Постанова від 04.09.2025 по справі 922/393/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/393/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (вх.№1619 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Бураковою А.М., повне рішення складено 26.06.2025) у справі №922/393/25

за позовом Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія планета буд", м. Київ,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс ПМК", м.Харків,

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія планета буд", згідно якої просить суд зобов`язати відповідача усунути дефекти (недоліки, недоробки) 10 (десяти) опор паркових з одним кронштейном, 10 (десяти) опор паркових з трьома кронштейнами, 18 (вісімнадцяти) опор паркових з п`ятьма кронштейнами, установлених під час виконання робіт за Договором № 629 від 25.11.2019, шляхом їх заміни.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/393/25 в задоволенні позову Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради відмовлено повністю.

Вказане рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 11, 14, 509, 526, 627-629, 837, 875, 883-885 ЦК України мотивоване тим, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача усунути дефекти (недоліки, недоробки) 10 (десяти) опор паркових з одним кронштейном, 10 (десяти) опор паркових з трьома кронштейнами, 18 (вісімнадцяти) опор паркових з п`ятьма кронштейнами, установлених під час виконання робіт за договором № 629 від 25.11.2019, саме шляхом їх заміни, не узгоджується з умовами п. 6.3.3.10 договору № 629 від 25.11.2019. Крім того, судом зазначено, що висновком експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів за заявою Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради № 25267/25352 від 25.01.2024 не була встановлена неможливість використання спірних опор за їх призначенням та необхідність їх заміни. За висновками суду першої інстанції, позивачем було невірно обрано спосіб захисту своїх прав та даний спосіб є неефективним, а тому суд відмовив позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/393/25 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія планета буд" на користь Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на таке:

- суд першої інстанції не застосував положення Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (надалі Загальні умови), які, на думку позивача, підлягають застосуванню до спірних правовідносин (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України).

В цій частині позивач вказує на те, що пунктом 6.3.3.10 договору не врегульовано порядок визначення способу усунення таких дефектів (недоліків, недоробок), а пунктом 108 Загальних умов передбачено порядок визначення способу усунення дефектів (недоліків, недоробок), який визначається актом про їх усунення, отже, відповідно до дефектного акту від 22.10.2024 до договору (надалі Акт) способом усунення виявлених дефектів (недоліків, недоробок) є заміна опор паркових з дефектами (недоліками, недоробками) на опори паркові відповідного типу належної якості.

Як стверджує апелянт, враховуючи невиконання відповідачем зобов`язання щодо усунення виявлених позивачем дефектів (недоліків, недоробок) опор паркових, позивач реалізував передбачене законом право вимоги про виконання такого обов`язку в судовому порядку, що свідчить про належність обраного позивачем способу захисту;

- суд першої інстанції, не здійснивши захист порушених прав позивача у спосіб, визначений законом, порушив ч. 1 ст. 5 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення справи (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України).

В цій частині скаржник вказує на те, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача виконати обов`язок щодо усунення дефектів (недоліків, недоробок) у спосіб, передбачений актом, передбачений законом, узгоджується із положеннями договору та призведе до відновлення порушеного права позивача, що свідчить про його ефективність, а відтак вважає помилковими висновки суду першої інстанції в цій частині.

Зазначає, що посилання суду першої інстанції на відсутність встановленої висновком експертів неможливості використання спірних опор паркових за їх призначенням та необхідності їх заміни, не може свідчити про неефективність обраного позивачем способу захисту.

За твердженням скаржника, встановлений судом факт порушення прав позивача із одночасними висновками суду про неефективність обраного позивачем способу захисту, має бути наслідком вирішення судом спору (задоволення позову) у спосіб, який є ефективним та передбачений законом або договором.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (вх.№1619 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/393/25; призначено справу до розгляду на 04 вересня 2025 року о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, про що повідомлено учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 20.08.2025, з доказами їх надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо до 20.08.2025.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/393/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

12.08.2025 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "ІК Планета Буд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 9715), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/393/24 без змін. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що висновком експертів № 25267/25352 від 25.01.2024, який є доказом, поданим позивачем на підтвердження своїх вимог, не була встановлена неможливість використання спірних опор за їх призначенням та необхідність їх заміни; позивачем не доведено що опори паркові підлягають заміні, отже, зобов`язання судом відповідача їх замінити є неефективним способом захисту прав позивача, адже якщо право не порушене, то воно не підлягає захисту. Відповідач звертає увагу апеляційного суду, що жодного висновку про те, що відповідач виконав роботи за договором неналежно (як про це зазначає позивач), оскаржуване судове рішення не містить. При цьому, зазначає, що у разі доведення позивачем потреби в заміні опор паркових, обраний ним спосіб судового захисту був би ефективним, а непридатні опори паркові мали б бути замінені відповідачем (за наявності визначених договором та законом підстав).

Також, відповідач вказує на те, що саме позивач акцентував увагу суду на тому, що виявлені ним дефекти ґрунтуються на висновку експертів, про що зазначив й у дефектному акті, проте ні дефектним актом, ні висновком експертів не встановлено, що опори паркові непридатні до використання та підлягають заміні. При цьому, відповідач не брав участі у складенні дефектного акту, оскільки позивач направив йому повідомлення, не врахувавши час, необхідний для доставки цього листа Укрпоштою та час, необхідний для того, щоб доїхати з міста Києва до міста Харкова враховуючи воєнний стан, а тому відповідач практично не мав можливості організувати присутність свого представника для складення дефектного акту.

Водночас, відповідач звертає увагу апеляційного суду, що не може вважатись належним доказом необхідності заміни 38 опор паркових, встановлених за договором, Висновок експертів №25267/25325 від 25.01.2024.

Вважає, що станом на момент звернення позивача до суду гарантійний строк на якість робіт та на конструкції сплинув.

У судовому засіданні 04.09.2025 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Представник відповідача, заперечуючи проти доводів скаржника, просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін; заявив про розподіл судових витрат в порядку статті 129 ГПК України, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів. Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи учасник справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою в програмі Діловодство спеціалізованого суду.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

25.11.2019 між Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (позивач, замовник, СКП "Харківзеленбуд" ХМР) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія планета буд" (відповідач, підрядник, ТОВ "ІК Планета Буд") укладено договір № 629 (договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 17.12.2019) підрядник зобов`язався у 2019-2020 роках виконати замовнику роботи, зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Найменування робіт - Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування (45112000-5 землерийні та інші земляні роботи) (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник повинен виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам проектної документації, Цивільного та Господарського кодексів України та відповідних нормативно-правових актів.

У пункті 2.2 договору сторони домовились, що підрядник гарантує якість виконаних робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у договірній ціні та можливість експлуатації протягом гарантійного строку. Строк гарантії на якість закінчених робіт встановлюється 5 років з дати приймання робіт у повному обсязі замовником.

Згідно з пунктом 2.3 договору підрядник гарантує відповідність будівельних матеріалів, конструкцій і обладнання специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам та наявність необхідних сертифікатів, технічних паспортів та інших документів, які посвідчують їх якість.

Витрати на проведення додаткових випробувань та перевірок, якщо використані матеріали, виконані роботи не відповідають встановленим нормам і стандартам, а також при несвоєчасному запрошенні замовника для участі у цій роботі, здійснюються за рахунок підрядника, в інших випадках за рахунок замовника (п.2.4 договору).

Відповідно до пункту 2.5 договору підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта (або його частин), неправильної його експлуатації.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник (п.2.6 договору).

Замовлення, прийомка, поставка, розвантажування, складування, зберігання, доставка на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій виконується силами підрядника і входить в обумовлену даним договором договірну ціну. Підрядник контролює якість, кількість і комплектність поставки цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту завершення робіт (п. 2.7 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.12.2020) ціна договору становить 21752131,34 грн, в тому числі ПДВ (20%) 3625355,22 грн.

У розділі IV договору передбачено порядок здійснення оплати. Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахування замовником коштів на умовах післяоплати на протязі 30 банківських днів на поточний рахунок підрядника на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).

Оплата виконаних робіт проводиться або після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт (пп.4.1.1).

Замовник приймає виконані роботи на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками тторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця (пп. 4.1.2).

Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за виконані підрядником роботи визначається на підставі нормативних витрат трудових та матеріальних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та цін і тарифів, які підтверджені платіжними документами (пп. 4.1.3).

Якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених вказаним актом строків, підрядник повинен усунути виявлені порушення, після чого замовник перераховує утримані суми (пп.4.1.4).

Згідно з пунктом 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 17.12.2019) строк виконання робіт: до 31 грудня 2020 року. Період виконання робіт: листопад 2019 року грудень 2020 року.

Місце виконання робіт: 61022,України, Харківська область, Харків, вул. Сумська, 35 (п. 5.2 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (пп. 6.1.1); приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (пп. 6.1.2); інші обов`язки: підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовитися від їх підписання з обґрунтуванням причин протягом 5 днів з дня одержання. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання документів сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та вказаним терміном їх виконання (пп.6.1.3).

Згідно з пунктом 6.2 договору замовник має право: контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором (пп. 6.2.2); вимагати від підрядника надання експертного будівельно-технічного дослідження відповідності виконаних робіт проектній документації (пп. 6.2.5.1); здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, обсягом та вартістю будівництва об`єкта, відповідністю виконаних робіт державним стандартам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам (пп. 6.2.5.2); у разі виявлення недоліків відмовитися від прийняття закінчених робіт, якщо ці недоліки виключають можливість належної експлуатації об`єкта і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (пп. 6.2.5.3); вимагати безоплатного усунення недоліків, що виникли внаслідок порушень з вини підрядника (пп. 6.2.5.4); вимагати проведення додаткової перевірки якості прихованих робіт, що не прийняті ним з вини підрядника (пп. 6.2.5.5).

Водночас, відповідно до пункту 6.3 договору підрядник зобов`язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором (пп. 6.3.1); забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (пп. 6.3.2); на вимогу замовника надати експертне будівельно-технічне дослідження відповідності виконаних робіт проектній документації протягом 30 днів з моменту отримання такої вимоги (пп. 6.3.3.1); виконувати роботи у відповідності до вимог встановлених норм і держаних стандартів, графіків виконання робіт, які уточнюються у зв`язку зі змінами у плані фінансування (пп. 6.3.3.2); усунути в установленому порядку недоліки у виконаних роботах, виявлені у процесі здачі-приймання закінчених робіт, які виникли з вини підрядника. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, замовник може попередити підрядника про порушення ним своїх зобов`язань, і, якщо підрядник без затримки не вживе необхідних заходів для виправлення ситуації, замовник має право на усунення недоліків своїми силами або із залученням третіх осіб за рахунок підрядника (пп.6.3.3.8); після виконання всіх передбачених договірною ціною робіт пред`явити об`єкт робочій комісії у встановленому порядку (пп. 6.3.3.9).

Згідно з підпунктом 6.3.3.10 договору підрядник зобов`язаний усунути за письмовою вимогою замовника і за свій рахунок недоробки, що виникли протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих стандартів, норм і правил, умов договору. Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним актом, що укладається сторонами. В акті в обов`язковому порядку фіксується дата виявлених дефектів і строк їх усунення. При відмові підрядника приймати участь у складанні дефектного акта він може складатись із залученням спеціалістів незацікавлених органів. Якщо підрядник на протязі строку, визначеного в акті, не усуне недоліки у виконаних роботах, замовник вправі усунути недоліки силами іншого виконавця з оплатою цих витрат підрядником.

Відповідно до пункту 6.4.4.1 договору підрядник має право залучати, при необхідності, для виконання окремих видів робіт спеціалізовані організації, погодивши це питання з замовником. Підрядник здійснює координацію діяльності на будівельному майданчику субпідрядних організацій. Субпідряд не вносить змін до обов`язків підрядника. Відносини між субпідрядниками, замовником та підрядником регулюються урахуванням положень Загальних умов.

Відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 17.12.2019).

Як зазначає позивач в позовній заяві, на виконання умов договору відповідачем виконані роботи: "Зовнішнє освітлення. Додаткові роботи. Зовнішні інженерні мережі. Електрообладнання та електропостачання. Зовнішнє освітлення" (Локальний кошторис на будівельні роботи № 04-001-002 в редакції додаткової угоди № 3 від 28.12.2020) в межах яких було установлено: 10 (десять) опор паркових з 1-м кронштейном; 11 (одинадцять) опор паркових з 3-ма кронштейнами; 18 (вісімнадцять) опор паркових з 5-м кронштейнами.

Матеріли справи містять Локальний кошторис на будівельні роботи № 04-001-002 за об`єктом будівництва - Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування (45112000-5 землерийні та інші земляні роботи), найменування робіт - "Зовнішнє освітлення. Додаткові роботи. Зовнішні інженерні мережі. Електрообладнання та електропостачання. Зовнішнє освітлення" (т.1,. а.с.115-118).

За твердженням позивача, ним на виконання умов договору прийнято та оплачено такі роботи у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 88 та № 89 від 29.11.2019, Реєстрами бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 71 від 25.11.2019, № 83 від 18.12.2019, випискою по рахунках від 03.12.2019, карткою рахунку № 631 від 14.11.2024, а також звітом про виконання договору про закупівлю від 31.12.2020.

Обставини щодо виконання вищезазначених робіт підрядником/відповідачем, прийняття та оплати їх замовником/позивачем не заперечується сторонами, матеріалами справи не спростовуються.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, частина робіт по капітальному ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові (далі - об`єкт), виконувались відповідачем із залученням ТОВ "Енергосервіс ПМК" за договорами субпідряду від 24.05.2019 №2405-19 та №25/11 від 25.11.2019.

За умовами договорів субпідряду субпідрядник зобов`язався за завданням генерального підрядника виконати роботи по Капітальному ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування (об`єкт); субпідрядник виконує роботи власними засобами та з власних матеріалів (п.п. 1.1, 1.4); субпідрядник зобов`язаний при виконанні робіт використовувати якісні матеріали вказаного в кошторисі асортименту ("належні матеріали"). У разі використання при виконанні робіт матеріалів неналежної якості та/або таких, що не відповідають асортименту, вказаному у кошторисі (надалі "неналежні матеріали"), замінити їх на належні матеріали за власний рахунок протягом 7 днів з моменту виявлення неналежності матеріалів (п.п.2.3.3).

Додані до матеріалів справи Розрахунок 1-1 прямих витрат та загальновиробничих витрат та відомість ресурсів до договірної ціни містить відомості щодо конструкцій опор паркових з 1-кронштейном (кількість 10 штук), з 3-ма кронштейнами (кількість 11 штук) та з 5-ма кронштейнами (кількість 18 штук) (т.2, а.с.95-101).

Також матеріали справи містять укладені ТОВ "Енергосервіс ПМК", як покупцем, з ТОВ "Дизайн-Світло", як постачальником, договори поставки від 17.04.2019 №170419 (щодо товару - опора типу OLB-1 СШ 5.5 м кількість 18) та від 18.04.2019 №180416 (щодо товару - опора типу F4 СШ/1 4.5 м кількість 10, опора типу СШ/3 4.5 м кількість 11), а також видаткові та товарно-транспортні накладні щодо поставки цього товару (т.2, а.с. 102-112).

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним були виявлені дефекти (недоліки) опор паркових, які також були установлені відповідачем позивачу на виконання іншого договору (№ 420 від 22.12.2017), що підтверджується Актом огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові від 03.10.2024.

Зі змісту акта огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові від 03.10.2024 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія планета буд" у серпні 2018 року виконувалися роботи з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові на підставі договору № 420 від 22.12.2017. В ході вищезазначених робіт підрядником було установлено 32 опори СШ5 та СШ5/2 з металевих труб, з яких 26 опори паркові з 1-м кронштейном - СШ5 та 6 опори паркові з 2-ма кронштейнами - СШ5/2 (т.1, а.с. 154-155).

В ході огляду було виявлено наступні дефекти (недоліки): 1) оглянуті поверхні світильників мають локальне відшаровування лакофарбового покриття. На окремих ділянках фланця нижньої частини основної тумби відсутнє лакофарбове покриття. В місцях відсутності лакофарбового покриття поверхня металу вкрита шаром крихкої на дотик речовини білого кольору; 2) в місцях кріплення фланців нижньої частини основної тумби світильників відсутні шайби під ковпачковими гайками; 3) на деяких ділянках світильників, з відсутнім лакофарбовим покриттям, присутні звивисті тріщини; 4) лакофарбове покриття зеленого кольору в місцях руйнування має слабку адгезію з металом (легко відокремлюється); 5) на фланцях нижньої частини основної тумби паркового світильника встановлено наявність ділянки руйнування металу, яка розташована в зоні отворів для кріплення; 6) на зовнішній поверхні фланців, а також біля зони руйнування будь-яких слідів дії сторонніх предметів чи інструментів (зі «свіжим» металевим блиском) немає. Тобто руйнування (відокремлення) фрагмента фланця нижньої частини основної тумби паркового світильника сталося не внаслідок дії сторонніх інструментів, а результаті зламу.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення від 15.10.2024 №1988/857-24 СКП "Харківзеленбуд" ХМР, керуючись ст. 884 ЦК України, п. 103, 106 - 108 Загальних умов, п. 6.3.3.10. договору, повідомило ТОВ "ІК Планета Буд" про виявлені недоліки (дефекти) опор паркових установлених в саду ім. Т.Г. Шевченка та запросило відповідача для складання дефектного акта, що відбудеться 22 жовтня 2024 р. о 14.00 год. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35 (т.1, а.с. 159-160).

Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що замовником у складі відповідної комісії під час виїзду до саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35, у м. Харкові, було оглянуто установлені підрядником опори паркові (за договором від 22.12.2017 №420) та виявлено відповідні дефекти (недоліки), що зафіксовано в акті огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові від 03.10.2024.

Окрім того, у даному повідомленні позивач вказує, що окрім робіт за договором від 22.12.2017 №420 підрядником також виконувались роботи з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові, а також реконструкція мереж електропостачання, телекомунікацій, телефонізації, зовнішнього освітлення та системи автоматичного поливу частини саду в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові, за наступними договорами: договір № 285 від 24.05.2019; договір № 629 від 25.11.2019; договір № 378 від 08.10.2018; договір № 406 від 25.07.2019. У межах вищезазначених договорів підрядником виконувались роботи із зовнішнього освітлення, в межах яких також встановлювались опори паркові з 1-м та 2-ма кронштейнами, що мають аналогічні дефекти (недоліки), як й ті, що зафіксовані в акті огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові.

Вказане повідомлення надіслано засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ "ІК Планета Буд" (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, будинок 12, оф. 177) 16.10.2024 та отримано останнім 21.10.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 16.10.2024, поштовою накладною №6104001091532, описом вкладення та роздруківкою трекінгу про відстеження поштових відправлень, що роздрукована з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо поштового відправлення за поштовою накладною №6104001091532 (т.1, а.с.161, т.2, а.с.33).

Як вказує позивач, оскільки відповідач у заплановану дату і час не з`явився, то відповідно до п. 107 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (надалі - Загальні умови), п. 6.3.3.10 договору, дефектний акт від 22.10.2024 до договору № 629 від 25.11.2019 складено із залученням незацікавленого спеціаліста КП "МІСЬКСВІТЛО" ХМР (т.1, а.с.162-164).

Судом встановлено, що у зазначеному дефектному акті зазначено, що 22.10.2024 представниками позивача та незацікавленим спеціалістом КП "МІСЬКСВІТЛО" ХМР оглянуто 38 (тридцять вісім) опор паркових, які були установлені підрядником відповідно до договору, серед яких: 10 штук опори паркові з одним кронштейном; 10 штук опори паркові з трьома кронштейнами; 18 штук опори паркові з п`ятьма кронштейнами. Під час огляду вищезазначених опор паркових, виявлено наступні дефекти (недоліки, недоробки):

1) поверхні світильників мають локальне відшарування лакофарбового покриття. На окремих ділянках фланця нижньої частини основної тумби відсутнє лакофарбове покриття. В місцях відсутності лакофарбового покриття поверхня металу вкрита шаром крихкої на дотик речовини білого кольору;

2) в місцях кріплення фланців нижньої частини основної тумби світильників відсутні шайби під ковпачковими гайками;

3) лакофарбове покриття зеленого кольору в місцях руйнування має слабку адгезію з металом (легко відокремлюється);

4) на фланцях нижньої частини основної тумби паркових світильників наявні ділянки руйнування металу, які розташовані в зоні отворів для кріплення. На зовнішній поверхні фланців, а також біля зони руйнування будь-яких слідів дії сторонніх предметів чи інструментів (зі «свіжим» металевим блиском) немає. Руйнування (відокремлення) фрагмента фланця нижньої частини основної тумби паркового світильника сталось не внаслідок дії сторонніх інструментів, а в результаті зламу.

При цьому зазначено, що вищезазначені дефекти (недоліки, недоробки) узгоджуються із висновком експертів за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів № 25267/25352 від 25.01.2024.

Також в дефектному акті вказано, що відповідно до п. 6.3.3.10 договору, п. 108 Загальних умов, підрядник зобов`язаний усунути за свій рахунок виявлені дефекти (недоліки, недоробки); способом усунення вищезазначених дефектів є: заміна опор паркових з дефектами (недоліками, недоробками) на опори паркові відповідного типу належної якості; строк для усунення: до 22.11.2024 (включно).

Дефектний акт від 22.10.2024 до договору № 629 від 25.11.2019 надісланий позивачем відповідачу 15.11.2024, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 16.10.2024, поштовою накладною №6110100830665, описом вкладення (т.1, а.с.174).

Також, позивачем разом з дефектним актом від 22.10.2024 до договору № 629 від 25.11.2019 на адресу відповідача була надіслана копія висновку експертів за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів № 25267/25352 від 25.01.2024.

Висновком експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів за заявою Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради № 25267/25352 від 25.01.2024 було встановлено наступне:

1) основу матеріалу фланця нижньої частини основної тумби світильника становить алюміній. Крім алюмінію у складі матеріалу фланця нижньої частини основної тумби світильника містяться: силіцій, купрум, ферум, цинк, манган, магній, нiкол, титан, плюмбум, хром, станум, ванадiй, галiй, кадмiй та цирконій (якісний та кількісний вміст елементів наведено в дослідницький частині даного висновку);

2) у складі матеріалу ковпачкової гайки містяться: цинк, ферум, силіцій, алюміній, манган, станум, нiкол та стибiй (якісний та кількісний вміст елементів наведено в дослідницькій частині даного висновку);

3) матеріал фланця нижньої частини основної тумби світильника не відповідає сплавам, зазначеним в таблиці 1 ДСТУ EN 1706:2006 "Алюміній та алюмінієві сплави. Виливки. Хімічний склад і механічні властивості" (EN 1706:2006, IDT). Таким чином фланець нижньої частини основної тумби світильника не відповідає ДСТУ EN 40-6 "Світлові опори. Частина 6. Вимоги до алюмінієвих освітлювальних опор";

4) руйнування (відокремлення) фрагмента фланця нижньої частини основної тумби паркового світильника сталося не внаслідок дії сторонніх інструментів, а в результаті зламу під дією навантажень, що перевищило межу міцності матеріалу виробу;

5) причиною пошкодження лакофарбового покриття та поверхні оглянутих опор світильників паркових типу СШ-5, СШ5/2 є неправильна технологія підготовки поверхні до фарбування та ймовірно неправильна вибрана система покриття (одношарове - відсутній шар ґрунту) (т.1, а.с. 165-173).

Зі змісту вказаного висновку експертів № 25267/25352 від 25.01.2024 вбачається, що предметом дослідження були вуличні світильники паркового типу СШ-5, СШ5/2.

Посилаючись на те, що відповідач всупереч ст. 884 ЦК України, п. 108 Загальних умов, п. 6.3.3.10 договору, у строк, встановлений дефектним актом від 22.10.2024, відповідні дефекти (недоліки, недоробки) не усунув, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, зокрема, на те, що станом на момент звернення позивача до суду гарантійний строк на якість робіт сплинув; відповідач не мав можливість організувати присутність свого представника під час складання дефектного акта та надання своїх зауважень, оскільки відповідне повідомлення позивача із запрошенням для складання такого акта надійшло на адресу відповідача за один день до дати огляду, а тому вважає, що такий дефектний акт не може вважатись правомірним і таким, що породжує для відповідача зобов`язання з усунення недоробок; крім того вважає, що не може вважатись належним доказом висновок експертів №25267/25325 від 25.01.2024, оскільки не зрозуміло які саме світильники (опори паркові) досліджувались експертами та за яким із укладених між сторонами договорів вони були встановлені. Крім того, відповідач заявив про сплив позовної давності щодо позовних вимог щодо неналежної якості роботи.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про призначення комплексної судової металознавчої та будівельно-технічної експертизи (від 31.03.2025), з посиланням на належність в якості доказу висновку експертів №25267/25325 від 25.01.2024, оскільки він не містить висновків щодо світильників (опор паркових), встановлених за спірним договором, а стосується ймовірно інших світильників; не містить висновків щодо того, що пошкодження, які були предметом дослідження, відбулись внаслідок виконання відповідачем робіт з порушенням діючих стандартів, норм і правил, умов договору, щодо якого виник цей спір; не містить висновку про те, що недоліки товару виникли до передання замовнику товару або з причин, які існували до цього моменту тощо. Відповідач вважав, що для встановлення наведених обставин необхідні спеціальні знання сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а наявні у справі висновки експертів, надані позивачем, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Вказане клопотання було залишено без задоволення судом.

В свою чергу, позивач заперечив проти клопотання про призначення експертизи (від 07.04.2025 за вх.№ 8505). У цих запереченнях позивач вказував, зокрема, на те, що зобов`язання відповідача щодо усунення вищезазначених дефектів (недоліків, недоробок) прямо випливають із дефектного акту, який складений за відсутності належним чином повідомленого відповідача. Висновок експертів за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів № 25267/25352 від 25.01.2024 лише додатково підтверджує наявність такого роду дефектів в опорах паркових, які встановлені саме дефектним актом в порядку, передбаченому договором та Загальними умовами. Відтак, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час складання дефектного акту, не скористався своїм правом на участь у складанні дефектного акту, встановлений в такому акті факт наявності дефектів (недоліків, недоробок) не може заперечуватись відповідачем.

ТОВ "Енергосервіс ПМК" у письмових поясненнях (від 22.04.2025) посилалось на те, що в дефектному акті стверджується про те, що описані в акті дефекти (недоліки, недоробки) узгоджуються з висновком експертів № 25267/25352 від 25.01.2024, проте відповідно до цього висновку експертне дослідження проводилось з «вуличними світильниками парковими СШ-5, СШ-5/2», розташованими на території об`єктів благоустрою саду ім. Т.Г. Шевченка за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35. Заявник звертає увагу, що на об`єкті "Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування" такі конструкції (вироби) як "вуличні світильники паркові СШ-5, СШ-5/2" ні відповідачем, ні третьою особою не встановлювались, на фотознімках, наведених у фототаблиці до висновку експертів №25267/25353, присутні певні паркові опори освітлення, які до об`єкту "Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування" жодного відношення не мають. Вважає, що наведене підтверджується документом "Схема електричних мереж зовнішнього освітлення 012.053.018-ЕЗ", наведеним у додатку до висновку експертного дослідження, сторінка 12, на якій відсутня територія "Каскаду". Відтак, на думку третьої особи, долучення до даного позову позивачем висновку експертів № 25267/25353, що не стосується "Каскаду", є або помилкою, або інформацією, що ґрунтується на сумнівних доводах.

16.06.2025 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Згідно з частиною другою статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Тобто правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення як спрямованості їх дій, так і певних правових наслідків. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06. 2019 року у справі №923/496/18.

Враховуючи умови укладеного між СКП "Харківзеленбуд" ХМР та ТОВ "ІК Планета Буд" договору від 25.11.2019 № 629 та додатки до нього (зокрема, договірну ціну, в якій передбачено у тому числі витрати з придбання та доставки устаткування, що монтується), суд апеляційної інстанції зазначає про змішаний характер договору, оскільки правовідносини сторін включають в себе елементи різних договорів, поставки та підряду.

Так, відповідно до частин першої-другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч.4 ст. 837 ЦК України).

У свою чергу, окремим видом підряду є договір будівельного підряду.

Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини друга, третя статті 875 ЦК України).

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника.

При цьому, частиною першою статті 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду договір за умовами якого підрядник виконує роботи та надає свої матеріали або здійснює поставку обладнання та за умовами якого підрядник приступає до виконання робіт за цим договором після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, є змішаним та містить елементи договору поставки та договору будівельного підряду (постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18; від 18.08.2021 у справі № 910/1798/20; від 26.01.2021 у справі № 910/15152/19; від 18.02.2020 у справі № 911/728/18; від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18; від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18; від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18; від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, тощо).

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Стаття 858 ЦК України передбачає відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.

Відповідно до частин першої-четвертої цієї статті якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Частиною п`ятою статті 858 ЦК України встановлено, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Як вбачається зі статті 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Колегія суддів відзначає, що в силу приписів частини п`ятої статті 858 ЦК України, з огляду на особливості виконання таких робіт як капітальний ремонт речі з встановленням/заміною запчастин/деталей підрядника, на дані правовідносини також розповсюджується дія статей 678, 679 ЦК України (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 925/400/21).

Суд зазначає, що положення стосовно якості товару закріплені, зокрема, у статтях 673- 681-1 ЦК України.

Частинами першою, другою статті 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.

Так, відповідно до частин першої-другої статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

При цьому, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару (частина третя цієї статті).

При цьому, аналіз наведеної норми (частини другої статті 678 ЦК України) свідчить про те, що покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або його заміни відповідно до частини другої статті 678 Цивільного кодексу України лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними (подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 11.07.2024 у справі № 910/10585/23, від 12.09.2024 у справі № 910/13396/23).

Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного Суду (щодо застосування положень частини другої статті 679 ЦК України) у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20, від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, від 02.07.2024 у справі № 910/9544/23, від 10.07.2024 у справі № 925/400/21 тощо.

Частиною першою статті 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно із статтею 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом (частина перша).

Частиною другою статті 884 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідно до частини четвертої статті 884 ЦК України у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

При цьому, судова колегія зауважує, що згідно з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі 922/2297/20, від 11.12.2024 у справі № 924/33/24, з огляду на приписи частини другої статті 884, частини першої статті 883 Цивільного кодексу України саме на підрядника законодавець покладає обов`язок доведення тієї обставини, що виявлені недоліки або дефекти при експлуатації об`єкта виникли саме не з його вини.

Отже, ураховуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування статей 838, 859, 678, 679, 884 ЦК України, враховуючи те, що відповідач гарантував якість виконаних робіт і змонтованих конструкцій протягом гарантійного строку, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносин саме на відповідача як виконавця (підрядника/постачальника) Капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові покладено обов`язок доведення, у випадку виявлення позивачем (замовником) дефектів/недоліків установлених конструкцій (опор паркових), що такі (недоліки/дефекти) виникли внаслідок порушення замовником правил експлуатації або зберігання виробу.

Водночас, наведене не звільняє замовника, як позивача, від обов`язку доведення обставин (фактів), що обґрунтовують його вимоги до підрядника про усунення недоліків.

Враховуючи спірні правовідносини та доводи сторін, в даному випадку з`ясуванню підлягає, зокрема, порядок встановлення/фіксування недоліків/дефектів у виконаних роботах щодо установлених відповідачем конструкцій (опор паркових) за договором підряду від 25.11.2019 №629, чи був дотриманий сторонами цей порядок, чи підтверджують надані позивачем докази факт наявності у цих конструкціях недоліків, чи є ці недоліки істотними, чи наявні підстави для звільнення підрядника від відповідальності в розумінні частини другої статті 679, частини другої статті 884 ЦК України.

Згідно з підпунктом 6.3.3.10 договору підрядник зобов`язаний усунути за письмовою вимогою замовника і за свій рахунок недоробки, що виникли протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих стандартів, норм і правил, умов договору. Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним актом, що укладається сторонами. В акті в обов`язковому порядку фіксується дата виявлених дефектів і строк їх усунення. При відмові підрядника приймати участь у складанні дефектного акта він може складатись із залученням спеціалістів незацікавлених органів. Якщо підрядник на протязі строку, визначеного в акті, не усуне недоліки у виконаних роботах, замовник вправі усунути недоліки силами іншого виконавця з оплатою цих витрат підрядником.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (надалі Загальні умови), ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва (далі - будівництво). Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд. Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (пункти 1, 2).

Згідно з пунктом 103 Загальних умов підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості).

Відповідно до пункту 105 Загальних умов у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду.

Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об`єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що: недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті; недоліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов`язок щодо забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією було покладено на замовника; природного зносу результату закінчених робіт (об`єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об`єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об`єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин (пункт 106 Загальних умов).

Відповідно до пунктів 107-108 Загальних умов у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов`язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення.

У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду даної справи, позивач в якості доказів своєї позиції по справі, посилається на дефектний акт від 22.10.2024 до договору № 629 від 25.11.2019, складений із залученням незацікавленого спеціаліста КП "МІСЬКСВІТЛО" ХМР в порядку, передбаченому пунктом 107 Загальних умов.

Судом встановлено, що у зазначеному дефектному акті зазначено, що 22.10.2024 представниками позивача та незацікавленим спеціалістом КП "МІСЬКСВІТЛО" ХМР оглянуто 38 (тридцять вісім) опор паркових, які були установлені підрядником відповідно до договору, серед яких: 10 штук опори паркові з одним кронштейном; 10 штук опори паркові з трьома кронштейнами; 18 штук опори паркові з п`ятьма кронштейнами. Під час огляду вищезазначених опор паркових, виявлено наступні дефекти (недоліки, недоробки):

1) поверхні світильників мають локальне відшарування лакофарбового покриття. На окремих ділянках фланця нижньої частини основної тумби відсутнє лакофарбове покриття. В місцях відсутності лакофарбового покриття поверхня металу вкрита шаром крихкої на дотик речовини білого кольору;

2) в місцях кріплення фланців нижньої частини основної тумби світильників відсутні шайби під ковпачковими гайками;

3) лакофарбове покриття зеленого кольору в місцях руйнування має слабку адгезію з металом (легко відокремлюється);

4) на фланцях нижньої частини основної тумби паркових світильників наявні ділянки руйнування металу, які розташовані в зоні отворів для кріплення. На зовнішній поверхні фланців, а також біля зони руйнування будь-яких слідів дії сторонніх предметів чи інструментів (зі «свіжим» металевим блиском) немає. Руйнування (відокремлення) фрагмента фланця нижньої частини основної тумби паркового світильника сталось не внаслідок дії сторонніх інструментів, а в результаті зламу.

Разом з тим, матеріали справи містять акт огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові від 03.10.2024.

Зі змісту акта огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові від 03.10.2024 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія планета буд" у серпні 2018 року виконувалися роботи з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові на підставі договору № 420 від 22.12.2017. В ході вищезазначених робіт підрядником було установлено 32 опори СШ5 та СШ5/2 з металевих труб, з яких 26 опори паркові з 1-м кронштейном - СШ5 та 6 опори паркові з 2-ма кронштейнами - СШ5/2.

В ході огляду було виявлено наступні дефекти (недоліки): 1) оглянуті поверхні світильників мають локальне відшаровування лакофарбового покриття. На окремих ділянках фланця нижньої частини основної тумби відсутнє лакофарбове покриття. В місцях відсутності лакофарбового покриття поверхня металу вкрита шаром крихкої на дотик речовини білого кольору; 2) в місцях кріплення фланців нижньої частини основної тумби світильників відсутні шайби під ковпачковими гайками; 3) на деяких ділянках світильників, з відсутнім лакофарбовим покриттям, присутні звивисті тріщини; 4) лакофарбове покриття зеленого кольору в місцях руйнування має слабку адгезію з металом (легко відокремлюється); 5) на фланцях нижньої частини основної тумби паркового світильника встановлено наявність ділянки руйнування металу, яка розташована в зоні отворів для кріплення; 6) на зовнішній поверхні фланців, а також біля зони руйнування будь-яких слідів дії сторонніх предметів чи інструментів (зі «свіжим» металевим блиском) немає. Тобто руйнування (відокремлення) фрагмента фланця нижньої частини основної тумби паркового світильника сталося не внаслідок дії сторонніх інструментів, а результаті зламу.

Також, зі змісту повідомлення від 15.10.2024 №1988/857-24 про виявлені недоліки (дефекти) опор паркових установлених в саду ім. Т.Г. Шевченка вбачається, що замовник посилаючись на те, що ним оглянуто установлені підрядником опори паркові (за договором від 22.12.2017 №420) та виявлено відповідні дефекти (недоліки), що зафіксовано в акті огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові від 03.10.2024.

Окрім того, у цьому повідомлені позивач вказує, що окрім робіт за договором від 22.12.2017 №420 підрядником також виконувались роботи з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові, а також реконструкція мереж електропостачання, телекомунікацій, телефонізації, зовнішнього освітлення та системи автоматичного поливу частини саду в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові, за наступними договорами: договір № 285 від 24.05.2019; договір № 629 від 25.11.2019; договір № 378 від 08.10.2018; договір № 406 від 25.07.2019. У межах вищезазначених договорів підрядником виконувались роботи із зовнішнього освітлення, в межах яких також встановлювались опори паркові з 1-м та 2-ма кронштейнами, що мають аналогічні дефекти (недоліки), як й ті, що зафіксовані в акті огляду робіт з капітального ремонту "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові.

Тобто, вищенаведені обставини свідчать про наявність між сторонами правовідносин за аналогічними іншими договорами, в межах яких відповідачем встановлювались конструкції опори паркові, на об`єкті "Каскад" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 у м. Харкові.

При цьому, дефектний акт не містить жодних відомостей щодо ідентифікації опор паркових як таких, що встановлені саме в межах виконання спірного договору підряду № 629 від 25.11.2019.

Водночас, в дефектному акті від 22.10.2024 вказується на те, шо зазначені в ньому дефекти (недоліки, недоробки) узгоджуються із висновком експертів за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів № 25267/25352 від 25.01.2024, копію якого разом з дефектним актом надіслано на адресу відповідача.

Вказані обставини також зазначені позивачем в позовній заяві та додано до неї копію висновку експертів № 25267/25352 від 25.01.2024.

Як вже було зазначено, висновком експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів за заявою Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради № 25267/25352 від 25.01.2024 було встановлено, зокрема, наступне: причиною пошкодження лакофарбового покриття та поверхні оглянутих опор світильників паркових типу СШ-5, СШ5/2 є неправильна технологія підготовки поверхні до фарбування та ймовірно неправильна вибрана система покриття (одношарове - відсутній шар ґрунту) (т.1, а.с. 165-173).

Зі змісту вказаного висновку експертів № 25267/25352 від 25.01.2024 вбачається, що предметом дослідження були саме вуличні світильники паркового типу СШ-5, СШ5/2.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, зокрема, на те, що не може вважатись належним доказом висновок експертів №25267/25325 від 25.01.2024, оскільки не зрозуміло які саме світильники (опори паркові) досліджувались експертами та за яким із укладених між сторонами договорів вони були встановлені. У зв`язку з цим відповідачем також було заявлено клопотання про призначення комплексної судової металознавчої та будівельно-технічної експертизи у справі, оскільки наданий позивачем висновок експертів №25267/25325 від 25.01.2024 не містить висновків щодо світильників (опор паркових), встановлених за спірним договором, а стосується ймовірно інших світильників.

В свою чергу, позивач заперечив проти клопотання про призначення експертизи (від 07.04.2025 за вх.№ 8505). У цих запереченнях позивач вказував, зокрема, на те, що зобов`язання відповідача щодо усунення вищезазначених дефектів (недоліків, недоробок) прямо випливають із дефектного акту, який складений за відсутності належним чином повідомленого відповідача. Також зазначив, що висновок експертів за результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів № 25267/25352 від 25.01.2024 лише додатково підтверджує наявність такого роду дефектів в опорах паркових, які встановлені саме дефектним актом в порядку, передбаченому договором та Загальними умовами.

Також, ТОВ "Енергосервіс ПМК" у письмових поясненнях в суді першої інстанції наголошувало на тому, що на об`єкті "Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування" такі конструкції (вироби) як "вуличні світильники паркові СШ-5, СШ-5/2" ні відповідачем, ні третьою особою не встановлювались, на фотознімках, наведених у фототаблиці до висновку експертів №25267/25353, присутні певні паркові опори освітлення, які до об`єкту "Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування" жодного відношення не мають.

Судом встановлено, що з наданих третьої особою до матеріалів справи доказів щодо виконання робіт за договором субпідряду, укладеного з відповідачем/генеральним підрядником, на об`єкті - Капітальний ремонт "Каскаду" в саду ім. Т.Г. Шевченка по вул. Сумській, 35 в м. Харкові. Коригування, вбачається придбання ТОВ "Енергосервіс ПМК" таких конструкцій - опора типу OLB-1 СШ 5.5 м в кількості 18 шт., опора типу F4 СШ/1 4.5 м в кількості 10 шт., опора типу СШ/3 4.5 м в кількості 11 шт.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 04.09.2025 під час з`ясування питання щодо долученого позивачем до матеріалів справи висновку експерта та можливості ідентифікації таких конструкцій як опор паркових, що були встановлені відповідачем саме в межах спірного договору № 629 від 25.11.2019 за наявності інших аналогічних договорів, представник позивача надав пояснення, що висновок експертів № 25267/25352 від 25.01.2024 було складено попередньо до складання дефектного акту за договором № 629, він не стосується тих опор, що є предметом спору у даному провадженні та тих дефектів якими обґрунтовуються позовні вимоги саме за договором №629 від 25.11.2019, проте виявлені дефекти з ним узгоджуються; щодо інших договорів в межах даного спору вимоги не заявляються.

