Ухвала від 16.09.2025 по справі 903/780/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 вересня 2025 року Справа № 903/780/22 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутністю представників сторін та ліквідатора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву ТОВ «Бас Мотор» з грошовою вимогою по справі №903/780/22 за заявою Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс в особі ліквідатора Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс Шимана Євгена Олександровича до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2022 Приватне акціонерне товариство Автомобільна компанія Богдан Моторс в особі ліквідатора Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс Шимана Є.О. надіслало на електронну адресу суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс.

12.10.2022 заявник надіслав на електронну адресу суду уточнену заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний завод №1 Приватного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс (код ЄДРПОУ 21752230) з додатками документів.

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс. Розпорядником майна Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (т.2, а.с.61-66).

25.10.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс (дата публікації на сайті ВГСУ 27.10.2022 об 12:15 год., т.2, а.с.67,69).

Постановою від 11.06.2024 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс та повноваження арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича припинено. Дочірнє підприємство Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс строком на 12 місяців. Ліквідатором Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (т14, а.с.62-71).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 11.06.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.14, а.с.77).

03.09.2025 представник ТОВ «Бас Мотор» сформував в системі «Електронний суд» заяву з грошовою вимогою, в якій просить визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «БАС МОТОР» (код ЄДРПОУ 37741291) до Боржника - Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (код ЄДРПОУ 21752230) у розмірі суму 6 079 217,09 грн. з яких 6 056 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог віднести до 1 черги вимог кредиторів, решту заборгованості в сумі 6 073 161,09 грн. віднести до 4 черги вимог кредиторів.

04.09.2025 представник ТОВ «Бас Мотор» надіслав на електронну адресу суду видаткову накладну №291 від 31.08.2023.

Ухвалою суду від 08.09.2025 заяву ТОВ «Бас Мотор» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяви кредитора ТОВ «Бас Мотор» про визнання грошових вимог до боржника призначено на 16.09.2025 о 09:45 год. Зобов`язано ліквідатора Григор`єва В.В. розглянути заяву ТОВ «Бас Мотор» про визнання грошових вимог та надати кредитору і суду до 12.09.2025 нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.

10.09.2025 ліквідатор Дочірнього підприємства «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» Григор`єв В.В. надіслав на електронну адресу суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог, в якому зазначив, що вимоги визнає в повному обсязі в наступній черговості: 6 056,00 грн. (судовий збір за подання заяви) перша черга задоволення кредиторських вимог; 6073161,09 грн. (заборгованість що виникла в зв`язку із нереєстрацією податкових накладних) четверта черга задоволення кредиторських вимог. Поряд з цим, повідомив про пропущення 30-ти денного строку для заявлення кредиторських вимог оскільки останнім днем вказаного строку було 28.11.2022.

Також, просив судове засідання, що призначене на 16.09.2025 проводити без участі ліквідатора.

У визначений судом день та час кредитори та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання, не з`явилася в судове засідання також і ліквідатор.

За наслідками дослідження в судовому засіданні матеріалів справи, суд приходить до наявність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Бас Мотор» до боржника, з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур, банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі. Пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 2021-2023 років між ТОВ БАС МОТОР (Кредитор) та ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) було укладено низку договорів купівлі-продажу (поставки):

1. Договір №1-11/21 від 20.01.2021;

2. Договір №1-170/21 від 21.07.2021;

3. Договір №1-50/22 від 17.11.2022;

4. Договір №1-56/22 від 17.10.2022,

5. Договір №1-22/23 від 03.05.2023 за якими ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) виступав продавцем (постачальником), а ТОВ БАС МОТОР (Кредитор) відповідно покупцем;

6. Договір №10-21/23 від 01.03.2023 про спільне використання мереж водопостачання та водовідведення, за якими ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) виступав Споживачем, а ТОВ «БАС МОТОР» (Кредитор) Користувачем.

Відповідно до умов вищевказаних Договорів, укладених між ТОВ «БАС МОТОР» та ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», документів первинного бухгалтерського обліку, виписаних в період дії даних Договорів, ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» було продано (поставлено) ТОВ «БАС МОТОР» товарів (послуг) на суму 79 063 245,42 гривень , у тому числі ПДВ у сумі 13 177 207,55 гривень.

Із зазначеної суми ПДВ: на суму 7811 835,03 грн. податкові накладні були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- ЄРПН), на суму 5 365 372,52 грн. у порушення згаданих вище норм податкового законодавства податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН, з яких:

- 4244572,53 грн. - відповідно до здійсненого відвантаження товарів (послуг) та складених видаткових накладних,

- 1120799,99 грн. - відповідно до здійснених оплат (платіжних доручень).

Факт здійснення відвантаження товарів (послуг) підтверджується наступними видатковими накладними, по котрих повинна була бути здійснена реєстрація податкових накладних із обов`язковою наявністю квитанцій про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН:

- №842 від 17.01.2022 на суму 27 204,00 грн, в т.ч. ПДВ 4 534,00 грн,

- №852 від 20.10.2022 на суму 5 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 833,33 грн,

- №1005 від 27.12.2022 на суму 1 026 636,50 грн, в т.ч. ПДВ 171 106,08 грн,

- №1006 від 27.12.2022 на суму 623 363,50 грн, в т.ч. ПДВ 103 893,92 грн.,

- №997 від 21.11.2022 на суму 327 610,00 грн, в т.ч. ПДВ 54 601,67 грн,

- №998 від 21.11.2022 на суму 26 300,00 грн, в т.ч. ПДВ 4383,33 грн,

- №1019 від 19.10.2022 на суму 3 189 255,47 грн, в т.ч. ПДВ 531542,56 грн,

- №208 від 03.05.2023 на суму 6767 590,22 грн, в т.ч. ПДВ 1127931,69 грн. (сума незареєстрованого ПДВ 1 107 131,81 грн.);

- №254 від 22.08.2023 на суму 10032241,06 грн, в т.ч. ПДВ 1672040,13 грн. (сума незареєстрованого ПДВ 1 658 294,16 грн.);

- №291 від 31.08.2023 на суму 500000,00 грн, в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн.,

- №353 від 31.08.2023 на суму 2212324,54 грн, в т.ч. ПДВ 368720,76 грн.,

- №364 від 01.08.2023 на суму 911 212,46 грн, в т.ч. ПДВ 151 868,74 грн.,

та актом №93 від 31.05.2024 на суму 25973,08 грн, в т.ч. ПДВ 4 328,84 грн.

Факт здійснених оплат ТОВ «БАС МОТОР» на розрахунковий рахунок ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» підтверджується наступними платіжними інструкціями, по котрих повинна була бути здійснена реєстрація податкових накладних із обов`язковою наявністю квитанцій про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН:

-№3593 від 24.10.2022р. на суму 2 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 333 333.33 грн.

-№3594 від 24.10.2022р на суму 1 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 216 666.67 грн.

-№3595 від 24.10.2022р. на суму 1 700 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 283 333.33 грн.

-№3597 від 24.10.2022р. на суму 1 100 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 183 333.33 грн.

-№3596 від 24.10.2022р. на суму 624 800,00 грн, в т. ч. ПДВ 104 133.33 грн.

Крім того, протягом 2021-2022 років між ТОВ БАС МОТОР та ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» було укладено два договори купівлі-продажу (поставки), за якими вже ТОВ БАС МОТОР виступав продавцем (постачальником), а ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» відповідно - покупцем:

1. Договір №1-15/22 від 09.02.2022;

2. Договір №1-96/21 від 12.07.2021.

У відповідності до умов Договору №1-15/22 від 09.02.2022, продавцем - ТОВ «БАС МОТОР» на користь покупця - ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» повернуто частину коштів на суму 7420907,38 грн, в т. ч. ПДВ 1236817,90 грн, у зв`язку з чим ТОВ «БАС МОТОР» отримало право на зменшення податкових зобов`язань.

Із зазначеної суми ПДВ:

- на суму 545029,86 грн розрахунки коригувань до податкових накладних були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН),

- на суму 691788,04 грн розрахунки коригувань до податкових накладних не були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- ЄРПН).

Відповідно покупцю були надіслані наступні розрахунки коригувань до податкових накладних для подальшої реєстрації в ЄРПН, які були складені на підставі платіжних інструкцій № 3500 від 21.10.2022 та № 3505 від 21.10.2022 :

-№ 12-1 від 21.10.2022 на суму 129 325,96 грн, в т.ч. ПДВ 21 554,33 грн.;

-№ 16 від 21.10.2022 на суму 646 302,22 грн, в т.ч. ПДВ 107 717,04 грн.;

- № 17 від 21.10.2022 на суму 650 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 108 333,33 грн.;

- № 21 від 21.10.2022 на суму 1 065 100,00 грн, в т.ч. ПДВ 177 516, 67 грн.;

- № 22 від 21.10.2022 на суму 1 660 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 276 666,67 грн.;

Окрім цього, ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» повернуло на користь продавця ТОВ «БАС МОТОР» частину товару за Договором №1-96/21 від 12.07.2021 року на суму 224237,36 грн. в т. ч. ПДВ 37 372,89 грн, у зв`язку з чим ТОВ «БАС МОТОР» отримало право на зменшення податкових зобов`язань.

Із зазначеної суми ПДВ:

- на суму 21372,36 грн розрахунки коригувань до податкових накладних були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН),

- на суму 16000,53 грн. розрахунки коригувань до податкових накладних не були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- ЄРПН).

Відповідно покупцю були надіслані наступні розрахунки коригувань до податкових накладних для подальшої реєстрації в ЄРПН, які були складені на підставі накладних на повернення товару №6 від 02 вересня 2022 року (частково), №7 від 02 вересня 2022 року, №8 від 02 вересня 2022 року, №9 від 02 вересня 2022 року:

-№ 26 від 02.09.2022р. на суму 7 482,46 в т.ч. ПДВ 1 247,08 грн.;

-№ 27 від 02.09.2022р. на суму 82 921,32 в т.ч. ПДВ 13 820,22 грн.;

-№ 28 від 02.09.2022р. на суму 2 689,44 в т.ч ПДВ 448,24 грн.;

-№ 29 від 02.09.2022 на суму 2 909,94 в т.ч. ПДВ 484,99 грн.

Разом з тим, ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» у порушення згаданих вище норм податкового законодавства не зареєстрував розрахунки коригувань до податкових накладних за вказаними вище двома договорами на загальну суму ПДВ 707 788,57 грн. в тому числі:

- 691 788,04 грн за Договором №1-15/22 від 09.02.2022,

- 16 000,53 грн - за Договором №1-96/21 від 12.07.2021.

Зважаючи на вищевикладене, ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» за наслідками взаємовідносин з ТОВ «БАС МОТОР» в межах зазначених вище договорів та в результаті порушення вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних фактично позбавив ТОВ «БАС МОТОР» можливості у встановленому Податковим кодексом України порядку:

1. сформувати податковий кредит з ПДВ на суму 5365372,52 грн.

2. зменшити податкові зобов`язання з ПДВ на суму 707788,57 грн.

Як слідує з доводів заявника, оскільки дати виникнення податкових зобов`язань у ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) за правилом першої події - відвантаження товарів на користь ТОВ «БАС МОТОР» (Кредитор) та граничних строків, у які мали би бути зареєстровані у ЄРПН такі податкові накладні та розрахунки коригувань до податкових накладних (як вже зазначалося, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної) та їх нереєстрації в ЄРПН з боку ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) є очевидним, що станом на сьогодні ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) остаточно втратило можливість такої реєстрації.

З урахуванням наведеного вище, бездіяльність ДП «АСЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» (Боржник) щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних призвело до остаточної втрати ТОВ «БАС МОТОР» (Кредитор) права сформувати у встановленому порядку у відповідній частині податковий кредит з ПДВ та зменшити податкові зобов`язання з ПДВ за наслідками складання розрахунків коригувань до податкових накладних, чим завдало збитків (прим., - щодо збитків див. нижче) останньому на загальну суму 6073161,09 грн.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України:

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, що підтверджується, в тому числі, Листом Державної податкової служби України №227/7/99-00-21-03-02-07 від 10.01.2022 р.

Таким чином, нормами абз. 3 п.198.6 ст.198, абз. 2 п.201.10 ст.210 ПК України встановлено безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань до неї в ЄРПН та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту, або зменшувати податкові зобов`язання з ПДВ на підставі відповідних розрахунків коригувань до податкових накладних.

Велика Палата Верховного Суду в п 8.26-8.27 Постанови від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21 (далі - Постанова від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21) дійшла наступних висновків (прим., - жирний шрифт наш):

Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником (п.8.49.6 Постанови від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача (8.49.7 Постанови від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21).

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки (п.8.49.8 Постанови від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21).

Законний майновий інтерес Покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано (п.8.52 Постанови від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21).

Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку (п.8.53 Постанови від 1 березня 2023 року у справі N925/556/21).

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження заявника щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Ключовим у цьому питанні є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, беручи до уваги те, що на боржника, покладено обов`язок в установлені ПК України терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, враховуючи те, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України), а також те, що позивачем втрачено право на податковий кредит, тому у даному випадку існує прямий причинно- наслідковий зв`язок, обґрунтований вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України та пункту 201.10 статті 201 ПК України, між відсутністю факту належної реєстрації Відповідачем податкової накладної та не включенням сум податку на додану вартість до податкового кредиту Позивача в аналогічному обсязі.

Подібні ж правові висновки наведені в Постанові Верховного суду від 31 січня 2023 року по справі № 904/72/22.

Разом з тим, боржник для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/284/21).

Як слідує з постанов Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Касаційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19, без надання доказів того, що постачальник неправомірно не зареєстрував податкову накладну та що саме через це покупець не отримав податковий кредит, покупець не зможе через суд навіть стягнути з постачальника збитки у вигляді втраченого ним податкового кредиту.

Таким чином, у даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій боржника, а саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації в установлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, рішення податкового органу про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо відповідач зареєстрував би податкові накладні із господарської операції.

Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2023р. у справі №916/334/22 викладено наступний правий висновок: факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Звертаємо увагу Суду, що як нереєстрація податкових накладних, так і не реєстрація відповідних розрахунків коригувань до податкових накладних Боржником у ЄРПН, описані вище, з точки зору податкового законодавства потягнули однакові наслідки для Кредитора: порушення законного майнового інтересу Кредитора на законне зменшення податкових зобов`язань (у першому випадку-через неможливість сформувати податковий кредит) та завдання цим збитків Кредитору.

З огляду на те, що Боржник в порушення вимог п.201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні та розрахунки коригувань до податкових накладних, Кредитор був позбавлений права включити суми ПДВ (в ціні реалізованого Боржником товару) до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкових зобов`язань з ПДВ (як через неможливість сформувати податковий кредит з ПДВ, так і через неможливість у встановленому порядку зменшити податкові зобов`язання за наслідками складання розрахунків коригувань до податкових накладних) на загальну суму 6 073 161,09 грн.

Отже, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Боржника щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань до податкових накладних та неможливістю включення Кредитором сум ПДВ до податкового кредиту/неможливістю зменшення податкових зобов`язань за наслідками складання розрахунків коригувань до податкових накладних Кредитором.

Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення (порушення правил здійснення господарської діяльності другою стороною).

При цьому, як зазначається у Постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі №917/877/17 належним способом захисту для покупця може бути відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Розглядаючи кредиторські вимоги арбітражний керуючий та суд зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45-47 КУПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них не відповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошових зобов`язань ( висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 08.08.2023 у справі №908/1954/21).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, арбітражний керуючий та суд користуються правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Розглядаючи кредиторські вимоги арбітражний керуючий та суд зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

Разом з тим, судом враховано приписи ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Отже, розглянувши заяву ТОВ «Бас Мотор» про визнання грошових вимог, господарський суд вважає за можливе визнати поточні кредиторські вимоги із наступною черговістю їх задоволення:

- 6056,00 грн вимоги першої черги;

- 6073161,09 грн вимоги четвертої черги.

При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті ліквідатором, повністю визнаються ним, що підтверджується відповідним листом-повідомленням від 09.09.2025.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст.ст 1, 2, 12, 60,64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Бас Мотор» про визнання грошових вимог до боржника, задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС МОТОР" (04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 1А, код ЄДРПОУ 37741291) до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс (вулиця Рівненська,42, місто Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 21752230) у наступній черговості:

- 6056,00 грн вимоги першої черги;

- 6073161,09 грн вимоги четвертої черги.

3. Зобов`язати ліквідатора Григор`єва Валерія Васильовича внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 16.09.2025.

Суддя І. О. Гарбар