Рішення від 08.09.2025 по справі 922/2509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2509/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (майдан Театральний, 1, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" (61040, м. Харків, вул. Залізнична, 24-А) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Ступіна В.В. (довіреність № 6 від 28.07.2025),

відповідача - Назарова О.М. (в порядку самопредставництва), Суровцова А.Ю.

(ордер серія АІ №1916017 від 17.06.2025)

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" , в якій просило стягнути з відповідача 527694,63 грн орендної плати, 65 691,60 грн пені за договором оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК та розірвати договір оренди від 30.03.2000 №434-ЦМК, укладений між РВ ФДМ та ТОВ "КОЦ "Дозвілля".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, РВ ФДМ зазначало, що відповідач усупереч вимогам частини 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не виконав зобов`язання зі сплати орендної плати, тому утворилася заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України за період із жовтня 2022 року до 15.04.2024 в розмірі 527694,63 грн. Оскільки відповідач істотно порушив умови укладеного договору, то позивач зазначав про наявність підстав для розірвання договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Харківської області від 14.11.2024, залишеним постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 922/2509/24, позов РВ ФДМ задоволено частково. Розірвано договір оренди від 30.03.2000 №434-ЦМК, укладений між РВ ФДМ та ТОВ "КОЦ "Дозвілля". Вирішено стягнути з ТОВ "КОЦ "Дозвілля" на користь Державного бюджету України 491703,37 грн орендної плати та 27 106,38 грн пені. Вирішено стягнути з ТОВ "КОЦ "Дозвілля" на користь РВ ФДМ 10 810,15 грн судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2025 постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2509/24 скасовано, справу №922/2509/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у справі, що розглядається, обмежившись посиланням на доведення позивачем підстав для стягнення заборгованості з орендної плати та у зв`язку із цим підстав для розірвання договору, залишили поза увагою положення статей 236, 237, 267, 270, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку, визначеного процесуальним законом, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, не дослідили наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності в контексті можливості чи неможливості користування відповідачем орендованими приміщеннями у спірний період з незалежних від нього причин, а відтак не встановили наявність чи відсутність підстав та обставин для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

02.06.2025 матеріали справи повернулись до Господарського суду Харківської області.

Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 для розгляду справи призначено суддю Присяжнюка О.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2025 прийнято справу №922/2509/24 до свого провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "24" червня 2025 р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 постановлено виправити описку за власною ініціативою в ухвалі Господарського суду Харківської області від 03.06.2025 у справі 922/2509/24, зазначивши вірні дату та час її призначення: "Призначити підготовче засідання на "02" липня 2025 р. о 12:15.".

18.06.2025 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 14399/25), де відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, виходячи з наступного.

По-перше, в матеріалах справи містяться письмові докази про пошкодження об`єкту оренди 05.03.2022 в результаті ракетного обстрілу військами російської федерації, настання обставин непереборної сили (форс-мажору) та неможливості використовувати об`єкт оренди за його призначенням, у зв`язку з чим слід застосовувати норми права, які передбачають звільнення від відповідальності та оплати у зв`язку з настанням обставин непереборної сили. Крім того, позивач сам визнав, що об`єкт оренди неможливо використовувати до його ремонту, що відобразив у власному документі, а саме у Звіті комісії.

По-друге, згідно Статуту відповідача метою діяльності Товариства є, зокрема, організація дозвілля населення у сел. Сортувальня Ленінського району м. Харкова, у першу чергу дітей, юнацтва, робітничої та студентської молоді, спрямованого на вільний розвиток особистості і формування її соціально громадського досвіду; створення необхідних умов для задоволення культурних потреб, творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку відвідуючих Товариство. У зв`язку з пошкодженням об`єкту оренди реалізація мети діяльності Товариства є неможливою, оскільки усунення наслідків та відновлення об`єкту оренди після ракетного обстрілу так і не відбулось.

По-третє, матеріальна шкода об`єкту оренди, встановлена експертами, а саме 8 609 948,00 грн, перевищує більше ніж в 2,5 рази вартість об`єкту оренди, яка становить 2 952 400 грн. Відтак, на переконання відповідача, істотні умови договору оренди змінились, оскільки передані в оренду приміщення були пошкодженні не з вини відповідача та підлягають відновленню (ремонту), отже, будь-які нарахування орендної плати, пені, штрафу, тощо на пошкоджений об`єкт оренди є фінансово не обґрунтованим.

По-четверте, слід врахувати обставини, встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 922/308/23, у якій брали участь ті самі особи, судову практику, зокрема, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 922/2574/23, яка залишена постановою Верховного Суду від 22.01.2024 без змін, а також надати правову оцінку висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №12742 від 18.04.2023 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження та висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №18970 від 02.06.2023 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження.

24.06.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 14958/25), де позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, зважаючи на таке.

Позивач вказує, що відповідача було звільнено за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 від сплати орендної плати. Також відповідно до абзацу 4 підпункту 4 пункту 1 Постанови від 27.05.2022 №634 з 01.10.2022 орендна плата Відповідачу нараховувалася у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди.

Щодо твердження відповідача стосовно звільнення від відповідальності внаслідок випадку або непереборної сили Регіональне відділення вважає, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань тією особою, яка посилається на такі обставини. Відповідачем має бути підтверджено не просто факт настання таких обставин, а здатність цих обставин впливати на реальну можливість виконання або невиконання зобов`язань. Пошкодження орендованого майна не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати. Відповідач не був позбавлений фізичного доступу до об`єкту оренди, не був позбавлений можливості вирішувати питання щодо ремонту та подальшої експлуатації об`єкту оренди або про припинення договору оренди в передбаченому діючим законодавством порядку. Крім того, відповідач не надав доказів звернення до Регіонального відділення стосовно пошкодження орендованого майна, неможливості його використання, а також щодо тимчасового припинення користування орендованим майном.

Регіональне відділення вважає, що надані відповідачем документи стосовно пошкодження державного майна, зокрема, сертифікат № 6300-22-1311 Харківської Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, акт фіксації пошкодження майна від 05.02.2022, висновок експерта № 12742 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження від 18.04.2023, висновок експерта № 18970 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження від 02.06.2023, стосуються 2022 року та не обґрунтовують звільнення відповідача від сплати орендної плати у наступних роках, а саме 2023 та 2024.

30.06.2025 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло заперечення (вх.№15275/25), де відповідач звертає увагу на таке.

Згідно договірних зобов`язань між сторонами за Договором оренди державного майна цілісного комплексу закладу «Станція юних техніків Південної залізниці» № 434 від 30 березня 2000 року у випадку загибелі або пошкодження майна, Орендар відшкодовує матеріальні збитки у розмірі, визначеному Орендодавцем, крім випадків, коли загибель майна викликана форс-мажорними обставинами. Крім того, пунктом 5.5.1. Договору № 434-ЦМК від 30.03.2000 передбачено, що Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань, якщо це невиконання є наслідком таких обставин, як повінь, пожежа, землетрус та інших явищ природи, а також військових дій, блокади, актів або дій державних органів влади або яких інших обставин та дій, що непідвладні контролю сторін, які виникли після укладення цього договору. Наявність та тривалість дій форс-мажорних обставин повинно бути підтверджене компетентними органами.

Згідно Звіту з комплексного контрольного огляду єдиного (цілісного) майнового комплексу ДЗ «Станція юних техніків Південної залізниці», переданого в оренду ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» за договором оренди від 30.03.2000р. № 434-ЦМК, який затверджений начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області С. САВЕНКОВИМ, найбільших пошкоджень зазнала адміністративно-виробнича двоповерхова будівля літ. «А-2» (інвентарний номер №01010001) площею 1346 кв.м. Експлуатація приміщень можлива після виконання робіт по усуненню пошкоджень (ремонту).

Вказане вище, на переконання відповідача, спростовує твердження позивача, що пошкодження орендованого майна не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати, його позиція в суді при розгляді даної справи є контроверсійною з огляду на перелік доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач не позбавлений вирішення питання про припинення договору оренди в передбаченому діючим законодавством порядку відповідач вказує, що термін дії договору неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод: № 3 від 30.03.2010 р., № 6 від 09.04.2014 р., № 8 від 03.07.2017 р., № 10 від 29.01.2019 р. До початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відповідач виконував усі зобов`язання з оплати орендної плати згідно з договором, вчасно вносив орендну плату, здійснював поточний ремонт, забезпечував цілісність майнового комплексу, здійснював заходи санітарної та протипожежної охорони, доглядав за природним середовищем біля майнового комплексу, тощо. Разом з цим, відповідач забезпечував заходи, пов`язані зі своєю статутною діяльністю. Відповідач наполягає на тому, що позивач при виконанні умов договору №434-ЦМК від 30.03.2000 зобов`язаний діяти добросовісно та здійснити ремонт об`єкту оренди, лише після цього, у разі порушення відповідачем умов оплати за договором, звертатись в суд. Крім того, відповідач не мав на меті та не має припиняти свою статутну діяльність, яка є надзвичайно важливою для місцевої громади сел. Сортувальня Ленінського району м. Харкова.

У підготовчому засіданні 02.07.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, якою задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 30.07.2025 на 11:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 02.07.2025.

У підготовчому засіданні 30.07.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2025 на 12:30. Задоволено усне клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.08.2025 на 12:30, в режимі відеоконференції.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 30.07.2025.

У судовому засіданні 06.08.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 27.08.2025 до 12:30. Задоволено усне клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.08.2025 на 12:30, в режимі відеоконференції.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 06.08.2025.

У судовому засіданні 27.08.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 08.09.2025 до 10:00. Задоволено усне клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, призначеному на 08.09.2025 на 10:00, в режимі відеоконференції.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 27.08.2025.

У судовому засіданні 08.09.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, судовий збір покласти на відповідача.

Присутні у судовому засіданні, призначеному на 08.09.2025 на 10:00, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову, здійснити розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 08.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (регіональне відділення Фонду державного майна України) діє в межах повноважень, які визначені "Положенням про Регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджено Наказом Фонду державного майна України № 711 від 18 квітня 2023 року.

Згідно пункту 3 "Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджено Наказом Фонду державного майна України № 711 від 18 квітня 2023 року, завданнями регіонального відділення Фонду державного майна України є реалізація повноважень Фонду державного майна України, зокрема державної політики у сфері оренди.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" повноваженнями Фонду державного майна України в сфері оренди державного майна є здійснення контролю за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" встановлено, що Фонд державного майна України здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна.

Згідно пункту 4.4. "Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджено Наказом Фонду державного майна України № 711 від 18 квітня 2023 року, регіональне відділення Фонду державного майна України здійснює повноваження орендодавця державного майна.

Відповідно до пункту 4.5. "Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджено Наказом Фонду державного майна України № 711 від 18 квітня 2023 року, серед основних завдань регіонального відділення Фонду державного майна України є здійснення контролю у сфері передачі державного майна в оренду.

Згідно пункту 5.3. "Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджено Наказом Фонду державного майна України № 711 від 18 квітня 2023 року, регіональне відділення Фонду державного майна України: здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди (абзац 3 пункту 5.3.), здійснює контроль за використанням орендованого нерухомого майна (абзац 6 пункту 5.3.)

Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2000 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "ДОЗВІЛЛЯ" (далі - Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди № 434-ЦМК (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - державний заклад "Станція юних техніків Південної залізниці", розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки та передаточного балансу вказаного закладу, складеного станом на 01 жовтня 1999 року, становить 371277,00 грн.

30 березня 2010 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року, якою строк дії Договору оренди № 434-ЦМК було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто з 30 березня 2010 року до 28 лютого 2013 року.

09 квітня 2014 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 6 до Договору оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року, якою Договір оренди № 434-ЦМК було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто до 28 січня 2016 року.

03 липня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 7 до Договору оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року.

03 липня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 8 до Договору оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року, якою Договір оренди № 434-ЦМК було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто до 28 грудня 2018 року.

03 жовтня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 9 до Договору оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року.

29 січня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 10 до Договору оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року, якою Договір було продовжено на 3 роки, тобто до 28 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 3.1. Договору оренди № 434-ЦМК (в редакції Додаткової угоди № 7 від 03 липня 2017 року) орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (Методика), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку - березень 2016 року - 29524,00 грн (з урахуванням індексу інфляції за березень 2016 року).

Згідно пункту 3.6. Договору оренди № 434-ЦМК (в редакції Додаткової угоди № 9 від 03 жовтня 2017 року) орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, - у розмірі 100 %.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "ДОЗВІЛЛЯ" виникло зобов`язання по сплаті орендної плати за Договором оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в України" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 5 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого продовжено.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 року, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розмішене на території Харківської області (підпункт 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану").

Звільнення від орендної плати відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" здійснюється без окремого рішення орендодавця (підпункт 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану").

Підпунктом 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" визначено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, зокрема, орендарям на територіях визначених у підпункті 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", орендна плата після 30 вересня 2022 року нараховується у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Таким чином, позивачем, згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "ДОЗВІЛЛЯ" було звільнено за період з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року від сплати орендної плати.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" за договором оренди № 434-ЦМК з 01 жовтня 2022 року орендна плата мала нараховуватися у розмірі 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), що відображено в акті звірянні взаєморозрахунків орендної плати за вищезазначеним договором оренди.

Як зазначає позивач, на момент виникнення спірних правовідносин, вказані зобов`язання по сплаті орендної плати всупереч частині 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України за період з жовтня 2022 року по 15 квітня 2024 року у розмірі 527 694,63 грн.

Згідно пункту 3.5. Договору оренди № 434-ЦМК (в редакції додаткової угоди № 5 від 09 квітня 2014 року) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 5.5. Договору оренди № 434-ЦМК у випадку загибелі або пошкодження майна, Орендар відшко довує матеріальні збитки у розмірі, визначеному Орендодавцем, крім випадків, коли загибель майна викликана форс-мажорними обставинами. Сторони не несуть відповідальності за повне або частко ве невиконання своїх зобов`язань, якщо це невиконання є наслідком таких обставин, як повінь, пожежа, землетрус та інших явищ природи, а також військових дій, блокади, актів або дій державних органів влади або яких інших обставин та дій, що непідвладні контролю сторін, які виникли після укладення цього договору. Наявність та тривалість дії форс-мажорних обставин повинно бути підтверджене компетентними органами. Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зо бов`язана у найкоротший термін повідомити іншу сторону про ці обс тавини з наступним підтвердженням форс-мажору. У разі неповідомлен ня або повідомлення без підтвердження компетентними органами форс-мажору, дані обставини при подальшому розгляді не будуть розглядати ся, як форс-мажор.

Згідно положень пункту 10.3. Договору оренди № 434-ЦМК зміна або розірвання Договору можуть мати місце за по годженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов Догово ру та внесених змін не допускається.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, у випадку порушення стороною умов Договору за рішенням Арбітраж ного суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4. Договору оренди № 434-ЦМК).

За приписами пункту 10.6. Договору оренди № 434-ЦМК у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного мі сяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до пункту 10.8. Договору оренди № 434-ЦМК дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди згідно з діючим законодавством; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням Арбітражного суду; банкрутства Орендаря.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати (в частині платежів до Державного бюджету), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в порядку пункту 3.5. Договору оренди № 434-ЦМК (в редакції Додаткової угоди № 5 від 09 квітня 2014 року) нараховано пеню за період з 15 жовтня 2023 року по 15 квітня 2024 року включно у розмірі 65 691,60 грн.

Листом від 18 квітня 2024 року № 17-03-01-01391, до якого було додано акт звіряння взаєморозрахунків за Договором оренди № 434-ЦМК від 30 березня 2000 року станом на 15 квітня 2024 року в 2 примірниках, позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "ДОЗВІЛЛЯ" про наявну заборгованість з орендної плати та пені і запропонував її сплатити.

Позивач стверджує, що станом на момент подання позову вищезазначена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "ДОЗВІЛЛЯ" перед Державним бюджетом залишається несплаченою.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголошує на відсутності його вини щодо несплати орендних платежів за Договором оренди № 434-ЦМК.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 922/308/23 було задоволено частково апеляційну скаргу ТОВ «Дозвілля». Рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/308/23 скасовано та прийнято нове рішення. Позов ТОВ КОЦ «Дозвілля» задоволено частково.

Скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 07 вересня 2022 року № 00601 «Про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди від 30.03.2000р. № 434-ЦМК може бути продовжений з існуючим орендарем, або укладений з новим орендарем» повністю.

Скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 04 січня 2023 року № 00011 «Про припинення договору оренди та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 30.12.2022 № 00845 «Про припинення договору та оголошення аукціону» в частині пунктів 1,2, 3, 4 цього наказу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 922/308/23 було встановлено наступне:

«Матеріали справи також містять копії листів ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області: від 28.03.2022 №04 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 17.05.2022 №05 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 13.06.2022 №06 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 23.12.2022 №13 щодо продовження строку дії договору оренди та пропозиції щодо доцільності проведення аукціону.

Позивачем на підтвердження обставин пошкодження об`єкту оренди - будівлі за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, буд. 24, 24А було надано:

- копію листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 21.11.2022 №70/6-10976;

-копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2022 року;

-копію сертифікату №6300-22-1311 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.11.2022 року, яким засвідчено наявність у ТОВ «Культурно- оздоровчий центр «Дозвілля» форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку використовувати за цільовим призначенням об`єкт оренди у термін з 24 лютого 2022 року за договором оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Станція юних техніків Південної залізниці» №434 від 30.03.2000 року;

-копію акту фіксації пошкоджень орендованого приміщення за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-Ата майна ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022 року;

-копію наказу ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022 року №04.

Окрім того, висновком експерта №12742 від 18.04.2023, зробленим Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження встановлено, що розмір матеріальної шкоди (вартість ремонтно-відновлювальних робіт), завданої власнику нерухомого майна внаслідок руйнування (пошкодження) адміністративно-виробничої будівлі літ. «А-2» по вул. Залізнична, 24А в м. Харкові у результаті збройної агресії складає 8609948,00 грн»

Отже, відповідач повідомив позивача про завдану об`єкту оренди матеріальну шкоду листами від 28.03.2022 №04 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 17.05.2022 №05 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 13.06.2022 №06 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 23.12.2022 №13 щодо продовження строку дії договору оренди та пропозиції щодо доцільності проведення аукціону.

Також Східний апеляційний господарський суд встановив, що:

«Пошкодження об`єкту оренди внаслідок дії обставин непереборної сили також підтверджуються матеріалами справи, зокрема копією листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 21.11.2022 №70/6-10976; копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2022 року; копією сертифікату №6300-22-1311 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.11.2022 року, яким засвідчено наявність у ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку використовувати за цільовим призначенням об`єкт оренди у термін з 24 лютого 2022 року за договором оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Станція юних техніків Південної залізниці» №434 від 30.03.2000 року; копією акту фіксації пошкоджень орендованого приміщення за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А та майна ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022 року; копією наказу ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022 року №04 та висновком експерта №12742 від 18.04.2023, здійсненого Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса»

Як вбачається з висновку експерта № 12742 від 18.04.2023 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса»:

«Відповідно до копії акту фіксації пошкоджень орендованого майна [1.2] за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А та майна ТОВ «культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022:

«05 березня 2022 біля 17:00 години було здійснено обстріл приміщень та прилеглої території за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24 та 24-А міста Харкова.

За наслідками цього обстрілу було нанесено значної шкоди нежитловому приміщенню та майну, що входить до складу орендованого цілісного майнового комплексу державного закладу «Станція юних техніків Південної залізниці», майну орендаря ТОВ «культурно-оздоровчий центр «Дозвілля».

За результатами обстеження було встановлено наступне, а саме:

1. В двоповерховій будівлі літ. А-2:

- пошкоджено усі віконні блоки в кількості 97 одиниць;

- в окремих місцях пошкоджено кровлю;

- частково пошкоджено прибори та система освітлення, теплопостачання та водопостачання;

- пошкоджено значну кількість меблів, деякі дверні полотна та міжкімнатні перегородки…».

Під час натурального обстеження об`єкту дослідження встановлено, що нежитлова будівля на момент проведення експертного дослідження знаходиться частково в зруйнованому стані: пошкоджено стіни, частково зруйновані перегородки, пошкоджено кровлю, повністю зруйновані прорізи.

На момент проведення дослідження об`єкт знаходиться частково в зруйнованому стані.

Як вбачається з висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 18970 від 02.06.2023 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження: «вказані руйнування та пошкодження під час натурального обстеження 26.05.2023 відповідають пошкодженням, зазначеним в акті від 05.04.2022».

Як вбачається зі Звіту з комплексного контрольного огляду єдиного (цілісного) майнового комплексу ДЗ «Станція юних техніків Південної залізниці», переданого в оренду ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» за договором оренди від 30.03.2000р. № 434-ЦМК, який затверджений начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області С. САВЕНКОВИМ, комісією у складі: Заступника начальника управління оренди розпорядження державним майном начальника відділу супроводження та контролю договорів оренди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області БІЛЮК С.; заступника начальника відділу обліку та управління державним майном Управління з питань розпорядження державним майном Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду державного майна України КАРПЕНКО А.; Головного спеціаліста відділу супроводження та контролю договорів оренди Управління оренди та розпорядження державним майном Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області РОМАНЕНКО З., оглядом встановлено, що найбільших пошкоджень зазнала адміністративно-виробнича двоповерхова будівля літ.«А-2» (інвентарний №01010001), площею 1346 кв.м. Експлуатація приміщень можлива після виконання робіт по усуненню пошкоджень (ремонту).

Відповідач стверджує, що об`єкт оренди 05.03.2022 був пошкоджений в результаті ракетного обстрілу військами російської федерації, що призвело до значних збитків і неможливості використовувати цей об`єкт оренди за призначенням. Пошкодження майна відбулось внаслідок випадку (непереборної сили), що призвело до неможливості використовувати відповідачем об`єкт оренди через обставини, за які він не відповідає.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Судом встановлено, що 30 березня 2000 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "ДОЗВІЛЛЯ" укладено Договір оренди № 434-ЦМК, відповідно до умов пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - державний заклад "Станція юних техніків Південної залізниці", розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки та передаточного балансу вказаного закладу, складеного станом на 01 жовтня 1999 року, становить 371277,00 грн.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, згідно із частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) вказала, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно із частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

З урахуванням викладеного вище, відсутність у частині шостійстатті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. У такий спосіб підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зауважив, що для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Отже, підставою для звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита устатті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Суд наголошує на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції на іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи № 917/1307/18).

Відповідно достатті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Колегія суддів відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Обґрунтовуючи свої доводи, позивач посилається на те, що відповідач за період з жовтня 2022 року по 15 квітня 2024 року не виконував умови Договору №434-ЦМК, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України у розмірі 527 694,63 грн, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 65 691,60 грн.

В свою чергу, відповідач вказує, що його вина у невиконанні умов Договору №434-ЦМК відсутня.

Так, постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 922/308/23 встановлено, що ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» зверталося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області листами: від 28.03.2022 №04 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 17.05.2022 №05 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 13.06.2022 №06 щодо надання роз`яснень з питань визначення збитків, які було завдано орендованому державному майну; від 23.12.2022 №13 щодо продовження строку дії договору оренди та пропозиції щодо доцільності проведення аукціону.

Також Східний апеляційний господарський суд встановив, що:

«Пошкодження об`єкту оренди внаслідок дії обставин непереборної сили також підтверджуються матеріалами справи, зокрема копією листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 21.11.2022 №70/6-10976; копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2022 року; копією сертифікату №6300-22-1311 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.11.2022 року, яким засвідчено наявність у ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку використовувати за цільовим призначенням об`єкт оренди у термін з 24 лютого 2022 року за договором оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Станція юних техніків Південної залізниці» №434 від 30.03.2000 року; копією акту фіксації пошкоджень орендованого приміщення за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А та майна ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022 року; копією наказу ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» від 05.04.2022 року №04 та висновком експерта №12742 від 18.04.2023, здійсненого Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».

Крім того, як вбачається з висновку експерта № 12742 від 18.04.2023 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса»:

"05 березня 2022 біля 17:00 години було здійснено обстріл приміщень та прилеглої території за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24 та 24-А міста Харкова.

За наслідками цього обстрілу було нанесено значної шкоди нежитловому приміщенню та майну, що входить до складу орендованого цілісного майнового комплексу державного закладу «Станція юних техніків Південної залізниці», майну орендаря ТОВ «культурно-оздоровчий центр «Дозвілля».

За результатами обстеження було встановлено наступне, а саме:

1. В двоповерховій будівлі літ. А-2:

- пошкоджено усі віконні блоки в кількості 97 одиниць;

- в окремих місцях пошкоджено кровлю;

- частково пошкоджено прибори та система освітлення, теплопостачання та водопостачання;

- пошкоджено значну кількість меблів, деякі дверні полотна та міжкімнатні перегородки…».

Під час натурального обстеження об`єкту дослідження встановлено, що нежитлова будівля на момент проведення експертного дослідження знаходиться частково в зруйнованому стані: пошкоджено стіни, частково зруйновані перегородки, пошкоджено кровлю, повністю зруйновані прорізи.

На момент проведення дослідження об`єкт знаходиться частково в зруйнованому стані".

Як вбачається з висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 18970 від 02.06.2023 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження: «вказані руйнування та пошкодження під час натурального обстеження 26.05.2023 відповідають пошкодженням, зазначеним в акті від 05.04.2022».

Як вбачається зі Звіту з комплексного контрольного огляду єдиного (цілісного) майнового комплексу ДЗ «Станція юних техніків Південної залізниці», переданого в оренду ТОВ «Культурно-оздоровчий центр «Дозвілля» за договором оренди від 30.03.2000р. № 434-ЦМК, який затверджений начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області С. САВЕНКОВИМ, комісією у складі: Заступника начальника управління оренди розпорядження державним майном начальника відділу супроводження та контролю договорів оренди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області БІЛЮК С.; заступника начальника відділу обліку та управління державним майном Управління з питань розпорядження державним майном Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду державного майна України КАРПЕНКО А.; Головного спеціаліста відділу супроводження та контролю договорів оренди Управління оренди та розпорядження державним майном Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області РОМАНЕНКО З., оглядом встановлено, що найбільших пошкоджень зазнала адміністративно-виробнича двоповерхова будівля літ.«А-2» (інвентарний №01010001), площею 1346 кв.м. Експлуатація приміщень можлива після виконання робіт по усуненню пошкоджень (ремонту).

Відтак, з врахуванням наведеного, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач з розумною впевненістю довів неможливість використання з жовтня 2022 року по 15 квітня 2024 року цілісного майнового комплексу - державного закладу "Станція юних техніків Південної залізниці", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 6 ст . 762 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 527 694,63 грн орендної плати, 65 691,60 грн пені за Договором оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК.

Щодо позовної вимоги про розірвання Договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК суд зазначає наступне.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно положень пункту 10.3. Договору оренди № 434-ЦМК зміна або розірвання Договору можуть мати місце за по годженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов Догово ру та внесених змін не допускається.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, у випадку порушення стороною умов Договору за рішенням Арбітраж ного суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4. Договору оренди № 434-ЦМК).

За приписами пункту 10.6. Договору оренди № 434-ЦМК у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного мі сяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до пункту 10.8. Договору оренди № 434-ЦМК дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди згідно з діючим законодавством; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням Арбітражного суду; банкрутства Орендаря.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно частини 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

У пунктах 88-93 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено таке:

"88. Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

89. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

90. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

91. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

92. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

93. Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 виснувала, що у контексті частини другої статті 651 Цивільного кодексу України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості (пункт 102).

За наведених обставин, враховуючи, що відповідач в порядку ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України довів неможливість використання державного закладу "Станція юних техніків Південної залізниці", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, через обставини, за які він не відповідає, є звільненим від сплати орендної плати за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача істотних порушень умов договору, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині розірвання Договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України, де Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 123 ГПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вбачається наступне.

Оскаржуючи рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2509/24 до Східного апеляційного господарського суду, Товариством з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля за подання апеляційної скарги був сплачений судовий збір у розмірі 16 215,22 грн.

У подальшому, оскаржуючи рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі №922/2509/24, Товариством з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля за подання касаційної скарги був сплачений судовий збір у розмірі 21 620,14 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вбачає за необхідне стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля 16 215,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 21 620,14 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4,20, 73, 74,76-79, 86, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 44223324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля (61040, м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, код ЄДРПОУ 30428038) 16 215,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 21 620,14 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 44223324).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Культурно-оздоровчий центр Дозвілля (61040, м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, код ЄДРПОУ 30428038).

Повне рішення складено "09" вересня 2025 р.

СуддяО.О. Присяжнюк