Рішення від 05.08.2025 по справі 465/3995/20

Справа № 465/3995/20

Провадження 2/465/1825/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Лондер А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу №465/3995/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

Позивачка звернулася в суд з позовною заявою про поділ майна подружжя. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за час шлюбу придбане майно, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а саме за відповідачем зареєстровані, зокрема, квартира загальною площею 84, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ; машиномісце 18, підвал перший рівень, загальною площею 20,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; машиномісце 18, підвал перший рівень, загальною площею 15,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; квартира загальною площею 241, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення загальною площею 49,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення загальною площею 26,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення загальною площею 57,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ; магазин загальною площею 274,6 кв.м., частка власності 1/2 за адресою АДРЕСА_5 ; земельна ділянка площею 0,1651га за адресою Львівська область Пустомитівський район, хутір Волиця; земельна ділянка площею 2га за адресою Львівська область Городоцький район, с. Суховоля. Зазначає, що за нею зареєстрована квартира загальною площею 131, 8 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 ; житловий будинок з надвірними будівлями загальною площа 271, 5 за адресою АДРЕСА_7 . Крім нерухомого майна, за час шлюбу за спільні кошти подружжя ними було придбано автомобіль марки TESLA MODEL Х 2016р.н. НОМЕР_1 , 50 % частки в ТОВ «КУМПЕЛЬ КРАФТ -КІЛЬЦЕ», ??50% частки в ТОВ «ТОВАРИСТВО ЧОРНОГО ШОКОЛАДУ». Відтак, з урахуванням ст.60, ст.61, ст.63, ст.70, ст.71 СК України просить поділити вищезазначене майно як спільну сумісну власність подружжя.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 29.07.2020 провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з заявленим позовом не погоджується, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Вважає, що ОСОБА_1 за час шлюбу та до набуття майна із залежних, виключно від неї обставин, не працювала, підприємницької діяльності не вела, доходів не отримувала, а єдиним джерелом набуття майна були виключно кошти та праця його, відповідача. Таким чином, набуте майно є його особистою власністю. Запропонований позивачкою варіант розподілу, є необгрунтованим.

У відповіді на відзив представник позивачки зазначає, що твердження у відзиві не відповідають фактичним обставинам справи. Шлюб між сторонами укладений в 1999 році, а розірваний в 2020 році. Майно, про яке позивачка зазначає, придбане за кошти, одержані позивачем та відповідачем в шлюбі, тому є спільною сумісною власністю.

В ході су3дового процесу позивачкою подано заяву про зміну предмету позову, в яких вона просить залишити без розгляду позовні вимоги про поділ майна в частині: магазину загальною площею 274 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ; житлового будинку загальною площею 271,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 ; земельної ділянки площею 2га за адресою: Львівська область Городоцький район, с. Суховоля та стягнення з відповідача 50 % частки в ТОВ «КУМПЕЛЬ КРАФТ -КІЛЬЦЕ», а також ??50% частки в ТОВ «ТОВАРИСТВО ЧОРНОГО ШОКОЛАДУ».

У відзиві на заяву про зміну предмету позову відповідач зазначає, що і надалі не погоджується з позовними вимогами, аргументуючи свої заперечення як і раніше.

В подальшому відповідачем подано зустрічну позовну заяву, в якій він, відповідач, просить визнати за ним право власності на квартиру загальною площею 84, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; машиномісце 18, підвал перший рівень, загальною площею 20,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; машиномісце 18, підвал перший рівень, загальною площею 15,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру загальною площею 241, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; ??гараж НОМЕР_2 загальною площею 26,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення загальною площею 49,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення загальною площею 57,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, площею 0.1652га. у Львівській області Пустомитівського району, хутiр Волиця, кадастровий номер 4623688200:01:005:011.

Натомість за ОСОБА_1 він, ОСОБА_2 , просить визнати право власності на квартиру загальною площею 131, 8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ; житловий будинок з надвірними будівлями, загальна площа 271, 5кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 ; земельну ділянку, за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Волиця, площею 0,25 га., кадастровий номер 4623688200:01:005:0131.

Відповідач за первиинним позовом та позиивач за зустрічниим позовом ОСОБА_2 також зазначає, що за час шлюбу набуто автомобіль марки TESLA MODEL Х 2016р.н. НОМЕР_1 та об?єкт незавершеного будівництва садибного будинку, із ступенем готовності будівництва - 100%, загальною орієнтовною площею 400 кв.м. та будівельні матеріали, конструктивні елементи та обладнання, використані при його будівництві, що розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер 4623688200:01:005:0131, за адресою: Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Волиця.

В подальшому, в ході судовиих засідань з розгляду справи, судом виключено вимоги з зустрічної позовної заяви щодо об"єкта - житлового будинку з надвірними будівлями, загальна площа 271, 5кв.м., за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки сторони в судовому засіданні не змогли надати правовстановлюючі документи на дане майно та чіткі пояснення з приводу того, хто станом на час звернення до суду та розгляду справи судом, є власником даного будинку, на чиєму утриманні перебуває дане майно.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 31.03.2022 прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя у цивільній справі №465/3995/20, клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судової будівельно - технічної експертизи залишено без задоволення, закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу, визнано обов`язковою явку в судове засідання позивачки за первинним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та відповідача за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 для дачі ними особистиих пояснень з приводу обставин справи.

В судовому засіданні позивачка та її представник надали аналогічні пояснення, викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити.

В судовому засіданні відповідач та його представник надали аналогічні пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву та в зустрічній позовній заяві, просять зустрічну позовну заяву задоволити в первиинному позові відмовиити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не заперечується учасниками судового процесу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.09.1999 уклали шлюб.

За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта № 212378742 від 12.06.2020, квартира (реєстраційний номер майна 9297882) загальною площею 131,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , набута 24.12.2004 у власність ОСОБА_1 .

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 20.12.2004.

За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта №191753619 від 05.12.2019, машиномісце № НОМЕР_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1144892946101) підвал перший рівень загальною площею 20,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , набуте ОСОБА_2 у власність 04.01.2017.

Згідно цієї ж довідки, машиномісце № НОМЕР_3 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1144885946101) підвал перший рівень загальною площею 15,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , набуте ОСОБА_2 у власність 04.01.2017.

За вказаною довідкою, квартира (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1144875346101) загальною площею 241,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 набута 04.01.2017 у власність ОСОБА_2 .

Цією ж довідкою підтверджується, що нежитлове приміщення (реєстраційний номер майна 9574985) загальною площею 49,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , набуте 17.01.2005 у власність ОСОБА_2 .

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення від 20.12.2004.

Згідно цієї ж довідки, гараж (реєстраційний номер майна 9576131) загальною площею 26,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 набутий 17.01.2005 у власність ОСОБА_2 .

Вказаною довідкою також підтверджується, що нежитлове приміщення (реєстраційний номер майна 10025019) загальною площею 57,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 , набуте 28.02.2005 у власність ОСОБА_2 .

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення від 08.02.2005.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 вбачається, що автомобіль марки TESLA модель MODEL X д.н.з. НОМЕР_5 зареєстрований 20.10.2016 на ОСОБА_2 , як власника.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 29.11.2007, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1651га за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Волиця.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 29.11.2007, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,25га за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с. Волиця.

Згідно із свідоцтвом про право власності від 21.10.2008, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 147 м.кв. по АДРЕСА_1 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні документів щодо набуття права власності на спірне майно вбачається, що таке майно набуте у власність сторонами під час їх перебування у спільному шлюбі.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь - які документи та докази щодо стану об?єкту незавершеного будівництва, зокрема правовстановлюючих документів, садибного будинку, із ступенем готовності будівництва - 100%, загальною орієнтовною площею 400 кв.м. та будівельні матеріали, конструктивні елементи та обладнання, використані при його будівництві, що розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер 4623688200:01:005:0131, за адресою: Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Волиця.

Натомість судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02.09.2020 у цивільній справі №465/5304/19 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що був зареєстрований 18 вересня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис № 1720.

Отже судом встановлено, що сторонии перебували у шлюбі з 18 вересня 1999 по 02.09.2020 і саме в цей період ними було придбано спірне майно.

Згідно з пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною 1 ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічно визначено у частині 3 ст. 368 ЦК України, за якою майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року, у справі № 307/3489/18 (провадження № 61-13067св21).

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає розподілу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із ч.1 ст. 61 СК України, може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості під час розгляду справи. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

З огляду на наведені положення закону діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо воно набуте ними за час шлюбу, визнання ж такого майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка потребує доведення.

Дружина і чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18), зроблено висновок про те, що існує презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов`язком особи, яка з ним не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічні висновки Верховний Суд зробив у постанові від 22 січня 2020 року у справі №711/2302/18 (провадження № 61-13953св19), у якій також зазначив, що законодавством передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ані дружина, ані чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя про те, що річ була куплена на його особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

У даному спорі ні одна ні друга сторона не довели суду нележним чином тиих олбставин на які вони покликаються в частині одноосібного права власності.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відповідно до звіту про вартість майна, складеного 10 червня 2021 року ФОП ОСОБА_3 , середньостатистична вартість аналогічного автомобіля TESLA модель MODEL X, 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 , VIN код № НОМЕР_6 на дату оцінки складає 1496576, 00 грн.

В матеріалах справи відсутні та стороною відповідача за первиинним позовом не надано інші документи, які б містили інформацію щодо вартості спірного автомобіля, чи свідчили, що вартість, яка зазначена у звіті є завищеною чи заниженою.

Один із подружжя, який хоче припинити не право власності іншого з подружжя у спільному майні, а своє право на частку в майні, має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення його права власності на спірне майно. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання за відповідачем ОСОБА_2 права власності на спільне майно та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності не передбачає обов`язкове внесення на депозит суду суми компенсації (Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, у справі 760/789/19 від 09 червня 2021 року).

Частинами 1 та 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно з частинами 1 та 2статті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2Постанови пленумуВерховного судуУкраїни №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (рішенняЄСПЛ від18липня 2006року №63566/00 «Проніна протиУкраїни (Proninav.Ukraine)»,§ 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частною 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

На підставі наведеного, керуючись статями 3, 10, 12, 81,89,141, 258 - 259, 263- 265 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині поділу магазину загальною площею 274 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ; житлового будинку загальною площею 271,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_8 ; -земельної ділянки площею 2 га за адресою: с. Суховоля Городоцького району Львівської області; поділу по 1/2 вартості часток у статутному капіталі господарського товариства «Кумпель Крафт Кільце», Код ЄДРПОУ 40076981; поділу по 1/2 вартості часток у статутному капіталі ТОВ « Товариство Чорного Шоколаду», Код ЄДРПОУ 40937163 - залишити без розгляду.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволити частково, з урахуванням поділу здійсненого за пропозицією зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог за первинним позовом відмовити за недоведеністю таких.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_7 ) на наступне майно:

?? 1/2 частину квартири загальною площею 131,8 у АДРЕСА_6 ;

?? 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 57,5 кв. м. у

АДРЕСА_4 ;

?? 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 49,5 кв. м. у АДРЕСА_4 ;

?? 1/2 частину гаражу III площею 26,6 кв.м. у АДРЕСА_4 .;

?? 1/2 частину квартири загальною площею 241,4 кв.м. у

АДРЕСА_3 ;

?? 1/2 частину машиномісця (паркомісця) НОМЕР_3 у підвалі, перший рівень, загальною пл..20,4 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

?? 1/2 частину машиномісця (паркомісця) у підвалі, перший рівень, загальною пл..15,4 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

?? 1/2 частину квартири загальною площею 147 м.кв. по

АДРЕСА_1 ;

?? 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1651га, кадастровий номер

4623688200:01:005:011, що за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, хутір Волиця;

1/2 вартості автомобіля марки TESLA, модель MODEL X, ДНЗ НОМЕР_5 , VIN - код № НОМЕР_6 в сумі 748288 (сімсот сорок вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп. шляхом стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на наступне майно:

1/2 частину квартири загальною площею 131,8 по АДРЕСА_6 ,

?? 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 57,5 кв. м. по АДРЕСА_4 ;

?? 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 49,5 кв. м. по АДРЕСА_4 ;

?? 1/2 частину гаражу III площею 26,6 кв.м. по АДРЕСА_4 ;

?? 1/2 частину квартири загальною площею 241,4 кв.м. по АДРЕСА_3 ;

?? 1/2 частину машиномісця (паркомісця) НОМЕР_3 у підвалі, перший рівень загальною пл.20,4 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

1/2 частину машиномісця (паркомісця) у підвалі, перший рівень загальною пл.15,4 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

1/2 частину квартири загальною площею 147 м.кв. по АДРЕСА_1 ;

?? 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1652га, кадастровий номер 4623688200:01:005:011, що за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, хутір Волиця;

автомобіль марки TESLA модель MODEL X д.н.з. НОМЕР_5 , VIN код N? НОМЕР_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторониу справі:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ;

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , зареєтрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя В. Кузь