Ухвала від 06.08.2025 по справі 947/15673/25

Номер провадження: 11-сс/813/1578/25

Справа № 947/15673/25 1-кс/947/10298/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06.08.2025 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 392, 396 КПК України апеляційну скаргу представника ТОВ «Яблунецьке Хлібоприймальне Підприємство» - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2025 року в кримінальному провадженні №720250016000000015 від 22.01.2025 року,

встановив:

Оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання представників ТОВ «Яблунецьке Хлібоприймальне Підприємство» про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 року, а саме: олію соєву нерафіновану в кількості 254,430 т, шрот соєвий негранульований в кількості 150,430 т, вилучені 07.05.2025 року за адресою: Житомирська область, Звягельський район, с. Яблунець, вул. Героїв України, 81 (81А).

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу.

В апеляційній скарзі представник, як на обґрунтування наявності права на оскарження ухвали слідчого суді, посилається на ст. 55 Конституції України, загальні засади кримінального провадження та практику Верховного Суду, а саме на Постанову ВС ККУ від 10.01.2019 року (справа №210/2161/17), щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 КПК України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та долучені до неї документи, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора, виходячи з наступного.

Стаття 55 Конституції Українигарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другоїстатті 55 Конституції України, викладеному врішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до ст. 7 КПК України (далі КПК) зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При цьому згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок та перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК.

Частина 1 ст. 24 КПК встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому частиною третьою статті 309 КПК прямо передбачено, що скарги та інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді, їх законність підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст.29 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року по справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, касаційний суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 4341,4342КПК і статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. При цьому, логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду над висновками Об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду (Постанова Касаційного кримінального суду від 13.02.2019 року у справі №130/1001/17).

За наведених обставин, посилання адвоката ОСОБА_3 на постанову касаційної інстанції від 10.01.2019року (справа№210/2161/17)в обґрунтування існування права на подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, яка, в даному випадку, передбачена КПК України, є безпідставними., оскільки вказане рішення суду касаційної інстанції, по-перше не є релевантним, а по-друге, не має переваги над висновками об`єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя-доповідач керується висновками Об`єднаної Палати ККС у постанові від 20.05.2024 року (справа № 712/191/23; провадження №51-3208кмо23) відповідно до яких, ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а такожпро повнеабо частковескасування арештумайна відповіднодо положень п.9 ч.1ст.309 КПКу взаємозв`язку зі ст.ст. 170,173,174 КПК,апеляційному оскарженню не підлягають.

Згідно з вимогами ч.4 ст.399КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Враховуючи вище наведене та приписи ст.309 КПК, які не передбачають можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленого в порядку ст.174 КПК, суддя-доповідач, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, вважає за необхідне відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 5, 309, 392, 399 КПК України, суддя-доповідач,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Яблунецьке Хлібоприймальне Підприємство» - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2025 року в кримінальному провадженні №720250016000000015 від 22.01.2025 року про відмову в задоволенні клопотання представників ТОВ «Яблунецьке Хлібоприймальне Підприємство» про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом з апеляційною скаргою та долученими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.

Суддя

Одеського апеляційного суду ОСОБА_2