Ухвала від 05.08.2025 по справі 554/5294/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 554/5294/19

провадження №51-428впс25

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

адвоката

(у режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянула подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 554/5294/19) за клопотанням адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів і

встановила:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Полтавського апеляційного суду про направлення згаданого провадження з Шевченківського районного суду м. Полтави до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Суть доводів у поданні зводиться до того, що клопотання адвоката ОСОБА_5 надійшло до Шевченківського районного суду м. Полтави без додержання правил територіальної підсудності, адже досудове розслідування та закриття кримінального провадження здійснював слідчий Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області, що в межах юрисдикції Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду подання. Клопотань про відкладення розгляду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, перевіривши доводи, наведені в поданні, дослідивши додані матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів касаційного кримінального суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Водночас за змістом п. 1 ч. 1 вказаної норми процесуального права, передача кримінального провадження з одного суду до іншого допустима в разі, якщо порушення правил підсудності було виявлено до початку судового розгляду.

Скеровуючи подання, апеляційний суд залишив поза увагою зазначене.

Як убачається з наявних у Верховному Суді матеріалів справи, до Шевченківського районного суду м. Полтави звернувся адвокат ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного 20 червня 2019 року ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження № 42019040000000348. У зв`язку з наведеним зверненням було призначено судовий розгляд, який відбувся 30 червня та 9 липня 2025 року. Згідно з журналом судових засідань (а.с.63, 77) суд, окрім іншого, розглянувши й визнавши неспроможними аргументи адвоката про необхідність витребування доказів, видалився до нарадчої кімнати для прийняття остаточного рішення.

Отже, оскільки судовий розгляд було розпочато в цій юридичній ситуації, ураховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК, немає підстав для направлення справи № 554/5294/19 з одного суду до іншого.

Застосований підхід також поділяє об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (див. постанову від 24 лютого 2025 року в справі № 357/10207/21).

З огляду на викладене, подання Полтавського апеляційного суду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 32, 34 КПК, колегія суддів

постановила:

Подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 554/5294/19) за клопотанням адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3