Ухвала від 05.08.2025 по справі 906/1254/24

УХВАЛА

05 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/1254/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Тішунін О. А. (адвокат),

відповідача - Приведьон В. М. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг" (далі - ТОВ "Юла-Торг", позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі - АТ "Житомиробленерго", відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 04.09.2024 № 04112-24, яке оформлене протоколом від 24.10.2024 № 2 засідання комісії Малинського РЕМ про нарахування ТОВ "Юла-Торг" 4 242 959,30 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Юла-Торг" посилалося на те, що викладені в акті про порушення від 04.09.2024 № 04112-24 відомості носять неправдивий характер. Відповідачем не встановлено та не зафіксовано ознаки втручання в роботу засобів вимірювальної техніки чи пошкодження індикатора або спрацювання індикатора; представниками відповідача в акті не наведені виявленні пошкодження чи зриви пломб та/або індикаторів або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки; явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показань, самовільних підключень до електричних мереж. Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.03.20218 №312 (далі - ПРРЕЕ) не передбачають нарахування недоврахованої електроенергії за самовільне відключення кіл напруги. Крім того, перевірка здійснювалася без повідомлення позивача та за його відсутності (відсутності його представника). Акт про порушення підписаний сторонньою особою, яка не є представником ТОВ "ЮЛА- ТОРГ", що не відповідає вимогам пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.

3. Господарський суд Житомирської області рішенням від 10.02.2025 у справі № 906/1254/24 (суддя Тимошенко О. М.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 (колегія суддів: Грязнов В. В., Розізнана І. В., Павлюк І. Ю.) у задоволенні позову відмовив.

4. Судові рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не спростовано обставин, встановлених в Акті про порушення від 04.09.2024 № 04112-24 та не доведено відсутність порушення ПРРЕЕ. Відповідачем дотримано порядок проведення перевірки та фіксації порушення та в подальшому прийняття рішення про донарахування плати за необліковану електричну енергію.

5. ТОВ "Юла-Торг", не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить: скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 906/1254/24, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

6. У поданій касаційній скарзі ТОВ "Юла-Торг" із посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує про неправильне застосування судами положень пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20, від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20, від 20.09.2021 у справі № 911/1122/20, від 16.06.2021 у справі № 911/26/20, від 06.06.2020 у справі № 916/2504/18, від 19.07.20218 у справі № 923/832/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц.

7. На переконання скаржника, у вирішенні цього спору суди не взяли до уваги, що Акт про порушення не відповідає вимогам ПРРЕЕ та є неналежним доказом фіксації порушення, вчиненого споживачем, оскільки підписаний сторонньою особою, яка не є представником ТОВ "Юла-Торг". Отже, за умов відсутності представника позивача представниками відповідача під час проведення перевірки, в порушення вимог абзацу 11 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та пункту 6.5.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) безпосередньо перед проведенням технічної перевірки вузлів обліку представника споживача не ознайомлено з програмою перевірки та його правами під час її проведення.

8. Крім того, за твердженням позивача, положеннями ПРРЕЕ не передбачено можливість нарахування недоврахованої електричної енергії за самовільне відключення кіл напруги з трансформаторів струму: фаза А фаза В з доступом струмоввідних частин через бокові стінки коміра, оскільки у цьому випадку не відбулося пошкодження чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж.

9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про нерелевантність висновків викладених у означених позивачем постановах Верховного Суду та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також відповідач у відзиві зазначив про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат і про те, що докази на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

10. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

11. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований апеляційним судом у оскаржуваному судовому рішенні.

12. Разом з тим, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.

13. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

14. Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

15. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

16. Натомість, самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності, визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

17. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

18. Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Колегія суддів також враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

20. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

21. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

22. Натомість, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

23. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

24. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

25. Стосовно доводів касаційної скарги про неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведених скаржником постановах (пункт 6 цієї ухвали), колегія суддів зазначає таке.

26. Причиною звернення до суду з позовом у цій справі є наявність/відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії відповідача, оформлене протоколом за актом про порушення.

27. Суд у контексті доводів касаційної скарги та підстав відкриття касаційного провадження зазначає, що відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ.

28. ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

29. Відповідно до пункту 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема: на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

30. Акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).

31. Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

32. Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

33. Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

34. Положеннями пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

35. Так, у справі, яка переглядається (№ 906/1254/24), суди встановили, що між сторонами спору 07.05.2021 укладений Договір №12-0793 (далі - Договір) за умовами якого відповідач (оператор системи розподілу) надає позивачу (споживачу) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 та Кодексу систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу (передачі) електричної енергії, що є Додатком 2 до Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи. Згідно з умовами пункту 6.2 Договору споживач зобов`язаний: виконувати умови Договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи розподілу про недоліки в роботі вузла вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності та інше.

36. Суди також встановили, що 04.09.2024 під час перевірки працівниками відповідача електроустановки за адресою: м. Малин, Коростенського району, Житомирської області, вул. Огієнка, буд.53-Ж ("нежитлова будівля, електропідстанція, КТП-269") виявлено факт порушення позивачем положень пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, яке полягало у пошкодженні кіл напруги вторинних, а саме: самовільне від`єднання кіл напруги з трансформаторів струму: фаза А, фаза Б, з доступом до струмоввідних частин через бокові стінки комірок.

37. Доступ на об`єкт позивача для проведення перевірки електролічильника працівниками відповідача надав ОСОБА_1 , який підписав акт про порушення без заперечень та зауважень. Особу ОСОБА_1 перевірено та встановлено працівниками відповідача за наданим ним документом (паспортом).

38. У пункті 10 Акта про порушення від 04.09.2024 №04112-24 міститься інформація про те, що розгляду Акта комісією оператора системи розподілу відбудеться 24.10.2024 об 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Примірник акта отримано ОСОБА_1 задля вручення керівництву ТОВ "Юла-Торг".

39. У подальшому, листом від 23.09.2024 №830/32755 відповідач повідомив позивача про виявлене порушення ПРРЕЕ та запросив на засідання комісії Малинського РЕМ. До листа додано копію акта про порушення від 04.09.2024 №04112-24. Вказаний лист та додаток до нього отриманий особисто керівником ТОВ "Юла-Торг" - ОСОБА_2.

40. Відповідач 24.10.2024 отримав звернення керівника та представника ТОВ "Юла-Торг" (надіслано на електронну пошту) про відкладення розгляду Акта про порушення ПРРЕЕ від 04.09.2024 № 04112-24 у зв`язку з неотриманням цього Акта позивачем та відсутністю можливості забезпечити відео зв`язок із адвокатом позивача.

41. Комісією Малинського РЕМ 24.10.2024 без участі споживача чи його представника розглянуто Акт про порушення від 04.09.2024 №04112-24, встановлено, що позивачем вчинено порушення пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне від`єднання кіл напруги з трансформаторів струму: фаза А, фаза Б, з доступом до струмоввідних частин через бокові стінки комірок - споживання електричної енергії без обліку. За результатами розгляду акта про порушення комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про нарахування позивачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ, виходячи із дозволеної потужності, зазначеної в договорі, за шість місяців, що передували дню виявлення порушення. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії склав 4 242 959,20 грн, формула розрахунку та детальний алгоритм якого наведені у протоколі.

42. Копію протоколу від 24.10.2024 № 2 та розрахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, а також рахунок на оплату з претензією від 24.10.2024 №830/37083 від 24.10.2024 відповідач направив на адресу ТОВ "Юла-Торг".

43. При цьому судами також установлено, що ОСОБА_1 є чоловіком керівника ТОВ "Юла-Торг" - ОСОБА_2.

44. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем за первісним позовом правильно кваліфіковано виявлені порушення за актом про порушення від 04.09.2024 №04112-24 відповідно до пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - споживання електричної енергії без обліку. Оформлення та розгляд акта про порушення, а також визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення позивачем ПРРЕЕ, здійснено АТ "Житомиробленерго" відповідно до ПРРЕЕ.

45. Отже, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що проаналізувавши всі обставини справи та докази подані сторонами на їх підтвердження, суди не встановили обставин, які б свідчили про невідповідність складеного відповідачем Акта про порушення позивачем ПРРЕЕ, а тому суди і відмовили у позові.

46. Колегія суддів надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності підстав згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України наголошує, що для касаційного оскарження судових рішень обов`язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

47. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

48. Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд, правові висновки Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

49. Досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.

50. Так, за доводами касаційної скарги, суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у побідних правовідносин, викладених у вказаних скаржником постановах Верховного Суду (пункт 6 цієї ухвали).

51. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, колегія суддів виходить із того, що у постановах Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20, від 20.09.2021 у справі № 911/1122/20, від 06.06.2020 у справі № 916/2504/18 (на які посилається скаржник), а також у постанові від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21 викладено висновок Верховного Суду про те, що "за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведене у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: 1) має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; 2) має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; 3) таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому, ПРРЕЕ не передбачено обов`язку зазначати у акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи".

52. Як вже зазначено вище, судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що акт про порушення ПРРЕЕ від 04.09.2024 № 04112-24 складений в присутності представника позивача (ОСОБА_1), який підписав акт без зауважень. Зокрема, як зазначив суд апеляційної інстанції: вказана особа знаходилася на об`єкті позивача, мала доступ до електричних установок позивача та допустила представників відповідача на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.

53. Суди у вирішенні цього спору також врахували, що акт про порушення містить підписи як представників оператора систем, так і підпис зі сторони споживача. Із оскаржуваного акта вбачається, що ОСОБА_1 самостійно зазначив про відсутність будь-яких додаткових пояснень та зауважень до складеного акта, ознайомився з актом та підписав його, а також отримав на руки другий примірник, що стверджується підписом в акті та визнається позивачем.

54. Суд, проаналізувавши висновки, які, на думку скаржника, не врахували господарські суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, зазначає, що у цьому випадку відсутні підстави стверджувати про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли такі висновки до уваги, оскільки застосування судами пункту 8.2.5 ПРРЕЕ в оскаржуваних рішеннях жодним чином не суперечить наведеним вище та означеним скаржником висновкам Верховного Суду.

55. Суди, враховуючи саме цій висновки про застосування 8.2.5 ПРРЕЕ, надали оцінку належності доказу - акта про порушення та встановивши, що: акт складений за участю іншої особи, що допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (надала доступ до приміщення / будівлі електропідстанції КТП-259); вказана особа підтвердила свою особу та була присутня під час перевірки; підписала акт про порушення ПРРЕЕ без зауважень та отримала його нарочно, дійшли заснованого на вимогах закону висновку про відсутність порушень відповідачем під час проведення перевірки та складання акта про порушення. Наведене, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість доводів в цій частині.

56. Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 911/26/20 за первісним позовом про стягнення боргу за безобліково спожиту електричну енергію та за зустрічним позовом про визнання недійсними рішень комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлених протоколами, Суд скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції вказав на те, що висновок апеляційного суду про те, що зазначена у Акті особа на час проведення перевірки була головою правління відповідача та, який від підписання Акта відмовився, є передчасним, оскільки не ґрунтується на досліджених доказах.

57. При цьому, на відміну від наведеної вище справи у справі, що переглядається у касаційному порядку, судами встановлено, що факт допуску представників відповідача на об`єкт позивача підтверджено, а зазначена у Акті особа (чоловік директора позивача) підписала оспорюваний позивачем Акт, у якому самостійно зазначила про відсутність будь-яких додаткових пояснень та зауважень до нього.

58. Крім того колегія суддів також враховує та зауважує, що висновки Верховного Суду у означеній скаржником постанові від 16.06.2021 у справі № 911/26/20 переважно стосуються неправильного застосування судами положень пункту 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №122. У означеній постанові Верховний Суд наголосив на обов`язковості запрошення Держспоживстандарту України для проведення експертизи.

59. Означене свідчить про відмінність справи № 906/1254/24 зі справою № 91126/20 за нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин, що виникли з різних підстав заявлених стороною вимог та обґрунтувань, а отже відмінними є предмет доказування та фактичні обставини і докази, які досліджувалися судами.

60. Водночас у постанові від 19.07.20218 у справі № 923/832/17 Верховним Судом досліджувалося питання про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго", у формі рішення, оформленого протоколом за результатом розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією [Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 31.07.1996 № 28], а також про донарахування вартості спожитої електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕ та втратили чинність з 11.06.2018. Тобто, у означеній постанові Верховного Суду на яку посилається позивач відсутній висновок щодо застосування пункту 8.2.5. ПРРЕЕ.

61. Крім того, слід зазначити, що у справі № 923/832/17 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів було встановлено, що висновки викладені в акті № 28/06 від 29.06.2017 проведення експертизи лічильника, висновок від 29.06.2017 за результатами експертної повірки лічильника та протокол повірки містять суперечливі дані, в одному документі лічильник непридатний до застосування, в протоколі повірки, на якому засновані усі вихідні дані висновку експертного дослідження, той же лічильник придатний до експлуатації.

62. У справі № 522/12901/17-ц предметом спору були вимоги фізичної особи до ПАТ "ЕК Одесаобленерго" про скасування протоколу засідання комісії Центральних районних електричних мереж ПАТ "ЕК Одесаобленерго" від 29.06.2017 № 67 щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 16.05.2017 № 036296 та визнання неправомірними дій комісії "ЕК Одесаобленерго" щодо розгляду зазначеного акта).

63. При цьому в означеній скаржником постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків: 1) складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта; 2) такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

64. Натомість під час розгляду цієї справи місцевий та апеляційний господарські суди розглянули та вирішили віднесений до їх юрисдикції спір про визнання незаконними та скасування саме рішень комісії від 24.10.2024 № 2 з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, а не про скасування протоколів засідання комісії оператора системи розподілу. Наведене свідчить про неподібність зі справою № 906/1254/24 за підставами, предметом позову та правовим регулюванням спірних відносин. Крім того означена постанова Великої Палати Верховного Суду містить посилання на ПКЕЕ, які втратили чинність з 11.06.2018. Тобто, також не містить висновків щодо застосування положень пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.

65. Суд вкотре звертає увагу на те, що посилання на правові позиції Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм права суд формулює, виходячи з конкретних обставин справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 68), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункт 149), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (провадження № 14-201цс21, пункт 51)).

66. За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги та аналізу висновків судів попередніх інстанцій Судом встановлено, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, і в зазначених скаржником справах не є схожими за фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення. Отже, висновки, які здійснені судом касаційної інстанції у зазначених справах, не є релевантними для справи № 906/1254/24.

67. З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, на які посилається скаржник, не знайшли свого підтвердження. Колегія суддів вважає, що посилання скаржника на постанови Верховного Суду, які означені у касаційній скарзі фактично зводяться до намагання скаржника здійснити переоцінку доказів у справі у контексті доведеності / обґрунтованості підстав для визнання недійсним рішення відповідача про визначення вартості та обсягу необлікованої електричної енергії. Адже суди попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин цієї справи дійшли висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.

68. У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій надано оцінку всім доказам, що були надані сторонами, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може.

69. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Юла-Торг" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 906/1254/24.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юла-Торг" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.02.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 906/1254/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова