Рішення

від 17.09.2024 по справі 357/7298/22

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7298/22

Провадження № 2/362/241/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся доБілоцерківського міськрайонногосуду Київськоїобласті судуз позовомОСОБА_3 , третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , останній на день смертібув зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказував, що він є спадкоємцем за заповітом від 02.02.2021 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Лосятинського сільської ради Васильківського району Київської області Сломчінською Л.О. та зареєстрованого в реєстрі №3, відповідно до якого ОСОБА_4 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті заповів все своє майно, котре на день його смерті буде належати йому за законом, своєму сину ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221484601:01:013:0023, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 3221484601:013:0024, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського району) Київської області, земельну ділянку, площею 2,45 га, кадастровий номер 3221484601:04:016:0026, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області.

Зазначав, що спадщину він прийняв, оскільки проживав весь час із спадкодавцем і доглядав за ним до дня його смерті, а тому фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Після смерті батька він і надалі продовжував проживати в будинку, сплачувати комунальні послуги, податки за земельні ділянки. Зазначене підтверджується довідкою Лосятинсько-Соколівського старостинського округу №347 від 27.07.2022 року, а також вказаний факт можуть підтвердити свідки.

Починаючи з 2014 року він був призваний на військову службу, приймав участь в бойових діях в зоні проведення АТО, і по теперішній час він перебуває на військовій службі.

З 2017 року в його будинку (який він прийняв у спадщину), без його згоди почала проживати його сестра ОСОБА_2 . Він не заперечував проти того, щоб сестра проживала в будинку, оскільки за будинком, городом та майном потрібен був постійний догляд. Пасіку він доручив доглядати товаришу.

Після відбування строку покарання у Київському слідчому ізоляторі з 07.05.2017 по 17.11.2021 року він повернувся додому, проте потрапити в будинок не зміг, йому завадила сестра, яка віддавши деякі документи та одяг, його вигнала. Згодом він дізнався, що сестра прийняла спадщину на майно після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30.07.2022 року він звернувся до нотаріуса Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на яку нотаріусом винесено постанову про відмову в оформленні спадкових прав на майно з огляду на те, що 20.08.2019 року за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа №177/2019, в заяві ОСОБА_2 зазначила, що крім неї спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, в померлого немає, при розгляді спадкової справи ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини не було подано, тому 20 серпня 2019 року були видані свідоцтва про право на спадщину на ім?я ОСОБА_2

Вказував, що його сестра достеменно знала про існування заповіту і про те, що він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті батька, проте навмисно ввела нотаріуса в оману, зазначивши в своїй заяві, що інших спадкоємців немає. Внаслідок неправомірних дій сестри, він втратив майно яке батько заповідав йому, оскільки сестра неправомірно оформила на себе право на спадщину за законом та отримала свідоцтва про право на спадщину на спадкові земельні ділянки та на житловий будинок.

Вважав, що в даному випадку відбулося порушення його спадкових прав видачею відповідачу свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Крім того, порушення у зв?язку з видачею свідоцтва про право на спадщину інших заінтересованих осіб, яким в даному випадку є позивач, як спадкоємець за заповітом, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними.

Посилаючись на викладене, просив:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 20.08.2019 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Герасименко Л.Ю., на майно, що належало ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221484601:01:013:0023, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 3221484601:013:0024, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського району) Київської області, земельну ділянку, площею 2,45 га, кадастровий номер 3221484601:04:016:0026, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221484601:01:013:0023, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 3221484601:013:0024, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського району) Київської області, земельну ділянку, площею 2,45 га, кадастровий номер 3221484601:04:016:0026, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2022 року дану справу направлено за підсудністю для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області (т.1 а.с. 30).

27.10.2022 року від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла справа № 757/7298/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом (т.1 а.с. 52).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (т.1 а.с.59).

Від позивача на виконання вимог ухвали суду від 10 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання про витребування доказів (т.1 а.с.61-62).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання, клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, витребувано в третьої особи належним чином засвідчені копії спадкової справи №177/2019 (т.1 а.с.64-66).

Від представника відповідача адвоката Сулика Р.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній звертав увагу на те, що про наявність заповіту відповідач проінформована не була. Крім того, відповідач, не будучи обізнаною про наявність заповіту, фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном, а саме: здійснювала поточний ремонт будинку, обробляла город, лагодила огорожу, проводила поминальні обряди по померлому ОСОБА_4 і по даний час користується будинком та земельною ділянкою, що підтверджується відповідною довідкою та показаннями ОСОБА_5 . При оформленні спадщини відповідач діяла в межах повноважень, наданих відповідно до нотаріально посвідчених довіреностей, що додаються. Вказував, що заповіт було посвідчено 02.02.2001року, тобто за місяць до смерті ОСОБА_4 , зі слів відповідача причиною смерті останнього стала хвороба, яка стала підставою для призначення йому морфіну та інших препаратів, під дією яких він не міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Вважав, що в задоволенні позову має бути відмовлено, подібної правової позиції дійшов Верховний Суд в постанові від 12.09.2022 в справі №693/692/18. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача (т.1 а.с.80-83).

Від Гребінківської державної нотаріальної контори на виконання вимог ухвали суду від 18 квітня 2023 року до суду надійшли матеріали спадкової справи №177/2019 (т.1 а.с.113-163).

14 грудня 2023 року позивач подав до суду заяву, в якій зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив підготовче засідання провести за відсутності позивача та його представника, задовольнити клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та заяву про виклик свідків, закрити підготовче засідання і призначити справу до розгляду по суті (т.1 а.с.198-200).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті, визначено порядок з`ясування справи, вирішено викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т.1 а.с.203-205).

Представник позивача адвокат Єфремова І.І. подала досуду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у відсутності позивача та його представника (т.2 а.с.26-27).

17.09.2024 року суду надано свідчення свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань (т.2, а.с.28-60).

Представник відповідача адвокат Сулика Р.А. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без участі відповідача та представника, в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа Гребінківська державна нотаріальна контора подала до суду заяву, в якій просила дану справу розглядати у відсутності представника на підставі наявних у справі доказів (т.2 а.с. 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи відзив відповідача, заяви, клопотання позивача, відповідача та третьої особи, свідчення свідків, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 1-3 ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 19 липня 2022 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що 04 березня 2021 року складено відповідний актовий запис №5 (т.1 а.с.15).

Відповідно до копії заповіту від 02 лютого 2021 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Лосятинського сільської ради Васильківського району Київської області Сломчінською Л.О. та зареєстрованого в реєстрі №3, 02 лютого 2021 року ОСОБА_4 , що проживає в АДРЕСА_1 , на випадок його смерті, все своє майно де б воно не було з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті на що він за законом матиме право заповів своєму сину: ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 17-18, 46).

Згідно з копією довідки від 27 липня 2022 року №347, виданої Лосятинсько-Соколівським старостинським округом Гребінківської селищної ради ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрований на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживав та вів господарство, обробляв город, відбував поминальні дні, сплачував земельні податки його син ОСОБА_1 (т.1 а.с.16).

З копій військового квитка Серія НОМЕР_2 від 14 квітня 2014 року позивача, довідки про звільнення серії КИВ №22211, виданої начальником Київського СІЗО та довідки від 22 березня 2022 року, виданої командиром НОМЕР_3 Печерської бригади Національної гвардії України вбачається, що в лютому 2014 року позивач був призваний на військову службу, приймав участь в бойових діях в зоні проведення АТО, з травня 2017 року по листопад 2021 року відбував строк покарання у Київському слідчому ізоляторі, з 25 лютого 2022 року позивач призваний по мобілізації на військову службу, де й перебуває на теперішній час (т.1 а.с.20-30).

Відповідно до копії довіреності від 16 червня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Корнійчуком В.І., зареєстрованої в реєстрі за №789, у зв?язку з перебуванням в ізоляторі тимчасового тримання ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником в центральних органах виконавчої влади…в органах місцевої влади…органах державного нотаріату та в приватних нотаріусів… з питань, що стосуватимуться оформлення його спадкових прав з будь-яких підстав після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з наданням представнику права: подавати від його імені, тобто ОСОБА_1 заяви до відповідних установ (в тому числі заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину), отримувати необхідні довідки, документи…отримати свідоцтво про право на спадщину, інших (т.1 а.с.102).

Згідно з копією постанови державного нотаріуса Герасименко Л.Ю. Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області від 30.07.2022 року вих. №126/02-31,державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне майно після смерті ОСОБА_4 з огляду на те, що 20.08.2019 року за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа №177/2019, в заяві ОСОБА_2 зазначила, що крім неї спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, в померлого немає, для оформлення спадщини остання надала правовстановлюючі та інші документи, оскільки при розгляді спадкової справи ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини не було подано, тому 20 серпня 2019 року були видані свідоцтва про право на спадщину на ім?я ОСОБА_2 (т.1 а.с.31-32).

Наведені в зазначеній постанові обставини свідчать про те, що відповідач як представник позивача за виданою 16 червня 2017 року останнім нотаріально посвідченої та зареєстрованої в реєстрі довіреністю, не вчинила передбачених довіреністю дій, зокрема, заяви до нотаріальної контори заяви від імені позивачапро видачу йому свідоцтва про право на спадщину не подала.

Факт звернення до державного нотаріуса Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області 20.08.2019 року ОСОБА_2 з заявою про прийняття нею спадкового майна, в якій вона зазначила, що крім неї спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, в померлого немає та видачу їй свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 також підтверджується копією спадкової справи №177/2019, витребуваної судом (т.1 а.с.113-163).

З матеріалів спадкової справи №177/2019 вбачається, що при видачі державним нотаріусом свідоцтва право на спадщину за законом, не було враховано право позивача як спадкоємця за заповітом.

Згідно з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 позивач зареєстрований в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.8-12).

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 надали суду такі свідчення.

Зокрема, свідок ОСОБА_10 указував, що ОСОБА_1 знає з дитинства, ОСОБА_2 він знає як його старшу сестру, яка проживала весь час у м. Києві та рідко приїздила до свого брата. Коли ОСОБА_16 батько захворів він покинув роботу і доглядав свого батька. Коли ОСОБА_16 установлював і проводив воду до хати, встановлював пральну машину, він йому допомагав. ОСОБА_17 в той час не навідувалась до батьківської хати, не допомагала йому по господарству і навіть по догляду за хворим батьком. Після смерті батька залишився заповіт на користь ОСОБА_16 . Після смерті батька на його в обіді ОСОБА_17 і брат ОСОБА_18 , вони говорили, що все спадкове майно залишилося ОСОБА_16 . Коли ОСОБА_16 попав у біду, ОСОБА_17 приїхала до хати та почала там проживати, розпродувати ОСОБА_16 майно. Коли ОСОБА_16 звільнили від засудження, він приїхав додому, але ОСОБА_17 його не впускала, він і до сих пір не має доступу до своїх особистих речей і хати. ОСОБА_17 своїм обманом погано вчинила зі своїм братом (т. 2 а.с.31-34).

Свідок ОСОБА_11 зазначав, що ОСОБА_19 знає з дитинства, ОСОБА_2 знає тільки про те, що вона його сестра і проживала в Києві. Він часто допомагав ОСОБА_16 по господарству і по пасіці. Коли дядькові ОСОБА_20 зробили операцію ОСОБА_16 його син доглядав, приводив медсестру, щоб ставити капельниці і робити уколи. ОСОБА_21 всім і йому говорив, що все залишиться ОСОБА_16 , так як він з ним проживав і доглядав. ОСОБА_2 в той період не було і він її ніколи не бачив. Ремонт у хаті проводив ОСОБА_16 , він йому в цьому допомагав, а також встановлювали новий забор від дороги. Коли ОСОБА_16 проживав дома на подвір?ї був належний порядок, якого зараз немає, заросло все бур?янами. Коли ОСОБА_16 відбував покарання ОСОБА_17 несподівано стала проживати дома, говорила щоб йому допомагати. Коли ОСОБА_16 вийшов з покарання,він дізнався, що вона не допомагала ні в чому, а ще й обікрала, з картки зняла готівку, яка була на адвоката (т.2 а.с.35-38).

Свідок ОСОБА_13 указувала, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа спадщиною. Так як вона довгий час не проживала в АДРЕСА_1 . Проживав та доглядав батьків ОСОБА_22 . Вони разом ходили до школи зі ОСОБА_16 та дружили, сім?ю вона знає давно ще з малих літ. ОСОБА_16 піклувався про свого хворого батька та лікував його, вона не чула щоб йому хтось з рідних допомагав, а тим більше приїздив провідати хворого батька. Д. ОСОБА_20 відчувши свій сильний біль, вирішив скласти заповіт на сина, який про нього піклувався, але ОСОБА_16 не встиг його оформити, сталася біда. ОСОБА_23 цією бідою скористалася та незаконно спадщину оформила на себе. ОСОБА_16 не пускає на поріг, не віддає його речі (т.2 а.с.44-49).

Свідок ОСОБА_8 зазначала, що знає ОСОБА_1 ще з дитинства, дружив з її сином, сестру його ОСОБА_17 також знає, добре знає батьків. ОСОБА_16 весь час проживав з батьком, допомагав йому в усіх справах, дивився за пасікою, яка була великою. Коли батько хворів, то ОСОБА_16 звертався до лікаря, доглядав його. Коли вона приходила, то жодного разу не зустрічалась з його сестрою, яка проживала в Києві на той час як ОСОБА_16 доглядав батька, виконував всі роботи по господарству, своїми руками провів у хату воду. А коли він перебував в місцях позбавлення волі приїхала його сестра ОСОБА_17 і стала проживати в будинку і проживає по даний час. Коли ОСОБА_16 повернувся з місць перебування позбавлення волі, сестра ОСОБА_17 не пустила його додому. Зі слів сусідів ОСОБА_17 розпродала його майно і все що могла. Станіслав завжди був роботящим, чесним, принциповим і справедливим, був учасником на Майдані, в АТО і по даний час перебуває на передовій (т.2 а.с.50-54).

Свідок ОСОБА_7 вказувала, що ОСОБА_1 знає з дитинства, з першого класу, навчалися в одному класі 11 років. Проживала поруч з 1996 року по 2008 рік. ОСОБА_2 не знає та ніколи не бачила. Позивач весь час проживав зі своїм батьком до його смерті. До того часу як позивач попав за грати, платив за світло та природний газ, зробив новий тин, привів до ладу будинок та земельну ділянку. Купував техніку в будинок: пральну машину, газову плиту, холодильник, тощо. Займався пасікою. До того часу як позивач попав за грати, відповідачку жодного разу вона не бачила біля будинку. Що відбувалось далі їй невідомо, тому що вона поміняла адресу місця проживання. Але знала, що ОСОБА_2 після того як ОСОБА_24 потрапив за грати заселилася в будинок та почала проживати, бачила її в дворі коли їхала в лікарню. За життя дядька ОСОБА_20 вона приїхала в гості та завели розмову за спадщину, він вже хворів, зі слів дядька ОСОБА_20 він зробив заповіт на ОСОБА_16 (т.2 а.с. 55-59).

Що стосується свідчень інших осіб, наявних у матеріалах справи, то вони не можуть бути прийняті судом, оскільки відносно них судом не вирішувалось питання про їх виклик та допит в якості свідків.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга стаття 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак спірні правовідносини, що пов`язані з питаннями відкриття та прийняття спадщини після смерті такої особи на той час були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР у редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За змістом статті 548 ЦК УРСР у редакції 1963 рокудля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549ЦК УРСРу редакції1963року визначенодії,що свідчатьпро прийняттяспадщини.Визнається,що спадкоємецьприйняв спадщину:1)якщо він фактично вступивв управлінняабо володінняспадковим майном;2)якщо вінподав державнійнотаріальній конторі за місцем відкриттяспадщини заявупро прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

З урахуванням змісту статті 76 ЦПК України прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (в редакції, чинній станом на час виникнення правовідносин) доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Як встановлено судом за життя ОСОБА_4 склав заповіт, на випадок його смерті, згідно з яким все належне йому майно заповів своєму сину - ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією заповіту (т.1 а.с. 17-18, 46).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрований на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживав та вів господарство, обробляв город, відбував поминальні дні, сплачував земельні податки його син ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки від 27 липня 2022 року №347, виданої Лосятинсько-Соколівським старостинським округом Гребінківської селищної ради (т.1 а.с.16).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.8-12).

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,які особисто знали як позивача так і відповідача, підтвердили, що позивач весь час проживав разом зі своїм батьком та допомагав вести господарство, коли батько захворів позивач доглядав свого батька, виконував всі роботи по господарству, обробляв город, займався пасікою, провів до будинку воду, встановив паркан, тощо, а відповідач у будинку не проживала, відповідача вони знають як старшу сестру позивача та яка проживала весь час у м. Києві. Відповідач вселилася в будинок і стала в ньому проживати лише тоді коли позивач перебував у місцях позбавлення волі та проживає і по даний час.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надавши їм належну правову оцінку в їх сукупності, враховуючи показання свідків, суд дійшов висновку, що позивач як спадкоємецьпроживав весь час разом зі спадкодавцем та доглядав за ним до дня його смерті, вів господарство, обробляв город, займався пасікою, сплачував земельні податки, проводив в будинку ремонт, відбував поминальні дні, отже вчиненням фактичних дій вступув управління та володіння спадковим майномвін прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , як спадкоємець за заповітом.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1316/2227/11 зроблено висновок, що устатті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час видачі оспорюваних свідоцтв) свідоцтво про право власності на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Установивши, що при видачі державним нотаріусом свідоцтв про право на спадщину за законом, не було враховано право позивача як спадкоємця за заповітом, який фактично прийняв спадщину, суд дійшов висновку про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на ім?я ОСОБА_2 з підстав порушення у зв?язку з їх видачею спадкових прав позивача.

Аргументи відповідача, наведені у відзиві про те, що при оформленні спадщини відповідач діяла в межах повноважень, наданих відповідно до нотаріально посвідченої довіреності виданої ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються змістом даної довіреності, згідно з якою позивач уповноважив відповідача бути його представникомз питань оформлення його спадкових прав після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з наданням представнику права: подавати від його імені, тобто ОСОБА_1 заяви до відповідних установ (в тому числі заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину), отримувати необхідні довідки, документи…отримати свідоцтво про право на спадщину, та ін. (т.1 а.с.102).

Відповідно достатті 392 ЦК Українивласник майна можепред`явити позовпро визнання його права власності, якщо це правооспорюється або не визнається іншою особою, а також у разівтрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У пункті 23постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв?язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом, видачею яких відповідачу порушувались спадкові права позивача як спадкоємця за заповітом, визнані судом недійсними, відтак позивач не позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимогапозивача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітомє передчасним.

Враховуючи вищезазначене позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору при поданні позову.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд, на підставі статті 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1488,60 грн (496,20 грн за позовну вимогу про визнання свідоцтва недійсним та 992,40 грн за позовну вимогу про встановлення факту прийняття спадщини, що разом становить 1488,60 грн).

На підставівищевикладеного такеруючись статтями524,548,549,553 ЦК УРСР у редакції 1963 року, статтями 392, 1301 ЦК України, статтями 2, 4,12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 20.08.2019 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Герасименко Л.Ю., на майно, що належало ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221484601:01:013:0023, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 3221484601:013:0024, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського району) Київської області, земельну ділянку, площею 2,45 га, кадастровий номер 3221484601:04:016:0026, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області.

В іншій частині вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 користь держави судовий збір у розмірі 1488,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,( АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ,(РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області,(08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, прос. Науки, 2).

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко