Ухвала від 19.09.2025 по справі 554/5294/19

Дата документу 19.09.2025Справа № 554/5294/19 Провадження № 1-в/554/171/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» вересня 2025року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна, відповідно до якого, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2019 року у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України було накладено арешт з накладенням заборони відчуження та вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій на земельні ділянки: - кадастровий номер 1223756800:01:011:0108, площею 2,6818. Арешт на вказані земельні ділянки було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. В подальшому, а саме 21.12.2020 року кримінальне провадження №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України було закрито, у зв?язку із чим відсутні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому просить його скасувати.

В судове засідання власник майна та їх представник не з?явились, просять розглядати клопотання за їх відсутності.

Процесуальний прокурор, за клопотанням якого накладався арешт, а також інший процесуальний прокурор в судове засіданні не з?явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

На підставі ст. 107 КПК України, у зв?язку із неявкою всіх учасників судового провадження, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Суд, вивчивши доводи клопотання, додані до нього докази, приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Так, правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частина перша статті 174 КПК України).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації (ч.3 ст. 174 КПК України).

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.

У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( lex posterior generalis non derogat priori speciali ). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Саме із таких настанов виходить ОП ККС щодо застосування приписів ч. 4 ст. 132 КПК, які викладені в постанові від 15.04.2024 року у справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23).

У цій справі кримінальне провадження закрив слідчий СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.09.2019 року у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-174, 369-372КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019040000000348 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_1