Постанова від 11.09.2025 по справі 927/524/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2025 р. Справа№ 927/524/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025

у справі № 927/524/24 (суддя А. В. Романенко)

за скаргою Фермерського господарства «Північ Агро» на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах виконавчого провадження ВП № 76847344

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп»

до Фермерського господарства «Північ Агро»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів

про стягнення 508 510,91 грн

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

В С Т А Н О В И В:

17.02.2025 Фермерське господарство «Північ Агро» (далі - боржник, ФГ «Північ Агро») звернулося до Господарського суду Чернігівської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (далі приватний виконавець) під час примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24, в межах виконавчого провадження №76847344 (далі ВП №76847344), в якій просило суд визнати постанову про арешт майна боржника від 05.02.2025, прийняту приватним виконавцем Приходьком Ю.М. неправомірною та зобов`язати останнього усунути порушення (поновити порушене право) ФГ «Північ Агро» шляхом скасування арешту на речові права, право оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами:

7423385600:01:002:0078; 7423381900:34:001:0124; 7423381900:34:001:0121; 7423381900:34:001:0123; 7423381900:34:001:0114; 7423381900:34:001:0115; 7423381900:34:001:0137; 7423381900:34:001:0138; 7423381900:34:001:0139; 7423381900:34:001:0140; 7423381900:34:001:0141; 7423381900:34:001:0122; 7423381900:34:001:0129; 7423381900:34:001:0126; 7423381900:34:001:0136; 7423381900:34:001:0135; 7423381900:34:001:0134; 7423381900:34:001:0133; 7423381900:34:001:0132; 7423381900:34:001:0125; 7423381900:34:001:0128; 7423381900:34:001:0130; 7423381900:34:001:0120; 7423381900:34:001:0116; 7423381900:34:001:0113; 7423381900:34:001:0131; 7423381900:34:001:0118; 7423381900:34:001:0117; 7423381900:34:001:0119; 7423381900:34:001:0127; 7423381900:34:001:0163; 7423381900:34:001:0146; 7423381900:34:001:0151; 7423381900:34:001:0149; 7423381900:34:001:0150; 7423381900:34:001:0145; 7423381900:34:001:0147; 7423381900:34:001:0144; 7423381900:34:001:0148; 7423381900:34:001:0143; 7423381900:05:001:0022; 7423381900:11:001:0066; 7423381900:11:001:1715; 7422783500:02:003:0058; 7422783500:02:003:0053; 7423381900:26:002:0032; 7423381900:11:001:1951; 7423381900:11:001:1677; 7423381900:11:001:0584; 7423381900:11:001:1345; 7423381900:11:001:0373; 7423381900:11:001:0406; 7423381900:11:001:1276; 7422783500:02:003:0663; 7422783500:02:003:0003; 7422783500:02:003:0002; 7422783500:02:003:0050; 7422783500:02:003:0012; 7422783500:02:003:0031; 7422783500:02:003:0016; 7422783500:02:003:0056; 7422783500:02:003:0054; 7422783500:02:003:0037; 7422783500:02:003:0032; 7422783500:02:003:0014; 7422783500:02:003:0007; 7422783500:02:003:0008; 7422783500:02:003:0006; 7422783500:02:003:0013; 7422783500:02:003:0011; 7422783500:02:003:0009; 7422783500:02:003:0033; 7422783500:02:003:0034; 7422783500:02:003:0010; 7422783500:02:003:0025; 7422783500:02:003:0029; 7422783500:02:003:0017; 7422783500:02:003:0030; 7422783500:02:003:0028; 7422783500:02:003:0040; 7422783500:02:003:0039; 7422783500:02:003:0046; 7422783500:02:003:0048; 7422783500:02:003:0015; 7422783500:02:003:0047; 7422783500:02:003:0038; 7422783500:04:002:0012; 7422783500:04:002:0006; 7422783500:04:002:0004; 7422783500:04:002:0003; 7422783500:04:002:0010; 7422783500:04:002:0007; 7422783500:04:002:0009; 7422783500:04:002:0008; 7422783500:04:002:0005; 7422783500:04:002:0011; 7423381900:11:001:1280; 7423381900:11:001:1279; 7423381900:11:001:1588; 7423381900:11:001:0307; 7423381900:11:001:0241; 7423381900:11:001:0708; 7423381900:11:001:0240; 7423381900:11:001:1689; 7423381900:11:001:0239; 7423381900:11:001:1700; 7423381900:11:001:0242; 7423381900:11:001:1691 (далі спірні).

Обґрунтовуючи підстави подання зазначеної скарги, боржник зазначив про відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на право оренди майна боржника-орендаря, оскільки арештованими можуть бути лише ті майнові права, які належать боржнику та які останній може відчужити. Крім того, боржник звернув увагу на те, що приватним виконавцем накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627, строк дії договорів оренди, яких закінчився 01.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі №927/524/24 частково задоволено скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» від 17.02.2025 б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах ВП № 76847344 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24.

Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. щодо винесення постанови від 05.02.2025 у межах ВП № 76847344 про арешт майна боржника, в частині накладення арешту на речові права, а саме право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 05.02.2025 у межах ВП № 76847344 про арешт майна боржника, в частині арешту речових прав, права оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га. В іншій частині скарги відмовлено.

Стягнуто з Фермерського господарства «Північ Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» (далі стягувач) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7851,85 грн. Стягнуто з Фермерського господарства «Північ Агро» на користь приватного виконавця виконавчого округу Приходька Юрія Михайловича судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9814,81 грн.

Частково задовольняючи скаргу боржника на дії приватного виконавця, суд першої інстанції врахував положення частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, зі змінами внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-IX та від 02.05.2023 № 3065-IX, а також виходив із того, що орендар-боржник набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, без погодження із власником такої земельної ділянки.

Враховуючи обсяг прав орендаря за договорами оренди землі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права, права оренди боржника, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Одночасно, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова приватного виконавця Приходька Ю.М. від 05.02.2025 про накладення арешту на речові права в частині земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га підлягає скасуванню, оскільки на момент винесення приватним виконавцем Приходьком Ю.М. оскаржуваної постанови від 05.02.2025, право оренди на вказані земельні ділянки у боржника було відсутнє.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу стягувача у розмірі 8000,00 грн та приватного виконавця у розмірі 10000,00 грн відповідають критерію розумності та співмірності у порівнянні із ринковими цінами адвокатських послуг, а тому підлягають стягненню з боржника пропорційно до задоволених вимог.

Не погодившись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» 20.03.2025 (через систему «Електронний суд») звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі № 927/524/24 в частині визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. щодо винесення постанови від 05.02.2025 у межах ВП № 76847344 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на речові права, а саме право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га та їх скасування у зазначеній вище частині. Також апелянт просив суд ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Фермерського господарства «Північ Агро» від 17.02.2025 б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. в межах ВП № 76847344 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24 в частині скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 05.02.2025 у межах ВП № 76847344 про арешт майна боржника щодо накладення арешту на речові права, а саме право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га. Стягнути з Фермерського господарства «Північ Агро» судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за ФГ «Північ Агро» здійснено реєстрацію права оренди земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав лише 16.11.2018, що підтверджується рішеннями державного реєстратора №44097039 та №44097574 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Реєстрація права оренди за ФГ «Північ Агро» 16.11.2018 також підтверджується заявами боржника від 13.11.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірні земельні ділянки, за якими реєструвалося право оренди, а саме із статусом «Виникнення» права оренди, а не «Перехід», які зареєстровані відповідно до рішення державного реєстратора від 16.11.2018.

Враховуючи, що право оренди зареєстроване 16.11.2018, а додатковими угодами від 01.11.2018, укладеними між Хуторненко В.І., як новим орендодавцем, та ФГ «Північ Агро», як орендарем, внесені зміни у пункт 43 договорів оренди від 01.10.2016, щодо початку перебігу строку на право оренди земельних ділянок, який сторони договору пов`язали із моментом державної реєстрації цього права, на переконання апелянта, строк права оренди має закінчуватися 16.11.2025.

Записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №28253419 та №17875782, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, стосувалися внесення запису до реєстру про право власності, а не, як помилково вказав суд першої інстанції, про реєстрацію права оренди.

Апелянт наголошує у скарзі, що реєстраційні справи об`єктів нерухомого майна №1109022674233 та №1109103974233 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно не містять відомостей про реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279 та 7423381900:11:001:1280 на підставі актів приймання-передачі (повернення) об`єктів оренди від 01.10.2023, на які посилався боржник, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно від 20.03.2025.

Скаржник має обґрунтовані побоювання стосовно того, що дії боржника про дострокове припинення права оренди щодо спірних земельних ділянок під час дії арешту є зі сторони останнього «використанням права на зло» в розумінні постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №723/826/19.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» у апеляційній скарзі просило долучити до справи та врахувати при розгляді апеляційної скарги копію адвокатського запиту та відповідь Ніжинської районної державної адміністрації, а також довідки з ДРПП від 20.03.2025. Як зазначив апелянт, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.12.2016 №32778208 додаються до апеляційної скарги на спростування правової позиції та висновків суду першої інстанції, адже запис про право не можна вважати підставою для державної реєстрації.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 зазначену апеляційну скаргу у справі №927/524/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Ходаківської І.П., суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/524/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 по справі №927/524/24 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

09.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/524/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 по справі №927/524/24. Розгляд справи призначено на 02.07.2025. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відзив. Встановлено учасникам справи строк для подачі усіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В. про самовідвід від розгляду справи №927/524/24 задоволено. Матеріали справи передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі № 927/524/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі №927/524/24 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючої судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.07.2025.

27.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича, адвоката Прокоф`єва Б.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 задоволено зазначене клопотання.

09.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства «Північ Агро» Федоровської І.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю останньої в іншому судовому засіданні.

10.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» надійшло клопотання про визнання дій адвоката Федоровської І.О. зловживанням процесуальними правами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 розгляд справи відкладено на 14.08.2025 у режимі відеоконференції.

11.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Північ Агро» надійшли додаткові пояснення у справі щодо незаконності постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 05.02.2025 у межах ВП № 76847344 про арешт майна боржника (ФГ «Північ Агро»).

14.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Пвнічного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» надійшли клопотання про долучення доказів: довідок №439446959 та №№439446180 від 14.08.2025, які є інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок від 18.12.2019 за №50315038 та за №50314918.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 14.08.2025 у розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 04.09.2025.

У судове засідання 04.09.2025 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів явку своїх уповноважених представників не забезпечило, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомило, хоча про день, місце та час було повідомлено належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду апеляційної інстанції від 14.08.2025 до електронного кабінету.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Агентства, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для її розгляду без заслуховування пояснень Агентства, колегія суддів, дійшла висновку про здійснення розгляду скарги без участі зазначеної особи.

Представники апелянта (стягувача) та приватного виконавця у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати в частині задоволених вимог.

Скаржник у судовому засіданні, посилаючись на норми ч.ч. 3, 4 ст. 126-1 Земельного кодексу України, зазначив про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про припинення договорів оренди, а тому державна реєстрація речового права вважається продовженою на той самий строк.

Представник боржника у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначивши, що проголошення його повного тексту відбудеться у судовому засіданні, призначеному на 11.09.2025 о 12 год. 45 хв.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо прийняття долучених позивачем до відзиву доказів, судова колегія зазначає таке.

Згідно з положеннями частина 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки зазначені докази подані на стадії апеляційного провадження, а апелянтом належним чином не обґрунтовано неможливість їх подання до суду першої інстанції, відповідні докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначені докази не містять нової інформації щодо предмета спору.

З огляду на те, що скаржником оскаржується судове рішення лише в частині визнання протиправними дій приватного виконавця щодо винесення постанови від 05.02.2025 про арешт майна боржника та скасування вказаної постанови, у межах ВП № 76847344, в частині накладення арешту на речові права, а саме право оренди земельних ділянок за кадастровим номером 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та за кадастровим номером 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в зазначеній частині, в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 05.08.2024 Господарським судом Чернігівської області ухвалено рішення у даній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, яким повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» до Фермерського господарства «Північ Агро», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів про стягнення 508510,91 грн. Присуджено до стягнення з Фермерського господарства «Північ Агро» (далі Господарство) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» 200 000,00 грн основного боргу, 211 120,83 грн пені, 17628,54 грн 3% річних, 79761,54 грн інфляційних втрат, 7627,66 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

27.08.2024 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2024 виданий наказ у справі № 927/524/24.

07.01.2025 на виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 07.01.2025 виданий дублікат наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у цій справі.

21.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі №927/524/24 (ВП № 76847344), звернуто стягнення на кошти та інше майно боржника (рухоме та нерухоме), накладено арешт на все майно (рухоме та нерухоме), грошові кошти / електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях боржника, про що винесені відповідні постанови.

05.02.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем, у межах ВП № 76847344, винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, а саме врожай 2024-2025 років зернових, бобових соєвих культур, у тому числі пшениці врожаю 2024-2025 років, кукурудзи 2024-2025 років, соняшнику врожаю 2024-2025 років, жита врожаю 2024-2025 років, ріпаку врожаю 2024-2025 років та будь-яких інших сільськогосподарських культур, що зібрані чи будуть зібрані в подальшому на земельних ділянках, що знаходяться в оренді/суборенді боржника згідно з наведеним вище переліком.

Одночасно 05.02.2025, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем, у межах ВП № 76847344, винесено постанову про накладення арешту на речові права, право оренди земельних ділянок (перелік яких наведений вище), яка і була оскаржена до господарського суду.

17.02.2025 ФГ «Північ Агро» подало до Господарського суду Чернігівської області скаргу, мотивовану тим, що приватний виконавець не має права накладати арешт на право оренди майна боржника-орендаря, з огляду на те, що арештованими можуть бути лише ті майнові права, які належать боржнику та які останній може відчужити. Фермерське господарство зазначає, що безпідставно приватним виконавцем було накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,5949 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627, строк дії договорів оренди яких закінчився 01.10.2023.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Частинами 1, 2 статті 5 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та в передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 10 Закону № 1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, в тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частинами 1, 3 статті 18 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 частина 3 цієї статті).

Відповідно до частини 5 даної статті, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, в тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів установлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно із п. 1 частини 1, частинами 3, 7 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. В заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

У разі якщо в заяві стягувача зазначене конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Частинами 1, 2, 5, 6 статті 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника в національній та іноземній валютах, інші цінності, в тому числі на кошти на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

В разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Визначаючи наявність чи відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника норми Закону України «Про виконавче провадження» мають бути застосовані в системному зв`язку із спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, порядок його виникнення, зміни та припинення.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно із частинами 1, 2 статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право оренди земельної ділянки є майновим (речовим) правом, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації, оборотоздатність якого, зокрема, залежить від повноважень учасників цивільного обороту.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено в такій редакції: право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися в заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається в заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування в порядку, передбаченому законодавством.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02.05.2023 № 3065-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено в такій редакції: право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися в заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності в випадках, визначених законом. Відчуження, передання в заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається в заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі в порядку, передбаченому законодавством.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, наведеними змінами, внесеними Законами від 28.04.2021 № 1423-IX та від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності в випадках, визначених законом.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 8-1 Закону України «Про оренду землі», право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужене її орендарем іншим особам, внесене до статутного капіталу, передане в заставу, крім передбачених частиною 2 цієї статті випадків. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця в разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачене первинним договором оренди.

Оскільки орендар-боржник згідно із змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-IX та від 02.05.2023 № 3065-IX до частини 5 статті 93 Земельного кодексу України, набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, без погодження із власником такої земельної ділянки, та враховуючи обсяг прав орендаря за договорами оренди землі (копії з яких долучені скаржником до матеріалів скарги), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначений висновок суду першої інстанції узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2024 у справі № 904/9875/21, врахування змісту яких є обов`язковим в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, а саме право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7423381900:11:001:1279 та 7423381900:11:001:1280 з огляду на таке.

Як підтверджується матеріалами справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2016 між фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ «Північ Агро» (орендар) були укладені договори оренди землі б/н, відповідно до пунктів 1, 2 та 8 яких, передано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га. Згідно з п. 8 договорів оренди, вони укладені на 7 років. Після закінчення строку їх дії орендар має переважне право поновити їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Пунктом 43 договорів оренди передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

05.12.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи № 17875783 та № 17874610 про речове право, право оренди ФГ «Північ Агро» щодо перелічених земельних ділянок строком на 7 років на підставі договорів оренди б/н від 01.10.2016, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.12.2016 №74111448 та №75105740.

Також матеріали справи свідчать про те, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 її доньці ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину, яка складалася із земельної ділянки №299 (кадастрові номери: 7423381900:11:001:1279 та 7423381900:11:001:1280).

У зв`язку з наведеними обставинами 01.11.2018 між ОСОБА_2 та ФГ «Північ Агро» укладено додаткові угоди до договорів оренди землі б/н від 01.10.2016, які зареєстровані Комунальним підприємством «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 05.12.2016 за номерами запису про інше речове право №17875783 та №17874610.

Відповідно до п. 1 вказаних додаткових угод, сторони дійшли згоди здійснити заміну сторони орендодавця в договорах оренди землі б/н від 01.10.2016, що зареєстровані у реєстрі речових прав на нерухоме майно №17874610 та № 17875783 від 05.12.2016, а саме змінити орендодавця на її правонаступника ОСОБА_2 , у зв`язку з переходом права власності на земельні ділянки площею 6,5950 га та 0,6627 га, які належали ОСОБА_1 , до її правонаступника ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом № 1/1468, № 1/1474 від 05.10.2018.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №145742842 від 16.11.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:11:001:1280 вбачається, що номер запису про інше речове право 28257151, перенесено із запису №17875783, а підставою виникнення іншого речового права є договір оренди землі від 01.10.2016, додаткова угода від 01.11.2018 до зазначеного договору; вид іншого речового права право оренди земельної ділянки, строк оренди 7 років, орендар ФГ «Північ Агро», орендодавець ОСОБА_2 .

Також з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №145739529 від 16.11.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423381900:11:001:1279 вбачається, що номер запису про інше речове право 28253419, перенесено із запису №17874610, а підставою виникнення іншого речового права є договір оренди землі від 01.10.2016, додаткова угода від 01.11.2018 до зазначеного договору; вид іншого речового права право оренди земельної ділянки, строк оренди 7 років, орендар ФГ «Північ Агро», орендодавець ОСОБА_2 .

У зв`язку із закінченням строку оренди, 01.10.2023 сторонами в двосторонньому порядку були складені акти приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, за яким орендарем ФГ «Північ Агро» повернуто орендодавцю ОСОБА_2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи як окремо так і в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення скарги Фермерського господарства «Північ Агро» (код ЄДРПОУ 38314298) від 17.02.2025 б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах виконавчого провадження № 76847344 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/524/24, з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу, у редакції, яка була чинною на дату укладення договорів оренди), передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено судом раніше, власник земельної ділянки ОСОБА_1 як орендодавець та ФГ «Північ Агро» як орендар підписали договори оренди земельної ділянки 01 жовтня 2016 року.

При цьому сторони узгодили у пункті 8 договорів строк їх дії 7 років, у пункті 43 передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його умови не містять.

Колегія суддів зазначає, що на копіях договорів оренди від 01.10.2016, долучених до скарги на дії приватного виконавця, відсутній запис про їх державну реєстрацію.

Разом з тим, зі змісту додаткових угод від 01.11.2018, вбачається, що договори оренди земельних ділянок від 01.10.2016 були зареєстровані Комунальним підприємством «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 05.12.2016, земельна ділянка з кадастровим номером 7423381900:11:001:1280 - номер запису про інше речове право 17875783, земельна ділянка з кадастровим номером 7423381900:11:001:1279 номер запису про інше речове право 17874610.

Зазначене також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.12.2016 за №75111448 та №75105740.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що номери запису про інше речове право №17875783 та №17874610, які відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підтверджують реєстрацію за ФГ «Північ Агро» як договорів оренди так і речового права оренди.

Таким чином апеляційний господарський суд погоджується та вважає правильною позицію суду першої інстанції про те, що договори оренди б/н від 01.10.2016 набрали чинності з 05.12.2016, а тому строк їх дії закінчився 05.12.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 1481 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У пунктах 37, 38 договорів оренди від 01.10.2016, передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи-орендаря. Договір припиняється і у інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення речі, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 40 договорів про оренду б/н від 01.10.2016 передбачено, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, не є підставою для зміни або розірвання договорів.

Відтак, зміна власника земельних ділянок з кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279 та 7423381900:11:001:1280 не припиняє дії укладених та діючих договорів оренди б/н від 01.10.2016, оскільки до нового власника перейшли права та обов`язки попереднього власника, які виникли на підставі вказаних договорів оренди.

Враховуючи встановлені обставини, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент винесення приватним виконавцем оскаржуваної постанови строк дії договорів оренди від 01.10.2016 закінчився, а тому у боржника було відсутнє право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га, у зв`язку з чим таке право не підлягало обтяженню в межах ВП № 76847344.

Посилання апелянта на те, що рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.12.2016 №32779709 та №32778208 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.

Однак, зазначене не спростовує факту реєстрації спірних договорів оренди - 05.12.2016, що зокрема підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 07.12.2016 за №75111448 та №75105740.

Судова колегія критично ставиться до тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджувалися заяви боржника від 13.11.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки зазначені заяви не спростовують інформацію про реєстрацію договорів оренди від 01.10.2016 з 05.12.2016, яка міститься у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 07.12.2016 за №75111448 та №75105740, а підтверджує лише звернення боржника з заявами від 13.11.2018 №31155433 та №31155460 до державного реєстратора, який прийняв рішення №44097039 та №44097574 про реєстрацію іншого речового права, права оренди земельних ділянок.

При цьому з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 16.11.2018 за № 145736529 та №145742842 вбачається, що підставою формування вказаних витягів були заяви від 13.11.2018 №31155433 та №31155460, а підставами виникнення іншого речового права є договори оренди землі від 01.10.2016, додаткові угоди від 01.11.2018 до договорів оренди від 01.10.2016.

Відтак, на переконання колегії суддів, 16.11.2018 відбулася реєстрація додаткових угод від 01.11.2018, укладених у зв`язку зі зміною орендодавця.

Твердження апелянта про те, що державна реєстрація речового права, права оренди спірних земельних ділянок ФГ «Північ Агро» продовжено на той же строк відповідно до норми ст. 126-1 Земельного кодексу України, оскільки відсутні дані про реєстрацію припинення права оренди, відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 126-1 Земельного кодексу України, у редакції чинній на дату припинення строку дії договорів оренди, передбачено, що договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Відтак, норми вказаної статті Земельного кодексу України передбачають поновлення договору на той самий строк у разі наявності у договорі оренди умови про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до п. 8 договорів оренди землі від 01.10.2016, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Враховуючи, що умовами договорів оренди від 01.10.2016 передбачено його поновлення на новий строк лише за письмовою заявою орендаря, то ст. 126-1 Земельного кодексу України не підлягає застосуванню до спірних договорів оренди.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права оренди на земельну ділянку є лише офіційним визнанням права оренди з боку держави.

Сама собою державна реєстрація речового права за певною особою без наявності чинного правовстановлюючого документа на підтвердження такого права не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи відповідного речового права.

Подібний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відсутність реєстрації права припинення договорів оренди свідчить про продовження їх дії та наявність у боржника речового права права оренди.

Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що відчуження, передавання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки, її користувачем можливі лише, якщо строк дії договору оренди землі не закінчився на дату такого відчуження.

Варто також зазначити, що строк договору відчуження права оренди землі не може перевищу вати строку, визначеного первісним договором оренди. Крім того, у разі припинення первісно го договору оренди чинність договору відчуження також припиняється.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГПК України в разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, навіть при відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації відомостей щодо припинення дії договорів оренди від 01.10.2018, боржник не вправі відчужити право оренди, яке виникло на підставі вказаних договорів оренди, оскільки строк їх дії закінчився.

З огляду на встановлені вище обставини та вимоги законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те що, доводи боржника, викладені у скарзі на дії приватного виконавця, а саме щодо визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича в межах ВП № 76847344 про накладення арешту на речові права, право оренди ФГ «Північ Агро» на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7423381900:11:001:1279, площею 6,595 га, та 7423381900:11:001:1280, площею 0,6627 га, підтверджуються матеріалами справи, тому скарга боржника підлягає задоволенню у зазначеній частині.

Водночас, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали та є такими, що не спростовують правильності викладених в ній висновків суду.

Судом апеляційної інстанції ухвала Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 не переглядається в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» та приватним виконавцем при розгляді справи у суді першої інстанції, з огляду на межі вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення даної справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі №927/524/24 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання, зокрема, апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі №927/524/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 у справі №927/524/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/524/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст проголошено 11.09.2025.

Головуючий суддяА.О. Мальченко

СуддіА.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська