Ухвала від 28.08.2025 по справі 554/5294/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 554/5294/19

провадження №51-428впс25

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 554/5294/19) за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів і

встановила:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Полтавського апеляційного суду про направлення згаданого провадження з Шевченківського районного суду м. Полтави до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Суть доводів у поданні зводиться до того, що клопотання адвоката ОСОБА_4 надійшло до Шевченківського районного суду м. Полтави без додержання правил територіальної підсудності, адже досудове розслідування та закриття кримінального провадження здійснював слідчий Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області, що в межах юрисдикції Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду подання. Клопотань про відкладення розгляду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в поданні, дослідивши додані матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як убачається з наявних у Суді даних, до Шевченківського районного суду м. Полтави надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді цього суду від 20 червня 2019 року в кримінальному провадженні № 2019040000000348. Судовий розгляд не розпочато.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів касаційного кримінального суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 вказаного Кодексу кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що це провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності. У зазначеній нормі права визначено підстави, котрі зумовлюють необхідність такої передачі.

Однак у поданні не наведено переконливих аргументів, які би доводили, що матеріали провадження з клопотанням адвоката ОСОБА_4 підлягають обов`язковому скеруванню до місцевого суду Дніпропетровської області. .

За змістом статей 132, 174 КПК питання щодо арешту майна вирішуються судом в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У цій справі, як видно з її матеріалів і не заперечується в поданні, досудове розслідування в кримінальному провадженні № 2019040000000348 за фактом незаконної реєстрації земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснювалося Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у м. Полтаві, яке знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського (колишнього Октябрського) районного суду. Арешт на зазначено майно теж було накладено ухвалою слідчого судді вказаного суду. Отже, звернення адвоката про скасування встановленого обтяження до Шевченківського районного суду м. Полтави саме собою не свідчить про порушення правил територіальної підсудності.

Посилання в поданні на закриття кримінального провадження слідчим Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області не можна визнати прийнятними, адже КПК не містить імперативних приписів, які унеможливлюють розгляд клопотання судом, котрий наклав арешт.

До того ж, згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в установленому законом порядку, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК (див. постанову від 15 квітня 2024 року в справі № 554/2506/22). У контексті цієї норми направлення провадження до іншого суду, як про це йдеться в поданні, не корелюється з цілями ст. 34 вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, у задоволенні подання належить відмовити.

Керуючись ст. 34 КПК, колегія суддів

постановила:

Подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 554/5294/19) за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3