Ухвала від 28.07.2025 по справі 357/7298/22

УХВАЛА

28 липня 2025 року

м. Київ

справа № 357/7298/22

провадження № 61-7201ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року (повний текст постанови складений 27 лютого 2025 року) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 червня 2025 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року із пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

Зокрема, заявник зазначала, що про постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року представник відповідача дізнався лише 31 травня 2025 року. Текст постанови відсутній у відповідача. В реєстрі судових рішень теж відсутній текст постанови Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року справа № 357/7298/22. Пропуск строку пов`язаний із тим, що копія рішення апеляційної інстанції не була належним чином надіслана учаснику справи, внаслідок чого рішення отримано зі значною затримкою. Вважала указані підстави поважними і просила поновити їй строк на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані причини пропуску строку визнано неповажними та встановлено строк для усунення недоліків. Суд вказав, що не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом направлення/отримання оскаржуваної постанови (конверт, довідка суду, скрін-шот з електронної пошти/кабінету тощо). Запропоновано звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.

На виконання ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначила, що станом на 18 лютого 2025 року касатор не співпрацювала із попереднім адвокатом - Суликом Р. А., який їй не надав копії оскаржуваної постанови апеляційного суду. 25 квітня 2025 року новим її представником направлено запит апеляційного суду про направлення копії оскарженої постанови апеляційного суду, однак відповіді від апеляційного суду так і не було отримано. Отже касатором так і не отримано копії оскарженої постанови апеляційного суду, що є підставою для поновлення строк на касаційне оскарження. Долучила світлокопію листа з проханням вважати розірваним договір про надання правничої допомоги із адвокатом Суликом Р. А. із 10 лютого 2025 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У частині третій статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки заявником не додано до матеріалів касаційного провадження жодних належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали саме ОСОБА_1 , як стороні у справі,подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк, а також до часу звернення із скаргою, що вказує на необґрунтованість заявленого нею клопотання.

Окрім того, аналіз указаних матеріалів підтверджує обізнаність представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 станом до 10 лютого 2025 року про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та призначення судових засідань. Однак враховуючи заяву про розірвання договору про надання правничої допомоги із адвокатом Суликом Р. А. із 10 лютого 2025 року, ОСОБА_1 зобов`язана була повідомити апеляційний суд задля належного виконання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України (з урахуванням складення повного тексту постанови апеляційного суду 27 лютого 2025 року).

Таким чином, Сидоренко О. С. необхідно надіслати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати підстави поважності пропуску строку та надати належні докази (документи), які їх підтверджуватимуть.

Отже, ухвала Верховного Суду від 20 червня 2025 року виконана не у повному обсязі, а саме не надано доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз клопотання свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.

Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 28 серпня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар