Рішення

від 18.02.2010 по справі 6/565

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/565 18.02.10

За позовом Заступника військового пр окурора Центрального регіон у України в інтересах держав и в особі Міністерства оборо ни України

До відповідачів 1) Товариства з обмеж еною відповідальністю «Укра їна-Метал ЛТД»

2) Центрально го спеціалізованого будівел ьного управління (госпрозрах ункове)

Третя особа н а стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору, приватне під приємство «Паркер Плюс»

Про визнання недійсними договор ів № 19/5-09/01 від 15.03.2006 р. та № 19/05-09/01 від 24.03. 2006 р.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасникі в процесу:

Від прокуратури Хруленко О.В. (за посв.)

Від позивача Порайко А.М. (за дов.)

Від відповідача-1 не з' явились

Від відповідача-2 не з' явились

Від третьої особи Комберянов С.О. (за до в.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суд у міста Києва звернувся з поз овом заступник військового п рокурора Центрального регіо ну України в інтересах держа ви в особі Міністерства обор они України до товариства з о бмеженою відповідальністю (д алі - ТОВ) «Україна-Метал ЛТД»( відповідача-1) та Центральног о спеціалізованого будівель ного управління «Укроборонб уд»(відповідача-2) про визнанн я недійсними договору № 19/5-09/01 ві д 15.03.2006 р., укладеного між Держав ою Україна в особі органу, упо вноваженого управляти майно м - Міністерством оборони Укр аїни, від імені якого діяв дир ектор філії Центрального спе ціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд», та відповідачем-1 про спільну діяльність шляхом будівницт ва (реконструкції) об' єктів житлово-цивільного призначе ння, розташованих на територ ії військового містечка № 43 (м . Київ, вул. Артема, 24-А), створенн я інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконстр укції) відповідно до розробл еного і затвердженого у вста новленому порядку проекту шл яхом пайової участі сторін, т а визнання недійсним договор у № 19/05-09/01 від 24.03.2006 р., укладеного мі ж Центральним спеціалізован им будівельним управлінням « Укроборонбуд»та відповідач ем-1 про компенсацію пайової у часті (паю) ЦСБУ «Укроборонбу д»в інвестиційному договорі № 19/5-09/01 від 15.03.2006 р..

Позовні вимоги мотивовані наступним: - державне майно бу ло відчужене з порушенням вс тановленого порядку; - у Мініс терства оборони та ОСОБА_4 був відсутній необхідний об сяг повноважень; - у договорах відсутні передбачені Законо м України «Про інвестиційну діяльність»механізми залуч ення коштів інвесторів; - пере дача земель оборони у приват ну власність заборонена зако ном.

Ухвалою від 16.09.2009 р. порушено п ровадження у справі № 6/565, розгл яд останньої призначено на 19.1 0.2009 р..

Ухвалою суду від 02.11.2009 р. розгл яд справи відкладено до 26.11.2009 р. , на підставі ст. 24 ГПК України замінено відповідача-2 - філ ію Центрального спеціалізов аного будівельного управлін ня «Укроборонбуд»- належним відповідачем, яким є Централ ьне спеціалізоване будівель не управління (госпрозрахунк ове), та на підставі ст. 27 ГПК Ук раїни залучено до участі у сп раві як третю особу на сторон і відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, приватне підприємст во «Паркер Плюс».

Центральне спеціалізоване будівельне управління (госп розрахункове) у наданих суду письмових поясненнях підтри мало позовні вимоги у повном у обсязі. Зокрема, відповідач -2 зазначив, що при укладенні с пірних договорів у березні 2006 року директор філії Централ ьного спеціалізованого буді вельного управління «Укробо ронбуд»ОСОБА_4 не мав нале жного обсягу повноважень для їх підписання.

У судове засідання 26.11.2009 р. пр едставник відповідача-1 не з' явився, про причини неявки су д не повідомив, вимоги ухвали суду від 02.11.2009 р. не виконав.

Розгляд справи відкладено до 09.12.2009 р. та витребувано від ві дповідача-1 докази, потрібні д ля вирішення спору по суті.

У судове засідання 09.12.2009 р. від повідач-1 не з' явився, про при чини неявки суд не повідомив , вимог ухвали суду від 26.11.2009 р. не виконав.

За таких обставин, розгляд с прави відкладено та витребув ано від відповідача-1 докази, п отрібні для вирішення спору по суті.

У судове засідання 21.01.2010 р. пре дставник відповідача-1 не з' явився, про причини неявки су д не повідомив.

У зв' язку з черговою неявк ою в судові засідання предст авника відповідача-1, невикон анням ним вимог суду, розгляд справи відкладено на 08.02.2010 р..

Через канцелярію суду від п озивача надійшли додаткові п ояснення по справі.

Представник третьої особи у поданому суду відзиві позо вні вимоги відхилив у повном у обсязі, зазначивши, що предс тавник Міністерства оборони України, укладаючи оспорюва нні договори, діяв в межах над аних довіреністю повноважен ь та в порядку, передбаченому законом.

Представник відповідача-1 в черговий раз на виклик суду н е з' явився, про причини неяв ки суд не повідомив.

В судовому засіданні оголо шувалась перерва до 15.02.2010 р. та д о 18.02.2010 р. в порядку ст. 77 ГПК Украї ни.

Представники відповідачів на виклик суду не з' явились , про день та час проведення су дового засідання були повідо млені належним чином.

За таких обставин, суд вважа є за можливе розглянути спра ву за наявними матеріалами н а підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані доку менти і матеріали, заслухавш и пояснення представників уч асників процесу, всебічно та повно з' ясувавши обставини , на яких ґрунтуються позовні вимоги, об' єктивно оцінивш и в сукупності докази, які маю ть значення для розгляду спр ави і вирішення спору по суті , суд встановив:

15.03.2006 р. між державою в осо бі органу, уповноваженого уп равляти майном Міністерства оборони України, від імені як ого діяв директор філії Цент рального спеціалізованого б удівельного управління «Укр оборонбуд»ОСОБА_4 (сторон ою-1) та товариством з обмежено ю відповідальністю (ТОВ) «Укр аїна - Метал ЛТД»(стороною-2), було укладено договір № 19/5-09/01 пр о спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об' єктів житлово-цивільног о призначення (далі - догові р № 19/5-09/01), розташованих на терит орії військового містечка № 43 (м. Київ, вул. Артема, 24-А), створе ння інженерної інфраструкту ри для їх будівництва (реконс трукції) відповідно до розро бленого і затвердженого у вс тановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторі н.

15.03.2006 р. з метою здійснення спі льної діяльності ТОВ «Україн а - Метал ЛТД»по акту прийма ння - передачі було передано відповідне майно (об' єкти ж итлово-цивільного призначен ня, розташовані на території військового містечка № 43 м. Ки їв, вул. Артема, 24-А).

Також, за твердженням проку ратури та позивача, 24.03.2006 р. між с торонами було укладено догов ір № 19/05-09/01 про компенсацію пайо вої участі (паю) в інвестиційн ому договорі № 19/5-09/01 від 15.03.2006 р., ві дповідно до якого ТОВ «Украї на - Метал ЛТД»компенсувало вартість паю держави у спіль ній діяльності.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги позива ча є такими, що не підлягають з адоволенню частково з наступ них підстав.

Стаття 6 Закону України «Про правовий режим майна у Зброй них Силах України»вказує, що відчуження військового майн а здійснюється Міністерство м оборони України через упов новажені Кабінетом Міністрі в України підприємства та ор ганізації, визначені ним за р езультатами тендеру, після й ого списання, за винятком май на, визначеного частиною дру гою цієї статті.

Відповідно до пункту 5 Полож ення про порядок відчуження та реалізації військового ма йна Збройних Сил (затверджен е постановою Кабінету Мініст рів України від 28.12.2000 р. № 1919) повно важення суб'єктам підприємни цької діяльності на реалізац ію військового майна, списан ого військового майна та вій ськового майна, яке підлягає утилізації, надає Кабінет Мі ністрів України за пропозиці єю Міноборони відповідно до результатів проведених конк урсів (тендерів) з визначення серед суб'єктів тих, що реаліз уватимуть військове майно.

Відповідно до розпоряджен ня Кабінету міністрів Україн и від 13.12.2004 р. № 894-р «Про надання по вноважень на реалізацію спис аного військового майна Збро йних Сил»Центральному спеці алізованому будівельному уп равлінню, філією якого був «У кроборонбуд», було надано по вноваження на реалізацію спи саного військового майна Збр ойних Сил.

Згідно із довідкою Київськ ого квартирно-експлуатаційн ого управління від 16.07.2009 р. № 303/25-1844 вищезазначене нерухоме майн о є списаним.

Судом встановлено, що догов ір № 19/5-09/01 від імені Держави в ос обі органу, уповноваженого у правляти майном Міністерств а оборони України, підписані директором філії Центрально го спеціалізованого будівел ьного управління «Укроборон буд»ОСОБА_4

ОСОБА_4 діяв на підставі до віреності Міністерства обор они України, посвідченої при ватним нотаріусом Київськог о міського нотаріального окр угу Шевчук З.І. від 14.02.2006 р. за № 162з (бланк ВСО № 831447).

Позивач зазначає, що довіре ність від 14.02.2006 р. за № 162з, видана н ачальником Центрального спе ціалізованого будівельного управління ОСОБА_7, що дія в на підставі довіреності ві д 17.08.2004 р. № 2369, станом на 2006 р. була н е чинна, оскільки за дорученн ями Міністра оборони України Кузьмука О.І. всі довірен ості, видані до жовтня 2004 р. та т ермін яких не закінчився, вва жаються недійсними.

Відповідно до 249 Цивільног о кодексу України особа, яка в идала довіреність і згодом с касувала її, повинна негайно повідомити про це представн ика, а також відомих їй третіх осіб, для представництва пер ед якими була видана довірен ість. Права та обов'язки щодо т ретіх осіб, що виникли внаслі док вчинення правочину предс тавником до того, як він довід ався або міг довідатися про с касування довіреності, збері гають чинність для особи, яка видала довіреність, та її пра вонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя о соба знала або могла знати, що дія довіреності припинилася . Позивач не надав жодних дока зів повідомлення ОСОБА_7 т а ОСОБА_4 про скасування ї х довіреностей, а також жодни х доказів того, що ОСОБА_4 з нав або повинен був знати про таке скасування.

Відповідно до статей 167, 170 Цив ільного кодексу України держ ава діє у цивільних відносин ах на рівних правах з іншими у часниками цих відносин. Держ ава набуває і здійснює цивіл ьні права та обов'язки через о ргани державної влади у межа х їхньої компетенції, встано вленої законом.

Стаття 239 Цивільного кодекс у України вказує, що правочин , вчинений представником, ств орює, змінює, припиняє цивіль ні права та обов'язки особи, як у він представляє.

Отже, підстави вважати, що д оговір № 19/5-09/01 від імені Міністе рства оборони України вчиняв не уповноважений належним ч ином представник, відсутні.

Також є не обґрунтованими д оводи щодо порушення вимог З акону України «Про інвестиці йну діяльність»та Закону Укр аїни «Про фінансово-кредитні механізми і управління майн ом при будівництві житла та о пераціях з нерухомістю».

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 4 Зако ну України «Про інвестиційну діяльність»об'єктами інвест иційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будів ництва, фінансування спорудж ення яких здійснюється з вик ористанням недержавних кошт ів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва та ких об'єктів може здійснюват ися виключно через фонди фін ансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інст итути спільного інвестуванн я, недержавні пенсійні фонди , які створені та діють відпов ідно до законодавства, а тако ж через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає од иниця такої нерухомості.

Умови договору № 19/5-09/01 не пере дбачають можливості залучен ня коштів від фізичних та юри дичних осіб для спорудження об' єктів житлового будівни цтва. Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про ф інансово-кредитні механізми і управління майном при буді вництві житла та операціях з нерухомістю», цей Закон в становлює загальні принципи , правові та організаційні за сади залучення коштів фізичн их і юридичних осіб в управлі ння з метою фінансування буд івництва житла та особливост і управління цими коштами. Су дом встановлено, що договір № 19/5-09/01 про спільну діяльність не передбачає залучення коштів юридичних і фізичних осіб в у правління, що свідчить про те , що правовідносини, які виник ли між сторонами вказаного д оговору, не є предметом регул ювання Закону України «Про ф інансово-кредитні механізми і управління майном при буді вництві житла та операціях з нерухомістю».

Також відсутні правові під стави для оцінки договору № 19/ 5-09/01 на відповідність вимог зем ельного законодавства, оскіл ьки він не регулює перехід пр ава на землю та земельні відн осини.

З огляду на викладене, позов ні вимоги в частині недійсно сті договору № 19/5-09/01є недоведен ими.

Також є недоведені твердже ння щодо недійсності договор у № 19/05-09/01 від 24.03.2009 р. та акту прийом у передачі вказаного майна в ід 29.03.2009 р..

Позивачем не було подано ор игіналу чи копії договору № 19/ 05-09/01-2 від 24.03.2009 р. та акту прийому п ередачі вказаного майна від 29.03.2009 р., що позбавляє суд можлив ості дослідити зміст вказано го договору.

Відповідно до ст. 32 Господар ського процесуального кодек су України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський с уд у визначеному законом пор ядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги чи запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни обов'язок доказування тих обставин, на які посилаєт ься сторона як на підставу св оїх вимог та заперечень, покл адається на сторону.

Позивачем не було доведено належними та допустимими до казами обґрунтованість свої х вимог в частині визнання не дійсним договору № 19/05-09/01від 24.03.200 9 р..

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для визнан ня недійсними оспорюваних пр авочинів.

Інших доказів на обґрунтув ання позовних вимог крім тих , що містяться в матеріалах сп рави, суду не надано.

За таких обставин підстави для задоволення позову відс утні.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовни х вимог відмовити повністю.

Суддя С.А. К овтун

Рішення підписано 26.02.2010 р..