Постанова

від 13.02.2013 по справі 6/565

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/565

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Вероніка ЛТД» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом ТОВ «Вероніка ЛТД» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2008 року ТОВ «Вероніка ЛТД» звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №№ 0010382314/0, 0010362314/0 та 0010372314/0 від 05.12.2007 року, які були оскаржені в адміністративному порядку, та прийняті за результатами розгляду нові податкові повідомлення-рішення №№ 0010382314/1, 0010362314/1 та 0010372314/1 від 09.02.2008 року, №№ 0010382314/2, 0010362314/2 та 0010372314/2 від 12.03.2008 року і №№ 0010382314/3, 0010362314/3 та 0010372314/3 від 20.05.2008 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 р., в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Ухвалою ВАСУ від 01.10.2012 року касаційна скарга ТОВ задоволена частково. Ухвала Київського ААС від 13.05.2010 року скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки в рішенні суду відсутні посилання на будь-які обставини, що мають значення для справи, відсутні висновки суду про встановлені обставини, їх правові наслідки, та не перевірені факти, встановлені судом першої інстанції. Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції лише вказав на матеріальні норми, які регулюють спірні правовідносини, проте яким чином наведені положення законодавства впливають на вирішення даного спору, суд не визначив.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В 2001 році позивач та фірма AFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS» Ізраїль (далі -Фірма) уклали договір №16-02-01 про покупку обладнання загальною вартістю 46500,00 дол. США. На виконання вказаного договору ТОВ отримало обладнання на загальну суму 31094,36 дол. США, що підтверджується ВМД №№ 751067, 751068, 005997 та 007479. В рахунок оплати за отриманий товар позивач перерахував на рахунок Фірми 11000 дол. США.

Станом на 01.01.2005 року та 30.06.2007 року на по вказаному контракту в бухгалтерському обліку підприємства по Кт 632 рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 20094,36 дол. США.

З 13 по 26.09.2005 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну перевірку правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість TOB «Вероніка ЛТД» (далі - ТОВ) за період з 10 по 31.03.2005 р. Відповідно до довідки № 57/23-7 від 26.09.2005 р., складеноїза результатами проведеної перевірки, податкові накладні відповідають вимогам п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ). В результаті 23.11.2005 р. TOB отримало з бюджету відшкодування ПДВ в повному обсязі в розмірі 263169,00 грн.

Крім того, ДШ також провела позапланову камеральну перевірку TOB з питання відповідності заявленого до відшкодування ПДВ за квітень 2005 року, за результатами якої порушень правильності обчислення та повноти сплати податку на додану вартість, а також невідповідність вимогам закону податкових накладних, отриманих TOB «Вероніка ЛТД» від TOB «НВП «ТехМет» у квітні 2005року, встановлено не було. 20.12.2005 р. TOB отримало з бюджету відшкодування ПДВ за квітень 2005 року в розмірі 67 612,00 грн.

Відповідно до плану з 18.10. по 16.11.2007 року ДПІ провела виїзну планову перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.06.2007 років. За результатами перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення позивачем вимог пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону про ПДВ та п.18 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» №165 від 30.05.1997 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 759118,00 грн., та пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток), що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за І квартал 2005 року, на загальну суму 26652,16 грн.

На цій підставі 05.12.2007 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення №№ 0010382314/0, 0010362314/0 та 0010372314/0, які були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду були прийняті нові податкові повідомлення-рішення: 09.02.2008 року №№ 0010382314/1, 0010362314/1 та 0010372314/1, 12.03.2008 року №№ 0010382314/2, 0010362314/2 та 0010372314/2 і 20.05.2008 року №№ 0010382314/3, 0010362314/3 та 0010372314/3.

Під час перевірки, проведеної з 18.10. по 16.11.2007 року, податкові накладні, отримані позивачем від TOB «НВП «ТехМет» в 2005 р., ДПІ визнала такими , що не відповідають вимогам пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, і на цій підставі зробила висновок про заниження TOB ПДВ на загальну суму 759118,00 грн. (за лютий - 160 630,00 грн., за березень - 372 400,00 грн., за квітень - 39 000,00 грн. і за травень - 187 088,00 грн.) та завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2005 р. на 28412,00 грн..

Вказане є порушенням п.4 указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 р. «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», згідно якого вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

В матеріалах справи відсутні докази наявності законних підстав для прийняття рішення про проведення повторної перевірки TOB, а отже, викладені в довідці № 57/23-7 від 26.09.2005 р. висновки щодо відсутності порушень законодавства з питання обчислення ПДВ, визначення сум податкового кредиту та повноти сплати ПДВ і достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ не можуть бути спростовані висновками, наведеними в акті від 23.11.2007 р. «Про результати виїзної планової перевірки TOB «Вероніка ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.06.2007 років».

Наведеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав і прийняв в цій частині незаконне і необґрунтоване рішення.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ).

Наявність податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «НВП «ТехМет», підтверджується довідками ДПІ №№ 57/23-7 від 26.09.2005 p. та 1294/15-2 від 29.09.2005 p., а також актом ДПІ 696/23-14/24375101 від 23.11.2007 р.

Вказане свідчить про правомірність визначення ТОВ бюджетного відшкодування ПДВ за березень та квітень 2005 р. При цьому судова колегія звертає увагу, що отримані TOB податкові накладні містять всі, передбачені законом реквізити.

Щодо визнання TOB «НВП «ТехМет» банкрутом, то колегія суддів звертає увагу, що вказане мало місце в 2007 році, а ДПІ оспорює правовідносини, що мали місце в 2005 р.

На обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції, зокрема, послався на пояснення громадянки Ковалівської, які були відібрані оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, і яка не була допитана судом як свідок.

З матеріалів справи вбачається, що вказані пояснення були відібрані в порядку кримінально-процесуального закону або ж закону про оперативно-розшукову діяльність, отже, вони підлягають дослідженню за правилами кримінально-процесуального, а не адміністративного судочинства і не можуть бути належними доказами в адміністративній справі.

Відповідно до ст.67 КАСУ спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій.

Спеціаліст до участі в розгляді даної справи не залучався, а тому посилання суду на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС в м. Києві № 1018 від 22.11.2007 р. не ґрунтуються на законі.

На підставі наведеного та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАСУ, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 року скасувати та ухвалити нову про задоволення позову.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0010382314/1, 0010362314/1 та 0010372314/1 від 09.02.2008 року, №№ 0010382314/2, 0010362314/2 та 0010372314/2 від 12.03.2008 року і №№ 0010382314/3, 0010362314/3 та 0010372314/3 від 20.05.2008 року.

Постанова набирає чинності з моменту ухвалення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.