Рішення від 27.08.2025 по справі 280/7247/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2025 року Справа № 280/7247/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9, код ЄДРПОУ 35535544), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), треті особи Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 08356179), 20 Регіональна військово-лікарська комісія (49069, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Грушевського, буд. 65, код ЄДРПОУ 26637746) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військово-лікарської комісії Комунального неприбуткового підприємства "Запорізька міська лікарня № 1" Запорізької міської ради (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 2), треті особи Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України, 20 Регіональна військово-лікарська комісія, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 1, що полягають у неналежному обстеженні, здійсненні медичного обстеження позивача не в повному обсязі та встановленні придатності ОСОБА_1 до військової служби;

визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) ВЛК № 1046 від 03 травня 2024 року видану Комунальним неприбутковим підприємством Запорізька міська лікарня № 1 Запорізької міської ради, щодо визнання його обмежено придатним до військової служби;

визнати протиправними дії відповідача 2, що полягають у непроведенні контрольного (повторного) медичного обстеження ОСОБА_1 та неприйнятті передбаченого законодавством рішення;

зобов`язати відповідача 2 повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я позивача ОСОБА_1 з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку позивача на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що встановлені медичними документами діагнози навмисно кваліфіковано не за відповідними пунктами ст. 22 та ст. 75 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402 (зі змінами), що зазначено в оскаржуваній Постанові ВЛК, чим відповідно порушуються його цивільні та конституційні права. Лікарями ВЛК Відповідача-1 обрано не той ступінь порушення функції організму внаслідок зазначених хвороб відповідно до Таблиці Розкладу захворювань, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, а саме комісією встановлені захворювання, але класифікували їх не за тими пунктами статей 22 та 75 Розкладу захворювань, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Також вказаною комісією не був врахований взаємозв`язок всіх захворювань Заявника (Позивача) в сукупності та не прийнято до уваги рекомендації щодо недопущення переохолодження та значних фізичних навантажень, яким піддаються військовослужбовці при виконанні ними бойових завдань. Вважає, що при всіх описаних захворюваннях являється не придатним до військової служби в т.ч. в військовий час. При прийнятті оскаржуваної Постанови ВЛК не індивідуалізувало таку придатність відповідно до можливості або неможливості здійснення тих чи інших військових обов`язків. В контексті спірних правовідносин зазначає, що звертався зі скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20-ї Регіональної військово-лікарської комісії та Центральної військово-лікарської комісії, але жодної відповіді від 20-ї Регіональної військово-лікарської комісії та Центральної військово-лікарської комісії - не послідувало, а від ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано фактичну відмову в розгляді поданої скарги та її задоволення без забезпечення контрольного (повторного) огляду та його направлення до лікарських установ на необхідні обстеження.

Посилається на те, що спірним висновком РВЛК, оформленим довідкою, позивача визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах (за винятком підрозділів забезпечення), придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах. При огляді, ступінь порушення функції не встановлювалось, будь-яких медичних обстежень, аналізу результатів досліджень з приводу хвороби позивача проведено не було. Не враховано реального стану здоров`я позивача та всі його хвороби. Вважає визнання придатним до військової служби необґрунтованим та таким, що в разі подальшого залучення до виконання обов`язків може негативно вплинути на стан його здоров`я. Проведений огляд ВЛК та прийняте рішення про його придатність до військової служби не відповідають реальному стану здоров`я позивача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України та 20 Регіональну військово-лікарську комісію, відмовлено у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник третьої особи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України 20.09.2024 надав до суду пояснення по суті спору та вказав, що Військово-лікарським комісіям надано виключне право визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, визначення ступеню придатності до військової служби військовослужбовців, військовозобов`язаних та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Крім того, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому визначення потреби у направленні на медичний огляд ВЛК, оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.10.2024 призначено судово-медичну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.

Ухвалою від 28.05.2025 провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 13.08.2025 допущено заміну відповідача - Військово-лікарської комісії Комунального неприбуткового підприємства "Запорізька міська лікарня №1" її правонаступником- Військово-лікарську комісію Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 35535544).

Представником відповідача Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради 22.08.2025 подано до суду відзив на позовну заяву та вказано, що огляд позивача 03.05.2024 було проведено компетентною комісією та з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив на позовну заяву не подано.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 26.04.2024 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про долучення до особової справи військовозобов`язаного медичних документів, в якій зазначив, що ним пройдено лікування, ряд обстежень в медичних закладах та встановлено діагнози: стійкі наслідки перенесеної ЗЧМТ (2005 року, забій головного мозку) у вигляді післятравматичної енцефолопатії з вираженим лікворно-гіпертензіонним, вестибуло-атактичним, стійким цефілічним синдромами. Помірний нейрокогнітивний розлад. Структурна епілепсія з частими поліморфними нападами, з важким постиктальним періодом. Почастішання нападів (частота нападів 4-5 на місяць).

У вищезгаданій заяві позивачем зазначено, що вказані діагнози підпадають під кваліфікацію ст. 22 «а» та інших статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. На підтвердження вказаних тверджень додано наступні документи: довідка Центральної Вільнянської лікарні від 18.02.1987; консультативний висновок спеціаліста-невропатолога від 11.03.2015; протокол ЕКГ (головного мозку) від 19.02.2015; МРТ головного мозку від 26.10.2022; консультативний висновок спеціаліста від 18.05.2023; консультативний висновок спеціаліста від 09.06.2023; консультативний висновок від 09.06.2023; транскраніальна допплеросонографія від 16.06.2023; Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 2638 від 26.06.2023; консультативний висновок невропатолога від 27.06.2023; консультативний висновок спеціаліста від 16.10.2023; консультативний висновок спеціаліста від 25.01.2024; протокол ЕКГ (головного мозку) від 29.01.2024; консультативний висновок спеціаліста від 21.04.2024.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 в військово-лікарській комісії при комунальному неприбутковому підприємстві «Запорізька міська лікарня № 1» Запорізької міської ради.

За результатами проходження даної військово-лікарської комісії було прийнято Постанову в формі довідки № 1046 від 03.05.2024 року. За результатами медичного огляду визначено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Структурна епілепсія з частими поліморфними нападами. Стійкі наслідки ЗЧМТ 2005 рік забій головного мозку у вигляді постравматичної енцефалопотії. На підставі статтей 22б, 75б, графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ Б графи 3-7 дод. 3 до Наказу МО України № 402 від 14.08.2008 р. (зі змінами). Обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах.

10.05.2024 представник позивача звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України зі скаргою, в якій просив скасувати Постанову (довідку) ВЛК № 1046 від 03.05.2024, проведену військово-лікарською комісією Комунального неприбуткового підприємства Запорізька міська лікарня № 1 Запорізької міської ради; повторно провести обстеження гр. ОСОБА_1 з метою належної класифікації захворювань встановлених лікарськими установами, військово-лікарською комісією 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України; визнати гр. ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

10.05.2024 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою, в якій просив скасувати Постанову (довідку) ВЛК № 1046 від 03.05.2024, проведену військово-лікарською комісією Комунального неприбуткового підприємства Запорізька міська лікарня № 1 Запорізької міської ради.

Також 10.05.2024 представник позивача звернувся до 20 (двадцятої) регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України зі скаргою, в якій просив скасувати Постанову (довідку) ВЛК № 1046 від 03.05.2024, проведену військово-лікарською комісією Комунального неприбуткового підприємства Запорізька міська лікарня № 1 Запорізької міської ради; повторно провести обстеження гр. ОСОБА_1 з метою належної класифікації захворювань встановлених лікарськими установами, військово-лікарською комісією 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України; визнати гр. ОСОБА_1 непридатним до військової служби; визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

Відповідь на результати розгляду скарг Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України та НОМЕР_3 (двадцятої) регіональної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України позивачу надано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 21.05.2024 № 3661 повідомив представника позивача про те, що 03.05.2024 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію при КНП «Міська лікарня № 1» м. Запоріжжя, за результатами якої за ст. 22б, 75б визнаний обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах (за винятком підрозділів забезпечення), придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах за графою ІІ Наказу МО України № 402 від 14.08.2008 прийнято правильно. Відповідно до Картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , висновків лікарів встановлено, що ОСОБА_1 проставив особистий підпис в картці, чим підтвердив, що він надав інформацію щодо стану його здоров`я в повному обсязі.

Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2024 № 4070, адресованого представнику позивача у відповідь на скаргу від 10.05.2024, вбачається, що з метою контролю медичного огляду та згідно листа начальника комісії голови військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії від 18.05.2024 № 598_9_11141 рекомендовано гр. ОСОБА_1 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 з усіма підтверджуючими медичними документами та результатами досліджень в період з понеділка по пятницю з 08:00 до 17:00 для оформлення постанови ВЛК згідно вимог глави 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 № 402.

Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 27.06.2024 № 4900 повідомлено представника позивача, окрім відомостей аналогічних у листі від 21.05.2024 № 3661, про неможливість, згідно наданої медичної документації, прийняти постанову про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Не погоджуючи із винесенням спірної Довідки позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини п`ятої статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша та друга статті 1 Закону № 2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина третя статті 2 Закону №2232-XII).

За змістом частини дванадцятої статті 2 Закону №2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту або Національної гвардії України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон №2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначенихчастиною другоюстатті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відтак, на виконання частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1-1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд військовослужбовців та військовозобов`язаних, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

Пунктом 1.1 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10). (п.1.2 Розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд громадян, зазначених упункті 1.2розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Главою 3 Розділу ІІ Положення №402 визначено порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

У відповідності до пункту 3.4 Розділу ІІ Положення №402 визначено, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

За приписами п. 20.3 розділу ІІ Положення №402 передбачена, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Придатний" (зокрема, до військової служби та до військової служби за контрактом), "Непридатний", "Потребує", "Обмежено придатний до військової служби", "Тимчасово непридатний" тощо.

Як встановлено судом з матеріалів справи, спірним у даній справі є постанова військово-лікарської комісії Комунального неприбуткового підприємства «Запорізька міська лікарня № 1» Запорізької міської ради відносно ОСОБА_1 , прийнята у формі довідки ВЛК №1046від 03.05.2024.

Зі змісту вказаної довідки з`ясовано, що позивач на підставі статтей 22б, 75б, графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ Б графи 3-7 дод. 3 до Наказу МО України № 402 від 14.08.2008 р. (зі змінами) обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах.

Доводячи порушення порядку проведення медичного огляду позивач вказував на те, що лікарями не було враховано всі наявні та підтверджені діагнози та захворювання, не враховано частоту нападів, обрано не той ступінь порушення функції організму та не врахований взаємозв`язок всіх захворювань в сукупності.

Так суд зазначає, що позивача було обстежено всіма лікарями, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду, наявною в матеріалах справи.

Окрім того, судом інших порушень приписів пункту 3.4 Розділу ІІ Положення №402 не встановлено.

Будь-яких інших доводів щодо порушення процедури проведення медичного огляду визначеної Положенням №402, позивачем в не приведено. Між тим, судом доказів порушень порядку чи процедури медичного огляду позивача не встановлено.

При прийнятті рішення суд ураховує наведені позивачем підстави позову та виходить із того, що спірне рішення відповідача з процедурних питань не оскаржується, а підстав вважати, що таке рішення ВЛК у вигляді довідки є протиправним чи за суттю, чи за процедурою, за наслідками розгляду справи, немає.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі №806/526/16 зазначив, що "… у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Тобто розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та критерії індивідуального характеру та обранні пунктів статті розкладу хвороб під час проходження ВЛК, як і співставлення діагнозів в медичних документаціях, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд зазначає, що спірна постанова є такою, що не підлягає скасуванню.

В той же час, згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

- Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

- ВЛК регіону.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених упункті 1.2розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту;

розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.3 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК, організованих при військових частинах, які дислокуються на території регіону, незалежно від підпорядкування.

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

За підпунктом 2.8 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП. ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

За приписами підпункту 2.8.3. пункту 2.8 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (підпункт 2.8.4. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно допункту 1.2глави 1 розділу I,пункту 1.4глави 1 розділу II цього Положення. (підпункт 2.8.5. пункту 2.8 розділу І Положення № 402).

Згідно з пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Отже, зі змісту наведених вище норм Положення № 402 випливає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби, зокрема, військовозобов`язаних, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями ВЛК районних (міських) ТЦК та СП, особа має право звернутися за підпорядкованістю, зокрема, до ВЛК обласних ТЦК та СП з відповідною скаргою, а у разі незгоди із рішенням ВЛК обласних ТЦК та СП звернутися до штатних ВЛК, рішення яких можуть бути оскаржені до суду.

Отже перевірка рішення ВЛК районних ТЦК та СП на предмет того, дотримано всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.

З огляду на викладене, суд вважає, шо у спірному випадку ефективним і дієвим правовим механізмом захисту права (інтересу), який позивач сприймає за порушені, є ініціювання процедури перегляду рішення відповідної військово-лікарської комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме: військово-лікарською комісією при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України.

Як уже зазначалося вище позивачем подавалися скарги Центральної військово-лікарської комісії, 20-ї Регіональної військово-лікарської комісії та до ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак лише від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшли відповіді.

Виходячи з викладеного суд зауважує, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову. У зв`язку з цим позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_7 також задоволенню не підлягають.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач 2 у своєму листі від 03.06.2024 повідомляв про можливість з`явитися з усіма підтверджуючими медичними документами та результатами досліджень для оформлення постанови ВЛК.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Міська лікарня №7 Запорізької міської ради (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9, код ЄДРПОУ 35535544), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), треті особи Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код ЄДРПОУ 08356179), 20 Регіональна військово-лікарська комісія (49069, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Грушевського, буд. 65, код ЄДРПОУ 26637746) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 серпня 2025 року.

Суддя А.В. Сіпака