Ухвала від 12.08.2025 по справі 755/967/25

Справа №:755/967/25

Провадження №: 2-ві/755/25/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хромової О.О., яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва Хромової О.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про стягнення грошових коштів.

06 серпня 2025 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого у справі судді Хромової О.О., мотивовану тим, що 09 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва, справу розподілено для розгляду судді Хромовій О.О. На думку позивача, при встановленні підсудності суддя Хромова О.О. прийняла хибне рішення на основі відсутності реєстрації позивача у Дніпровському районі міста Києва, якого можна б було уникнути шляхом уточнення у позивача. Однак, суддя Хромова О.О. не скористалася такою можливістю попри наявність у позовній заяві всіх можливих контактів, в тому числі номеру телефону та електронної адреси, а також викладеного у позовній заяві прохання розглядати всі матеріали позовної заяви у присутності позивача. Відтак, вона ігнорувала інтереси позивача та не вжила належних вичерпних заходів з метою перевірки матеріалів цивільної справи за позовною заявою. У зв`язку із повідомленням про передачу справи за підсудністю ОСОБА_1 звернувся до помічника судді Хромової О.О. з метою отримання технічних роз`яснень та висловлення своїх законних претензій, проте отримав відмову від коментарів у грубій та нетактовній формі без будь-яких роз`яснень по суті та процедурі справи, яка також заблокувала спілкування із суддею Хромовою О.О. Крім того, суддя Хромова О.О. досі не призначила дату судового розгляду справи, що може свідчити про затягування.

У відповідності до абзацу першого ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення в порядку, встановленому ч. 1ст. 33 ЦПК України.

12 серпня 2025 року вирішення питання про відвід судді передано судді Гавриловій О.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 11 серпня 2025 року.

Згідно ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Хромової О.О. у розгляді даної справи, заявником не наведено.

Викладена в заяві про відвід незгода заявника з прийнятим суддею процесуальним рішенням (про передачу справи за підсудністю) не є підставою для відводу судді, що прямо визначено частиною 4 ст.36 ЦПК України.

Що ж стосується доводів заяви про наявність у позивача сумнівів у неупередженості і об`єктивності судді при розгляді справи, слід зазначити, що згідно вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Проте, всі викладені в заяві про відвід доводи та міркування заявника, є його суб`єктивними судженнями, не підтвердженими відповідними доказами.

Посилання заявника на те, що суддею не призначено дату розгляду справи, що на думку заявника може свідчити про затягування, є безпідставними, оскільки ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Таким чином, аналізуючи наведені вище доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хромової О.О., поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про стягнення грошових коштів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 34, 36, 37, 40, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хромової О.О., поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про стягнення грошових коштів.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про стягнення грошових коштів - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя: