Постанова

від 14.12.2010 по справі 11/112/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 грудня 2010 р.                                                                                    

№ 11/112/10  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача

- не з'явився,

відповідача

третіх осіб

- не з'явився,

- не з'явилися,

розглянувши у відкритому

  судовому   засіданні  

  касаційну скаргу

ЗАТ "АЦ "Восток"

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2010

у справі

№11/112/10

за   позовом

ЗАТ "АЦ "Восток"

до

(треті особи

Бердянської міської ради

- Поздєєва О.К., Мєлков Д.В., Алтухов В.А.)

про

визнання незаконним та часткове скасування рішення від 28.01.2010 №12

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2010 (суддя Гончаренко С.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2010 (судді: Антонік С.Г., Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В.), в позові відмовлено з мотивів недоведеності порушення спірним рішенням Бердянської міської ради прав та охоронюваних законом інтересів ЗАТ "АЦ "Восток", як землекористувача.

ЗАТ "АЦ "Восток" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч.1 ст.21 ЦК України, ст.ст.88,89 Водного кодексу України, ст.ст.20,61,83 Земельного кодексу України та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на неправомірну передачу третім особам у власність земельних ділянок у прибережній морській захисній смузі, а також вважає, що майбутня забудова дачних ділянок призведе до перекриття проходів до моря та вилучення з громадського користування значної частини пляжу, яким може користуватися товариство.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з  наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Спірним рішенням Бердянської міської ради затверджено проекти відведення земельних ділянок громадянам-третім особам для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації та надано їх у власність громадянам. Надані земельні ділянки не входять до складу орендованої товариством земельної ділянки, не порушують її меж та позивачем не доведено порушення спірним рішенням прав ЗАТ "АЦ "Восток", як суміжного землекористувача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Апеляційна інстанція не прийняла до уваги посилання заявника на порушення відповідачем природоохоронного та водного законодавства з тих мотивів, що у разі встановлення вказаних порушень відповідним контролюючим органом саме останній вправі звернутися з позовом до суду, а товариство не наділене повноваженнями виступати від імені компетентних органів.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою визнання недійсним акта державного чи іншого органу є порушення у зв’язку з прийняттям спірного акта прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо ж за результатами розгляду спору такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки змісту рішення Бердянської міської ради від 28.01.2010 №12 "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" (а.с.57-58), умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 21.04.2009 (а.с.23-25) та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано факт недоведеності порушення спірним рішенням прав товариства як орендаря суміжної земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У зв'язку з цим, колегія відхиляє припущення заявника щодо можливого порушення в майбутньому його права на користування значною частиною пляжу в разі забудови наданих громадянам дачних ділянок та вірогідного перекриття проходів до моря, оскільки, по-перше, виходячи зі змісту з ч.1 ст.21 ЦК України та ст.1 ГПК України не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. По-друге, навіть у разі майбутньої забудови громадянами суміжних земельних ділянок позивач не позбавлений права захистити свої права щодо безперешкодного проходу до моря шляхом встановлення земельного сервітуту (ст.ст.401-404 ЦК України, ст.ст.98-101 Земельного кодексу України).

Апеляційним судом також правомірно не прийнято до уваги передчасні посилання товариства на порушення відповідачем при прийнятті спірного рішення чинного природоохоронного та водного законодавства, оскільки встановлення вказаних порушень віднесено до компетенції відповідних контролюючих органів (держземінспекції, природоохоронної прокуратури, екологічної інспекції тощо), а з врахуванням приписів ст.1 ГПК України товариство не вправі звертатися з позовом до суду від імені та в інтересах вказаних державних органів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2010 у справі  №11/112/10 залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "АЦ "Восток" - без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                                                          В.Овечкін

Судді:                                                                                                                         Є.Чернов

                                                                                                                                    В.Цвігун