Ухвала від 04.09.2025 по справі 274/9314/23

Справа №274/9314/23

Провадження № 2/0274/143/25

У Х В А Л А

"04" вересня 2025 р. м. Бердичів

Бердичівськийміськрайонний суд Житомирськоїобласті вскладі:головуючого суддіХуторної І.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді, яка подана представником позивачки ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

28.08.2025 до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Хуторної І.Ю.

У своїй заяві представник позивача посилається на підстави для відводу судді, передбачені п. 3 п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Вказує, що відмова судом у заміні відповідача є рівнозначним відмові в позові до постановлення рішення у справі і є проявом упередженого ставлення до позивачки та її представника, що не гарантує права на справедливий суд.

Частинами 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вказано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

У цій справі 28.12.2023 позивачка пред`явила позов до КЗ "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та КЗ "Іванопільський ліцей" та просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу із КЗ "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакової Т.Б. від 25.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.05.2024 у цивільній справі № 274/9314/23 задоволено заяву позивачки та її представника ОСОБА_1 про відвід судді Большакової Т.Б. та справу передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.05.2024 у цивільній справі задоволено заяву про самовідвід судді Вдовиченко Т.М. та справу передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024, вказану справу № 274/9314/23 передано на розгляд судді Хуторній І.Ю.

Ухвалою судді Хуторної І.Ю. від 03.06.2024 дану цивільну справу № 274/9314/23 прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 05.08.2024, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 10.04.2021 до 10.04.2022.

Протокольною ухвалою суду від 05.08.2024 у справі закрито підготовче провадження.

У справі за участі сторін було проведено судові засідання 06.03.2025, 19.03.2025, 29.04.2025, 05.06.2025, 01.08.2025.

У судовому засіданні, яке проведено за участі представника позивачки ОСОБА_1 - 01.08.2025 досліджено усі письмові докази та за його клопотанням для підготовлення додаткових письмових пояснень судовий розгляд відкладено на 18.08.2025.

18.08.2025 представник позивачки ОСОБА_1 подав заяву про заміну відповідача Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на Краснопільську сільську раду Бердичівського району Житомирської області.

18.08.2025 судом постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивачки Іванцова О.В. про заміну відповідача на належного відмовлено, оскільки заяву про таку заміну відповідача подано із порушенням визначеного процесуальним законом строку та необґрунтованістю доводів заяви, що позивачка не знала до подання позову про підставу заміни відповідача.

Аналізуючи заяву про відвід судді Хуторної І.Ю. суд зазначає, що доводи заяви представника позивачки про відвід судді фактично зводяться до його незгоди з ухвалою суду від 18.08.2025 про відмову в задоволенні зави про заміну відповідача.

Проте, як зазначено судом, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала суду Верховного Суду від 18 серпня 2025 року у справі № 754/1282/25).

Аналіз заяви про відвід судді Хуторної І.Ю. свідчить, що доводи представника позивачки обґрунтовані припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами. Заява про відвід підтверджує, що в ній викладено незгоду із процесуальним рішенням судді і не свідчить про наявність підстав для його відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема того, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності указаного судді.

З огляду на викладене, заява представника позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. є необґрунтованою.

Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК питання про відвід судді слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Хуторної І.Ю. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визнати необґрунтованою.

Справу передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Хуторна