Постанова від 12.08.2025 по справі 640/16760/22

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 640/16760/22

адміністративне провадження № К/990/30238/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Пугач Д.С.,

за участю представника відповідача Франчука Я.Р.

розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 (суддя - Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Коротких А.Ю., Єгоров Н.М.) у справі №640/16760/22

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» звернулось до адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2021: №7673100070202, №7663100070202.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, позов задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі №640/16760/22 за касаційною скаргою податкового органу.

До суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТМА ГРУП» на касаційну скаргу відповідача.

Справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 12.08.2025.

Судом отримано клопотання представника позивача, у якому остання просить здійснювати розгляд справи без участі представника Товариства, проти задоволення касаційної скарги заперечує.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

ТОВ «КАТМА ГРУП» звернулось до адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2021:

№7673100070202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині 79' 763' 742грн. за податковими зобов`язаннями та 227925грн. за штрафними санкціями;

№7663100070202 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в частині 7' 495' 627грн. за податковими зобов`язаннями та 1' 877' 307грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №7673100070202 Товариство вказує про те, що господарські операції з поставки товару контрагентам є реальними та відповідають дійсному економічному змісту. ТОВ «Катма Груп» зазначає, що відвантажувало товар (паливно-мастильні матеріали та компоненти) на своїх акцизних складах у транспорт покупців. Контрагенти здійснювали оплату за товар на умовах передплати, оплата за товар підтверджується банківськими виписками по рахунку. Порушень щодо виконання умов договорів з боку позивача контролюючим органом в акті перевірки не зафіксовано. Позивач зауважує, що позиція контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ «Катма Груп» з контрагентами побудована виключно на податковій інформації по контрагентах-покупцях ТОВ «Катма Груп» та припущеннях про неможливість здійснення ними операцій з купівлі-продажу товару у зв`язку із відсутністю у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність працюючих, технічних умов, приміщень, складів, техніки для здійснення купівлі задекларованих обсягів, тощо). ТОВ «Катма Груп» наголошує, що в акті перевірки контролюючий орган не ставить під сумнів можливість виконання поставки товару позивачем (наявність відповідної матеріально-технічної бази, ліцензій, працівників, складських приміщень, наявність товару), а лише аналізує можливості контрагентів отримати, зберігати чи реалізувати товар. Позивач зазначає, що відповідач хоч і визнає господарські операції з поставки товару нереальними, проте не застосовує податкові наслідки такого визнання, при цьому повторно нараховує податкові зобов?язання з податку на прибуток на суму отриманих від контрагентів грошових коштів, що не передбачено законодавством України.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №7663100070202 позивач зазначає, що у ТОВ «Катма Груп» станом на 31.03.2021 на балансі і фактично був газ вуглеводневий скраплений у кількості 2 371,231 тис. л (куб. м), об`єм резервуара дозволяв вмістити газ вуглеводневий скраплений у кількості 49 819 тис. л (куб. м). Товариство наголошує, що податковим органом не доведено використання 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого не в господарській діяльності (втрату), поряд цим, надані ТОВ «Катма Груп» документи спростовують висновки податкового органу щодо відсутності місць зберігання, а, відповідно, відсутності газу вуглеводневого скрапленого у кількості 2 371,231 тис. л (куб. м). Позивач наполягає, що під час перевірки не було враховано резервуари, які були передані у користування ТОВ «Катма Груп» відповідно до додаткової угоди до договору оренди та акту приймання-переді майна, відповідно до якої в оренді у ТОВ «Катма ГРУП» знаходились 12 резервуарів об`ємом 200 куб. м., тобто їх загальна місткість становить 2400 куб. м. Товариство зазначає, що відповідач не врахував резервуари, які фактично знаходились у користуванні позивача на правах оренди, проте не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Відсутність реєстрації не спростовує факт наявності цих резервуарів. Перевірка фактичної наявності цих резервуарів на акцизному складі контролюючим органом не здійснювалась.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що визначаючи позивачу грошові зобов`язання з податку на прибуток, відповідач не заперечив реальність факту набуття позивачем спірних товарів. Висновки ж контролюючого органу ґрунтуються на тому, що позивач не здійснював передачу такого товару покупцям, а лише отримував від них кошти. Відповідач в акті перевірки підтверджує відображення позивачем у бухгалтерському обліку факту здійснення спірних операцій продажу, у тому числі і відображення доходу із надходження коштів від контрагентів за реалізований товар. У свою чергу, визнавши спірні операції такими, що відбулись без фактичної передачі товару, відповідач вказав, що позивачем занижені доходи та суму коштів, які отримані від контрагентів у якості оплати цього товару. Таким чином, визначаючи позивачу податкові зобов`язання, відповідач фактично у подвійному розмірі врахував отримані позивачем доходи у вигляді оплати від контрагентів. Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв цілком недобросовісно, штучно сформувавши базу для нарахування позивачу спірних податкових зобов`язань. Також, судами вказано, що на підтвердження виконання умов договорів з контрагентами, позивачем надані відповідні первинні документи. Доводи контролюючого органу, які стосуються дефектності контрагентів-покупців, яким позивачем реалізовувалось спірну продукцію є цілком безпідставними для цілей визначення позивачу зобов`язань з податку на прибуток.

Крім того, суди дійшли висновку, що контролюючим органом не доведено використання 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого не в господарський діяльності (втрату), при тому, що надані позивачем документи спростовують такі висновки відповідача. У ході судового розгляду судами встановлено перебування в оренді позивача резервуарів. Окрім того, відсутнє документальне підтвердження того, що за наслідками інвентаризації 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого виявилися відсутніми (втраченими) або ж будь-які докази того, що вказані об`єми газу бути використані у спосіб, що не пов`язаний із господарською діяльністю позивача.

Податковий орган з висновками судів не погодився, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідачем указано, що судами порушено норми процесуального права: ст. 90, ст. 242 КАС України, матеріального права: п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України, ст. 1, ст. 4, п. 1, 2 ст. 9, п. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 П(С)БО 15 «Доходи»; п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку - в частині податкового повідомлення-рішення №7673100070202. Під час перевірки встановлено відображення ТОВ «КАТМА ГРУП» в бухгалтерському обліку операцій із реалізації паливно-мастильних матеріалів на підставі паперових носіїв, які в зв`язку із їх дефектністю не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по господарських операціях в рамках взаємовідносин з контрагентами.

Крім того, відповідач вважає, що судами невраховано п. 8 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, що призвело до порушення п. 44.1 ст. 44, п.188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України - в частині податкового повідомлення-рішення №7663100070202. На переконання відповідача, судами попередніх інстанцій не враховано, що надані позивачем договір оренди резервуарів та додаткові угоди до нього не є свідченням фактичної наявності у позивача газу вуглеводного скрапленого. Як указує відповідач, висновки акта перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомленнями-рішеннями в частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на обсяги використаного не в господарській діяльності (втраченого) в березні 2021 року пального (газу вуглеводного скрапленого, не складання на ці операції зведеної податкової накладної та не реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, не складання акцизної накладної на обсяги втраченого підакцизного товару та не здійснення реєстрації першого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних є обґрунтованими.

У судовому засіданні представником відповідача підтримано доводи і вимоги касаційної скарги. Представник податкового органу зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права. Суди не надали оцінку доводам відповідача.

Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, подав відзив, у якому просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Позивач зазначає, що Верховним Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 дійшла висновку, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому, має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Як вважає позивач, під час розгляду даної справи, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та оцінили усі наявні у справі докази, судові рішення законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому і відсутні підстави для їх скасування. Касаційною скаргою не спростовано жодної з обставин, зазначеної в обґрунтування позовних вимог та не спростовано висновків судів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Катма Груп» зареєстровано 04.12.2017 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, номер державної реєстрації 10671020000027483.

Основними видами діяльності ТОВ «Катма Груп» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Вироблення іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарське; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 02.06.2021 № 392, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Катма Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 04.12.2017 по 31.03.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами вказаної перевірки Центральним міжрегіональнальним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт перевірки від 08.10.2021 № 973/31-00-07-02-02/41775494 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення:

п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.9. п. 140.5 ст. 140 розд. ІІІ ПК; ст. 1, ст. 4, п. 1,2 ст. 9, п.1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями); п. 5 П(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого у Мін`юсті України 14.12.1999 за № 860/4153; п.2.1, п. 2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого у Мін`юсті України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненням), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 80 390 198 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10 144 662 грн;

На підставі висновків Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021:

№7673100070202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 80 390 198 грн. за податковими зобов`язаннями та 334 025,25 грн. за штрафними санкціями;

№7663100070202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 10 144 662 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 536 165,50 грн. за штрафними санкціями;

Не погоджуючись з такими рішеннями, ТОВ «Катма Груп» оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку - подано скаргу вих. № 10/12 від 10.12.2021р. Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 26.08.2022 №9766/6/99-00-06-01-02-06 Державна податкова служба України залишила оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

ТОВ «Катма Груп» оскаржило до суду податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021 в частині, а саме :

№7673100070202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині 79 763 742 грн. за податковими зобов`язаннями та 227 925 грн. за штрафними санкціями;

№7663100070202 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в частині 7 495 627 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 877 307 грн. за штрафними санкціями;

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування (податком на прибуток підприємств) є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У справі, що розглядається, з матеріалів справи встановлено, що за наслідками перевірки податковим органом встановлено відображення ТОВ «КАТМА ГРУП» в бухгалтерському обліку операцій із реалізації паливно-мастильних матеріалів на підставі паперових носіїв, які в зв`язку із їх дефектністю не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по господарських операціях в рамках взаємовідносин із контрагентами.

Відповідач доводить, з метою доведення необґрунтованої податкової вигоди визначено фактори, що свідчать про штучність даних операцій та зібрано наступну доказову базу по взаємовідносинах з ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІКС» (код за ЄДРПОУ 36612671), ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (код за ЄДРПОУ 42775186), ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (код за ЄДРПОУ 42738144), ТОВ «ВІСТЕРІОН» (код за ЄДРПОУ 43388801), ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 43649904), ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43732138), ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (код за ЄДРПОУ 42907827):

відсутність подальшої реалізації ПММ або їх використання у господарській діяльності (відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у періоді здійснення взаємовідносин вказані СГ оформлювали реалізацію товарів (ПЗ) іншої номенклатури, аніж ПММ, на придбання яких отримували паперові носії за формою первинних документів від ТОВ «КАТМА ГРУП» придбання (ПК);

відсутність у контрагентів-покупців ліцензій на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним, та не здійснення реєстрації місць зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у випадках, коли це є обов`язковою умовою здійснення операцій із підакцизними товарами;

відсутність підприємств за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік (ст. 93 Цивільного кодексу України), а також уникнення від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів (відсутність за місцезнаходженням засвідчено інформацією оперативних управлінь ГУ ДПС, неможливістю вручення потових відправлень тощо );

відсутність у необхідних (виходячи із специфіки операцій), матеріально-технічних і трудових можливостей для реальних операцій із переробки ПММ, (відповідно із отриманими від ОВПП ДФС протоколами огляду та протоколами допиту свідків встановлено відсутність або знаходження у непрацездатному стані виробних потужностей із виробництва бітуму та мазуту за адресами, що вказаними у якості місць їх розташування ТОВ «ВІСТЕРІОН», ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД», ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ», ТОВ «НАФТАПРОМГРУП»;

за умовами договорів купівлі-продажу перевезення ПММ повинно здійснюватися покупцями, але надані до перевірки документи свідчать про неможливість встановлення фактичних перевізників товару у зв`язку з відсутністю взаємовідносин між вказаними контрагентами-покупцями та автомобільними перевізниками та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень (відсутність данних в ЄРПН, внесення неправдивих відомостей щодо транспортних засобів, замовника (вантажовідправника), автомобільних перевізників та водіїв, не зазначено місце розвантаження товару, а лише «по Україні» );

недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ «КАТМА ГРУП» для зазначених контрагентів, формальний підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридичну дефектність.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Судами з`ясовано, що між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» (покупець) укладено договір №000000199//1 від 24.07.2019, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця. Термін дії договору до 31.12.2019.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 відображено реалізацію ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІК» товар із номенклатурою «Газовий конденсат» у кількості 274,681 т та «Газ автомобільний Plus, 2711190000» у кількості 29,762 т на загальну суму 4 750 000 грн., у т. ч. ПДВ 791 666,7 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.3, а.с.156-185). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 4 000 000 грн., в т. ч. ПДВ 666 666,67 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Також, між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (покупець) укладено договір поставки №000000495/1 від 28.11.2019, відповідно до умов якого покупець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 відображено реалізацію на ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» підакцизного товару, а саме газу автомобільного (код УКТЗЕД 2711190000) в кількості 73,397 т на загальну суму 1 065 000 грн., у тому числі ПДВ 177 500 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.3, а.с.195-201). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 1 065 000 грн., в т. ч. ПДВ 177 500 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Крім того, між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» (покупець) укладено договір № 000000545//1 від 25.02.2020, відповідно до умов якого покупець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця. Термін дії договору до 31.12.2020.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 відображено реалізацію на ТОВ «ЕНЕРДЖЕР» товар із номенклатурою «Газовий конденсат» у кількості 370,369 т та товар із номенклатурою «Паливо дизельне марки ДТ-Л-К5, гатунок С . 2710 19 43 00» у кількості 93,975 т, всього на загальну суму 7 010 012,48 грн., у т.ч. ПДВ 1 168 335,41 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.3, а.с.210-231). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 1 856 900,00 грн., в т. ч. ПДВ 309 483,33 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Також, між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ВІСТЕРІОН» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 000000683//1 від 05.01.2021, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками та діє до 30.12.2021.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.01.2021 р. по 31.03.2021 відображено реалізацію на ТОВ «ВІСТЕРІОН» газового конденсату (код УКТЗЕД 2709001000) в кількості 3 286,965 т, деетанпропанбутанізованого конденсату (код УКТЗЕД 2709001000) в кількості 761,867 т, розбавителя-розчинника «MARTA» (код УКТЗЕД 3814009090) в кількості 928,068 т, розчинника Butilextra (код УКТЗЕД 3814009090) в кількості 708,6 т, всього на загальну суму 111 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 18 583 333,24 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.4, а.с.52-250, т.5, а.с.1-155). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена на суму 111 500 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 18 583 333,24 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (покупець) укладено договір № 000000661//1 від 07.12.2020р., відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.5, а.с.195-196). Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.12.2020 по 31.03.2021 року реалізувало ТОВ «ПРОМНАФТО ТРЕЙД» (код 43649904) товар «Газовий конденсат 2709001000» в кількості 4 892,492 т, «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000» в кількості 1 651, 953 т, «Етанол як складник бензину» в кількості 217,017 т, «Нафта сира» в кількості 2 461, 986 т, «Розбавитель-розчинник «MARTA», 3814009090» в кількості 557,414 т, всього на загальну суму 171 600 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 28 600 000,00 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.5, а.с.197-250, т.6, а.с.1-250, т.7, а.с.1-244). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена на суму 171 600 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 28 600 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Також, між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №000000668//1 від 10.12.2020, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.12.2020 по 28.02.2021 року реалізувало ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ» (код 43732138) товар «Газовий конденсат 2709 00 10 00» в кількості 1 430,537 т, «Деетанпропанбутанізований конденсат 2709001000» в кількості 3 004,093 т, «Етанол як складник бензину» в кількості 195,315 т, «Нафта сира» в кількості 2 861,468 т, «Розбавитель-розчинник «MARTA», 3814009090» в кількості 1 100,310 т всього на загальну суму 139 500 000 грн., у т.ч. ПДВ 23 249 999, 97 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.8, а.с.38-250, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-6). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена на суму 139 500 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 23 249 999,97 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Між ТОВ «Катма Груп» (продавець) та ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» (покупець) укладено договір поставки №0000004736//1 від 10.10.2019, відповідно до умов якого продавець) зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, що являються невід`ємною частиною даного договору (т.10, а.с.44-45). Відповідно до п. 2.3 договору покупець здійснює стовідсоткову переплату за товар в обсязі, визначеному в рахунках-фактурах. Продавець проводить передачу товару за умови стовідсоткової передплати. Пунктом 3.1 договору передбачено, що транспортування товару здійснюється за рахунок покупця.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, відповідно до картки рахунку 361, доданої до матеріалів справи, ТОВ «Катма Груп» (ЄДРПОУ 41775494) за період з 01.10.2019 р. по 31.03.2021р. відображено реалізацію на ТОВ «НАФТАПРОМГРУП» газового конденсату (код УКТЗЕД 2709001000), етанолу як складника бензину (код УКТЗЕД 3824909790), розбавителя-розчинника «MARTA» (код УКТЗЕД 3814009090), нафту (код УКТЗЕД 270900) на загальну суму 60 505 993,61 грн., у тому числі ПДВ 10 084 332,26 грн.

До матеріалів справи додані видаткові та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких товар було відвантажено покупцю (т.10, а.с.46-250, т.11, а.с.1-74). Відповідно до Акту перевірки оплата за поставлені товари проведена згідно банківських виписок на суму 13 610 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 2 268 333,33 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т.2, 73-250, т.3, а.с.1-153).

Судами констатовано, що на підтвердження реалізації товару вищезазначеним контрагентам, позивачем надано первинну документацію (договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відомості по рахунках, виписки з банківського рахунку), тобто матеріали справи підтверджують, що позивач відвантажив товар контрагентам-покупцям.

Суди встановили, що документи, складені за результатами проведених операцій з контрагентами містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт передання ТМЦ.

Як відзначено судами, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням/продажем товарів (робіт, послуг). Порушення певним покупцем товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Суд апеляційної інстанції констатував, що відповідачем у даній справі не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Слід відзначити, що законодавством України не передбачається обов`язку платників податків-продавців товарів вимагати від контрагентів-покупців будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (покупців у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент.

Судами враховано, що предметом здійснення господарських операцій було постачання позивачем контрагентам товарів, а саме: паливно-мастильні матеріали в асортименті.

Переглянувши надані позивачем листи та документи, що отриманим від його контрагентів, суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом розгляду в даній справі є дослідження господарської діяльності позивача та його взаємовідносин з контрагентами з поставки товару, а тому дослідження господарської діяльності його контрагентів, відслідковування подальшого руху товарів по ланцюгу від контрагентів до покупців не входить до предмету дослідження у цій справі.

Як слідує, судами проаналізовано надані сторонами документи на підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами. Наявні у цій справі копії первинних документів, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та у відповідності до статті 94 КАС України є належними та допустимими доказами. Документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи позивача, при цьому, відповідач не надав належну оцінку таким документам.

Під час розгляду справи судами не залишено без уваги, що відповідач дійшов висновків про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-покупцями, виходячи з наявної податкової інформації.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.12.2022 у справі № 320/5878/19, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Крім того, посилання щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням відповідача.

Також судом апеляційної інстанції правильно зауважено, що визначаючи позивачу грошові зобов`язання з податку на прибуток, відповідач не заперечив реальність факту набуття позивачем спірних товарів. Висновки ж контролюючого органу ґрунтуються на тому, що позивач не здійснював передачу такого товару покупцям, а лише отримував від них кошти.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголосила, що відповідач в акті перевірки підтверджує відображення позивачем у бухгалтерському обліку факту здійснення спірних операцій продажу, у тому числі і відображення доходу з надходження коштів від згаданих контрагентів за реалізований товар. Тобто, позивач врахував доходи від спірних операцій при визначенні розміру свого прибутку до оподаткування, чого відповідач також не заперечив.

У свою чергу, визнавши спірні операції такими, що відбулись без фактичної передачі товару, відповідач вказав, що позивачем занижені доходи та суму коштів, які отримані від контрагентів у якості оплати цього товару.

Таким чином, визначаючи позивачу податкові зобов`язання, відповідач фактично у подвійному розмірі врахував отримані позивачем доходи у вигляді оплати від контрагентів.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що невизнавши факт передачі товару позивачем до продавців та здійснивши нарахування податку на прибуток на суми отриманої позивачем оплати, податковий орган не зменшив одночасно суми доходу, який був нарахований позивачем у зв`язку отриманими оплатами за передачу товару.

Норми чинного податкового законодавства та правила бухгалтерського обліку не передбачають можливості повторного нарахування (подвоєння) доходу за операцією продажу, навіть тоді, коли така операція визнана такою, що відбулась без фактичної передачі товару, а лише зі здійсненою оплатою покупцем продавцю.

Окрім того, доводи контролюючого органу, які стосуються дефектності контрагентів-покупців, яким позивачем реалізовувалось спірну продукцію є цілком безпідставними для цілей визначення позивачу зобов`язань з податку на прибуток. Статус та стан осіб, яким позивач здійснює продаж певного товару, наявність у них тих чи інших можливостей або ж намірів щодо використання придбаного товару, будь-яким чином не впливає на зобов`язання позивача зі сплати податків. Здійснюючи облік доходів та витрат, визначаючи базу та нараховуючи податок на прибуток, платник жодним чином не залежить від діяльності контрагентів-покупців або ж від подальшої долі реалізованого товару.

У справі, що розглядається, податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2021 №7663100070202 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість. Указане рішення оскаржується позивачем частково.

Відповідач посилався на те, що перевіркою встановлено наявність станом на 31.03.2021 резервуарів на акцизних складах та транспортних засобів, достатніх для зберігання газу вуглеводневого скрапленого в кількості 47 448 тис. л (куб. м), водночас, за даними бухгалтерського обліку обсяги залишку запасів (товарів, готової продукції та сировини) за цією номенклатурою становлять 49 819 тис. л (куб. м). Таким чином, фактично відсутні в наявності (втрачено) 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого (умовний код УКТ ЗЕД 2711 00 00 00).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальний об`єм резервуарного парку позивача для зберігання газу скрапленого становить 49 848,0 тил. л (куб. м), що зазначено в Додатку № 9 до акту перевірки, а також підтверджується договором оренди № 1108-ГНС-Р від 10.10.2018 та додатковими угодами до нього. Вказаних обсягів було цілком достатньо для зберігання залишку запасів (товарів, готової продукції та сировини) за цією номенклатурою у кількості 49 819 тис. л (куб. м).

У свою чергу, відповідач наполягає на тому, що під час перевірки не були надані відомості отримання позивачем в оренду 12 резервуарів ЗВГ V-200 (серійні номери №№ 149 - 160) загальною місткістю 2400 куб. м. згідно акту приймання-передачі від 16.03.2021 та додаткової угоди від 16.03.2021 до договору оренди № 1108-ГНС-Р від 10.10.2018.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про невикористання цих резервуарів позивачем та, як наслідок, використання надлишку скрапленого газу не в господарській діяльності, що є підставою для визначення зобов`язань за підпунктом «г» пункту 198.5 статті 195 ПК.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 195 ПК платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідачем не спростовано та у ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено перебування оренді позивача вказаних резервуарів. Окрім того, відсутнє документальне підтвердження того, що за наслідками інвентаризації вказані 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого (умовний код УКТ ЗЕД 2711 00 00 00) виявилися відсутніми (втраченими) або ж будь-які докази того, що вказані об`єми газу бути використані у спосіб, що не пов`язаний із господарською діяльністю позивача.

Відсутність реєстрації резервуарів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі не може свідчити про фактичну відсутність таких резервуарів.

Передання резервуарів об`ємом 2 400 куб. м згідно додаткової угоди від 16.03.2021 відповідач не спростовує. Доказів використання не в господарській діяльності, відсутності (втрати) скрапленого газу відповідач не надає.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що так як єдиною підставою для визнання товару фактично відсутнім в наявності, не використаним в господарській діяльності (втраченим) було вказано лише відсутність достатньої кількості ємностей для його зберігання, таким чином нема підстав вважати відсутнім (втраченим) 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого (умовний код УКТ ЗЕД 2711 00 00 00). Контролюючим органом не доведено використання 2 371,231 тис. л (куб. м) газу вуглеводневого скрапленого не в господарський діяльності (втрату), з іншої сторони надані позивачем документи спростовують висновки відповідача щодо відсутності резервуарів для зберігання, а, відповідно, відсутності газу вуглеводневого скрапленого у кількості 2 371,231 тис. л (куб. м).

Згідно з положеннями статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши доводи сторін, якими вони обґрунтовують свою позицію під час розгляду справи у порядку касаційного перегляду судових рішень, Суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами обставин щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень. Висновки, які зазначені контролюючим органом зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів, що було виявлено під час судової стадії дослідження доказів, та безпідставність яких підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, відповідач у касаційній скарзі не обґрунтував незгоду з такими висновками, порушення судами норм права не доведено. Як слідує, фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд вдається у разі наявності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Таким чином, суд визнає, що касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені податковим органом в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. У цілому доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №420/29813/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

..........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду