Ворлдвайд" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень та інших послуг, пов`язаних з перевезенням відправлень № 28/05/20М (далі - договір).

За цим договором експедитор зобов`язується надавати замовнику послуги з організації перевезення відправлень та інші послуги, пов`язані з перевезенням відправлень, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані експедитором послуги у порядку та розмірах, передбачених цим договором (п. 2.1. договору).

Експедитор надає послуги відповідно до умов цього договору, вимог законодавства України, а також умов експедитора (за їх наявності в експедитора); при цьому, якщо Умови експедитора суперечать положенням цього договору, застосовуються положення цього договору (п. 2.2. договору).

Вартість послуг експедитора зазначається у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Зміна вартості послуг можлива лише за згодою сторін, крім випадків, зазначених у цьому договорі. Угода сторін про зміну вартості послуг оформлюється додатковою угодою до цього договору, яка підписується обома сторонами. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни вартості послуг, будь-яка зі сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку (п. 2.3. договору).

Протягом 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного місяця, у якому надавались послуги (звітного місяця) експедитор надсилає замовнику акт здавання - приймання наданих послуг (у двох примірниках), підписаний уповноваженою на те особою експедитора та скріплений печаткою експедитора. Одночасно з цим актом експедитор надсилає замовнику електронною поштою (адреса електронної пошти замовника) реєстр відправлень за звітний місяць в електронному вигляді, складений за формою, зазначеною у додатку № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту здавання - приймання наданих послуг та реєстру відправлень за звітний місяць зобов`язаний підписати обидва примірники акту здавання - приймання наданих послуг, скріпити їх своєю печаткою та один примірник акту повернути експедитору або надіслати експедитору письмову мотивовану відмову від підписання акту здавання - приймання наданих послуг (п. 4.1. договору).

У випадку виявлення замовником допущених експедитором відступів від умов цього договору або інших недоліків у наданні послуг замовник зобов`язаний повідомити про це експедитора (шляхом надіслання у сканованому вигляді електронною поштою (адреса електронної пошти Експедитора: dostavka118fatweltex.com.ua) листа за підписом уповноваженої на те особи замовника та печаткою замовника) у день виявлення цих недоліків (п. 4.2. договору).

Якщо послуги надавались з порушенням вимог законодавства України та (або) цього договору, замовник має право не приймати та не оплачувати такі неякісно надані послуги або має право прийняти такі неякісно надані послуги (із зазначенням в акті здавання - приймання наданих послуг переліку недоліків цих послуг) та зменшити в односторонньому порядку вартість таких неякісно наданих послуг на суму, яка самостійно визначається замовником (п. 4.3. договору).

Замовник оплачує надані експедитором послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здавання - приймання наданих послуг (п. 5.1. договору).

За порушення строків оплати вартості послуг замовник несе відповідальність відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (п. 6.7. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо хоча б однією із сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим договором, строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання (п. 9.1. договору).

Цей договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, яка підтверджується додатковою угодою до цього договору, підписаною обома сторонами, у судовому порядку за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених законом та цим договором, а також в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених законом та цим договором (зокрема, замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору у будь-який час протягом його дії, якщо потреба у послугах експедитора відпала, а також при невиконанні або неналежному виконанні експедитором умов цього договору) (п. 9.2. договору).

Про односторонню відмову від цього договору відповідна сторона повідомляє іншу сторону в письмовій формі не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати припинення цього договору, зазначеної у такому повідомленні. У цьому випадку цей договір вважається припиненим з дати, зазначеної у такому повідомленні, а якщо це повідомлення було отримано іншою стороною після настання такої дати, - з моменту отримання іншою стороною такого повідомлення (п. 9.3. договору).

28.05.2020 сторони підписали додаток № 1 до договору «Тарифи» (т. 1 а.с. 38), в якому дійшли згоди встановити замовнику наступні тарифи на послуги виконавця: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 9-00 до 18-00 по принципу «з рук в руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 40,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 4,50 грн з ПДВ. Фіксована вартість послуги «доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. Для інших послуг, що не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

01.11.2021 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (т. 1 а.с. 41), в якій вирішили встановити замовнику наступні тарифи на послуги виконавця: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 9-00 до 18-00 по принципу «з рук в руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 40,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 4,50 грн з ПДВ. Фіксована вартість послуги «Доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «Пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. Для інших послуг, шо не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

28.01.2022 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (т. 1 а.с. 42), в якій вирішили встановити замовнику наступні тарифи на послуги виконавця з 01.02.2022: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час для офісних режимів з 9-00 до 18-00 та для магазинів за графіком роботи магазину по принципу «з рук у руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 56,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 9,00 грн з ПДВ. Фіксована вартість послуги «Доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «Пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. Для інших послуг, шо не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

04.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (замовник), Приватним підприємством «Вельт Експрес Ворлдвайд" (первісний виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (новий виконавець) було підписано додаткову угоду про заміну сторони № 2 до договору (т. 1 а.с. 43), в якій сторони погодили замінити одну із сторін договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" та Приватним підприємством «Вельт Експрес Ворлдвайд», а саме передати новому виконавцю усі права та обов`язки первісного виконавця за договором. Після підписання сторонами цієї угоди новий виконавець стає стороною договору № 28/05/20М від 28.05.2020 і є повним правонаступником первісного виконавця відносно його прав та обов`язків за договором.

Позивач зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України позивачем було повідомлено відповідача про особливості роботи під час воєнного стану, що були спричинені коливанням цін на паливо та паливно-мастильних матеріалів у зв`язку із тимчасовим дефіцитом, зруйнованими мостами на транспортних маршрутах, обмеженнями руху транспортних засобів магістралями, блок-постами та іншими факторами, спричиненими військовою агресією російської федерації (т. 1 а.с. 53).

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" № 03-77 від 01.03.2022 "Про затвердження порядку та умов обслуговування клієнтів на час військового стану в Україні" (т. 1 а.с. 57-58) доповнено Правила надання послуг до подальших розпоряджень умовами обслуговування клієнтів на час військового стану в Україні. З 01.03.2022 обслуговуються ВИКЛЮЧНО термінові категорії доставки, а саме: Експрес, Експрес-Гарант до 10, Експрес-Гарант до 9, категорія Стандарт автоматично набуває статусу Експрес (зміни в ТТН вносяться співробітником, який приймає відправлення та/або оператором оброблення ТТН) (п. 1 наказу). Розмістити інформацію в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства www.weltex.com.ua, а також за наявності контактних електронних адрес, контактних та/або відповідальних осіб замовника, сповістити шляхом направлення інформації про зміну умов обслуговування на час військового стану в електронному листі (п. 5 наказу).

Наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" № 03-77 від 01.03.2022 "Про затвердження порядку та умов обслуговування клієнтів на час військового стану в Україні" обґрунтований тим, що у зв`язку з триваючою військовою агресією російської федерації проти України, розпочатої 24.02.2022, підприємство не мало можливості до повного ведення господарської діяльності у зв`язку із особливостями формування послуг (логістика, автомобільні сполучення та інше). На підставі змін, що введені КМУ та нестабільними цінами палива та ПММ в Україні на час військового стану підприємство розпочинає ведення господарської діяльності за умов військового стану з 01.03.2022 по всій території України з обслуговуванням виключно адресної доставки виключно за категоріями Експрес, Експрес-Гарант, категорія Стандарт автоматично при прийомі відправлень від замовника набуває статусу Експрес до стабілізації ситуації в Україні, що основним чином впливає на формувати витрат та вартості послуг логістики та доставки.

01.05.2022 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору (т. 1 а.с. 44), в якій дійшли згоди встановити наступні тарифи замовнику на послуги виконавця: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 9-00 до 18-00 по принципу «з рук в руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 56,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг 9,00 з ПДВ. Фіксована вартість послуги «Доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «Пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. На час дії військового стану сторони погодили застосовувати тарифи категорії ЕКСПРЕС: тариф до 1 кг - 100,00 грн, кожен наступний кг - 10,00 грн з врахуванням податків. Для інших послуг та пакувальних матеріалів, що не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг. Угода набуває чинності з дати її підписання сторонами, скріплення їх печатками, є невід`ємною частиною договору та діє до 31.12.2022.

Позивач зазначає, що 09.05.2022 отримав від відповідача лист № 09-01/1 від 09.05.2022 (т. 1 а.с. 59), відповідно до якого згідно отриманого листа від 27.04.2022 керівництвом Корпорації «АТБ» погоджена співпраця підприємств групи «АТБ» в частині відправлення кореспонденції на період дії військового стану на території України через кур`єрську службу ТОВ «Вельт Експрес Логістик» по наступним тарифам: за відправлення до 1 кг - 100 грн. без ПДВ; за кожний 1 кг при відправленні понад 1 кг - 10 грн без ПДВ. 05.05.2022 у зв`язку з отриманням кращих пропозицій від інших кур`єрських служб керівництвом Корпорації «АТБ» з 16.05.2022, погоджено відправлення кореспонденції на період дії військового стану на території України через кур`єрську службу ТОВ «Кур`єр України». На підставі вищевикладеного Корпорація «АТБ» повідомила, що з 16.05.2022 відправлення кореспонденції через кур`єрську службу ТОВ «Вельт Експрес Логістик» призупинено до завершення військового стану на території України.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період березень 2022 року по травень 2022 року відповідачу було надано послуги на загальну суму 956 517,00 грн, на підтвердження чого надав акти надання послуг:

- № 387 від 13.05.2022 про надання відповідачу послуг (у березні 2022 року) на суму 192819,00 грн (т. 1 а.с. 45);

- № 1304 від 24.05.2022 про надання відповідачу послуг (у квітні 2022 року) на суму 448030,00 грн (т. 1 а.с. 47);

- № 1305 від 10.06.2022 про надання відповідачу послуг (у травні 2022 року) на суму 315 668,00 грн (т. 1 а.с. 49).

Господарський суд зазначає, що вказані акти підписані лише зі сторони позивача та відповідно не містять підпису зі сторони відповідача.

Позивач зазначає, що направив відповідачу акти надання послуг № 387 від 13.05.2022, № 1304 від 24.05.2022 та № 1305 від 10.06.2022, на підтвердження чого надав накладні кур`єрської доставки (т. 1 а.с. 97-99), відповідно до яких:

- акт надання послуг за березень 2022 року відповідач отримав - 16.05.2022 (т. 1 а.с. 97);

- акт надання послуг за квітень 2022 року відповідач отримав - 24.05.2022 (т. 1 а.с. 98);

- акт надання послуг за травень 2022 року відповідач отримав - 17.06.2022 (т. 1 а.с. 99).

Відповідно до п. 4.1. договору протягом 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного місяця, у якому надавались послуги (звітного місяця), експедитор надсилає замовнику акт здавання - приймання наданих послуг (у двох примірниках), підписаний уповноваженою на те особою експедитора та скріплений печаткою експедитора. Одночасно з цим актом експедитор надсилає замовнику електронною поштою (адреса електронної пошти замовника) реєстр відправлень за звітний місяць в електронному вигляді, складений за формою, зазначеною у додатку № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту здавання - приймання наданих послуг та реєстру відправлень за звітний місяць зобов`язаний підписати обидва примірники акту здавання - приймання наданих послуг, скріпити їх своєю печаткою та один примірник акту повернути експедитору або надіслати експедитору письмову мотивовану відмову від підписання акту здавання - приймання наданих послуг.

Відповідач надав позивачу лист відмову від підписання актів здавання-приймання наданих послуг за квітень-травень 2022 року (т. 1 а.с. 60), в якому зазначив, що 01.03.2023 ТОВ «АТБ-Маркет» від експедитора ТОВ «Вельт Експрес Логістик» було отримано акти наданих послуг та реєстри відправлень за квітень-травень 2022 року. Так, згідно накладних відправника WelteX за вищезазначений період, які також наявні у експедитора, в графі категорія доставки відмічене стандарт. Таким чином, послуги надані виконавцем згідно актів наданих послуг та реєстрів відправлень за квітень-травень 2022 року повинні розраховуватись за тарифом стандарт, при цьому в реєстрах відправлень за вищезазначений період застосований тариф експрес. У зв`язку з вищевикладеним згідно п.4.1. договору просив здійснити вірний розрахунок наданих експедитором послуг відповідно до накладних та договору за період з квітень-травень 2022 року включно шляхом направлення замовнику актів здавання-приймання наданих послуг (у двох примірниках) та реєстрів відправлень за вказані періоди з вірним зазначенням категорії доставки та суми тарифу у відповідності до додаткової угоди № 1 від 01.11.2021 та додаткової угоди № 5 від 01.05.2022 до договору.

Позивач зазначає, що основний і єдиним аргументом відмови від підписання актів є те, що у реєстрі відправлень стоїть відмітка «стандарт». Як зазначає позивач, з реєстрів товарно-транспортних накладних та товарно-транспортних накладних вбачається, що у деяких містились відмітки «стандарт», а у деяких «експрес». Дані обставини прояснюють заяви свідків, які безпосередньо приймали участь у процесі надання послуг позивачем відповідачу. Із зазначених заяв вбачається, що представники відповідача інколи у ТТН робили відмітки «стандарт» замість «експрес» і свідкам доводилось власноруч робити виправлення. Таким чином, аргумент відповідача щодо відмови підписувати акти у зв`язку із відмітками «стандарт» є необґрунтованим. А отже спірні акти наданих послуг вважаються прийнятими відповідачем.

Відповідно до п. 5.1. договору замовник оплачує надані експедитором послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здавання - приймання наданих послуг.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 956 517,00 грн, що і стало причиною звернення до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.03.2022 позивачем надавалися кур`єрські послуги відповідачу виключно з категорії "експрес" та "експрес-гарант", а зазначення в накладних WelteX за спірний період категорії доставки "стандарт" є наслідком помилки/описки працівників чи осіб, які складали зазначені накладні. Врахувавши, що інформація про обслуговування позивачем клієнтів з 01.03.2022 виключно за категорією "експрес" та "експрес-гарант" розміщена в публічному доступі, доведена до відповідача, що вбачається, серед іншого, із його листів, суд дійшов висновку, що відмова відповідача від підписання відповідних актів надання послуг є немотивованою та необґрунтованою. З урахуванням вказаного, а також того, що відповідач не оплатив надані послуги на суму 956 517,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача цієї суми основного боргу, а також інфляційних втрат згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). При цьому, судом першої інстанції було відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивача пені з огляду на те, що у договорі сторони не узгодили її конкретний розмір, а лише визначили те, що замовник несе відповідальність відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача основного боргу без урахування умов договору та вимог закону. Врахував також те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту укладання в період з 28.01.2022 по 30.04.2022 додаткової угоди, в якій би сторони погодили відповідну вартість послуг, з огляду на що, позивач міг нараховувати відповідачу послуги за тарифами, про які зазначає; припинення позивачем згідно з п. 1 наказу від 01.03.2022 № 03-77 надання відповідачу послуг категорії "стандарт", які згідно з цим наказом стали автоматично набувавати статусу "експрес", стало причиною збільшення вартості наданих відповідачу послуг. Встановивши, що заявлені до стягнення пеня у сумі 566 616,31 грн та інфляційні втрати у сумі 144 536,27 грн мають похідний характер від позовної вимоги про стягнення основного боргу (956 517,00 грн), підстав для задоволення якої немає, відмовив у їх стягненні.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові наголосив, що: «З аналізу оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції, при вирішенні цього позову, керуючись ст. 652 ЦК України, яка регулює зміну та розірвання договору у зв`язку із істотною зміною обставин, виходив із неузгодження сторонами у порядку, встановленому договорі, надання відповідачу послуг за іншою категорію, ніж "стандарт" та, що сума основного боргу (956 517,00 грн) ґрунтується на актах надання послуг і товарно - транспортних накладних, які знаходяться в 14 томах, що фізично позбавляє його можливості самостійно обрахувати вартість наданих за цими актами послуг за категорією "стандарт" згідно з умовами додаткової угоди від 28.01.2022 № 2.

Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарських суд дійшов таких висновків з порушенням норм ст. ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 86, 236 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі. Зокрема, за наявності у матеріалах справи відповідних документів та фактично визнаючи обставину надання позивачем відповідачу відповідних послуг за категорією "стандарт" у відповідний період на їх підставі, не дослідив та не надав належної правової оцінки заявленій позивачем заборгованості, так і періоду, протягом якого мало місце невиконання відповідачем грошового зобов`язання, не здійснив перерахунку цієї заборгованості, що свідчить про невиконання ним свого процесуального обов`язку, на який вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18. Судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позову не через його необґрунтованість, а фактично з огляду на значну кількість документів, які наявні у матеріалах справи, та яким суд повинен був надати оцінку, з урахуванням чого, та правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, здійснити апеляційний перегляд справи та вирішити спір. Отже, апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, самоусунувся від дослідження наявних у справі документів, обґрунтованості позовних вимог, чим також порушив права позивача, за захистом яких той звернувся до суду.

Разом з тим, з огляду на вищевказані висновки Верховного Суду, апеляційний господарський суд не був позбавлений і можливості скористатися своїм правом, передбаченим ст. 99 ГПК України, та, в тому числі, з власної ініціативи призначити експертизу у справі для з`ясування питання щодо обставин, які мають значення для справи, в цьому разі, фактичної наявності/відсутності заборгованості відповідача за договором, наявність якої слугувала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Отже, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи необхідно врахувати викладене вище, для правильного вирішення спору більш ретельно на підставі наявних у матеріалах справи документів, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідач заборгованості та в залежності від встановленого та вимог закону постановити рішення відповідно до ст. ст. 236 - 238 ГПК України».

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (далі - ТОВ "Вельт Експрес Логістик", позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі - ТОВ "АТБ-Маркет", відповідач) 1 667 669,58 грн, з яких 956 517,00 грн - основний борг, 566 616,31 грн - пеня, 144 536,27 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та інших послуг, пов`язаних з перевезенням відправлень від 28.05.2020 № 28/05/20М, через що у відповідача виникла заборгованість та до нього підлягає застосуванню відповідальність у вигляді стягнення інфляційних втрат, а також наявні підстави для стягнення пені.

Отже, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Вельт Експрес Логістик" про стягнення з ТОВ "АТБ-Маркет" про стягнення 1 667 669,58 грн, з яких: 956 517,00 грн - основний борг, нарахований позивачем за послуги, надані згідно актів надання послуг № 387 від 13.05.2022р. на суму 192 819,00 грн (т. 1 а.с. 45); № 1304 від 24.05.2022р. (у квітні 2022 року) на суму 448 030,00 грн (т. 1 а.с. 47); № 1305 від 10.06.2022р. (у травні 2022 року) на суму 315 668,00 грн (т. 1 а.с. 49) та, нарахованих на суму боргу 566 616,31 грн - пені та 144 536,27 грн - інфляційних втрат.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що 28.05.2020 сторони підписали додаток № 1 до договору «Тарифи» (т. 1 а.с. 38), в якому дійшли згоди встановити замовнику наступні тарифи на послуги виконавця: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 9-00 до 18-00 по принципу «з рук в руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 40,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 4,50 грн з ПДВ. Фіксована вартість послуги «доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. Для інших послуг, що не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

З викладеного вбачається, що сторонами погоджено лише вартість кур`єрської послуги «Стандарт». Для інших послуг, шо не зазначенні в додатку № 1, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

В матеріалах справи також міститься прайс-лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" від 03.01.2022 (т. 1 а.с. 50-52), із зазначенням вартості послуг, зокрема «Експрес» та «Експрес-Гарант».

Відтак, спір між сторонами виник в зв`язку з прийняттям Товариством з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" Наказу № 03-77 від 01.03.2022 "Про затвердження порядку та умов обслуговування клієнтів на час військового стану в Україні", яким на час військового стану підприємство проводило господарську діяльність за умов військового стану з 01.03.2022 по всій території України з обслуговуванням виключно адресної доставки виключно за категоріями Експрес, Експрес-Гарант, категорія Стандарт автоматично при прийомі відправлень від замовника стала набувати статусу Експрес, подальшим спрямуванням 24.02.2022р. з електронної адреси manager-0532@weltex.com.ua на електрону адресу samko@atbmarket.com та myakotin@atbmarket.com електронного листа, яким, за твердженням позивача, ТОВ "Вельт Експрес Логістик" поінформувало адресатів, то те, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України позивачем було повідомлено відповідача про особливості роботи під час воєнного стану, що були спричинені коливанням цін на паливо та паливно-мастильних матеріалів у зв`язку із тимчасовим дефіцитом, зруйнованими мостами на транспортних маршрутах, обмеженнями руху транспортних засобів магістралями, блок-постами та іншими факторами, спричиненими військовою агресією російської федерації (т. 1 а.с. 53), подальшим непідписанням відповідачем актів надання послуг № 387 від 13.05.2022р. на суму 192 819,00 грн (т. 1 а.с. 45); № 1304 від 24.05.2022р. (у квітні 2022 року) на суму 448 030,00 грн (т. 1 а.с. 47); № 1305 від 10.06.2022р. (у травні 2022 року) на суму 315 668,00 грн (т. 1 а.с. 49) та відмовою ТОВ «АТБ-Маркет» сплатити надані за цими актами послуги.

Господарський суд виснував, що з 01.03.2022 позивачем обслуговуються ВИКЛЮЧНО термінові категорії доставки, а саме: Експрес, Експрес-Гарант.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи з того, що вказана інформація розміщена в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства www.weltex.com.ua (за посиланням http://weltex.com.ua/news/101).

До того ж, відповідно до листа відповідача № 09-01/1 від 09.05.2022 (т. 1 а.с. 59) керівництвом Корпорації «АТБ» погоджена співпраця підприємств групи «АТБ» в частині відправлення кореспонденції на період дії військового стану на території України, через кур`єрську службу ТОВ «Вельт Експрес Логістик» по наступним тарифам: за відправлення до 1 кг. - 100 грн без ПДВ; за кожний 1 кг при відправленні понад 1 кг - 10 грн без ПДВ.

Суд також зауважив, що 01.05.2022 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору (т. 1 а.с. 44), в якій дійшли згоди встановити наступні тарифи замовнику на послуги виконавця: категорія відправки «Стандарт» передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 9-00 до 18-00 по принципу «з рук в руки». Вартість кур`єрської послуги «Стандарт» вагою до 2 кг - 56,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг 9,00 з ПДВ. Фіксована вартість послуги «Доставка до супермаркету» включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги «Пакування у фірмовий пакет» відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги. На час дії військового стану сторони погодили застосовувати тарифи категорії ЕКСПРЕС: тариф до 1 кг - 100,00 грн, кожен наступний кг - 10,00 грн з врахуванням податків. Для інших послуг та пакувальних матеріалів, що не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

Таким чином, оскільки з 01.03.2022 позивачем надавались кур`єрські послуги виключно по категорії «Експрес» та «Експрес-Гарант», зазначення в накладних WelteX за спірний період категорії доставки «стандарт» є наслідком помилки/описки працівників чи осіб, які складали зазначені накладні, а тому не може бути належною правовою підставою для зміни тарифу та впливати на формування загальної вартості наданих послуг у відповідний період.

З огляду на викладене, оскільки інформація про обслуговування позивачем клієнтів з 01.03.2022 виключно по категорії «Експрес» та «Експрес-Гарант» розміщена в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства www.weltex.com.ua та доведена до відповідача, що вбачається, зокрема, з електронних листів відповідача, листа відповідача № 09-01/1 від 09.05.2022, факту укладання додаткової угоди № 5 до договору, відмова від підписання актів надання послуг за квітень-травень 2022 року у зв`язку із зазначенням в накладних WelteX за спірний період категорії доставки «стандарт» - є немотивованою та не обґрунтованою.

Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9.2. укладеного між Сторонами Договору, цей договір може бути змінений або розірваний за згодою Сторін, яка підтверджується додатковою угодою до цього договору, підписаною обома Сторонами, у судовому порядку за ініціативою однієї із Сторін у випадках, передбачених законом та цим договором, а також в односторонньому порядку за ініціативою однієї із Сторін у випадках, передбачених законом та цим договором (зокрема, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору у будь - який час протягом його дії, якщо потреба у послугах Експедитора відпала, а також при невиконанні або неналежному виконанні Експедитором умов ЦЬОГО договору).

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 внесення змін, шляхом укладання додаткової угоди, в якій би сторони погодили вартість послуг експедитора за згодою сторін і такий правочин міг набрати чинності виключно після його фізичного підписання сторонами та скріплення печатками у паперовому вигляді.

Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту укладання в період часу з 28.01.2022р. по 30.04.2022р. іншої додаткової угоди в якій би сторони погодили вартість послуг експедитора за згодою сторін чи за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, в зв`язку із чим позивач міг нараховувати надані ним послуги за цінами, погодженими в 28.01.2022 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (т. 1 а.с. 42).

Твердження Позивача, що він в односторонньому порядку не змінював вартість надання послуг, а Відповідач у свою чергу як вбачається з матеріалів справи не виявив бажання відмовитись від Договору, навпаки продовживши користуватись послугами Позивача (т. 14 а.с.80-81) помилково прийняті господарським судом до уваги, оскільки такі за своїм змістом носять характер логічної помилки "non causa pro causa", яка полягає в помилковому прийнятті чогось як причини певної події, що насправді не є її причиною, оскільки саме припинення позивачем згідно п.1 Наказу № 03-77 від 01.03.2022р. надання послуг категорії «Стандарт», які згідно цього ж наказу стали автоматично набувавати статусу Експрес (т.1 а.с. 57), стало причиною збільшення вартості наданих відповідачу послуг, які були обраховані за категорією Експрес.

Відповідно до тексту електронного листа, спрямованого з електронної адреси samko@atbmarket.com (т.1 а.с. 54): « … Проаналізувавши реєстр відправлень за березень 2022 року встановлено, що фактичний тариф відрізняється від раніше погодженого між ТОВ «Вельт Експрес Логістик» та підприємствами групи «АТБ», а саме в березні 2022 року на підставі отриманого від вас листа, що станом на березень 2022 року ТОВ «Вельт Експрес Логістик» надає послуги виключно за ТЕРМІНОВИМИ КАТЕГОРІЯМИ (експрес, Експрес-Гарант), а також інформації, отриманої в телефонному режимі, що вартість таких послуг для підприємств групи «АТБ» буде складати 100 грн. з ПДВ замість погодженого, в додатку до договору, тарифу 56,00 грн. з ПДВ за відправлення до 2 кг.

Фактично тарифи відправлень за березень 2022 року склали 100 грн. з ПДВ за відправлення до 1 кг. та 18 грн. з ПДВ за кожен наступний кілограм. При цьому враховуючи вищевикладене фактичні тарифи з 01.03.2022 року повинні бути 100 грн. з ПДВ за відправлення до 2 кг. включно та 9,00 грн. з ПДВ за кожен наступний кілограм.

На підставі вищевикладеного, для своєчасної оплати за надані послуги, Корпорація «АТБ» рекомендує зробити перерахунок вартості наданих послуг з 01.03.2022 року, згідно раніше погодженим тарифам, а саме 100 грн. з ПДВ за відправлення до 2 кг. Включно з ПДВ за кожен наступний кілограм…» (т. 1 а.с. 54).

Таким чином, змістовне наповнення листа свідчать про незгоду Відповідача з нарахуванням плати за надані послуги за новими тарифами, а разом з вимогою здійснювати відповідні нарахування у відповідності до умов додаткову угоду № 2 до договору від 28.01.2022р. вказують на непогодження між Сторонами тарифу «Експрес» (т. 1 а.с. 42).

Апеляційний суд зауважує, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (статті 13, 74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 73 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дотримання фундаментального принципу змагальності господарського судочинства забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібний висновок є усталеним і викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 27.05.2020 у справі № 2-879/13 від 18.01.2021 у справі № 915/646/18).

Таким чином, сама концепція доказування будується саме на підставі поданих сторонами доказів, а в даному випадку належних та допустимих доказів погодження Сторонами у спірному періоді березень-квітень 2022 року вартості кур`єрських послуг за тарифом «Експрес» суду не надано.

Аргументи позивача про доведеність до відома відповідача інформації про зміну тарифу, яка була розміщена в публічному доступі, є необґрунтованими, позаяк між сторонами виникли саме договірні відносини на підставі Договору № 28/05/20М про надання послуг з організації перевезення відправлень та інших послуг, пов`язаних з перевезенням відправлень (далі-Договір), який було укладено 28 травня 2020 року між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ПП «ВЕЛЬТ ЕКСПРЕС ВОРЛДВАЙД». Як умовами Договору (п. 9.2.), укладеного між сторонами так норми чинного законодавства, в тому числі ст.652 ЦК України, визначено чіткий порядок та підстави зміни або договору у випадку настання істотних змін обставин, якими керувалися Сторонами при укладенні Договору.

Позивачем не було заявлено вимоги стосовно зміни умов існуючого Договору, як і не надано суду додаткової угоди, в якій би сторони погодили вартість послуг експедитора за згодою сторін чи за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, що надавало б позивачу право здійснювати нарахування за надані ним послуги у березні-квітні 2022 за тарифами Експрес.

Варто також зазначити, що Сторона, яка бажає змінити договір, повинна надіслати іншій стороні пропозиції щодо зміни. Щодо форми таких пропозицій, то слід дійти висновку, що доречно викладати їх у формі додаткової угоди про зміну договору, підписаної ініціюючою стороною оскільки саме такий порядок передбачений умовами Договору. До неї варто додати супровідний лист з обґрунтуванням запропонованих змін, а також запропонувати розумний строк для підписання додаткової угоди контрагентом, який має складати не менше 20 днів, як це передбачено статтею 188 ГК.

На необхідності дотримання визначеної статтею 188 ГК процедури внесення змін до договору акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі № 916/743/18.

А в постанові від 27.08.2019 у справі № 922/2743/18 Верховний Суд відзначив, що в тому разі, якщо певний механізм укладення додаткової угоди передбачають умови самого договору, то необхідно дотримуватися таких умов.

А тому інформація розміщена в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства www.weltex.com.ua про обслуговування клієнтів ВИКЛЮЧНО терміновими категоріями доставки, а саме: Експрес, Експрес-Гарант відноситься до тих осіб, які користувались послугами Позивача на умовах публічного договору відповідно до ст. 633 ЦК України.

Водночас, як вже було згадано вище, взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем регулюються укладеним Договором, а отже і обслуговування Відповідача здійснюється за категоріями доставки, що передбачені Договором та Додатків до нього.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частин 1-4 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови господарському договорі про предмет у повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Аналізуючи наведені норми та положення Договору, можливо дійти висновку, що інформація розміщена в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства Позивача www.weltex.com.ua про обслуговування клієнтів, виходячи зі змісту ст. 638, ст.639 ЦК України, ст. 181 ГК України, без підписаного Сторонами Додатку до Договору не може вважатись погодженою домовленістю.

Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі № 922/1246/21, де зазначено, що: «Договори між юридичними особами повинні вчинятись у письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їхніми установчими документами. Якщо зміст правочину, волю сторін зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі, електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною. Намір юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, вважати себе зобов`язаною в разі її прийняття, може виражатися лише за умови підписання проєкту договору й направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документа власноруч чи при складенні електронного документа без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання в разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.

Отже, нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) особами, уповноваженими на це їх установчими документами».

Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України.

Належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (див. постанову Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18).

Наданий Позивачем лист не містить інформацію стосовно господарських взаємовідносин ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ТОВ «Вельт Експрес Логістик», та несе лише інформативний характер стосовно подальшої співпраці Корпорації «АТБ» з кур`єрськими службами.

За таких умов, у березні та квітні 2022 діяли тарифи відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.11.2021, а саме вартість кур`єрських послуг «Стандарт» вагою до 2 кг складає 40,00 грн, кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 4,50 грн.

Водночас, суд зважає на те, що між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №5 від 01.05.2022 року до Договору (т. 1 а.с. 44), в якій Сторони дійшли згоди встановити наступні тарифи замовнику на послуги виконавця: категорія відправки "Стандарт" передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 9-00 до 18-00 по принципу "з рук в руки". Вартість кур`єрської послуги "Стандарт" вагою до 2 кг - 56,00 грн з ПДВ. Кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг 9,00 з ПДВ. Фіксована вартість послуги "Доставка до супермаркету" включено у вартість основної послуги. Фіксована вартість послуги "Пакування у фірмовий пакет" відправлення до 2 кг включено у вартість основної послуги.

Окремо Сторони дійшли згоди, що: «На час дії військового стану сторони погодили застосовувати тарифи категорії ЕКСПРЕС: тариф до 1 кг - 100,00 грн, кожен наступний кг - 10,00 грн з врахуванням податків».

Для інших послуг та пакувальних матеріалів, що не зазначенні в даній угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

Угода набуває чинності з дати її підписання сторонами, скріплення їх печатками, є невід`ємною частиною договору та діє до 31.12.2022.

Слід зауважити, що правове регулювання спірних правовідносин може бути нечітким, спірним або взагалі відсутнім, через що Верховний Суд подекуди звертається до усталених протягом століть правових доктрин, які стисло та влучно сформульовані у вигляді латинських висловів.

У даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової доктрини - contra proferentem, за якою слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав (див. постанову Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 925/1205/22).

Відтак, зважаючи на те, що на час дії військового стану сторони погодили застосовувати тарифи категорії ЕКСПРЕС, колегія суддів не вбачає наявність правових підстав для обрахунку вартості наданих кур`єрських послуг у травні 2022 тарифу Стандарт, а тому вважає заперечення відповідача (апелянта) в цій частині безпідставними.

З огляду на викладене, починаючи з травня 2022 діли нові тарифи на послуги Виконавця, що були визначені Додатковою угодою № 5 від 01.05.2022, а саме: «до 1 кг - 100,00 грн, кожен наступний кг - 10,00 грн з врахуванням податків».

Судом першої інстанції все вищенаведене враховано не було та неправильно застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Як вбачається з розділу «Найменування робіт, послуг» актів надання послуг № 387 від 13.05.2022р. на суму 192 819,00 грн (т. 1 а.с. 45); № 1304 від 24.05.2022р. (у квітні 2022 року) на суму 448 030,00 грн (т. 1 а.с. 47); № 1305 від 10.06.2022р. (у травні 2022 року) на суму 315668,00 грн (т. 1 а.с. 49) виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги) - «Кур`єрські послуги».

Натомість до наданого суду Відповідачем контррозрахунку вартості послуг: у березні 2022 така склала 67 203,50 грн, у квітні 2022 - 153 351,00 грн, у травні 2022 - 203 617,00 грн.

Встановивши фактичні обставини, на підставі наявних доказів, перевіривши матеріали справи та здійснені Сторонами розрахунки, здійснивши власний математичний розрахунок, апеляційний суд доходить висновку, що:

- у березні 2022 Позивачем було надано Відповідачу послуги на загальну суму 67 203,50 грн (за тарифом Стандарт);

- у квітні 2022 Позивачем було надано Відповідачу послуги на загальну суму 153 351,00 грн (за тарифом Стандарт);

- у травні 2022 Позивачем було надано Відповідачу послуги на загальну суму 315 668,00 грн (за тарифом Експрес)

частково погоджуючись з доводами апеляційної скарги щодо поспішності висновків суду першої інстанції щодо повного задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Доказів оплати наданих послуг в сумі 536 222,50 грн відповідач не надав, а тому з останнього належить стягнути на користь позивача вказану суму боргу.

Судом також встановлено, що на суму заборгованості позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 566 616,31 грн за загальний період з 04.03.2022 по 28.07.2023. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Господарський суд зазначив, що чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.

Законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, таким чином підлягають застосуванню штрафні санкції, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.7. договору за порушення строків оплати вартості послуг замовник несе відповідальність відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Як вбачається з наведеного пункту договору сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише визначили, що замовник несе відповідальність відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає максимальний розмір пені, а ст. 1 згаданого закону унормовує, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не визначено управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є необґрунтованим та неправомірним.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 566 616,31 грн задоволенню не підлягають.

Рішення в цій частині сторонами не оскаржується.

Також, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з червня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 144 536,27 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням визначеної судом суми основної заборгованості, обґрунтованими є вимоги в частині нарахування інфляційного збільшення боргу:

- за березень 2022 на суму 10 461,42 грн;

- за квітень 2022 на суму 23 871,82 грн;

- за травень 2022 на суму 38 170,37 грн.

Загалом інфляційне збільшення суми боргу склало 72 503,61 грн.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача (апелянта) про неможливість обрахування інфляційних втрат, з огляду на непідтвердженність надсилання позивачем відповідачу актів, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, згідно яких Акти та реєстри за березень, квітень, травень 2022 року за накладними кур`єрської доставки були отримані Відповідачем відповідно 16.05.2022, 24.05.2022 та 17.06.2022 (т. 1 а.с. 97-99).

Кожен Акт (т. 1 а.с. 45, 47, 49) містить посилання на Договір № 28/05/20М від 28.05.2020 та чітко вказує на номер та дату рахунку, на підставі якого він складений (Акт №387 на підставі рахунку №387; Акт №1304 на підставі рахунку №1304; Акт №1305 на підставі рахунку №1305).

Згідно п. 4.1 Договору, разом з Актом одночасно надсилався Реєстр відправлень за звітний місяць, який містив повну деталізацію наданих послуг саме за відповідний період (березень, квітень, травень 2022 року). Саме комплекс документів (Акт + Реєстр) надавав Відповідачу вичерпну інформацію про період, обсяг та вартість наданих послуг.

Також, відповідно до п. 4.1. Договору Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту здавання - приймання наданих послуг та реєстру відправлень за звітний місяць зобов`язаний підписати обидва примірники акту здавання - приймання наданих послуг, скріпити їх своєю печаткою та один примірник акту повернути експедитору або надіслати експедитору письмову мотивовану відмову від підписання акту здавання - приймання наданих послуг.

А як передбачено п. 5.1. Договору Замовник оплачує надані експедитором послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здавання - приймання наданих послуг.

Зважаючи на відсутність мотивованої відмови від підписання актів здавання - приймання наданих послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання, але й непідписання їх замовником взагалі, для визначення дати, з якої розпочалось прострочення оплати вартості наданих послуг, судом береться 3 робочі дні + 5 банківських днів, після спливу яких Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов`язання.

При цьому варто зауважити, на тому, що обчислення пені, 3% річних та інфляційних втрат не потребує спеціальних знань, оскільки їх розмір визначається шляхом математичних розрахунків з урахуванням норм законодавства та умов договору, що віднесено до компетенції суду (правова позиція Верховного Суду в постанові від 02.07.2019 у справі № 925/1641/17).

У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17 викладений наступний правовий висновок: «З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контр розрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)».

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17.

Відповідачем контррозрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.

Натомість за результатом апеляційного перегляду справи судом встановлено, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та їх належить задовольнити на суму 608 726,11 грн, з якої 536 222,50 грн - загальний борг, 72 503,61 грн - інфляційне збільшення.

Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких умов, доводи апелянта частково знайшли своє підтвердження, апеляційним судом встановлено наявність правових та фактичних підстав для зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 як такого, що прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, та стягнення з відповідача на користь позивача 536222,50 грн - основного боргу, 72 503,61 грн - інфляційних втрат.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч .1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як апеляційну скаргу частково задоволено, змінено рішення суду першої інстанції, суд відповідно змінює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог наступним чином: витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 9 130,49 грн належить стягнути з відповідача на користь позивача, а за апеляційної скарги в сумі 23 826,83 грн - стягнути з позивача на користь відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до пункту 4.1. апеляційної скарги, у зв`язку з подачею апеляційної скарги Відповідач поніс судові витрати: витрати на правову допомогу в зв`язку із розглядом даної справи у розмірі 50 000,00 грн (т. 14 а.с. 158).

Колегією суддів встановлено, що апелянтом дотримано вимоги статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині визначення попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн в апеляційній скарзі.

До апеляційної скарги в якості додатків подано:

« 2) Копія додаткової угоди від 10.09.2023 року № 01-09/2-3 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р.

Копія протоколу № 1 від 29.11.2023 року.

Копія акту наданих послуг за листопад 2023 року.».

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).

Відповідно до умов Додаткової угоди № 01-09/23 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р. « … Адвокатське об`єднання «Альянс», іменоване надалі - Об`єднання, в особі ...

... та Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ», в особі...

..., уклали цю Додаткову угоду (надалі - Додаткова угода) до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р. про наступне:

1. Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу (далі-Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від « 08» лютого 2019 року, у судовій справі № 904/4719/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельт Експрес Логістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про стягнення 1 667 669,58 грн., з яких: 956 517,00 грн. основний борг, 566 616,31 грн. пеня, 166536,27 грн. інфляційні втрати (далі - Справа).

2. Вказана судова Справа має важливе та принципове значення для Клієнта, з огляду на це, зазначена у п.3 цієї Додаткової угоди вартість Послуг (гонорар) є такою, яка погоджена Клієнтом, є прийнятою для нього, а також повністю відповідає інтересам Клієнта.

При погодженні Сторонами зазначеної у п. 3 цієї Додаткової угоди вартості послуг (гонорару), сторонами враховані вимоги чинного законодавства України (зокрема вимоги щодо добровільності та свободи договору).

3. Загальна вартість Послуг (гонорар) Об`єднання за цією Додатковою угодою складає:

- за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Господарському суді Дніпропетровської області, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції;

- за надання правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції (Центральному апеляційному господарському суді) - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Центральному апеляційному господарському суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції;

- за надання правової (правничої) допомоги у суді касаційної інстанції (Касаційному господарському суді у складі Верховного суду) - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Касаційному господарському суді у складі Верховного суду, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді касаційної інстанції.

4. Після надання Об`єднанням Послуг у судах кожної із судових інстанцій Сторони підписують Протокол про виконання робіт (надання послуг) в якому зазначають номер справи та вартість Послуг. У випадку підписання Протоколу про виконання робіт (надання послуг), Сторони визнають, що Послуги надані Об`єднанням у повному обсязі, Сторони не мають жодних претензій та зауважень з приводу наданих Об`єднанням Послуг.

5. Вартість наданих за цією Додатковою угодою Послуг включається до щомісячного гонорару, що сплачується Клієнтом на користь Об`єднання згідно Договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від 08.02.2019 р.

6. Оплата судового збору у даній судовій справі, по якій Об`єднання надає Клієнту правову (правничу) допомогу, здійснюється Клієнтом.

7. Усі інші умови Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від « 08» лютого 2019р. залишаються незмінними…» (т. 14 а.с. 167).

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Враховуючи зміст Додаткової угоди № 01-09/23 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р, апеляційний суд констатує, що сторони погодили фіксовану форму розміру адвокатського гонорару.

Відповідно до Протоколу № 1 про виконання робіт (надання послуг) Адвокатським об`єднанням «Альянс» у суді апеляційної інстанції у справі № 904/4719/23 від 30 листопада 2023 р., складеного між Адвокатським об`єднанням «Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» :

« … 1. На підставі договору № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року (далі - Договір) та додаткової угоди № 01-08/23 від 07.08.2023 року (далі -Додаткова угода) до цього Договору, Адвокатське об`єднання «АЛЬЯНС» надало товариству з обмеженою відповідальністю «АТЬ-МАРКЕТ» у повному обсязі професійну правову (правничу) допомогу, обумовлену Договором та Додатковою угодою, в Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі № 904/4719/23.

2. Вартість наданої правової (правничої) допомоги у-руді апеляційної інстанції (справа № 904/4719/23) складає 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та включає в себе :

підготовку та подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 року по справі № 904/4719/23;

- представництво інтересів ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» в суді апеляційної інстанції при розгляді справи № 904/4719/23;

підготовку та подачу всіх необхідних процесуальних документів при розгляді справи в суді апеляційної інстанції № 904/4719/23.

3. Зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання-приймання…» (т. 14 а.с. 169).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 та від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. Так, Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, в якій, серед іншого наголошено, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі №922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Позивачем не подано суду апеляційної інстанції заперечення чи заяви про зменшення заявлених до стягнення витрат з професійної правничої допомоги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Отже, наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності та неминучості таких витрат, а заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Так, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Апеляційний суд констатує, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним до складності справи та обсягу наданої правничої допомоги, деякі послуги з надання правничої допомоги є неконкретизованими, зокрема, щодо підготовки та подачі всіх необхідних процесуальних документів при розгляді справи в суді апеляційної інстанції № 904/4719/23, адже письмові пояснення були подані лише на новому розгляді справи судом апеляційної інстанції, як і контррозрахунок суми боргу, який не подавався до суду першої інстанції, а контррозрахунку інфляційних втрат взагалі не надано, а також враховуючи незначну кількість судових засідань, в яких приймав участь представник відповідача, не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі - 50 000,00 грн у суді апеляційної інстанції у даній справі.

Відтак, опираючись на критерії, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу, а визначити такою, що є співмірною та обґрунтованою суму в розмірі 16666,66 грн, яка є базою для розподілу судових витрат у даній справі.

А тому, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та зміну оскаржуваного судового рішення, з позивача на користь відповідача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, тобто 10 583,33 грн, залишивши решту за відповідачем.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Фастівецька, буд. 31, код ЄДРПОУ 37583254) 536 222,50 грн - основного боргу, 72 503,61 грн - інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 130,49 грн, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Фастівецька, буд. 31, код ЄДРПОУ 37583254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 23 826,83 грн та 10 583,33 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.08.2025

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	11.06.2025
Оприлюднено	06.08.2025
Номер документу	129311196
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них

Мілєва Ірина Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні