Постанова від 26.09.2017 по справі 910/10187/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 910/10187/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивача Вєдєрнікова О.С. - за договором від 03.04.17

відповідачаВасиленко А.О. - довір. від 10.01.17 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" на постанову за заявою провід 13.06.2017 Київського апеляційного господарського суду Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва у справі№ 910/10187/15 господарського суду м. Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Азот" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" провизнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 р., позов ПАТ "Азот" задоволений повністю, визнано недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку ПАТ "Укртрансгаз" природного газу ПАТ "Азот" в обсязі 87714,890 тис.куб.м, оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014 р. та зобов'язано ПАТ "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу ПАТ "Укртрансгаз" природний газ ПАТ "Азот" в об'ємі 87 714,890 тис. куб.м.

На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано накази №910/10187/15 від 22.07.2016 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 р. рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 р. були залишені без змін.

28.11.2016 р. до господарського суду м. Києва надійшла заява ПАТ "Укртрансгаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р. у даній справі на два роки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2016 р. (суддя Шкурдова Л.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. (судді: Отрюх Б.В., Гаврилюк О.М., Тищенко А.І.) та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 р., було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р. у даній справі з підстав її необґрунтованості та недоведеності.

10.04.2017 р. ПАТ "Укртрансгаз" вдруге звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р. у цій справі строком на два роки.

В обґрунтування заяви відповідач посилався на те, що він не є газовидобувним підприємством та ліцензіатом з провадження господарської діяльності з постачання природного газу, тому не має власних ресурсів природного газу, а наявний у нього обсяг газу не може бути використаний для виконання судового рішення у цій справі, оскільки це газ спрямований для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб відповідача, а також для забезпечення балансування газу в газотранспортній системі. До того ж відбір природного газу у спірному обсязі призведе до здійснення відбору природного газу інших власників, чим порушить їх права. Заявник також зазначав, що виконання рішення суду призведе до зупинення діяльності ПАТ "Укртрансгаз" і роботи всієї Єдиної газотранспортної системи України та припинення діяльності з транспортування природного газу населенню України, промисловим підприємства і країнам Європейського Союзу, що спричинить майнову шкоду відповідачу і державі.

Позивач заперечив проти задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення, вважав такі дії відповідача зловживанням процесуальними правами та вказав, що наведені обставини вже досліджувались судами, які встановили неправомірність дій відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2017 р. (суддя Шкурдова Л.М.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" про відстрочення виконання рішення суду.

Мотивуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з недоведеності відповідачем належними доказами виключності обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення у даній справі. Суд, надавши оцінку усім доводам відповідача, встановив, що недостатність/відсутність коштів у відповідача, невиконання зобов'язань контрагентами відповідача та статус підприємства відповідача і особливості його діяльності не є у даному випадку тими винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення може бути відстрочено. Водночас господарський суд першої інстанції врахував скрутне фінансове становище позивача у справі та понесення останнім збитків.

За апеляційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз" Київський апеляційний господарський суд (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) переглянув ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2017 р. та постановою від 13.06.2017 р. скасував її. Заяву ПАТ "Укртрансгаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р. у цій справі задовольнив частково, відстрочивши виконання вказаного судового рішення строком на 1 рік.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що негайне виконання рішення суду у даній справі є неможливим, оскільки відбір природного газу, який знаходиться у підземному сховищі газу ПАТ "Укртрансгаз" та який належить третім особам, призведе до порушення їх прав щодо користування належним їм майном та як наслідок може призвести до зупинки роботи всієї Єдиної газотранспортної системи України.

ПАТ "Азот" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 р. скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2017 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням апеляційним господарським судом статей 4 2 , 4 3 , 104, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відстрочки судового рішення у даній справі та вказує на те, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях.

Він наголошує на тому, що відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, за яких можлива відстрочка виконання судового рішення і довготривале невиконання відповідачем судового рішення порушує принцип рівності сторін перед законом. Крім того, як зазначає скаржник, у справі наявні докази на підтвердження наявності у відповідача обсягів природного газу у ПСГ та грошових коштів, невчинення відповідачем жодних дій спрямованих на виконання судового рішення у даній справі.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" просить залишити її без задоволення, а постанову у справі без змін, посилаючись на безпідставність доводів позивача про відсутність виняткових обставин для відстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р. (яке набрало законної сили) визнано недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку ПАТ "Укртрансгаз" природного газу ПАТ "Азот" в обсязі 87714,890 тис. куб. м, оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014 р., та зобов'язано ПАТ "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу природний газ ПАТ "Азот" в об'ємі 87 714,890 тис. куб.м.

Звертаючись вдруге з заявою про відстрочення виконання вказаного рішення, заявник просив відстрочити виконання рішення суду на два роки, вказавши про наявність обставин, які надають підстави для такого відстрочення, тобто є надзвичайними та підтверджують неможливість негайного виконання рішення суду. При цьому, в підтвердження наявності підстав для відстрочки судового рішення, відповідач до заяви додав інформацію, отриману з офіційного сайту prozorro.gov.ua, копію службової записки від 31.03.2017 р. № 9934/12 щодо невиконання умов договору, копію службової записки від 04.04.2017 р. № 10307/12 щодо стану заборгованості за послуги балансування на 01.01.2017 р. та копію інформації Центрального диспетчерського департаменту товариства від 06.04.2017 р.

Місцевий господарський суд ухвалою від 20.04.2017 р. відмовив у задоволенні вказаної заяви через її необґрунтованість та недоведеність.

Переглядаючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про наявність підстав для відстрочки у виконанні рішення господарського суду у цій справі. Втім такі висновки суду апеляційної інстанції визнаються помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

У розумінні приписів наведеної норми заява повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення, зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють таке виконання, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, надзвичайні події тощо. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Отже, відстрочка виконання рішення має базуватись на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними (винятковими) обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Обов'язок доведення вказаних обставин належним та допустимими доказами покладається на сторони відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд першої інстанції, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, визнав недоведеним відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявність тих виняткових обставин, котрі унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення боржником, а відтак підстав для відстрочення і без того довготривалого (понад два роки) невиконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 р.

Як встановив господарський суд першої інстанції, недостатність коштів та ресурсів, невиконання зобов'язань контрагентами відповідача не можуть вважатися надзвичайними та винятковими обставинами, з якими приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочки у виконанні судового рішення.

Водночас, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочку, господарський суд першої інстанції врахував матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача, те, що затримка у виконанні судового рішення може мати негативні наслідки для останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просив відстрочити виконання рішення суду немайнового характеру про поновлення обліку природного газу позивача в сховищі, виконання якого здійснюється самим відповідачем; жодних доводів та причин, з яких відповідач не може здійснити відповідні дії з поновлення обліку природного газу заява відповідача не містить, як і обґрунтування того, яким чином скрутне фінансове становище та статус відповідача впливають на облік природного газу відносно позивача, що, між іншим, помилково не було враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови у справі.

Обмежившись посиланням на неможливість виконання судового рішення у справі через те, що відбір природного газу, який знаходиться у підземному сховищі газу ПАТ "Укртрансгаз" та який належить третім особам, призведе до порушення прав останніх та як наслідок може призвести до зупинки роботи всієї Єдиної газотранспортної системи України, суд апеляційної інстанції наведеного і встановленого місцевим господарським судом не спростовував та не врахував, що правове обґрунтування неможливості виконання судового рішення у справі не може ґрунтуватися лише на припущеннях відповідача, а відтак неправомірно та необґрунтовано надав боржнику відстрочку у виконанні судового рішення у даній справі.

отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Відповідно до статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, із залишенням в силі ухвали місцевого господарського суду, а касаційна скарга задовольняється.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 р. у справі №910/10187/15 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2017 р. залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства "Азот" 1600 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ на виконання даної постанови.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" задовольнити.

Головуючий суддя Т.Дроботова

Судді І.Алєєва

Л.Рогач