Постанова від 14.08.2025 по справі 906/1254/24

ДОДАТКОВА УХВАЛА

14 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/1254/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,

розглянув у порядку письмового провадження

заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 906/1254/24

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг" (далі - ТОВ "Юла-Торг", позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі - АТ "Житомиробленерго", відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 04.09.2024 № 04112-24, яке оформлене протоколом від 24.10.2024 № 2 засідання комісії Малинського РЕМ про нарахування ТОВ "Юла-Торг" 4 242 959,30 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

2. Господарський суд Житомирської області рішенням від 10.02.2025 у справі № 906/1254/24, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у задоволенні позову відмовив.

3. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 906/1254/24.

4. АТ "Житомиробленерго" (далі - Товариство, заявник) у відзиві на касаційну скаргу зазначило попередній розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу та вказав, про намір подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Заяву з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування та доказами на його підтвердження, а також доказами надіслання позивачу подано заявником через систему "Електронний суд" до касаційної інстанції 07.08.2025.

6. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

7. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

8. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).

9. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

10. Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

11. Розглянувши заяву АТ "Житомиробленерго" та дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

12. В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

13. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

14. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

15. Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

16. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

17. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

18. Як вже зазначено вище АТ "Житомиробленерго" у поданому до Верховного Суду відзиві зазначило про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат і про те, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

19. Після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Юла-Торг" відповідачем подано суду заяву, яка надійшла 07.08.2025 та до якої додано докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.

20. За інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", вказана вище заява з додатками надіслана в електронний кабінет ТОВ "Юла-Торг" 07.08.2025.

21. Також, до заяви відповідачем додано квитанцію № 4180717 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - позивача.

22. З огляду на, що Верховний Суд дійшов висновку, що АТ "Житомиробленерго" заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, які визначені чинним законодавством і заявником дотримано вимоги, передбачені статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.

23. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

25. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

26. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

27. Суд враховує, що ТОВ "Юла-Торг" своїм правом на подання заперечень щодо неспівмірності витрат відповідача не скористалося, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами Суду не надало. Ухвала Суду від 11.08.2025 направлена до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС позивача.

28. Так, у вирішенні заяви АТ "Житомиробленерго" Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

29. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

30. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

31. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

32. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

33. Частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

34. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

35. Верховний Суд неодноразово вказував, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

36. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

37. Верховний Суд неодноразово також наголошував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

38. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

39. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

40. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

41. Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

42. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

43. В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

44. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими.

45. Зокрема, у вирішенні заяви відповідача Суд враховує, що у матеріалах справи міститься копія договору про надання правничої допомоги від 02.01.2019 № 1, укладеного між АТ "Житомиробленерго" (клієнт) та адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат).

46. Згідно з договором від 02.01.2019 № 1 про надання правничої допомоги, адвокат зобов`язався надати АТ "Житомиробленерго" правничу допомогу в усіх справа, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів (пункт 1.1 договору).

47. Клієнт, у свою чергу, зобов`язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк, погоджені ними. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.1 договору).

48. Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору (пункт 4.2 договору).

49. Згідно з додатковою угодою від 05.08.2025 № 82 до договору сторони домовилися про умови надання адвокатом клієнту такої професійної правничої допомоги та розмір гонорару: консультування клієнта, вивчення касаційної скарги, аналіз законодавства щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав клієнта, підготовка відзиву, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта по справі № 906/1254/24 в суді касаційної інстанції. Гонорар (фіксований) складає 15 000,00 грн.

50. Отже, сторонами договору від 02.01.2019 № 1 про надання правничої допомоги погоджено плату за надану правову допомогу у судовій справі № 906/1254/24 у суді касаційної інстанції у фіксованому розмірі.

51. Суд також враховує, що АТ "Житомиробленерго" подано детальний опис та розрахунок наданих адвокатом послуг, згідно з яким до складу вартості послуг входить надання такої правової допомоги (послуг) у суді касаційної інстанції:

- вивчення касаційної скарги, підготовка відзиву на касаційну скаргу - вартість 10 000,00 грн;

- прийняття участі в судового засіданні - вартість 5 000,00 грн.

52. Суд також приймає до уваги дати документів, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов Договору, сутність представництва у суді.

53. Так, у матеріалах справи міститься, зокрема, відзив АТ "Житомиробленерго" на касаційну скаргу ТОВ "Юла-Торг", підписаний представником відповідача (адвокатом Приведьоном В. М.), у якому останній заперечував проти доводів скаржника та просив Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права. У судовому засіданні, яке відбулося 05.08.2025 у місті Києві, інтереси АТ "Житомиробленерго" у суді касаційної інстанції в режимі відеоконференції представляв адвокат Приведьон В. М. на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 11.12.2024 Серії АМ № 1108975.

54. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Товариством на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

55. Таким чином, керуючись зазначеними у пунктах 30-40 цієї додаткової ухвали критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву відповідача та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій ухвалі, дійшла висновку, що розмір гонорару є співмірним, пропорційним, є необхідними витратами та у повній мірі відповідає принципам справедливості, розумності, реальності.

56. Суд також враховує, що заперечення на заяву відповідача про стягнення судових витрат та клопотання про їх зменшення від ТОВ "Юла-Торг" до Верховного Суду не надходили.

57. Враховуючи наведене, оцінивши доводи заяви про стягнення судових витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, та керуючись статтями 2, 123, 80, 73, 75-79, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "Юла-Торг" на користь АТ "Житомиробленерго" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат у справі № 906/1254/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг" на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

Ухвала (додаткова) набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова