Ухвала від 18.08.2025 по справі 286/2925/25

Справа № 286/2925/25

Провадження № 1-кс/286/495/25

У Х В А Л А

18 серпня 2025 року м. Овруч

Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника

ДП «Ліси України» ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025065500000153 від 13.08.2025 , -

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна та просить накласти арешт на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю ДП «Ліси України», та був вилучений 12.08.2025 під час проведення огляду місця події, шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном, залишивши на відповідальне зберігання у відділі поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, мотивуючи тим, що у провадженні сектору дізнання ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065500000153 від 13.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 12.08.2025 працівниками поліції в с. Усове Словечанської ТГ Коростенського району Житомирської області було зупинено транспортний засіб, а саме: вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , при перевірці якого було виявлено розбіжність номера зазначеного на шасі НОМЕР_2 та в реєстраційному документі L0905542, після чого вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на зберігання до відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, що в м. Овруч Коростенського району Житомирської області для з`ясування всіх обставин події.

Таким чином, даний автомобіль являється предметом кримінального правопорушення, оскільки достовірно було встановлено розбіжності ідентифікаційного номеру в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20.09.2023 з ідентифікаційним номером зазначеним на шасі (рами) автомобіля та виявлено відсутність літери «L» номера шасі (рами) автомобіля, що унеможливлює ідентифікувати транспортний засіб.

З огляду на викладене автомобіль марки «ЗИЛ 131», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зберігає у собі сліди кримінального правопорушення й підлягає арешту відповідно до ст. 170 КПК України. Метою доцільності вказаного арешту є як забезпечення кримінального провадження, так і подальший його судовий розгляд і унеможливлення знищення, пошкодження іншим чином розпорядження майном.

Дізнавач в судове засідання не з`явилася.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просить повернути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна дізнавачу для усунення недоліків, посилаючись на відсутність у документах, долучених до клпотання, постанов про призначення як дізнавача, так і прокурора, та відповідно не підтвердження їх повноважень.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, та дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

13.08.2025 відомості про те, що 12.08.2025 близько 16 години в с. Усове Словечанської ТГ Коростенського району працівниками поліції було зупинено вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , при огляді якого було виявлено розбіжність номеру зазначеного на шасі НОМЕР_2 та в реєстраційному документі L0905542, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025065500000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, що вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В ч. 2 ст. 171 КПК України законодавець закріпив, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч.3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Частиною 1 ст.37 КПК України передбачено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Положення щодо незмінюваності прокурора у кримінальному провадженні закріплені у ч.2 ст.37 КПК України, відповідно до якої прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Це означає, що одна і та ж посадова особа органів прокуратури здійснює всі передбачені законом повноваження прокурора у кримінальному провадженні, починаючи з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, який є його початком, далі здійснюючи нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, повідомляючи особі про підозру, затверджуючи обвинувальний акт і підтримуючи в його межах державне обвинувачення, закінчуючи завершенням судового провадження.

У ст. 110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що до ЄРДР вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (ч. 5 ст. 214 КПК).

Тобто, витяг з Реєстру, згенерований програмними засобами ведення Реєстру, документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. Однак, він не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Об`єднана палата дійшла висновку, що за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.

У випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбачених ст. 36 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом.

Виходячи з наведеного, відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Відповідна правова позиція була сформована Верховним Судом та викладена у постанові від 22.02.2021 у справі №754/7061/15.

Поряд з тим, до клопотання дізнавача не долучено постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також відповідної постанови про призначення дізнавача.

До матеріалів клопотання дізнавачем долучено лише витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025065500000153 від 13.08.2025, в якому також відсутня інформація про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, зважаючи, що клопотання слідчого не відповідає в повній мірі вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, воно підлягає поверненню.

Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025065500000153 від 13.08.2025, повернути.

Встановити строк в сорок вісім годин для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1