Враховуючи приписи частини першої статті 76 ГПК України (належність доказів) суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд апеляційної інстанції також вважає непослідовною позицію позивача, що не узгоджується з принципом venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23, від 04.03.2025 у cправі № 953/1091/22 (922/5144/23) викладено позицію, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Застосовано доктрину "venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Очевидно, що дії позивача не відповідають засадам добросовісності, оскільки ним зазначено вказаний висновок експертів № 25267/25352 від 25.01.2024 в дефектному акті на підтвердження виявлених недоліків за договором № 629 від 25.11.2019, а також в позовній заяві та запереченнях на клопотання відповідача про призначення експертиза, додано цей висновок до матеріалів справи в якості доказу на підтвердження своїх доводів щодо наявності недоліків/дефектів в опорах паркових.

При цьому, обов`язок відповідача/підрядника усувати виявлені недоліки не є абсолютним та вимагає від позивача/замовника дотримання передбаченого чинним законодавством та умовами договору порядку виявлення/фіксації недоліків робіт протягом гарантійного періоду, яким передбачено можливість складання дефектного акта в односторонньому порядку із залученням незалежних експертів/спеціалістів у випадку відмови підрядника від участі у складанні такого акта.

Як вже було встановлено, позивач листом-повідомленням від 15.10.2024 №1988/857-24 при виявленні недоліків опор паркових установлених в саду ім. Т.Г. Шевченка запросив відповідача для складання дефектного акта на 22 жовтня 2024 року о 14.00 год. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35.

Вказане повідомлення надіслано засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ "ІК Планета Буд" (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, будинок 12, оф. 177) 16.10.2024 та отримано останнім 21.10.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 16.10.2024, поштовою накладною №6104001091532, описом вкладення та роздруківкою трекінгу про відстеження поштових відправлень, що роздрукована з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо поштового відправлення за поштовою накладною №6104001091532 (т.1, а.с.161, т.2, а.с.33).

Тобто, вказане повідомлення отримано підрядником за один день до запропонованої позивачем дати фіксації недоліків.

З огляду на місцезнаходження відповідача у місті Києві, надіслання позивачем відповідного повідомлення із запрошенням менше ніж за тиждень до дати складання дефектного акта, з урахуванням нормативних строків пересилання поштової кореспонденції, не може бути оцінено судом як завчасне повідомлення іншої сторони договору про вказані обставини та надання їй реальної можливості забезпечити участь свого представника під час фіксування недоліків виконаних робіт на об`єкті в місті Харкові.

При цьому, положення договору та чинного законодавства дозволяють позивачу складати дефектний акт в односторонньому порядку у випадку відмови відповідача взяти участь у складанні такого акту та/або у випадку необґрунтованої відмови від його підписання.

Разом з тим, доказів того, що ТОВ "ІК Планета Буд" відмовилось взяти участь у вчиненні зазначених дій матеріали справи не містять.

Отже, фактично рішення про проведення огляду та складення за результатами такого обстеження дефектного акта прийнято позивачем на власний розсуд, без узгодження чи заперечення з боку відповідача.

Також, позивачем не надано жодних доказів того, що начальник дільниці з обслуговування декоративної підсвітки та монтажу ілюмінації КП "Міськсвітло", за участі якого складено дефектний акт, володіє необхідними спеціальними знаннями для встановлення характеру та причин виявлених недоліків, в той час положення чинного законодавства не покладають на відповідача обов`язок усунення всіх недоліків, які виникли у гарантійний період.

Щодо доводів сторін в частині гарантійних строків якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій, суд апеляційної інстанції зазначає, що умовами пункту 2.2 договору сторонами визначено такий строк (5 років з дати приймання робіт у повному обсязі), тоді як відповідно до частини 2 статті 859 ЦК України гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. Тому надіслання позивачем повідомлення про наявність недоліків/дефектів в установлених конструкціях за договором підряду та складання дефектного акта в жовтні 2024 року відбулось в межах гарантійного строку, встановленого договором.

Разом з тим, з огляду на вищевикладене в сукупності, враховуючи відсутність доказів завчасного повідомлення відповідача про виявлення замовником недоліків (дефектів) та запрошення його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів), а також доказів відмови відповідача від участі у складанні дефектного акта, суд дійшов висновку, що позивачем не був дотриманий порядок виявлення та фіксації недоліків робіт, які виникли протягом гарантійного періоду, у відповідності до умов пункту 6.3.3.10 договору та пункту 107 Загальних умов, що має передувати виникненню зобов`язання підрядника щодо усунення таких недоліків.

До того ж, обраний позивачем спосіб захисту усунення недоліків/дефектів шляхом заміни конструкцій опор паркових у відповідності до вимог частини 2 статті 678 ЦК України та вищезазначених висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми вимагає доведення, що виявлені недоліки є істотними. Проте, дефектний акт не містить відомостей про істотний характер виявлених недоліків опор паркових та висновків щодо неможливості їх подальшої експлуатації, а позивачем не доведено під час розгляду справи, що зазначені в цьому акті недоліки є істотними.

Також, в матеріалах справи відсутні експертні висновки, дослідження щодо недоліків виконаної відповідачем роботи за договором № 629 від 25.11.2019 щодо установлених конструкцій опор паркових.

Так, одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 13 ГПК України).

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №910/4055/18, від 16.04.2019 у справі №925/2301/14).

Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

За статтею 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Суд враховує, що у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. За загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Отже, сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.

Отже, не допускається визнання судом певного твердження позивача лише через відсутність його спростування відповідачем.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у даному випадку саме позивач, звертаючись до суду з позовом про зобов`язання відповідача усунути недоліки шляхом заміни установлених конструкцій за договором підряду № 629 від 25.11.2019 має довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факт наявності недоліків у виконаних відповідачем роботах саме за цим договором, підтверджений у встановленому ЦК України, Загальними умовами та договором порядку, істотний характер цих недоліків, що позбавляє замовника можливості експлуатувати ці конструкції, проте належних та допустимих доказів вказаного позивач до матеріалів справи не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо доводів відповідача про сплив позовної давності, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19).

Натомість, як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, з висновками якого з вищевикладених мотивів погоджується апеляційний господарський суд, відмовив у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю такого позову, що наразі виключає вирішення питання про застосування наслідків спливу позовної давності до відповідних позовних вимог.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення господарського суду - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/393/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.09.2025.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна