ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/448
05.11.10
За позовом Голосіївська районна в м. Києві рада
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
про стягнення 110 078,49 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: СПД ОСОБА_1.
Рішення прийняте 05.11.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеими в судових засіданнях перервами з 29.10.2010р. по 01.11.2010р., з 01.11.2010р. по 05.11.2010р.
У судовому засіданні 05.11.2010р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Голосіївська районна в м. Києві рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 110078,49 грн. основного боргу та пені за договором оренди нежитлового приміщення №52-06 від 15.12.2005р. та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010р. порушено провадження у справі № 35/448, розгляд справи призначено на 15.09.2010р.
13.09.2010р. відповідачем через відділ діловодства суду були подані заперечення на позов, в яких посилався на сплив позовної давності щодо вимог про стягнення пені та вважає, що заборгованість по орендній платі становить 35 302,95 грн.
У судове засідання 15.09.2010р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.10.2010р.
У судовому засіданні 06.10.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11.10.2010р.
У судове засідання 11.10.2010р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 20.10.2010р.
У судовому засіданні 20.10.2010р. представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.
З метою витребування нових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.10.2010р.
У судовому засіданні 29.10.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 01.11.2010р.
У судовому засіданні 01.11.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 05.11.2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
15 грудня 2005року між Голосіївською районною у м. Києві радою (надалі позивач) та Фізичної особою –підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 52-06 (надалі Договір).
Відповідно до п.п. 1.1. договору, на підставі Рішення Голосіївської районної в м. Києві ради № 40/06 від 24.11.2005р. та ордеру № 314-05 від 15.12.2005р. позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і розташоване у підвалі, площею 129,4 кв.м., для розміщення майстерні.
Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору, термін дії договору встановлюється з 15.12.2005р. до 15.11.2006р.
На виконання умов договору позивач передав відповідачеві орендоване приміщення, що підтверджується Актом вселення від 15.12.2005р., підписаним КП "ЖЕО-101" та відповідачем.
Пунктом 2.15. Договору на орендаря покладений обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні послуги та інші видатки, зазначені у договорі та передбачені нормативними актами чинного законодавства.
Згідно із п. 3.1. Договору та відповідно до Розрахунку орендної плати (додаток №1 до договору) розмір орендної плати становить 2561,77 грн.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що розмір місячної орендної плати визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції з моменту укладання договору оренди чи перегляду орендної плати.
Порядок сплати орендних платежів визначений п.п. 3.3., 3.6. Договору, якими передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно, у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності до 15 числа поточного місяця. По закінченні терміну дії договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно. Аналогічне положення передбачено п. 2.20. Договору, відповідно до якого підставою для припинення нарахування орендних платежів по договору є акт передачі орендованого приміщення орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.
Як свідчать матеріали справи, 25.10.2006р. позивач направив відповідачеві повідомлення про не продовження Договору оренди, яким повідомив про закінчення 15.11.2006р. Договору оренди та відсутність у позивача наміру продовжувати зазначений договір на наступний термін, зобов'язавши також відповідача у строк до 15.11.2006р. звільнити орендоване нежитлове приміщення та по акту передати приміщення експлуатуючій організації. Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення № 03225489, копія якого міститься в матеріалах справи, повідомлення позивача про не продовження Договору було отримане відповідачем 28.10.2006р.
Однак відповідач не повернув експлуатуючій організації орендоване приміщення за актом передачі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору оренди відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату за час дії договору та за час фактичного користування приміщенням, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 90 535,63 грн., до якою також має бути включена сума ПДВ - 18107,13 грн.
Крім того, на підставі п. 3.7. Договору оренди, позивачем було нараховано пеню в розмірі 1435,73 грн., за несвоєчасне внесення орендних платежів.
Відповідач заперечував проти позову, та вважає, що задоволенню підлягає сума боргу в розмірі 1264,60 грн. (заперечення на позов від 01.11.2010р.).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, спірне приміщення є комунальним майном, правовий режим якого, а також права та обов’язки сторін, пов’язані з його орендним використанням, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування об’єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Як свідчить наданий позивачем розрахунок суми боргу, за час дії договору з 15.12.2005р. по 15.11.2006р. та за час фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням з 16.11.2006р. по 27.05.2010р. позивачем була нарахована орендна плата у розмірі 165 560,97 грн. без ПДВ (198 673,16 грн. з ПДВ).
Відповідно до ст. 527, 528 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Матеріали справи свідчать, що сума орендної плати за договором була частково сплачена ТОВ "Альтаїр+" і зазначені суми оплати були прийняті позивачем як належне виконання відповідачем свого обов'язку.
З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем було сплачено позивачеві в рахунок орендної плати за договором 164 511,22 грн.
Такими чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 161,94 грн.
Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.
Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.7. договору за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки платежу.
На підставі зазначених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1435,73 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за період з грудня 2009р. по травень 2010р.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 1427,91 грн. згідно із нижченаведеним розрахунком суду.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
4704.83
16.12.2009 - 27.05.2010
163
10.25 %
430.72
4859.03
16.01.2010 - 27.05.2010
132
10.25 %
360.23
4926.25
16.02.2010 - 27.05.2010
101
10.25 %
279.45
4998.49
16.03.2010 - 27.05.2010
73
10.25 %
204.94
5033.37
16.04.2010 - 27.05.2010
42
10.25 %
118.73
5021.63
16.05.2010 - 27.05.2010
12
10.25 %
33.84
1427.91
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної сплати орендної плати у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обов’язку її сплатити.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 35 589,85 грн.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (03150, м. Київ, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Голосіївської районної у м. Києві ради (03039, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 42, ідентифікаційний код 26077543; р/р 35415002001534 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019) 34161 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят одну) гривню 94 коп. –заборгованості за Договором оренди від 15.12.2005р., 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім) гривень 91 коп. - пені, 355 (триста п'ятдесят п'ять) гривень 90 коп. - державного мита та 76 (сімдесят шість) гривень 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині у позові відмовити.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 16.12.2010
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2010 |
Оприлюднено | 23.12.2010 |
Номер документу | 12953942 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні