Постанова від 18.08.2025 по справі 537/1116/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/1116/25 Номер провадження 22-ц/814/1932/25Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О. І.,

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Євгена Валерійовича

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 березня 2025 року, постановлену в м. Кременчуці під головуванням судді Маханькова О. В.

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар?єр» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Крюківського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від03березня 2025року вказану цивільну справу передано на розгляд до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 адвокатКузьмін Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживає на території Автозаводського району м. Кременчука, проте на підставі положень статті 28 ЦПК України реалізувала своє процесуальне право на звернення до суду за місцем реєстрації відповідача, що знаходиться на території Крюківського району м. Кременчука Полтавської області.

Вважає, що ухвалюючи судове рішення про передачу справи за підсудністю суд порушив положення статті 28 ЦПК України в частині втручання до права позивача на вибір суду для звернення за захистом порушеного права.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункти 3, 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

По справі встановлено, що 17.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ТОВ «Мало-Кохнівський кар`єр», в якому просила суд стягнути з відповідача належні їй на день звільнення та не виплачені їй кошти, а також стягнути середню заробітну плату за весь час затримки проведення виплат при звільненні за період з 22.02.2024 на момент проведення виплат.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 березня 2025 року вказану цивільну справу передано на розгляд до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Ухвалюючи про передачу справи за підсудністю до іншого суду на підставі пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд першої інстанції зазначив, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Автозаводського району м. Кременчука Полтавської області, а тому дана справа не підсудна Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області.

Колегія суддів вважає, що таких висновків суд першої інстанції дійшов всупереч встановлених фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, як це визначено частиною першою статті 19 ЦПК України.

У цивільно-процесуальному законодавстві України визначення «належного суду» врегульоване інститутом підсудності та передбачене Розділом 3 Глави 2 Цивільно-процесуального кодексу України.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальним правилом територіальної підсудності, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина друга статті 27 ЦПК України).

У частині першій статті 28 ЦПК передбачено альтернативне правило підсудності, відповідно до якого позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У даній справі у позивачем ОСОБА_1 відповідачем визначений ТОВ «Мало-Кохнівський кар`єр», з яким у неї виник трудовий спір.

З доданого до позовної заяви Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, від 26.11.2024 вбачається, що ТОВ «Мало-Кохнівський кар`єр» знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук вул. Ярмаркова, буд. 15, що територіально відноситься до Крюківського району м. Кременчука

Передаючи справу для розгляду до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, суд першої інстанції невірно визначився з територіальною юрисдикцією (підсудністю) спору, а також безпідставно не взяв до уваги право позивача самостійного вибору між судами, яким згідно зі статтею 28 ЦПК України підсудна справа, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

За наведених обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Євгена Валерійовича - задовольнити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 березня 2025 року скасувати, справу направити до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна