Ухвала від 22.09.2025 по справі 347/1857/25

Справа № 347/1857/25

Провадження № 1-кс/347/651/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 м.Косів

Слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів клопотання слідчого СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000164 від 13.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000164 від 13.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що 13.06.2025 року до Косівського РВП надійшло звернення ДЕІ Карпатського округу, згідно якого службові особи Косівського РП "Райагроліс", неналежно виконуючи свої службові обов`язки, допустили незаконну рубку дерев на території Кобаківського лісництва, чим спричинили шкоду охоронюваним законом інтересам.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення 16.09.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2025 року проведено обшук житлового будинку з господарськими будівлями та приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя зазначеної адреси.

Вході проведення обшуку ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки та моделі «Iphone 7» ІМЕІ: НОМЕР_1 із карткою мобільного оператора стільникового зв`язку ( НОМЕР_2 ) які упаковані в сейф пакет Національної поліції України ICR0213941 та вилучено в результаті проведення зазначеного обшуку.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України - тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. А згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Так,відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, згідно ч. 2 ст. 170 КГЖ України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної

конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ч.3 ст.170 КГЖ України зазначається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 (речові докази) цього Кодексу.

Згідно матеріалів кримінального провадження та наявних об`єктивних даних є достатні підстави вважати, що зазначені вище речі є речовими доказами та можуть бути використані з метою встановлення фактів чи обставин кримінального провадження а також зберегли на собі сліди вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Згідно ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучений вході проведення огляду мобільний телефон маже бути засобом вчинення кримінального правопорушення а також зберегти в собі сліди вчинення кримінального правопорушення які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення правопорушення, а також мають значення по кримінальному провадження як речовий доказ, а тому слід накласти на нього арешт.

В судове засідання слідчий СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 та прокурор не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

А тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 172 КПК України судове засідання проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах встановив наступне.

Встановлено, що слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Як передбачено ч. 5 ст. 132 цього Кодексу, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 даного Кодексу передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 вищевказаного Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів клопотання, речі та об`єкти на які слідчий просить накласти арешт є речовими доказами в кримінальному провадженні №12025091190000164 від 13.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, про що свідчить винесена слідчим постанова про визнання речовим доказом від 18.09.2025р.

Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, власниками майна не надано та слідчим суддею не встановлено, крім того, слід зазначити, що арешт майна носить тимчасовий характер.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки арешт майна в даному випадку є необхідним для встановлення обставин у кримінальному провадженні та збереження речових доказів, що достатньою мірою відповідає критеріям, зазначеним в ч. 2ст. 167 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000164 від 13.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - задоволити.

З метою збереження речових доказів накласти арешт на мобільний телефон марки та моделі «Iphone 7» ІМЕІ: НОМЕР_1 із карткою мобільного оператора стільникового зв`язку ( НОМЕР_2 ) які вилучені під час проведення санкціонованого обшуку у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1