Рішення від 18.08.2025 по справі 372/2905/23

Справа № 372/2905/23

Провадження № 2-др/372/25/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., прокурора Кузьменко К., представниці відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області заяву представниці відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебувала цивільна справаза позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_3 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області та інші про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_3 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області та інші про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення відмовлено.

30.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» стороною відповідачки подано заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій представниця просила стягнути із Київської обласної прокуратури та Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суму понесених судових витрат у розмірі 250000,00 грн, які складаються із витрат на правову допомогу у розмірі 220000,00 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 30000,00 грн.

Представниця відповідачки у судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечила щодо заявленого розміру судових витрат. Зазначила, що заявлена сума є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, оскільки вже наявна усталена практика щодо розгляду вказаної категорії справ. Висновок експерта за результатом земельно-технічної експертизи не був використаний судом під час ухвалення рішення. Зазначену експертизу було проведено з ініціативи та на замовлення відповідача, а тому такі витрати не підлягають стягненню на користь відповідачки.

Суд, дослідивши доводи заяви, надані докази та матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Як вбачається із ухвали від 20 вересня 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 61-11308св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 824/647/19-а (адміністративне провадження № К/9901/31359/20), у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року в справі № 640/19089/20 (адміністративне провадження № К/9901/22986/21), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року по справі № 914/3881/21 зробити висновок про те, що:

- «розумний читач, який повністю володіє мовою, зрозумів би текст процесуальних норм так, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену як до подання позову, так і після (особливо, якщо судом враховано відповідний висновок експертизи як доказ). Тобто відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі;

- звужувальне тлумачення процесуальних норм щодо не відшкодування судових витрат за експертизу суттєво обмежує засаду (принцип) цивільного судочинства про відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. При цьому, таке обмеження не обумовлене безпосередніми приписами норм процесуального законодавства, а зроблене касаційним судом на підставі припущень про обмеження права іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта, що не відповідає дійсності, оскільки враховуючи засаду (принцип) змагальності учасники справи не позбавлені можливості під час розгляду справи судом заперечувати проти висновку експерта, в тому числі посилаючись на наявність підстав для відводу, а суд, за таких обставин, має підстави для визнання такого висновку експерта недопустимим доказом;

- відмова у відшкодування судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішенням (особливо, якщо судом враховано відповідний висновок експертизи як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права».

На підтвердження оплати відповідачкою витрат по здійсненню земельно-технічної експертизи до матеріалів справи долучено договір на виконання робіт від 08.12.2023 року, квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3652045, АКТ №1 здачі-приймання робіт від 25.01.2024 року за договором б/н від 08.12.2023 року.

Разом з цим, як видно зі змісту рішення суду, висновок експерта за результатом земельно-технічної експертизи №56/23 від 11.01.2024 не був використаний судом під час ухвалення рішення. Зазначену експертизу було проведено з ініціативи та на замовлення відповідача. Тому суд вважає, що витрати, понесені ОСОБА_2 на проведення цієї експертизи не належать до витрат, які вона понесла у зв`язку із розглядом справи та не підлягають стягненню з прокуратури та Київської обласної державної адміністрації на її користь.

Згідно з ч.3 п.1 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 141ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (п.1ст. 134 ЦПК України).

Однак, представницею відповідачки вказаного зроблено не було.

Разом з тим, аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. (Постанова ВС від 08.04.2021 року у справі № 161/20630/18).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду представницею відповідачки надано копії наступних документів:

- ордер;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

- договір № б/н від 12.12.2023 року;

- додаткову угоду до вищезазначеного договору від 17.12.2023 року;

-акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 29.07.2025 року до Договору б/н від 12.12.2023 року;

- рахунок-фактуру від 29.07.2025 року №2025072.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У Постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. 13 Верховний Суд Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до позиції ВС викладеної у Постанові від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15: За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2023, яка укладена 17.12.2023 року, пункту 1 Сторони у відповідності до п.3.1. Договору узгодили вартість правової допомоги (гонорару) у фіксованому розмірі по справі №372/2905/23, що включають дії Виконавця, а саме:

1.1. Перша інстанція:

- аналіз матеріалів справи та підготування правової позиції захисту у справі, збирання доказів (подання адвокатських запитів) 70000,00 грн.;

- підготування заяв по суті справи, заяв і клопотань 30000,00 грн.;

- участь в судових засіданнях (до 20 в суді та/або в режимі ВКЗ з урахуванням всіх витрат Виконавця ) 120000,00 грн.

На думку суду, аналіз матеріалів справи, підготовка правової позиції захисту, збирання доказів, підготовка заяв по суті, та участь у судових засіданнях, не має оцінюватись у зазначеному розмірі, оскільки дана категорія спорів є доволі поширеною так характеризується наявністю усталеної судової практики. Так само, із документів по суті справи та заяв з процесуальних питань, що подані адвокатом не вбачається, що їх складання потребувало від фахівця у галузі права додаткових зусиль та знань через типовість даного виду спорів у сучасній юридичний практиці.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 220000,00 грн. не відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, а тому відповідні доводи прокурора у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованими.

За таких обставин суд ухвалює рішення про покладення на Київську обласну прокуратуру та Київську обласну державну адміністрацію за рахунок бюджетних асигнувань, понесених відповідачкою судових витрат на надання професійної правничої допомоги на користь у розмірі 100000,00 грн., по 50000,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст.133,138,141, 270ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі №372/2905/23 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_3 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області та інші про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення.

Стягнути з Київської обласної прокуратури та Київської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у загальному розмірі 100 000, 00 грн., по 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень з кожного.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 18.08.2025 року.

Суддя Г.В.Висоцька