Постанова від 27.08.2025 по справі 904/325/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/325/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: Левченко І.І., представник;

від відповідача: Корсун С.О., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/325/24 (суддя Рудь І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс", с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення збитків у сумі 1 481 614,20 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 19.01.2024 року № б/н, в якому просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" збитки в сумі 1 481 614 грн 20 коп., спричинені неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 667/2020 від 10.08.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови спірного договору в частині своєчасного розвантаження вагонів, після того, як товар було доставлено до місця призначення. Позивач вказував, що це завдало збитків позивачу у вигляді витрат за понаднормативне користування вагонами (простій), які позивач сплатив експедиторам, та упущеної вигоди (дохід), які позивач міг би реально одержати від здавання в оренду власних вагонів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2025 року у цій справі позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" збитки у розмірі 1 481 614 грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 22 224 грн 21 коп.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо тривалого розвантаження спірних вагонів, які в свою чергу призвели до завдання позивачеві збитків у вигляді витрат за понаднормоване користування орендованими вагонами (простій).

Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і неотриманими позивачем доходами. Вказав, що причиною повернення позивачем 27 власних вагонів, які перебували в оренді у ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр", стала неможливість їх передання у користування ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр" через тривале розвантаження спірних вагонів відповідачем, у зв`язку з чим суд стягнув і заявлену до стягнення суму упущеної вигоди.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариства "Дніпровський металургійний завод" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/325/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ні умовами договору, ні умовами специфікацій не визначено строк повернення позивачу порожніх вагонів після їх вивантаження, а отже відсутні підстави для відшкодування відповідачем збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу та ст. 224 Господарського кодексу України.

При цьому, вважає, що позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача (порушення умов договору), як одного з елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, відсутність якого звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Апелянт вказує, що погодження умов поставки CPT склад покупця в редакції "Інкотермс-2010", означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару, оскільки Інкотермс не призначений для заміни таких умов договору, які необхідні для укладення повного договору купівлі-продажу, чи то через інкорпорацію нормативних умов, чи через індивідуальне узгодження умов.

На переконання скаржника, погодження сторонами умов поставки CPT склад покупця в редакції "Інкотермс-2010" не є тотожнім зобов`язанню відповідача з повернення позивачу порожніх вагонів протягом 48 годин з моменту видачі вантажу одержувачу.

Також на думку скаржника, відхилення судом першої інстанції доводів відповідача, що тривалий процес розвантаження вагонів відбувся через те, що товар прибув в замороженому стані, в зв`язку з не підтвердженням доказами є передчасним, оскільки вказана обставина визнана позивачем та не потребує доказування.

Щодо стягнення упущеної вигоди, скаржник вказує, що укладення позивачем з ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр" додаткової угоди № 5 до договору оренди залізничного рухомого складу від 18.09.2018 року № 18/09, якою сторони прийшли згоди про повернення з оренди 27 вагонів згідно з Актом прийому-передачі вагонів, а саме з 01.12.2021 року, та його поновлення з 01.01.2022 року, є наслідком його власної волі та комерційного прорахунку. Текст договору, умови виконання договору, наслідки невиконання залежали виключно від волі позивача. Укладаючи вказану додаткову угоду № 5 до договору оренди залізничного рухомого складу від 18.09.2018 року № 18/09, позивач взяв на себе всі можливі ризики, пов`язані з виконанням такого договору.

Позивач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що обов`язок по сплаті за понаднормове користування вагонами (за простій) є обов`язком покупця, а не постачальника, оскільки відповідно до правил Постачання за умовами СРТ (Carriage Paid To), у редакції INCOTERMS-2010, термін перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Щодо тривалого процесу розігріву вантажу та розвантаження товару у зв`язку з прибуттям його у змерзлому стані позивач звертає увагу на те, що доказів на підтвердження виклику уповноважених представників позивача згідно умов п. 6.3, 6.4 договору відповідачем не надано.

В свою чергу, при відправленні продукції позивачем вживалися заходи проти замерзання продукції, що підтверджується відповідними відмітками в залізничних накладних.

Позивач наголошує, що після поставки продукції, незважаючи на неодноразові звернення позивача, з боку апелянта (відповідача) допущено тривале розвантаження продукції, що призвело до неповернення вагонів позивачу та, як наслідок, неможливості передачі вагонів в оренду ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр" і отримання доходу від надання послуг з оренди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2025 року на 16:20 год.

У судовому засіданні 06.02.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.05.2025 року о 16:50 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.05.2025 року о 10:00 год. у зв`язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б.

26.05.2025 року у судовому засіданні по справі № 904/325/24 оголошено перерву до 03.07.2025 року о 17:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.08.2025 року о 11:00 год., у зв`язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б.

У судовому засіданні 20.08.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом доказування у даній справі є доведення обставин завдання відповідачем позивачу збитків та наявності підстав для стягнення упущеної вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" (далі постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (далі покупець, відповідач) було укладено договір № 667/2020 (а.с. 36-41 том 1), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях, які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. При зазначені переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково указується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог:

- при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), вказується не менш як 4 перших символи коду УКТ ЗЕД;

- при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, вказується 10 символів коду УКТ ЗЕД (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. партія товару товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (п. 2.1 договору).

Базисні умови, строки поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.4 договору датою поставки товару вважається дата, поставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним тор паспортом відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією.

Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках).

Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору (п. 3.1 договору).

Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід`ємною частиною договору (п. 3.2 договору).

Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками) (п. 4.1 договору).

Якість товару, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам або стандартам, передбаченим у специфікаціях (додатках) до цього договору і підтверджуватися сертифікатом або паспортом якості, або іншими документами, що направляються постачальником покупцеві разом із супровідними документами на товар (п. 5.1 договору).

Якщо товар, що поставляється, виявиться дефектним або не відповідатиме умовам якості, узгодженими сторонами у специфікації (додатку) до цього договору, постачальник зобов`язаний замінити такий товар на товар належної якості протягом 20 (двадцяти) днів з моменту виявлення покупцем такої невідповідності. Усі витрати, пов`язані з такою заміною, покладаються на постачальника.

У випадку, якщо з об`єктивних причин постачальник не може замінити поставлений ним неякісний товар на товар належної якості, то покупець повертає такий неякісний товар постачальнику. При цьому, якщо за такий товар покупцем було перераховано передоплату, то постачальник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з моменту прийняття покупцем рішення про повернення товару, повернути покупцю перераховані ним грошові кошти на підставі письмового повідомлення покупця. При цьому, постачальник своїми силами і за свій рахунок зобов`язаний здійснити вивезення товару з території покупця протягом строку, визначеного покупцем (п. 5.3 договору).

Приймання товару за якістю здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу від 25.04.1966 року № П-7, з подальшими змінами та доповненнями (п. 6.3 договору).

При виявленні недовантаження або поставки неякісного товару виклик представників вантажовідправника та/або постачальника обов`язковий. постачальник зобов`язаний забезпечити прибуття свого повноважного представника у строк, зазначений у виклику покупця. Покупець направляє виклик постачальнику не пізніше, ніж з 3 робочих дні, до дати приймання товару, визначеної покупцем в повідомленні (п. 6.4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (п. 13.5 договору).

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2020 року до договору № 667/2020 від 10.08.2020 року (а.с. 45 том 1) сторони погодили викласти п. 13.5 договору в наступній редакції:

"13.5. Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору.".

Додатковою угодою № 5 від 15.11.2021 року до договору № 667/2020 від 10.08.2020 року (а.с. 46 том 1) сторони погодили викласти п. 13.5 договору в наступній редакції:

"13.5. Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору.".

Між сторонами складено та підписано наступні специфікації на поставку товару за договором:

- специфікація № 15 від 28.10.2021 року (а.с. 47-48 том 1), відповідно до якої найменування і опис товару, позначення НТД (ДСТ, ТУ та ін.) вапняк флюсовий фр. 0-3 мм, загальна вартість з ПДВ 2 332 800 грн 00 коп.

Оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: оплата протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару (п. 3 специфікації).

Умови поставки: СРТ- склад покупця в редакції "Інкотермс 2010" (п. 4 специфікації).

Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця: при перевезенні залізничним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця за датою штемпеля станції призначення на залізничній накладній (п. 5 специфікації).

- Специфікація № 16 від 03.11.2021 року (а.с. 49-50) відповідно до якої найменування і опис товару, позначення НТД (ДСТ, ТУ та ін.) вапняк флюсовий для сталеплавильного виробництва, фр. 20-60мм., марка Ч-1 ТУ У 08.1-39559815-001:2018; загальна вартість 837 600 грн 00 коп. з ПДВ.

Оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: оплата протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару (п. 4 специфікації).

Умови поставки: СРТ- склад покупця в редакції "Інкотермс 2010" (п. 5 специфікації).

Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця: при перевезенні залізничним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця за датою штемпеля станції призначення на залізничній накладній (п. 6 специфікації).

- Специфікація № 17 від 06.12.2021 року (а.с. 51-52) відповідно до якої найменування і опис товару, позначення НТД (ДСТ, ТУ та ін.) вапняк флюсовий фр. 0-3 мм, загальна вартість з ПДВ 2 790 493 грн 00 коп.

Оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: оплата протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару (п. 3 специфікації).

Умови поставки: СРТ- склад покупця в редакції "Інкотермс 2010" (п. 4 специфікації).

Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця: при перевезенні залізничним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця за датою штемпеля станції призначення на залізничній накладній (п. 5 специфікації).

Звертаючись з даним позовом, позивач вказував на те, що на виконання умов спірного договору ним було поставлено відповідачу продукцію залізничним транспортом, під час поставки використовувалися як орендовані, так і власні вагони позивача.

Поставка продукції була здійснена відповідно до залізничних накладних від 15.11.2021 № 41335951, від 07.12.2021 № 42268656, від 15.12.2021 № 42606475, від 16.12.2021 № 42651109, від 22.12.2021 № 42847244, від 16.12.2021 № 42651117, від 19.12.2021 № 42766923, від 22.12.2021 № 43847236, від 26.12.2021 № 42985002 (а.с. 53-73 том 1).

За результатами поставки товару позивачем було виставлено рахунки-фактури (а.с. 80-87 том 1) та підписано уповноваженими сторонами без зауважень видаткові накладні від 02.12.2021 № 1176, від 21.12.2021 № 1283, від 12.12.2021 № 1284, від 23.12.2021 № 1295, від 31.12.2021 № 1436, від 04.01.2022 № 11, від 04.01.2022 № 12 (а.с. 88-93 том 1).

Крім того, позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15.11.2021 № 35, від 07.12.2021 № 16, від 15.12.2021 № 40, від 16.12.2021 № 42, від 19.12.2021 № 79, від 22.12.2021№ 65, від 22.12.2021 № 80 (а.с. 94-107 том 1).

Позивач зазначав, що тривале розвантаження вагонів з боку відповідача після того, як товар було доставлено до місця призначення, призвело до того, що йому завдано збитків на загальну суму 1 514 014 грн 20 коп., з яких:

- 587 014 грн 20 коп. витрати за понаднормоване користування вагонами (простій), які позивач сплатив експедиторам внаслідок тривалого розвантаження відповідачем продукції після її поставки до місця призначення;

- 894 600 грн 00 коп. упущена вигода (дохід), які позивач міг би реально одержати від здавання в оренду власних вагонів, у випадку відсутності з боку відповідача протиправних дій, які виразилися у тривалому розвантаженні продукції після її поставки до місця призначення.

В обґрунтування понесених збитків у вигляді витрат за понаднормоване користування орендованими вагонами позивач зазначає наступне:

Для виконання своїх зобов`язань з поставки продукції та організації перевезення позивачем було укладено з експедиторами договори транспортного експедирування, а саме:

- договір № 2251-0421 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі від 01.04.2021 року, укладений з ТОВ "Лемтранс" (далі експедитор 1) (а.с. 108-113 том 1), за умовами п. 1.2 якого експедитор відповідно до умов даного договору за винагороду (плату) здійснює угоди з організації перевезення вантажу, вказаному в заявках (дорученнях) замовника, у власному (орендованому) рухомому складі шляхом погодження відповідних договорів з іншими юридичними особами. Дані угоди здійснюються від імені експедитора за рахунок замовника.

Відповідно до пп. 2.1.3 п. 2.1 договору експедитор зобов`язаний в строки, погодженні з замовником, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати замовнику рахунок за надані послуги, звіти експедитора про виконані доручення замовника та оформлені на їх основі документи, які є первинними документами для відображення операцій у звіті.

Замовник для організації перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому залізничному складі та відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі повинні бути здійснені в об`ємі, необхідному для забезпечення організації перевезень у запланований період (доба, вихідні та святкові дні). При цьому замовник зобов`язаний враховувати об`єм запланованих перевезень, кількість оплачуваних діб та інші послуги експедитора. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, винагорода (оплата) експедитора, інших послуг та витрат експедитора, запланованих на протязі кожного періоду надання послуг.

Замовник здійснює оплату за користування власним (орендованим) рухомим складом на протязі 3-х діб з моменту виставлення експедитором рахунку (п. 3.1 договору).

Додатковими угодами від 30.11.2021 року та від 28.12.2021 року (а.с. 117-122 том 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальність "Лемтранс" погодили вартість послуг, що будуть надаватися на підставі заявок замовника послуг на організацію перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі.

- договір № 020921-И1 від 02.09.2021 року транспортного експедирування залізничним транспортом (вагонами) експедитора (а.с. 149-150 том 1), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології" (далі експедитор 2), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього є організація перевезень вантажів клієнта, організація надання вантажних вагонів для перевезення та надання інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах експедитора, і проведення розрахунків за ці послуги.

Загальна сума цього договору визначається на підставі всіх актів наданих послуг, оформлених сторонами в порядку, передбаченому цим договором, та орієнтовано складає 5 000 000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ (п. 3.2 договору).

Клієнт здійснює попередню оплату вартості перевезення експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора в розмірі 100% від розрахункової вартості до початку перевезення на підставі рахунку експедитора, якщо інше не вказано в додаткових угодах до цього договору. Клієнт у будь-якому випадку повинен здійснити оплату не пізніше 3 банківських днів з дати подачі вагонів на під`їзну колію клієнта (вантажовідправника) (п. 3.3 договору).

Датою початку надання послуг перевезення вантажів є дата відправлення порожніх вагонів на адресу клієнта (вантажовідправника клієнта). У разі, якщо на дату отримання експедитором відомостей від клієнта до попередньої заявки та/або заявки вагони знаходились на станції навантаження, датою початку надання послуг за цим договором є дата надсилання експедитором повідомлення клієнту про початок організації перевезень з вказівкою номерів вагонів (п. 3.4 договору).

Вартість здійснення перевезень та плата послуг експедитора узгоджується сторонами в додаткових угодах до цього договору (п. 3.5 договору).

Факт надання послуг експедитором клієнту підтверджується документом (документами), який відображає наступну інформацію: рід вантажу, пункт відправлення та призначення, рух у завантаженому та/або порожньому стані, місце та час знаходження рухомого складу, номер вагону, номер відправки, факт списання грошей з особового рахунку експедитора, іншу інформацію про послугу. Такими документами можуть бути: дані електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці, або перевізний документ, або накопичувальна картка, або відомість форми ГУ-46, або перелік ТехПД, або акт наданих послуг, або інші документи.

За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше п`ятого числа, наступного за місяцем надання послуг, оформлюють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку (п. 3.9 договору).

Додатковою угодою № 4 від 14.12.2021 року (а.с. 151 том 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальність "Індустріальні технології" погодили вартість одного вагоно-перевезення.

За участю експедитора 1 було поставлено продукцію залізничним транспортом згідно наступних залізничних накладних.

1. Залізнична накладна від 15.11.2021 року №41335951.

За результатами поставки продукції між позивачем та відповідачем були складені такі документи: рахунок від 02.12.2021 року №1176, видаткова накладна від 02.12.2021 року №1176 на суму 269982 грн 72 коп.

Позивачем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 15.11.2021 року №35.

Розмір витрат за надання ТОВ "Лемтранс" послуг з організації перевезень у орендованому рухомому залізничному складі за даною залізничною накладною складає 9 253 грн 80 коп. (без винагороди експедитора) та підтверджується такими документами: рахунок від 31.12.2021 року №312210310, розгорнутий звіт 0000001892, акт 31.12.2021 року №312210310.

2. Залізнична накладна від 07.12.2021 року №42268656.

За результатами поставки продукції між позивачем та відповідачем були складені такі документи: рахунок від 21.12.2021 року №1283, видаткова накладна від 21.12.2021 року №1283.

Позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 07.12.2021 року №16.

Розмір витрат за надання ТОВ "Лемтранс" послуг з організації перевезень у орендованому рухомому залізничному складі за даною залізничною накладною складає 365771 грн 04 коп. (без винагороди експедитора) та підтверджується такими документами: рахунок від 31.01.2022 року №301220252, розгорнутий звіт 0000002279, акт 31.01.2022 року №301220252.

3. Залізнична накладна від 15.12.2021 року №42606475.

За результатами поставки продукції між позивачем та відповідачем були складені такі документи: рахунок від 23.12.2021 року №1295, видаткова накладна від 23.12.2021 року №1295.

Позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 15.12.2021 року №40.

Розмір витрат за надання ТОВ "Лемтранс" послуг з організації перевезень у орендованому рухомому залізничному складі за даною залізничною накладною складає 125 589 грн 36 коп. (без винагороди експедитора) та підтверджується такими документами: рахунок від 31.01.2022 року №301220251, розгорнутий звіт 0000002278, акт 31.01.2022 року №301220251.

За участю експедитора 2 було поставлено продукцію залізничним транспортом згідно наступних залізничних накладних.

1. Залізнична накладна від 16.12.2021 року №42651109:

За результатами поставки продукції між позивачем та відповідачем були складені такі документи: рахунок від 21.12.2021 року №1284, видаткова накладна від 21.12.2021 року №1284.

В установленому законом порядку позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 15.12.2021 року №42.

2. Залізнична накладна від 22.12.2021 року №42847244:

За результатами поставки продукції між позивачем та відповідачем були складені такі документи: рахунок від 31.12.2021 року №1436, видаткова накладна від 31.12.2022 року №1436.

Позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 22.12.2021 року №65.

Розмір витрат за надання ТОВ "Індустріальні технології" послуг з організації перевезень у орендованому рухомому залізничному складі по двом залізничним накладним складає 86 400 грн 00 коп. та підтверджується такими документами: рахунок від 31.01.2022 року №223, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2022 року №94 та додаток до акту.

Таким чином, загальний розмір збитків, які позивач зазначав у вигляді витрат за понаднормове користування орендованими вагонами та сплатив експедиторам 1, 2, складає 587 014 грн 20 коп.

В обґрунтування понесених збитків у вигляді упущеної вигоди (доходу), який позивач міг реально одержати від здавання в оренду власних вагонів, у випадку відсутності з боку відповідача протиправних дій, які виразилися у затримці з повернення вагонів, позивач зазначає таке:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар`єр" (далі - орендар) укладено договір оренди залізничного рухомого складу від 18.09.2018 року №18/09 (а.с. 158-162 том 1).

Відповідно до п. 1.1 даного договору орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця (далі по тексту - РС, вагони або рухомий склад), технічно придатний до перевезень. Номери РС, кількість, модель, дата побудови і вид РС зазначаються в актах прийому-передачі вагонів в оренду, що є невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата нараховується за кожну добу оренди кожної одиниці рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці РС, які були передані в оренду відповідно до п. 1.1 цього договору та складається із сум підписаних сторонами актів наданих послуг.

Згідно п. 4.4 договору орендна плата сплачується до 5 (п`ятого) числа поточного місяця оренди у розмірі 100% орендної плати за звітний місяць оренди, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання; після закінчення терміну оренди даний договір може бути пролонгований на будь-який термін за взаємною згодою сторін з обов`язковим укладанням додаткової угоди.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 16.12.2019 року (а.с. 162 том 1) термін даного договору було продовжено до 31.12.2022 року.

Відповідно до актів передачі/повернення вагонів від 30.04.2019, від 30.06.2019, від 31.07.2019, від 31.08.2019, від 31.01.2020, від 30.04.2020, від 31.03.2020 (а.с. 163-171 том 1) позивачем було передано, а ТОВ "Селищний гранітний кар`єр" прийнято в оренду наступні вагони: 53396933, 53396966, 56086705, 56086739, 52978475, 56088859, 63739205, 56088883,56089287, 56086572, 63739171, 56086713,66697624, 66977232, 66713710, 56559172, 56869662, 56543010, 56559180, 56869589, 56270606, 66466319,56558877, 56166770, 56962475, 53133823,56295454.

Протягом тривалого часу на підставі укладеного з ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр" договору позивач здавав в оренду власні вагони та отримував прибуток у вигляді орендної плати. Дані взаємовідносини тривали в 2021- 2022 роках під час виконання договору від 10.08.2020 року №667/2020, укладеного з відповідачем.

Проте, з метою виконання своїх подальших зобов`язань в рамках даного договору позивач був вимушений достроково повернути 27 власних вагонів, які перебували в оренді у ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр".

Листом №01/12-1 від 01.12.2021 року позивач повідомив ТОВ "Селищанський гранітний кар`єр" про необхідність повернення 27 вагонів з оренди: 53396933, 53396966, 56086705, 56086739, 52978475, 56088859, 63739205, 56088883,56089287, 56086572, 63739171, 56086713, 66697624, 66977232, 66713710, 56559172, 56869662, 56543010, 56559180, 56869589, 56270606, 66466319, 56558877, 56166770, 56962475, 53133823, 56295454.

Листом 01-12/1 від 01.12.2021 року (а.с. 173 том 1) ТОВ "Селищний гранітний кар`єр" підтвердило припинення оренди 27 вищезазначених вагонів.

Повернуті з оренди вагони позивач використав під час поставки продукції залізничним транспортом відповідно до наступних залізничних накладних: від 16.12.2021 №42651117, від 19.12.2021 №42766923, від 22.12.2021 №43847236, від 26.12.2021 №42985002.

За результатами поставки продукції між позивачем та відповідачем були складені такі документи: рахунки-фактури від 21.12.2021 №1284, від 31.12.2021 №1436, від 04.01.2022 №11, від 04.01.2022 №12; видаткові накладні від 21.12.2021 №1284, від 31.12.2021 №1436, від 04.01.2022 №11, від 04.01.2022 №12.

В установленому законом порядку позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від 16.12.2021 № 42, від 19.12.2021 № 79,Є від 22.12.2021 № 65.

Позивач вказував на те, що після поставки спірної продукції, незважаючи на неодноразові його звернення, з боку відповідача було допущено тривале розвантаження продукції, що призвело до неповернення вагонів позивачу та, як наслідок, неможливості передачі вагонів в оренду ТОВ "Селищний гранітний кар`єр".

Позивач зазначав, що у зв`язку з тривалим розвантаженням відповідачем вагонів він не зміг передати їх в оренду та, як наслідок, отримати дохід у вигляді орендної плати у розмірі 894 600 грн 00 коп.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Дослідивши всі обставини та надані на їх підтвердження докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків та упущеної вигоди.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)).

Статтею 224 Господарського кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 225 ГК України).

Згідно із статтею 255 ГК України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб`єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальне правило статті 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми. В іншому випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.

Аналізуючи положення статті 1166 ЦК України можна дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2023 року у справі № 910/17196/21, від 01.02.2024 року у справі № 910/386/22).

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 року у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 року у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 року у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 року у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 року у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 року у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 року у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021року у справі № 5023/2837/11).

Відповідно до п. 1.2 укладеного сторонами договору номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною договору.

Базисні умови, строки поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 2.2 договору).

Як зазначено вище, в межах договору сторонами було укладено додаток № 15 (специфікація) від 28.10.2021 року до договору, додаток № 16 (специфікація) від 03.11.2021 року до договору, додаток № 18 (специфікація) від 06.12.2021 року.

Умовами вищезазначених специфікацій передбачено: ціни на товар наведені специфікації без урахування ПДВ та з урахування транспортних витрат; умови поставки: CPT склад покупця в редакції "Інкотермс-2010"; умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця: при перевезенні залізничним транспортом право власності на товар переходить від тостачальника до токупця за датою штемпеля станції призначення на залізничній накладній.

При цьому, ані умовами договору, ані умовами специфікацій не визначено строк повернення позивачу порожніх вагонів після вивантаження.

Таким чином, у спірному договорі зобов`язання відповідача з повернення позивачу порожніх вагонів протягом 48 годин з моменту видачі вантажу одержувачу відсутні, а отже позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача (порушення умов договору), як одного з елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, відсутність якого звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Також про відсутність протиправної поведінки відповідача свідчать обставини того, що товар за спірним договором прибував на станцію призначення у змерзлому стані. Цю обставину позивач не заперечує.

Так, відповідач сверджував, що товар за спірним договором прибував на станцію призначення у змерзлому стані, на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи листи за вих.№ 042.10/2642 від 22.12.2021 року, № 042.10/2675 від 28.12.2021 року, №042.10/2716 від 04.01.2022 року, якими відповідач повідомляв позивача про необхідність вжиття заходів проти змерзання вантажу, оскільки вказане призвело до тривалого процесу розігріву та розвантаження товару.

В свою чергу позивач листом № 10/01-2 від 10.01.2022 року повідомив відповідача, що причиною завищення вмісту вологи та, як наслідок змерзання вантажу, є негативний вплив природніх факторів (сніг, дощ, тощо) на що він не в змозі вплинути.

Отже, позивач визнав завищення вмісту вологи, що призвело до змерзання товару.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

А відтак, оскільки вказані обставини визнані позивачем, відповідно вказані обставини не потребують доказування.

Що стосується посилань позивача на правила постачання за умовами СРТ (Carriage Paid To), у редакції INCOTERMS-2010, колегія суддів зазначає наступне.

Поставка товару за договром від 10.08.2020 року № 667/2020 здійснюється на умовах СРТ, що відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінований продавцем, у узгодженому місці (якщо таке місце узгоджено сторонами). Продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та нести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Умови СРТ виключають включення вартості доставки товару до місця призначення до вартості товару. Це додаткові витрати продавця.

Таким чином, витрати на оренду вагонів є витратами продавця, які не повинен нести відповідач.

За встановлених вище обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Згідно із частиною 2 статті 224, частиною 1 статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4 статті 623 ЦК України).

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім вищезазначеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі N 750/8676/15-ц (провадження N 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 року у справі N 910/12204/17, від 16.06.2021 року у справі N 910/14341/18).

Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі N 127/16524/16-ц (провадження N 61-22106св18)).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Так, збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Враховуючи, що колегією суддів встановлено відсутність протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах щодо тривалого розвантаження вагонів, відповідно не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди.

Як передбачено пунктом 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно частиною 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення ухвалено судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим його належить скасувати з прийняттям нового рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/325/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромтехсервіс" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 1, код ЄДРПОУ 39559815) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 05393056) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 26 669,05 грн.

Видати наказ.

Видачу судового наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.09.2025 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков