Постанова від 08.09.2025 по справі 910/10187/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2025 р. Справа№910/10187/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 08.09.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі №910/10187/15 (суддя Шкурдова Л.М.)

за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» на дії Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівни

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.11.2015 у справі №910/10187/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Визнав недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку ПАТ «Укртрансгаз» (наразі Акціонерне товариство «Укртрансгаз», далі - відповідач) природного газу ПАТ «Азот» в обсязі 87 714,890 тис.куб.м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014. Зобов`язав ПАТ «Укртрансгаз» поновити в обліку в підземному сховищі газу природній газ ПАТ «Азот» (наразі Приватне акціонерне товариство «Азот», далі - позивач) в об`ємі 87 714,890 тис.куб.м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014. Стягнув з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ПАТ «Азот» судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

22.07.2016 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/10187/15 видано наказ про зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (наразі Акціонерне товариство «Укртрансгаз») поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» природній газ Публічного акціонерного товариства «Азот» (наразі Приватне акціонерне товариство «Азот») в об`ємі 87 714,890 тис.куб.м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

Постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівни від 22.05.2025 закінчено виконавче провадження №51816727 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/10187/15 від 22.07.2016.

10.06.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Азот» надійшла скарга на дії Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни, за змістом якої заявник просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни від 22.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №51816727 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 №910/10187/15 та зобов`язати Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 №910/10187/15.

Заявник в обґрунтування скарги посилається на те, що оскаржувана постанова державного виконавця від 22.05.2025 про закінчення виконавчого провадження не містить зазначення про те, що державним виконавцем вчинено всіх передбачених законодавством дій, направлених на виконання судового рішення, так само, і будь-яких мотивів висновку про неможливість виконання судового рішення без участі боржника, що свідчить про те, що дана постанова винесена передчасно, а закінчення виконавчого провадження з підстав, викладених в ній, є перешкодою для забезпечення стягувача (ПрАТ «АЗОТ») гарантії виконання судового рішення, передбаченої Конституцією України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» на дії Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни у справі № 910/10187/15 відмовив.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що державним виконавцем Коваль Л.І. було вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для примусового виконання рішення суду і дії останньої жодним чином не порушують норм чинного законодавства. Аргументи скаржника про те, що виконавець не вжив всіх необхідних дій, відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», не знайшли свого підтвердження. Крім того, скарга не містить аргументів про те, яких конкретно заходів державним виконавцем в межах виконавчого провадження у спірних правовідносинах здійснено не було.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Азот» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу позивача.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що державним виконавцем не вчинено виконавчих дій, передбачених частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» , в тому числі щодо вчинення виконавчих дій та прийняття рішень шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів, у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами; не встановлено обставин, за яких наказ від 22.07.2016 у справі №910/10187/15 не може бути виконаний без участі боржника; не виконано приписів частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз?яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.08.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15; розгляд апеляційної скарги призначив на 19.08.2025 о 12 год. 45 хв; витребував матеріали справи №910/10187/15 з Господарського суду міста Києва.

05.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №51816727, вжиті всі необхідні заходи для примусового виконання рішення у відповідності до вимог законодавства та в межах обов`язків покладених на такого виконавця. Також відповідач наголошує, що до даних правовідносин, які виникли при примусовому виконанні судового рішення у справі №910/10187/15, підлягає застосуванню саме практика Верховного Суду викладена в справах №910/10186/15 та №910/10190/15, яку викладено при розгляді аналогічних правовідносин.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.08.2025 відклав розгляд справи №910/10187/15 на 02.09.2025 на 11 год. 55 хв.

02.09.2025 виникла необхідність призначення розгляду справи №910/10187/15 на іншу дату через оголошення у місті Києві «повітряної тривоги».

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.09.2025 продовжив строк розгляду даної справи та призначив її розгляд на 08.09.2025 на 14 год. 20 хв.

У судовому засіданні 08.09.2025 представник позивача підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.

08.09.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 залишити без змін.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну про час та місце розгляду справи повідомлено шляхом доставки ухвал Північного апеляційного господарського суду в її «Електронний кабінет».

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

02.08.2016 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Джулай Ю.Ю., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51816727 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/10187/15 від 22.07.2016, за яким боржником є ПАТ «Укртрансгаз», а стягувачем ПАТ « Азот».

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною про передачу виконавчого провадження від 09.01.2020, виконавче провадження №51816727 передано до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ).

15.04.2020 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною направлено вимогу Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз», в якій державний виконавець вимагав повідомити про стан виконання рішення суду або ж причини його не виконання.

У відповідь на вимогу державного виконавця від 15.04.2020, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» листом від 27.04.2020 №1001ВИХ-20-2036 повідомило, що відсутність укладеного між боржником та стягувачем договору на зберігання природного газу перешкоджає виконанню рішення про поновлення обліку в підземних сховищах газу природного газу ПАТ «Азот».

Державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівна звернувся до ПАТ «Азот» із вимогою, в якій просив стягувача надати відповідь щодо вищезазначеної інформації, що викладена в листі боржника, що стосується виконання рішення суду.

Листом №501-06/374 від 15.06.2020 Приватне акціонерне товариство «Азот» повідомило державного виконавця, що станом на 04.05.2020, а також на день складання цієї заяви, на адресу ПРАТ «Азот» не надходило жодних доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10187/15.

11.08.2020 Державним виконавцем Коваль Л.І. Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) складено акт про те, що станом на 11.08.2020 будь-яка інформація щодо підтвердження виконання вищезазначеного рішення суду від сторін до відділу не надходила.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною про накладення штрафу від 11.08.2020, в рамках виконавчого провадження № 51816727 на боржника, в силу вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладено штраф за невиконання рішення суду.

11.08.2020 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною направлено вимогу Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз», в якій державний виконавець вимагав надати в письмовій формі підтвердження щодо виконання рішення суду або ж повідомити причини невиконання.

У відповідь на вимогу державного виконавця від 11.08.2020 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» листом від 02.09.2020 №1001ВИХ-20-4190 повідомило, що причини не надання боржником на вимогу державного виконавця, документального підтвердження виконання рішення суду є поважними, оскільки не можливо поновити в обліку обсяги природного газу, на рахунку зберігання, за відсутності діючого договору на зберігання природного газу та відповідного рахунку зберігання.

Листом №501-06/43 від 08.09.2020 Приватне акціонерне товариство «Азот» повідомило державного виконавця, що станом на 11.08.2020, а також на день складання цієї заяви, на адресу ПРАТ «Азот» не надходило жодних доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10187/15.

26.11.2020 Державним виконавцем Коваль Л.І. Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) складено акт про те, що станом на 26.11.2020 будь-яка інформація щодо підтвердження виконання вищезазначеного рішення суду від сторін до відділу не надходила.

Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною про накладення штрафу від 26.11.2020, в рамках виконавчого провадження №51816727 на боржника, в силу вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладено штраф за невиконання рішення суду у подвійному розмірі.

22.05.2025 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києва направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Постановою заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною від 22.05.2025 закінчено виконавче провадження №51816727 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/10187/15 від 22.07.2016, зазначено, що виконавцем надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у зв`язку з невиконанням боржником рішення, яке не може бути виконано без участі останнього.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У статті 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, у виконавчому провадженні відповідним виконавцем, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до суду.

За змістом частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи зміст наведених норм, колегія суддів зазначає, що розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.

Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, відповідно до положень наведеної норми Закону повторне невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В обох випадках, про які йдеться в абзацах другому та третьому частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення. Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження"). Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.

Виданий судом 22.07.2016 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/10187/15 наказ про зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (наразі Акціонерне товариство «Укртрансгаз») поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» природній газ Публічного акціонерного товариства «Азот» (наразі Приватне акціонерне товариство «Азот») в об`ємі 87 714,890 тис.куб.м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2016, свідчить про ухвалення судом рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною під час здійснення примусового виконання наказу від 22.07.2016 у справі №910/10187/15:

- вчинено виконавчі дії, передбачені частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо вчинення виконавчих дій та прийняття рішень шляхом винесення постанов, складання актів, надання вимог, подання запитів та заяв.

- встановлено обставини, за яких наказ від 22.07.2016 у справі №910/10187/15 не може бути виконаний без участі боржника, а саме враховані доводи сторін про відсутність укладеного між боржником та стягувачем договору на зберігання природного газу, що перешкоджає виконанню рішення, про що було зазначено в акті державного виконавця від 11.08.2020;

- не порушено вимоги частини другої статті 18, статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснено заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а саме положеннями статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено обов`язок виконавця перевіряти виконання рішення боржником, встановлювати факт його невиконання без поважних причин, та лише після повторної перевірки виконання рішення боржником прийняття рішення відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

В цій справі не встановлено реалізації скаржником такого права шляхом звернення до виконавця чи суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати протиправною оскаржувану постанову та, відповідно, підстав для її скасування, оскільки встановив, що виконавцем вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а дії останнього жодним чином не порушують норми чинного законодавства.

Таким чином, аргументи скаржника про те, що виконавець не вжив всіх необхідних дій, відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», не знайшли свого підтвердження.

Також слід зазначити, що скарга та апеляційна скарга не містять аргументів про те, яких конкретно заходів державним виконавцем в межах виконавчого провадження у спірних правовідносинах здійснено не було.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом статті 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню під час розгляду скарги.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/10187/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10187/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана суддями 08.09.2025.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко

СуддіА.М. Демидова

І.П. Ходаківська