Ухвала від 08.09.2025 по справі 640/17746/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/17746/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

08 вересня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Консалтинг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Консалтинг» - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог вищевказаної ухвали, від апелянта 27 серпня 2025 року надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Під час повторної подачі апеляційної скарги, та станом на момент постановлення даної ухвали, апелянтом не усунуто недоліки в частині сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказане клопотання апелянта від 27 серпня 2025 року не підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції надано апелянту достатньо часу для сплати судового збору, а останнім не надано належних доказів неможливості його сплати у встановлений судом строк.

В частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначив в поданому клопотанні, що має право скористався своїм законним правом повторного звернення з апеляційною скаргою, тобто в розумні строки, а тому строк має бути поновлено.

Щодо доводів та посилань апелянта на практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Європейський суд з прав людини це міжнародний суд, який розглядає заяви тільки від осіб, організацій та підприємств, які вважають, що стали потерпілим від порушення прав і свобод гарантій, зазначених у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або в Протоколах до неї.

Тобто, роль та мета Європейського суду з прав людини полягає у захисті осіб, організацій та підприємств, які вважають, що стали потерпілим від порушення своїх прав та законних інтересів.

У даному випадку, ГУ ДПС у м. Києві є суб`єктом владних повноважень, який виконує публічно-владні управлінські функції органу державної влади на підставі законодавства, є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, відповідно, на ГУ ДПС у м. Києві не розповсюджується захист Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або Протоколів до неї.

Окрім того, однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Однак, ч. 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Так, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

На переконання суду, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач не зазначив поважних причин, які б вказували на наявність обґрунтованих та суттєвих підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Апелянт не був позбавлений можливості вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Разом з тим, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції належних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У свою чергу, судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається апелянт, є неповажними, що виключає можливість поновлення вказаного строку.

Дослідивши обставини справи та клопотання апелянта про усунення недоліків, яка міститься в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що останнім не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року в частині пропуску строку на апеляційне оскарження та не було усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Станом на 05 вересня 2025 року від апелянта додаткові докази підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження не надходили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міратех Консалтинг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Головному управлінню Державної податкової служби в м. Києві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідачВ.Ю. Ключкович

СуддіО.О. Беспалов

А.Б. Парінов