Ухвала від 28.08.2025 по справі 286/2925/25

Справа № 286/2925/25

Провадження № 1-кс/286/510/25

У Х В А Л А

28 серпня 2025 року м. Овруч

Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника

ДП «Ліси України» ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025065500000153 від 13.08.2025 , -

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна та просить накласти арешт на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю ДП «Ліси України», та був вилучений 12.08.2025 під час проведення огляду місця події, шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном, залишивши на відповідальне зберігання у відділі поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, мотивуючи тим, що у провадженні сектору дізнання ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065500000153 від 13.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 12.08.2025 працівниками поліції в с. Усове Словечанської ТГ Коростенського району Житомирської області було зупинено транспортний засіб, а саме: вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , при перевірці якого було виявлено розбіжність номера зазначеного на шасі - НОМЕР_2 та в реєстраційному документі - L0905542, після чого вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на зберігання до відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, що в м. Овруч Коростенського району Житомирської області для з`ясування всіх обставин події.

Таким чином, даний автомобіль являється предметом кримінального правопорушення, оскільки достовірно було встановлено розбіжності ідентифікаційного номеру в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20.09.2023 з ідентифікаційним номером зазначеним на шасі (рами) автомобіля та виявлено відсутність літери «L» номера шасі (рами) автомобіля, що унеможливлює ідентифікувати транспортний засіб. Оскільки, він зберігає у собі сліди кримінального правопорушення, тому підлягає арешту відповідно до ст. 170 КПК України. Метою доцільності вказаного арешту є як забезпечення кримінального провадження, так і подальшого його судового розгляду, так і унеможливлення знищення, пошкодження чи іншим чином розпорядження майном.

З метою належного збереження речових доказів, а також з врахуванням того, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям, зазначених в ст. 170 КПК України, виникає необхідність у арешті майна з метою належного збереження речових доказів.

Одночасно на даний час не підтверджено законності походження вказаного майна, що підтверджує його набуття саме злочинним шляхом і зберігає необхідність в належному збереженні речових доказів.

В судове засідання дізнавач не з`явилася, але надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність та задовольнити його.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити. При цьому вказав, що у кримінальному провадженні призначено судову експертизу комплексного дослідження транспортного засобу, автомобіль вже оглянуто експертом та встановлено ознаки підробки номера на шасі, тому автомобіль не може використовуватися.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що автомобіль марки «ЗИЛ 131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є власністю ДП «Ліси України» та перебуває на балансі Словечанського надлісництва філії Столичний лісовий офіс, що підтверджує законність володіння та виключає будь-які підозри щодо незаконного використання або підробки номеру. Оскільки експертом автомобіль оглянуто, всі необхідні слідчі дії проведені, тому потреба в подальшому застосуванні арешту відпала.

Крім того, вказав, що дізнавачем в клопотанні не наведено підстав, мети накладення арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Арешт автомобіля, який не є знаряддям кримінального правопорушення, несе негативні наслідки для володільця, який не може його використовувати в господарській діяльності.

Вислухавши пояснення та позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Згідно п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

13.08.2025 відомості про те, що 12.08.2025 близько 16 години в с. Усове Словечанської ТГ Коростенського району працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , при огляді якого було виявлено розбіжність номеру зазначеного на шасі із записом в реєстраційному документі, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025065500000153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, що вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З копії протоколу огляду місця події від 12.08.2025 вбачається, що під час огляду ділянки дороги в селі Усове по вул. Червоній Коростенського району Житомирської області у період часу з 17 год. 00 хв. до 17 год. 40 хв. було виявлено вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , завантажений лісопродукцією породи «Дуб». При огляді автомобіля було виявлено розбіжність номеру зазначеного на шасі - НОМЕР_2 та в реєстраційному документі -L0905542, після чого вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на зберігання до ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Постановою дізнавача СД ВП №1 Коростенського РУП від 13.08.2025, вилучений в ході проведення огляду місця події автомобіль марки «ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025065500000153, приєднано до матеріалів кримінального провадження та поміщено на зберігання на територію відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, що підтверджується копією постанови.

Постановою начальника СД ВП №1 Коростенського РУП від 13.08.2025 було призначено судову експертизу комплексного дослідження транспортного засобу, проведення якої доручено експертам Житомирського НДЕКЦ МВС.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль марки «ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ДП «Ліси України». Ідентифікаційний номер транспортного засобу - L0905542.

Довідка Словечанського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України від 27.08.2025 підтверджує, що вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», д.н.з. НОМЕР_1 , інвентарний номер №0055739 рахується на балансі Словечанського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», обліковується на 105 рахунку, з 01.03.2004 по даний час.

Фото таблички заводу виробника підтверджує співпадіння номеру шасі автомобіля з реєстраційними документами, а саме зазначено L0905542 (а.с.18).

З фото шасі вбачається, що перед номером 0905542 відсутня літера L (а.с. 17).

Таким чином, в номері на шасі, який відповідає номеру в реєстраційних документах та табличці, відсутня літера L.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження є арешт майна.

В ч.3 ст.132 КПК України законодавець закріпив, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При накладенні арешту повинні враховуватись одночасно його мета і підстави (ст.170 КПК України) та інші передбачені законом обставини (ст.173 КПК України).

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є, зокрема, тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна ( ч. 11 ст. 170 КПК України).

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В ст. 173 КПК України законодавець закріпив, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оцінюючи наявність підстав для накладення арешту на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя з врахуванням досліджених матеріалів, долучених до клопотання, приходить до висновку, що слідчим доведено, що майно вилучене під час проведення огляду місця 12.08.2025, а саме: автомобіль марки «ЗИЛ 131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю ДП «Ліси України», є предметом скоєння злочину, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, містить сліди кримінального правопорушення та наявні ризики, передбачені ст. 170 КПК України, а саме передача (відчуження), а тому приходить до переконання, що клопотання дізнавача про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Поряд з тим, слідчий суддя враховує, що ст.41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

З огляду на приписи п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що зберігання автомобіля на території відділу поліції за відсутністі передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном.

Посилання прокурора на ст.37 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої експлуатація транспортних засобів з невідповідним номером шасі заборонена в Україні, слідчий суддя не може покласти в основу рішення у справі, з огляду на співпадіння цифр номера і відсутність лише однієї літери, та відсутність висновку експерта, який би підтвердив знищення, підробку або заміну ідентифікаційного номера автомобіля.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що з вказаним автомобілем проведено всі необхідні слідчі дії, автомобіль оглянуто експертом, однак висновок експертизи на час розгляду клопотання відсутній, зважаючи, що вказаний автомобіль на балансі Словечанського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», обліковується на 105 рахунку, з 01.03.2004 по даний час, номери співпадають як в реєстраційному документі, так і на табличці виробника, на шасі номер теж співпадає, за виключенням літери L, враховуючи гарантоване чинним законодавством право особи мирно володіти майном, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обґрунтованої потреби в залишенні арештованого майна, а саме автомобіля марки «ЗИЛ 131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю ДП «Ліси України», на зберігання за відділом поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, так як не встановлено наразі підстав щодо наявності потреби такого зберігання, та відповідно, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та може бути виконане якесь завдання, для виконання якого дізнавач звернувся із клопотанням, та приходить до висновку про можливість передачі арештованого автомобіля на відповідальне зберігання ДП «Ліси України» (Словечанському надлісництву філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України»), тобто законному власнику, та відповідно до висновку про часткове задоволення клопотання, що за встановлених обставин не вплине на дієвість та об`єктивність розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю ДП «Ліси України», та був вилучений 12.08.2025 під час проведення огляду місця події, шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження та розпорядження, передавши його на відповідальне зберігання ДП «Ліси України».

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1