Постанова

від 15.12.2010 по справі 28/59

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2010 р. № 28/59

Вищий господарський суд України в складі колегії с уддів:

Мирошниченка С.В. - голову ючий,

Барицької Т.Л.,

Жукової Л.В.,

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Будівельна корпорація "Львіввікнопласт "

на рішення господарського суду Львів ської області від 17.08.2010р.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010 р.

у справі №28/59

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Будівельна корпорація "Львіввікнопласт "

до Публічного акціонерного т овариства "Кредобанк"

про визнання недійсним кредит ного договору від 05.06.2007р. №163

в судовому засіда нні взяли участь представник и від:

позивача: не з' явилис я;

відповідача: не з' явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськ ого суду Львівської області від 17.08.2010р. у справі №28/59 (суддя Мо розюк А.Я.), в позові ТОВ "Будіве льна корпорація "Львіввікноп ласт" до ПАТ "Кредобанк" про ви знання недійсним кредитного договору №163 від 05.06.2007р. відмовле но повністю.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 14.10.2010р. у справі №28/59 апел яційна скарга ТОВ "Будівельн а корпорація "Львіввікноплас т", рішення господарського су ду Львівської області від 17.08.20 10р. у вказаній справі залишено без змін.

Рішення та постанова мотив овані тим, що позивач у встано вленому порядку належними до казами не довів наявність пі дстав для визнання оспорюван ого договору недійсним.

ТОВ "Будівельна корпорація "Львіввікнопласт" з вищевк азаними рішенням суду першої інстанції та постановою суд у апеляційної інстанції не п огодилося, подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне за стосування судами норм матер іального та процесуального п рава, просить скасувати гос подарського суду Львівської області від 17.08.2010р. та постанов у Львівського апеляційного г осподарського суду від 14.10.2010р. у справі №28/59 та направити с праву на новий розгляд.

Сторони не скористалися св оїм процесуальним правом на участь у засіданні суду каса ційної інстанції.

Обговоривши доводи касаці йної скарги, перевіривши, згі дно ч.1 ст.1117 Господарського про цесуального кодексу України , наявні матеріали справи на п редмет правильності юридичн ої оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в су дових рішеннях, колегія судд ів дійшла висновку, що касаці йна скарга не підлягає задов оленню, виходячи з наступног о.

Як встановлено господарсь кими судами, які приймали ріш ення у даній справі та підтве рджується матеріалами справ и, 05.06.2007р. між ВАТ "Кредобанк" (яке змінило назву на Публічне ак ціонерне товариство "Кредоба нк", згідно п.1.1 статуту ПАТ "Кре добанк", зареєстрованого в но вій редакції 29.12.2009р.) та ТОВ "БК "Л ьвіввікнопласт" був укладени й кредитний договір №163. Відпо відно до п. 2.1 кредитного догов ору, розмір кредиту складає 400 000,00 доларів США, процентна став ка складає 13,5% річних, строк дії кредитної лінії включно до 04. 06.2009. Додатковим договором №1 ві д 06.06.2007 до Кредитного договору т а Договорами про внесення зм ін та доповнень від 11.07.2007, від 29.05.2 009 до Кредитного договору, укл аденими між сторонами були в несені зміни щодо розміру пр оцентної ставки, строку дії к редиту та графіку повернення кредитних коштів.

Відповідно до ст. 11 ЦК Україн и, однією з підстав виникненн я зобов' язань, є зокрема дог овори та інші правочини.

Ст. 203 ЦК України встановлено , що зміст правочину не може су перечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства .

За змістом ст. 7 ГК України, ст . 4 ЦК України, відносини у сфер і господарювання регулюютьс я Конституцією України, цими Кодексами, законами України , нормативно-правовими актам и Президента України та Кабі нету Міністрів України, норм ативно-правовими актами інши х органів державної влади та органів місцевого самовряду вання, а також іншими нормати вними актами.

Відповідно до ст. 533 ЦК Україн и використання іноземної вал юти, а також платіжних докуме нтів в іноземній валюті при з дійсненні розрахунків на тер иторії України за зобов' яза ннями допускається у випадка х, порядку та на умовах, встано влених законом.

Згідно зі ст. 198 ГК України гр ошові зобов' язання учасник ів господарських відносин по винні бути виражені і підляг ають оплаті у гривнях. Грошов і зобов' язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб' єк ти господарювання мають прав о проводити розрахунки між с обою в іноземній валюті відп овідно до законодавства. Вик онання зобов' язань, виражен их в іноземній валюті, здійсн юється відповідно до закону.

Положення ст. 3 Декрету Кабі нету Міністрів України "Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю" від 19.02. 1993 р. № 15-93 передбачає, що валюта У країни є єдиним законним зас обом платежу на території Ук раїни, який приймається без о бмежень для оплати будь-яких вимог та зобов' язань, якщо і нше не передбачено цим Декре том, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за к редитним договором банк або інша фінансова установа (кре дитодавець) зобов' язується надати грошові кошти (кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених дого вором, а позичальник зобов' язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 345 ГК України кр едитні операції банків поляг ають у розміщенні банками ві д свого імені, на власних умов ах та на власний ризик залуче них коштів юридичних осіб(по зичальників) та громадян.

Положенням ст. 2 Закону Укра їни "Про банки та банківську д іяльність" визначено, що кошт и - це гроші у національній а бо іноземній валюті чи їх екв івалент.

Стаття 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регул ювання і валютного контролю" визначає, що НБУ видає індив ідуальні та генеральні ліцен зії на здійснення валютних о перацій, які підпадають під р ежим ліцензування згідно з ц им Декретом. Генеральні ліце нзії видаються комерційним б анкам та іншим фінансовим ус тановам України, національно му оператору поштового зв' я зку на здійснення валютних о перацій, що не потребують інд ивідуальної ліцензії, на вес ь період дії режиму валютног о регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидент ам і нерезидентам на здійсне ння разової валютної операці ї на період, необхідний для зд ійснення такої операції. Інд ивідуальної ліцензії потреб ують, зокрема, така операція (п .п. "в" ч. 4 ст. 5 Декрету) як: надання і одержання резидентами кре дитів в іноземній валюті, якщ о терміни і суми таких кредит ів перевищують встановлені з аконодавством межі.

Господарські суди першої т а апеляційної інстанцій вста новили, що за станом на день ук ладення спірного кредитного договору чинним законодавст вом України не передбачено о бмеження термінів та сум отр иманих кредитів в іноземній валюті, перевищення яких пот ребує отримання індивідуаль ної ліцензії НБУ.

Відповідно до ст. 11 Декрету К М України "Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю" НБУ у сфері валютно го регулювання: видає у межах , передбачених цим Декретом, о бов' язкові для виконання но рмативні акти щодо здійсненн я операцій на валютному ринк у України; видає ліцензії на з дійснення валютних операцій та приймає рішення про їх ска сування.

У відповідності до п. 5.3 Полож ення про порядок видачі банк ам банківських ліцензій, пис ьмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операці й, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001р. № 275, пис ьмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінност ями є генеральною ліцензією на здійснення валютних опера цій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю".

Господарськими судами вст ановлено, що ВАТ "Кредобанк" (п равонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") для надання креди ту мав Банківську ліцензію № 43, зареєстровану НБУ 31.03.1992р. за №9 6, Дозвіл №43-2 від 27.01.2006р. та Додаток до дозволу № 43-2 від 27.01.2006р. Вказан ими документами Національни й банк України дозволив банк у проводити операції по залу ченню та розміщенню іноземно ї валюти на валютному ринку У країни, тобто видавати креди ти в іноземній валюті.

Таким чином, господарські с уди першої та апеляційної ді йшли вмотивованого висновку про те, що єдиною правовою під ставою для здійснення залуче ння та розміщення іноземної валюти на валютному ринку Ук раїни є наявність банківсько ї ліцензії та відповідного п исьмовий дозвіл Національно го баку України на здійсненн я таких операцій. Наявність у банка такої ліцензії (дозвол у) свідчить про те, що його клі єнту, який отримав кредит в ін оземній валюті, не потрібні о кремі ліцензії на отримання такого кредиту, повернення й ого, оплату процентів та штра фних санкцій за неналежне ви конання своїх зобов' язань з а таким кредитним договором.

Згідно зі ст. 215 ЦК України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою-третьою , п' ятою та шостою ст. 203 ЦК Укр аїни. Недійсним є правочин, як що його недійсність встановл ена законом (нікчемний право чин). У цьому разі визнання так ого правочину недійсним судо м не вимагається.

Відповідно до ст. 207 ГК Україн и господарське зобов' язанн я, що не відповідає вимогам за кону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, або укладено учасниками господа рських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб' єктності), може бу ти на вимогу однієї із сторін , або відповідного органу дер жавної влади визнано судом н едійсним повністю або в част ині.

Отже, господарські суди дій шли вмотивованого висновку щ одо відмови в задоволенні по зовних вимог оскільки, позив ачем не доведено належними т а допустимими доказами наявн ість підстав, в розумінні ст. 2 07 ГК України та ст. 215 ЦК України , для визнання кредитного дог овору №163 від 05.06.2007р. недійсним.

З урахуванням меж перегляд у справи в касаційній інстан ції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи факт ичні її обставини були встан овлені місцевим та апеляційн им господарськими судами на підставі всебічного, повного і об' єктивного дослідження поданих доказів, висновки су дів відповідають цим обстави нам і їм дана належна юридичн а оцінка з правильним застос уванням норм матеріального і процесуального права, у зв' язку з чим підстав для скасув ання господарського суду Льв івської області від 17.08.2010р. та п останови Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 14.10.2010р. у справі № 28/59 не вбачає ться.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю "Будівельна ко рпорація "Львіввікнопласт" з алишити без задоволення.

Рішення господ арського суду Львівської обл асті від 17.08.2010р. та постанову Ль вівського апеляційного госп одарського суду від 14.10.2010р. у сп раві №28/59 залишити без зм ін.

Головуючий: Мирошниченко С .В.

Судді: Барицька Т.Л.

Жукова Л.В.